Вирок № 58355539, 05.04.2016, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

05.04.2016 В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

номер провадження 1-кп/331/69/16

ЄУН 331/9216/15-к

05 квітня 2016 року Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Пивоварової Ю.О., при секретарі Шаповаловій М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Запоріжжя у залі суду кримінальне провадження №1-кп/331/69/16 з обвинувальним актом у відношенні обвинуваченого

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в м.Запоріжжя, українця, громадянину України, ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово непрацюючого, розлученого, має на утриманні неповнолітню дитину ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, який зареєстрований та мешкає за адресою: м. Запоріжжя, вул. Академіка Івченко, 16-а,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286КК України,

за участю:

прокурора Петрова І.С.

потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника потерпілого ОСОБА_5

представника цивільного позивача ОСОБА_6

представників цивільних відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_8

захисника ОСОБА_9

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

16 вересня 2015 року, приблизно о 21 годині 40 хвилин, водій ОСОБА_1 керуючи маршрутним мікроавтобусом «Мерседес Спринтер» реєстраційний номер НОМЕР_1 (на жовтому фоні), здійснював рух по проїзній частині пр. Леніна, рухаючись з боку вул. Червоногвардійської в напрямку вул. Запорізької, наближаючись до регульованого світлофорним об'єктом перетину пр. Леніна з вул. Грязнова в м. Запоріжжі. В салоні зазначеного мікроавтобусу перебували пасажири ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 В цей же час, водій ОСОБА_17, керуючи автомобілем «Тойота ХА» реєстраційиий номер НОМЕР_2, рухаючись на дозволяючий зелений сигнал світлофора, здійснювала перетин перехрестя вул. Грязнова з пр. Леніна, зліва - направо за ходом руху водія ОСОБА_1 Водій ОСОБА_1, наближаючись до регульованого світлофорним об'єктом перетину проїзних частин пр. Леніна та вул. Грязнова, маючи об'єктивну можливість виявити червоний для себе сигнал світлофора, діючи в порушення вимог п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України, де вказано « 8.7.3. Сигнали світлофора мають такі значення: е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух...», своєчасних заходів до зменшення швидкості керованого ним транспортного засобу не застосував, а продовжив подальший рух, виїжджаючи на перехрестя.

Внаслідок вказаного грубого ігнорування вимог Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_1, діючи з необережністю, допустив зіткнення лівої бічної частини кузова керованого ним транспортного засобу із передньою частиною автомобілю під керуванням водія ОСОБА_17, що спричинило перевертання мікроавтобусу. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пасажири маршрутного мікроавтобусу під керуванням ОСОБА_1 отримали наступні тілесні ушкодження:

-ОСОБА_4В отримав тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми: закритого перелому великого крила основної кістки праворуч, пірамідки скроневої кістки праворуч з поширенням лінії перелому на основу черепу соскоподібного відростка (основа черепу), забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, закритого крайового переламу поперечного відростка першого шийного хребця ліворуч, закритого перелому кісток носу праворуч і орбітального відростку фронтальної кістки праворуч, рани по ходу правої брови, гематоми повік праворуч, субкон'юнктивальний крововилив правого ока, що у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; ссадна ділянки правого плечового суглобу кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

- ОСОБА_10, отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 1-го ребра праворуч та закритого перелому 2-го ребра ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечними для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; струс головного мозку, ссадна у правій теменній ділянці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров»я.

-ОСОБА_2 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: закритих переломів п'ятого, шостого, сьомого лівих ребер; закритого перелому дев'ятого правого ребра; з подальшим скупченням рідини в лівій плевральній порожнині, які у сукупності відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; а також закритої травми правої гомілки: закритого перелому правої великогомілкової кістки у верхній третині без зміщення кісткових фрагментів; ран (4) в області правого надколінника, слідами загоєння яких є виявлені при огляді рубці, які у сукупності відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; струсу головного мозку; рани в правій тім'яній області; рани в лобовій області праворуч, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткотривалий розлад здоров'я; садна і ран (8) в області лівої гомілки з наступним інфікуванням і оперативним видаленням стороннього тіла ("скло")», які у сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткотривалий розлад здоров'я;

- ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів тіл 5-го і 6-го грудних хребців; закритого перелому лівої ключиці, які відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня;

- ОСОБА_11 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів четвертого, п'ятого, шостого ребер праворуч зі зміщенням кісткових фрагментів і подальшим розвитком посттравматичного плевриту і правостороннього гідротораксу, які відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; а також синців в області правого стегна; садна в лобовій області праворуч», які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

Порушення водієм ОСОБА_1 вимог п. 8.7.3 е) Правил дорожнього руху України знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та її наслідками.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні свою провину у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що 16.09.2015 року він вийшов на роботу у якості водія маршрутного таксі № 84 ТОВ «Альянс-авто» та пропрацював увесь день до вечора. Приблизно о 21 годині він їхав по пр. Леніна у напрямку вул. Радянська із зупинки «Ринок Анголенко». На зупинці «пл. Радянська» він підібрав пасажирів та поїхав далі за маршрутом. Наближаючись до перехрестя пр.. Леніна із вул. Грязнова він рухався у середній полосі для руху, зупинятися на зупинці не планував, та побачив, що на світлофорі горить зелений сигнал, тому, не знижуючи швидкість, він виїхав на перехрестя, після чого раптово стався удар у ліву частину мікроавтобусу, від чого він перекинувся. На теперішній час після розслідування даної справи він з»ясував, що на світлофорі горів червоний сигнал. Чому він помилився та поїхав на забороняючий сигнал світлофора, він не знає. Після ДТП він як міг допомагав пасажирам вийти з автобусу, з місця вчинення ДТП не втікав, провідував пасажирів у лікарні, частково відшкодував витрати на лікування. Просив врахувати усі обставини та суворо його не карати.

Потерпілий ОСОБА_4 у судовому засіданні пояснив, що 16.09.2015 року він сів у маршрутку № 84, яка рухалась у напрямку Порт Леніна приблизно о 21.30 годині. Він сидів на другому від водія пасажирському сидінні біля вікна та бачив, як маршрутка рухається у середній смузі у районі вул. Червоногвардійська, постійно набираючи швидкість. Наближаючись до перехрестя з вул. Грязнова, його здивувало, чому водій не знижує швидкість, оскільки горить червоний сигнал світлофора. Коли автобус виїхав на перехрестя, він побачив світло фар автомобіля, який наближався на них, після чого сталося зіткнення, та він втратив свідомість. Внаслідок даного ДТП йому були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження, важка черепно-мозкова травма, забий головного мозку, перелом шийного хребця, перелом кісток носа та інше, майже місяць він знаходився на стаціонарному лікуванні, а потім до 31.10.2015 року на амбулаторному, та з 01.12.2015 року до 07.12.2015 року він знову перебував на лікарняному. За час лікування ним було недоотримано заробітної плати на загальну суму 7231,96 грн., яку просив стягнути із страхової компанії. Крім того, ним за власні кошти було придбано медичне обладнання головотримач, який коштує 390 грн., зазначену суму також просив стягнути із страхової компанії. Також зазначив, що через дане ДТП він зазнав моральної шкоди, яка виразилась у фізичному болі та стражданні внаслідок отриманих тілесних ушкоджень, вимушеному перебуванні у лікарні на протязі місяця, витрачанням певних зусиль для відновлення свого стану здоров»я, яку він оцінює у 100000 грн., яку просив стягнути у розмірі 5000 грн. зі страхової компанія, а 95000 грн. із володільця джерела підвищеної небезпеки та роботодавця ТОВ «Альянс-авто».

Потерпіла ОСОБА_2 у судовому засіданні пояснила, що 16.09.2015 року у вечірній час вона поверталась з роботи та сіла у маршрутне таксі № 84, яке їхало у напрямку Порту Леніна. Вона сиділа на одиночному пасажирському сидінні та відволіклась на телефон, коли почула удар та струс, після чого втратила свідомість. Після ДТП вона тривалий час лікувалась на стаціонарі та амбулаторно через те, що у неї були перелами ніг, ребер, струс головного мозку, садна та рани на ногах. На лікування вона витратила із власних коштів 6160 грн., які просила стягнути зі страхової компанії на її користь. Також вважала, що компенсацій їй підлягає сума неотриманого заробітку, яку вона визначає у розмірі 4134 грн, та вартість пошкодженого телефону у розмірі 1000 грн. Крім того, просила суд стягнути зі страхової компанії суму моральної шкоди у розмірі 515 грн., а з ТОВ «Альянс-авто» моральну шкоду у розмірі 19485 грн., та франшизу у розмірі 1000 грн., оскільки вона тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні, через травми ніг потребувала сторонньої допомоги, яку їй надавали за окрему плату працівники лікарні та родичі. Після виписки з лікарні була вимушена переїхати на тимчасове проживання до свого сина, оскільки не могла здійснювати хатні справи без допомоги, що суттєво порушило її звичний уклад життя.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснила, що 16.09.2015 року вона приїхала із м. Херсон до м. Запоріжжя, де проживала та працювала фармацевтом та сіла у маршрутку № 84, щоб доїхати до свого помешкання. Після того, як маршрутка проїхала зупинку «пл. Радянська», та попрямувала далі за пр. Леніна, вона побачила, як на світлофорі горів червоний сигнал, однак водій маршрутки чомусь не зупинявся, у цей момент вона відчула удар та втратила свідомість, прийшла в себе знаходячись на полу автомобіля. Внаслідок ДТП у неї сталися компресійні перелами хребта, через що до теперішнього часу вона після місяця стаціонарного лікування, знаходиться на амбулаторному лікуванні, постійно носить корсет, вимушена була повернутися та проживати разом із батьками до Херсонської області, оскільки потребує стороннього догляду. Багато разів відвідувала лікарні як за місцем проживання, так в обласному центрі, оскільки до теперішнього часу не вирішено питання щодо оперативного втручання з метою уникнути негативних наслідків від ДТП. Крім того, після аварії у неї припинилися відносини із хлопцем, із яким вона проживала, та вона не може знову працювати за спеціальністю, оскільки постійні болі у спині не дають можливості працювати щодобово, як вона працювала раніше. Просила суд стягнути зі страхової компанії витрати на лікування відповідно до мінімального встановленого законом граничного розміру відшкодування, який становить 5520 грн., оскільки вона лікується більше 120 днів. Крім того, оскільки на момент ДТП вона офіційно працювала, просила стягнути з відповідача СК «Країна» неотриману заробітну плату у розмірі 5500 грн. Крім того, нею були здійснені витрати на транспортування у різні лікарні як місця Запоріжжя, так і міста Херсону, які складають 3949,76 грн, які також підлягають стягненню з відповідача. Крім того, даним ДТП їй було заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у 200000 грн., оскільки вона до теперішнього часу перебуває в ортопедичному корсеті, більше трьох місяців знаходиться на амбулаторному лікуванні, не може працювати, була вимушена повернутися до родичів у Херсонській області, оскільки потребує стороннього догляду та станом здоров»я. Просила стягнути 648,68 грн. моральної шкоди із страхової компанії, а 199315,31 грн. моральної шкоди із ТОВ «Альянс-авто».

Представник цивільного позивача ОСОБА_17 ОСОБА_6 у судовому засіданні підтримав цивільний позов, згідно якого просив стягнути із ТОВ «Альянс-авто» на користь ОСОБА_17 залишок суми матеріальної шкоди, пов»язаної із ремонтом транспортного засобу у розмірі 129143,49 грн., а також моральну шкоду у розмірі 25000 грн. за спричинення їй тілесних ушкоджень, внаслідок яких вона відчувала фізичний біль та страждання.

Представник відповідача ТОВ «Альянс-авто» ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснив, що дійсно ОСОБА_1 є водієм ТОВ «Альянс-авто», який 16.09.2015 року працював на маршруті № 84 у м. Запоріжжі. Вважає, що його провина повністю підтверджена у судовому засіданні. При цьому зауважив, що ТОВ «Альянс-авто» визнають заявлені потерпілими цивільні позови до них частково, а саме: позов ОСОБА_3 в частині моральної шкоди на суму 20000 грн., позов ОСОБА_4 в частині моральної шкоди у розмірі 10000 грн., позов ОСОБА_2 в частині моральної шкоди у розмірі 15000 грн., вважаючи, що стягнення з їх підприємства суми моральної шкоди у більшому розмірі буде безпідставним. Позовні вимоги ОСОБА_17 в частині відшкодування вартості ремонтних робіт у зв»язку із пошкодженням транспортного засобу визнають у повному обсязі лише за умови передачі їм транспортного засобу, оскільки згідно висновку оцінювача вартість ремонту перевищує фактичну вартість транспортного засобу, що свідчить про те, що ремонт автомобіля є недоцільним. При цьому вважав, що розмір моральної шкоди, яку просить стягнути ОСОБА_17, є недоведеною. Просив також врахувати, що підприємством одразу після вчинення ДТП потерпілим була частково відшкодована шкода на лікування.

Представник цивільного відповідача ПАТ СК «Країна» - ОСОБА_18. у судовому засіданні пояснила, що позовні вимоги ОСОБА_3 визнають частково, а саме: у вигляді витрат на лікування у розмірі 5512 грн. та суми втраченого заробітку у розмірі 3302,79 грн., а також моральної шкоди у розмірі 5% від суми страхового відшкодування у розмірі 440, 73 грн. При цьому вважала, що транспортні витрати на поїздки до лікувальних закладів є необгрунтованими та відшкодуванню не підлягають. Позовні вимоги ОСОБА_4 в частині матеріальної шкоди у розмірі 7621, 96 грн. визнають у повному обсязі, а моральну шкоду лише у розмірі 5% від загальної страхової виплати. Позовні вимоги ОСОБА_2 в частині втрати заробітку та відшкодування шкоди, заподіяної майну (знищення телефону) не визнають, через відсутність правової підстави для стягнення таких витрат. Вважала, що витрати, які понесла потерпіла на лікування задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджені відповідними медичними висновками та товарними чеками на їх придбання.

Крім того, провина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочині підтверджується письмовими доказами:

-висновком судово-медичної експертизи № 4921 від 09.12.2015 року, згідно якого у ОСОБА_10. було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 1-го ребра праворуч та закритого перелому 2-го ребра ліворуч, які відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечними для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; струс головного мозку, ссадна у правій теменній ділянці кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження, яке потягло за собою короткочасний розлад здоров»я.

- висновком судово-медичної експертизи № 4244 від 04.11.2015 року, згідно якого у ОСОБА_2 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритої травми грудної клітини: закритих переломів п'ятого, шостого, сьомого лівих ребер; закритого перелому дев'ятого правого ребра; з подальшим скупченням рідини в лівій плевральній порожнині, які у сукупності відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; а також закритої травми правої гомілки: закритого перелому правої великогомілкової кістки у верхній третині без зміщення кісткових фрагментів; ран (4) в області правого надколінника, слідами загоєння яких є виявлені при огляді рубці, які у сукупності відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; струсу головного мозку; рани в правій тім'яній області; рани в лобовій області праворуч», які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткотривалий розлад здоров'я; садна і ран (8) в області лівої гомілки з наступним інфікуванням і оперативним видаленням стороннього тіла ("скло")», які у сукупності відносяться до легких тілесних ушкоджень, що потягли за собою короткотривалий розлад здоров'я;

-висновком судово-медичної експертизи № 4282 від 34.11.2015 року, згідно якого у ОСОБА_4В виявлено тілесні ушкодження у вигляді важкої черепно-мозкової травми: закритого перелому великого крила основної кістки праворуч, пірамідки скроневої кістки праворуч з поширенням лінії перелому на основу черепу соскоподібного відростка (основа черепу), забій головного мозку легкого ступеня тяжкості, закритого крайового переламу поперечного відростка першого шийного хребця ліворуч, закритого перелому кісток носу праворуч і орбітального відростку фронтальної кістки праворуч, рани по ходу правої брови, гематоми повік праворуч, субкон'юнктивальний крововилив правого ока, що у сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя; ссадна ділянки правого плечового суглобу кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження;

-висновком судово-медичної експертизи № 4947 від 09.12.2015 року, згідно якого у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих компресійних переломів тіл 5-го і 6-го грудних хребців; закритого перелому лівої ключиці, які відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня;

-висновком судово-медичної експертизи № 4674д від 18.11.2015 року, згідно якого у ОСОБА_11 виявлені тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів четвертого, п'ятого, шостого ребер праворуч зі зміщенням кісткових фрагментів і подальшим розвитком посттравматичного плевриту і правостороннього гідротораксу, які відносяться до пошкоджень середнього ступеня тяжкості, не є небезпечні для життя, але які потягли за собою довготривалий розлад здоров'я, більш 21 дня; а також синців в області правого стегна; садна в лобовій області праворуч», які відносяться до легких тілесних ушкоджень.

-висновком судово-автотехнічної експертизи № 582/15 від 07.10.2015 року, згідно якої в даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля «Тойота Ха» р.н. НОМЕР_3 ОСОБА_17 невідповідностей вимогам Правил дорожнього руху не вбачається. В даній дорожній ситуації дії водії автомобіля «Мерседес Спринтер» р.н. НОМЕР_4 «ОСОБА_1 не відповідали вимогам п.п. 8.7.3е, 8.10 Правил дорожнього руху України, а у випадку руху зі швидкістю більше 60 км\год і населеному пункті також не відповідали вимогам пп.12.4, 12.9б Правил дорожнього руху України невідповідність дій водія ОСОБА_1 вимогам п. 8.7.3е Правил дорожнього руху знаходиться і причинному зв»язку з подією пригоди.

З урахуванням повного визнання обвинуваченим своєї провини у вчинені злочину, судом, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються.

Таким чином, оцінюючі всі зібрані по справі докази, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_1 у судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно кваліфікувати за ч. 2 ст. 286 КК України, тому що він вчинив необережні дії, які виразилися порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяли потерпілим тяжке тілесне ушкодження, а також тілесне ушкодження середнього ступеню тяжкості.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Так, ОСОБА_1. вчинив необережний злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліках у лікаря-психіатра та нарколога не перебуває, має на утриманні неповнолітню дитину- Антипенко ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Обставинами, що помякшують покарання, згідно ст.66 КК України, суд визнає щире каяття обвинуваченого та часткове відшкодування спричиненої шкоди.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді позбавлення волі, що буде відповідати принципам та меті його призначення. Однак, враховуючи особу винного, наявності постійного офіційного місця проживання, наявність на утриманні неповнолітньої дитини, беручи до уваги наявність двох пом»якшуючих покарання обставин, на підставі ст.. 75, 76 КК України суд вважає доцільним призначити покарання із випробуванням. При цьому, на думку суду, застосуванню підлягає додаткове покарання у вигляді позбавлення права керування транспортним засобом.

Вирішуючи заявлені потерпілими цивільні позови суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 Цивільного кодексу України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або майну потерпілого. Відповідно до ч. 1 ст. 22 вищезазначеного закону, при настанні страхового випадку страховик відповідно до страхової суми відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Положеннями ч. 1 ст. 23 згадуваного закону встановлено, що шкодою, заподіяною життю та здоров'ю потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є: шкода, пов'язана з лікуванням потерпілого; шкода, пов'язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим; шкода, пов'язана із стійкою втратою працездатності потерпілим; моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий - фізична особа зазнав у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров 'я.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров 'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 26-1 вищезазначеного закону, страховиком (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "ґ" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовується потерпілому - фізичній особі, який зазнав ушкодження здоров 'я під час дорожньо-транспортної пригоди, моральна шкода у розмірі 5 відсотків страхової виплати за шкоду, заподіяну здоров'ю.

Згідно з ч.2 ст. 23 ЦК України моральна шкода полягає:

1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншими ушкодженнями здоров'я;

2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала взв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку зі знищенням чи пошкодженням її майна;

4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах із ТОВ «Альянс-авто» та керував автомобілем «Мерседес Спринтер» д.н. НОМЕР_4 на відповідній правовій підставі, що не оспорювали сторони у судовому засіданні.

Цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки була застрахована у СК «Країна», що підтверджується копією полісу № АІ 8598091 від 31.08.15 року.

У судовому засіданні від потерпілого ОСОБА_4 надійшла позовна заява, згідно якої він просив стягнути зі СК «Країна» матеріальну шкоду у вигляді недоотриманої заробітної плати у розмірі 7231, 96 грн. за період з 17.09.2015 року до 07.12.2015 року, витрат на придбання медичного обладнання у розмірі 390 грн. та моральної шкоди у розмірі 5000 грн. Крім того, просили стягнути із ТОВ «Альянс-авто» моральну шкоду у розмірі 95000 грн.

Оскільки, представник СК «Країна» позовні вимоги ОСОБА_4 в частині стягнення матеріальної шкоди визнала у повному обсязі, суд вважає ці вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню у загальному розмірі 7621,96 грн.

При цьому, враховуючи вимоги ст.. 26-1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає доцільним стягнути зі страхової компанії суму моральної шкоди у розмірі 381,1 грн., що складає 5 % від суми страхового відшкодування.

Вирішуючи питання розміру моральної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_1, суд виходить з того, що потерпілому ОСОБА_4 в результаті ДТП було заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок отримання яких він тривалий час знаходився на стаціонарному лікуванні (майже три місяці), відчував фізичний біль та дискомфорт через травму голови та шиї, на теперішній час головний біль він відчуває раз на тиждень. Через ДТП він втратив попереднє місце праці, внаслідок чого його перевели на іншу роботу. Таким чином, враховуючи наведене, керуючись принципом розумності та справедливості, враховуючи позицію представника цивільного відповідача ОСОБА_7, який частково визнав позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає доцільним стягнути з ТОВ «Альянс-авто» на користь ОСОБА_4 суму моральної шкоди у розмірі 30000 грн.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні заявила позовні вимоги про стягнення з ПАТ СК «Країна» матеріальної шкоди на лікування у розмірі регламентної виплати у розмірі 5520 грн., недоотриманої заробітної плати у розмірі 5500 грн. за період лікування, транспортних витрат на проїзд у різні лікувальні установи у розмірі 3949, 76 грн., моральної шкоди у розмірі 648,68 грн. Крім того, просила суд стягнути з ТОВ «Альянс-авто» моральну шкоду у розмірі 199315, 31 грн., оскільки внаслідок ДТП вона отримала компресійні перелами хребців, до теперішнього часу перебуває на амбулаторному лікуванні, вимушена постійно носити корсет для підтримання спини, на протязі місяця перебувала на стаціонарному лікуванні, де їй було рекомендовано дотримуватися постільного режиму. Після ДТП у неї припинилися відносини із хлопцем через погіршення її стану здоров»я, на теперішній час через постійні болі у спині вона не може повернутися на своє місце праці, оскільки раніше вона працювала за щодобовим графіком, а на теперішній час вона не може стоячи тривалий час виконувати роботу, тому просила суд стягнути на її користь 199315,31 грн. із ТОВ «Альянс-авто».

Оскільки, представником СК «Країна» у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 в частині оплати витрат на лікування та втраченого заробітку визнані повністю, дані витрати підтверджені належними доказами, суд вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню на суму 5520 грн. на придбання лікарських засобів та 5500 грн. втраченого заробітку.

Оскільки потерпіла ОСОБА_3 не надала суду доказів на підтвердження необхідності здійснення поїздок до різних лікарень м. Запоріжжя та Херсонської області, то керуючись ст.. 24 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» суд приходить до висновку про те, що підстав для покладення цих витрат на СК «Країна» немає. При цьому, оскільки позивачем ОСОБА_3 не заявлялись позовні вимоги до інших відповідачів, а суд вирішує справу у межах пред»явлених цивільних вимог, вважаю, у задоволенні частини позовних вимог ОСОБА_3 на суму 3949,76 грн. немає.

Крім того, на підставі ст.. 26-1 зазначеного вище Закону, з ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_3 підлягає стягненню сума моральної шкоди у розмірі 506 грн., що становить 5 % від суми страхового відшкодування.

Вирішуючи питання розміру моральної шкоди, заподіяної діями ОСОБА_1, суд виходить з того, що потерпілій ОСОБА_3 в результаті ДТП було заподіяно тілесні ушкодження середнього ступеню тяжкості, внаслідок отримання яких вона тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні, до теперішнього часу перебуває на амбулаторному лікуванні, відчуває фізичний біль та дискомфорт через травму хребта, а також через носіння корсету. Таким чином, враховуючи наведене, керуючись принципом розумності та справедливості, враховуючи позицію представника цивільного відповідача ОСОБА_7, який частково визнав позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, суд вважає доцільним стягнути з ТОВ «Альянс-авто» на користь ОСОБА_3 суму моральної шкоди у розмірі 20000 грн.

У судовому засіданні потерпіла ОСОБА_2 заявила позовні вимоги про стягнення на її користь зі страхової компанії витрат на придбання лікувальних препаратів у розмірі 6160 грн., шкоди, пов»язаної із тимчасовою втратою працездатності у розмірі 4134 грн., шкоди через знищення телефону у розмірі 1000 грн., моральної шкоди у розмірі 515 грн. При цьому просила суд стягнути з ТОВ «Альянс-авто» суму франшизи у розмірі 1000 грн. та 19485 грн. моральної шкоди.

Вирішуючи зазначені позовні вимоги суд зазначає, що згідно ст.. 25 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкода, пов»язана з тимчасовою втратою працездатності відшкодовується працюючій працездатній особі. Оскільки ОСОБА_2 є пенсіонером за віком, а працювала на момент ДТП неоціфійно, суд приходить до висновку про те, що підстав для стягнення на її користь суми неотриманих доходів немає.

Статею 32 зазначеного вище Закону передбачені випадки, коли шкода не відшкодовується страховою організацією, в тому числі: шкода, заподіяна майну, яке знаходилось у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП. Таким чином, підстав для стягнення з ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_2 суми ремонту її мобільного телефону немає.

Як встановлено у судовому засіданні ОСОБА_2 перебувала на стаціонарному лікуванні після ДТП з 16.09.2015 року до 02.10.2015 року, за цей час нею було витрачено 1285,08 грн. на придбання лікарських препаратів, які були призначені лікарями та підтверджується випискою з історії хвороби та довідкою, надісланою лікарнею на запит суду. Судом були перевірені призначення ліків та товарні чеки на їх придбання за період з з 16.09.2015 року до 02.10.2015 року, які є обгрунтованими. Крім того, ОСОБА_2 були здійснені витрати на проведення КТ головного мозку у розмірі 400 грн. та витрати на транспортування її на КТ у розмірі 400 грн., що підтверджується відповідними чеками. Згідно виписки з історії хвороби лікарем було призначено вказане обстеження, а, враховуючи той факт, що ОСОБА_2 отримала численні переломи гомілок ніг, не могла пересуватися власноруч, тому потребувала транспортування для здійснення вказаного обстеження. Таким чином, суд вважає, що зазначені витрати були необхідними та підлягають стягненню із страхової компанії. Крім того, стягненню на користь позивача із страхової компанії підлягає сума у розмірі 795 грн., яка була витрачена ОСОБА_2 на придбання медичного обладнання (ходунки) та визнача представником страхової компанії.

Крім того, на підставі ст.. 26-1 зазначеного вище Закону, з ПАТ СК «Країна» на користь ОСОБА_2 підлягає стягненню сума моральної шкоди у розмірі 144 грн., що складає 5% від суми страхового відшкодування.

При цьому, суд вважає доведеним у судовому засіданні факт спричинення ОСОБА_2 моральної шкоди, яка виразилась у відчуванні фізичного болю та страждань внаслідок отримання тілесних ушкоджень середнього ступеню, через наявні переломи ніг потерпіла тривалий час була прикута до ліжка та потребувала стороннього догляду, що свідчить про зміну її звичайного способу життя, після виписки зі стаціонару ОСОБА_2 переїхала на інше місце проживання до своїх родичів для здійснення за нею догляду та допомоги по господарству. Таким чином, враховуючи той факт, що потерпіла отримала у добровільному порядку від водія та автотранспортної організації часткове відшкодування заподіяної шкоди, суд приходить до висновку про можливість стягнути з ТОВ «Альянс-авто» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 15000 грн. та суму франшизи 1000 грн.

Цивільний відповідач ОСОБА_17 пред»явила суду позовні вимоги про стягнення з ТОВ «Альянс-авто» на її користь матеріальну шкоду внаслідок пошкодження транспортного засобу у розмірі 129143,49 грн., яка залишиться невідшкодованою після сплати страхового відшкодування СК «Країна» у добровільному порядку. А також просила суд стягнути моральну шкоду через заподіяння їй легких тілесних ушкоджень внаслідок ДТП. Однак, оскільки даний цивільний позов заявлений у рамках кримінального провадження, при цьому факт заподіяння ОСОБА_17 тілесних ушкоджень не був предметом судового дослідження, оскільки не тягне за собою кримінальну відповідальність, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_17 в цій частині необхідно залишити без розгляду, роз»яснивши її право звернутися із аналогічним позовом у порядку цивільного судочинства.

Вирішуючи питання про стягнення матеріальної шкоди на ремонт пошкодженого транспортного засобу, суд враховує, що згідно звіту № 367/1 про проведення оцінки транспортного засобу Тойота д.н. НОМЕР_3 вартість відновлювального ремонту складає 191186,1 грн., при цьому вартість транспортного засобу складає 178143,49 грн., що є меншим ніж вартість ремонту, тому оцінювачем вартість матеріальної шкоди розрахована виходячи із вартості транспортного засобу та зазначена у розмірі 178143,49 грн.

Згідно ст.. 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Згідно п. 15 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розглядуцивільних а кримінальних справ від 01.03.2013 року № 4 Якщо пошкоджений транспортний засіб не може бути відновлено або вартість його відновлювального ремонту з урахуванням зношеності та втрати товарної вартості перевищує його ринкову вартість на момент пошкодження, розмір шкоди визначається за ринковою вартістю транспортного засобу на момент пошкодження. Порядок відшкодування шкоди, пов'язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, регламентовано статтею 30 Закону, який згідно зі статтею 8 ЦК (аналогія закону) може застосовуватись не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Якщо ж транспортний засіб визнано фізично знищеним, відшкодування шкоди виплачується у розмірі, який відповідає вартості транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди та витратам з евакуації транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, оскільки у судовому засіданні представник цивільного позивача ОСОБА_17 ОСОБА_6 погодився на передачу залишків транспортного засобу відповідачу, суд приходить до висновку про те, що з ТОВ «Альянс-авто» на користь ОСОБА_17 необхідно стягнути матеріальну шкоду у зв»язку із фізичним знищенням транспортного засобу у розмірі 129143,49 грн., зобов»язавши ОСОБА_17 передати залишки транспортного засобу відповідачу після сплати визначеної судом шкоди.

У судовому засіданні представником цивільного відповідача ОСОБА_7 було заявлено клопотання про розстрочку виконання рішення суду в частині стягнення шкоди із ТОВ «Альянс-авто», оскільки фінансовий стан підприємства не дає можливості сплатити відшкодування заподіяної їх працівником шкоди.

Оскільки цивільні позови розглядаються у рамках кримінального провадження, а діючим КПК України питання виконання вироку суду вирішуються лише після набрання вироком суду чинності, вважаю, що на теперішній час підстав для задоволення клопотання представника цивільного відповідача ТОВ «Альянс-авто» немає.

Долю речових доказів необхідно вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Крім того, на підставі ст. 124 КПК України з обвинуваченого на користь держави підлягають стягненню витрати на проведення експертизи у розмірі 2209,59 грн.

Керуючись ч. 2 ст. 373 КПК України, суд-

З А С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у вигляді чотирьох років позбавлення волі із позбавленням права керування транспортним засобом на два роки.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнити від призначеного покарання, якщо він на протязі двох років випробувального терміну не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов»язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов»язати ОСОБА_1:

- повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

- не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції.

Випробувальний термін обчислювати з моменту проголошення вироку.

Контроль за поведінкою ОСОБА_1 покласти на орган виконання покарання за місцем проживання засудженого.

Речові докази:

- автомобіль «Мерседес Спринтер» - повернути володільцю.

- автомобіль «Тойота» - повернути володільцю ОСОБА_17

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати у загальному розмірі 2209,59 грн.

Стягнути з ПАТ Страхова компанія «Країна» м.Київ, Кудрявський узвіз, 7 код ЄДРПОУ 20842474 на користь ОСОБА_4, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 46\24 матеріальні шкоду від дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 7621,96 грн., моральну шкоду у розмірі 381,1 грн., а всього 8003,06 грн.

Стягнути з ТОВ «Альянс-авто» м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 7 ЄДРПОУ 32626319 на користь ОСОБА_4, м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 46\24 моральну шкоду від дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 30000 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_4 відмовити.

Стягнути з ПАТ Страхова компанія «Країна» м.Київ, Кудрявський узвіз, 7 код ЄДРПОУ 20842474 на користь ОСОБА_3, Херсонська область, смт. В. Лепетиха, вул. Чкалова, 92, матеріальні шкоду від дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 11020 грн., моральну шкоду у розмірі 506 грн., а всього 11526 грн.

Стягнути з ТОВ «Альянс-авто» м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 7 ЄДРПОУ 32626319 на користь ОСОБА_3, Херсонська область, смт. В. Лепетиха, вул. Чкалова, 92, моральну шкоду від дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 20000 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_3 відмовити.

Стягнути з ПАТ Страхова компанія «Країна» м.Київ, Кудрявський узвіз, 7 код ЄДРПОУ 20842474 на користь ОСОБА_2, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 60/63 матеріальні шкоду від дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 2880,08 грн., моральну шкоду у розмірі 144 грн., а всього 3024,09 грн.

Стягнути з ТОВ «Альянс-авто» м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 7 ЄДРПОУ 32626319 на користь ОСОБА_2, м. Запоріжжя, вул. Товариська, 60/63 моральну шкоду від дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 15000 грн., суму франшизи 1000 грн., а всього 16000 грн.

В іншій частині позову ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з ТОВ «Альянс-авто» м. Запоріжжя, вул. Оріхівське шосе, 7 ЄДРПОУ 32626319 на користь ОСОБА_17, м. Запоріжжя, вул. запорізька, 4-а/111 суму матеріальної шкоди, пов»язаної із фізичним знищенням транспортного засобу, у розмірі 129143,49 грн., зобов»завши ОСОБА_17 передати залишки транспортного засобу ТОВ «Альянс-авто» після сплати суми матеріальної шкоди.

Позовні вимоги ОСОБА_17 до ТОВ «Альянс-авто» про стягнення моральної шкоди залишити без розгляду.

Вирок суду може бути оскаржений до Апеляційного суду Запорізької області через Жовтневий районний суд м. Запоріжжя протягом 30 діб з моменту його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати у Жовтневому районному суді м. Запоріжжя копію цього вироку, подавши відповідну заяву

Суддя: Ю.О. Пивоварова