Ухвала суду № 58354381, 15.06.2016, Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)

Єдиний унікальний номер 234/6198/16-ц Номер провадження 22-ц/775/981/2016

головуючий в I інстанції Скляров В.В.

суддя доповідач Никифоряк Л.П.

Категорія 81

¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬¬__¬¬¬¬¬_______________

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого судді: Никифоряка Л.П

суддів: Гапонова А.В., Новікової Г.В.

за участю секретаря: Ротар Я.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті цивільну справу за поданням державного виконавця відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції ОСОБА_1, заінтересовані особи ОСОБА_2, ОСОБА_3, публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області про примусове проникнення до житла, в якій подано апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 14 квітня 2016 року,

В С Т А Н О В И В :

13 квітня 2016 року до суду надійшло подання відділу Державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції /надалі ВДВС/ про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 за виконавчим провадженням про стягнення з останнього на користь ОСОБА_3 коштів на загальну суму 142192,06 грн., на користь публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк» /надалі ПАТ КБ «Приватбанк»/ коштів на загальну суму 25404,43 грн., на виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки), виданої ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області про стягнення на користь держави 845,30 грн., посилаючись на те, що державним виконавцем вжито всіх заходів, направлених на здійснення примусового стягнення, однак при примусовому виконанні зазначеного рішення виникають обставини, які ускладнюють його подальше виконання.

Ухвалою Краматорського міського суду від 14 квітня 2016 року подання ВДВС задоволено та надано дозвіл на проникнення до житла ОСОБА_2, квартири АДРЕСА_1.

Боржник ОСОБА_2 в апеляційній скарзі просив скасувати ухвалу та відмовити ВДВС у задоволенні подання, через те, що державним виконавцем не надано суду доказів того, що він вжив всіх інших заходів для виконання рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, за відсутності заявника та заінтересованих осіб, повідомлених про час та місце судового розгляду належним чином про що свідчать наявні в матеріалах справи телефонограми та рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, судова колегія, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до вимог статті 303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги, вважає що апеляційну скаргу слід відхилити за наступних підстав.

Судом встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що на виконанні у ВДВС знаходилося зведене виконавче провадження ВП № 49390775 про примусове виконання: виконавчого листа № 2/231/453/15 від 16.02.2015 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 коштів на загальну суму 142192,06 грн. (ВП № 46754341); по виконанню Наказу Господарського суду Запорізької області № 908/2504/15-г від 18.06.2015 р. про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» коштів на загальну суму 25404,43 грн. (ВП № 48764275); на виконання Вимоги про сплату боргу (недоїмки) ДПІ у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області № Ф-1080-25У від 15.05.2014 р. про стягнення на користь держави 845,30 грн. (ВП № 44545655).

28 серпня 2014 р. на підставі вказаних виконавчих документів відкрито виконавче провадження і надано строк для виконання рішення в добровільному порядку, та в добровільному порядку рішення суду боржником не виконується.

При проведенні виконавчих дій, державним виконавцем було здійснено неодноразові виходи за адресою: АДРЕСА_2, з метою перевірки майнового стану боржника за місцем його мешкання (реєстрації) та знаходження майна належного боржнику, на яке згідно Закону України «Про виконавче провадження» можливо звернути стягнення, однак доступ до приміщення (житла) боржником не надано.

В ході провадження виконавчих дій встановлено, що боржник мешкає за вказаною адресою, йому відомо про примусове виконання рішень та надано пояснення з приводу невиконання /а.с. 3/.

Згідно актів державного виконавця від 25 травня 2015 року, 02 липня 2015 року, 17 листопада 2015 року та 15 березня 2016 року було здійснено виходи за місцем мешкання боржника та знаходження майна, однак боржник двері не відчинив, йому було залишено виклики, на які боржник до виконавця не зявився /а.с. 4, 5/.

Згідно Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна щодо суб'єкта № 56907764 від 07 квітня 2016 року накладено арешт на майно боржника ОСОБА_2, а саме на квартиру, яка належить йому на праві власності, що знаходиться за адресою: Донецька область, місто Краматорськ, вулиця Катеринича, будинок 28, квартира номер 16, на підставі постанови про арешт майна боржника та заборони на його відчуження, виданої 12 листопада 2014 року заступником начальника ВДВС Краматорського міського управління юстиції /а.с.10-11/.

Суд першої інстанції, враховуючи вищевикладене та задовольняючи подання виходив з того, що боржник на виклики державного виконавця не зявляється, не виконує в добровільному порядку рішення суду, з огляду на що зробив висновок про наявність підстав для надання дозволу державному виконавцю на примусове проникнення до житлового приміщення боржника.

Такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на обставинах справи та узгоджується із вимогами чинного законодавства.

Так, до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України "Про виконавче провадження" в чинній на час виникнення правовідносин редакції /надалі Закон/, статтею 11 якого передбачені права державного виконавця у процесі здійснення виконавчого провадження, у тому числі право: звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, та здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 11 Закону державний виконавець має право безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища.

Разом з тим, відповідно до змісту ст. 20 Закону виконання рішення, яке зобов'язує боржника вчинити певні дії, здійснюється державним виконавцем за місцем проведення таких дій.

Отже стосовно обставин справи державним виконавцем використано передбачені чинним законодавством права та обґрунтовано вжито заходів передбачених Законом про звернення до суду з поданням про отримання дозволу на примусове проникнення до жилого приміщення.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції виконав вимоги закону у частині, яка була предметом оскарження та із наведеного необхідно зробити висновок, що ухвала суду є законною та обґрунтованою, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду і встановлених обставин справи, та за таких підстав, колегія апеляційного суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Краматорського міського суду Донецької області від 14 квітня 2016 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня з дня набрання законної сили.

Судді: