Постанова № 58347221, 30.03.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3173/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

позивача ОСОБА_1,

прокурора Паталахи А.В.,

представника позивача ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку адміністративну справу за позовом Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області Григоров С.В. звернувся до суду з адміністративним позовом в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» про зобов'язання донарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу, посилаючись на наступне.

З урахуванням вимог ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV, відповідач мав нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як випускнику школи-інтернат з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування, одноразову грошову допомогу у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто у сумі не менше 1286 грн. х 6 = 7716,00 грн. Однак, відповідно до платіжної відомості № 47 за вересень 2015 року ОСОБА_1 нарахована та виплачена грошова допомога в розмірі 625 грн. Тобто фактично ОСОБА_1 недоотримав одноразову грошову допомогу у сумі 7716 грн.-625 грн. = 7091 грн. Враховуючи викладене, керівник Сєвєродонецької місцевої прокуратури звернувся з позовом до суду з вимогою зобов'язати КЗ «Сєвєродонецька школа-інтернат» нарахувати на стягнути на користь ОСОБА_1 одноразову грошову допомогу у розмірі 7091 грн.

В наданих до суду письмових запереченнях відповідач вказав, що порушення ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 № 2342- IV (далі Закон № 2342-ІV), яка є основою позову прокуратури, не було. Зазначений в Законі порядок проведення виплат регламентований Постановою Кабінету Міністрів України № 226, від 05.04.1994р. «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування». КЗ «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» видав одноразову грошову допомогу випускнику у розмірі 625,00 грн., на суму 1000,00грн. було видано новий одяг та взуття, а на суму 3630,76грн. - одяг та взуття, у яких не закінчився термін придатності згідно норм забезпечення предметами гардероба та текстильної білизни дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, що перебувають (навчаються) у навчальному закладі усіх типів на повному державному забезпеченні, відповідно до Наказу Міністерства освіти і науки України від 17.11.2003р. №763. Адміністрація школи-інтернату звернулась за допомогою у вирішені цього питання до Департаменту освіти і науки Луганської облдержадміністрації. На даний час Департамент освіти і науки Луганської облдержадміністрації порушив це питання, звернувшись до Міністерства освіти і науки України Департаменту економіки та фінансування, з проханням надати роз'яснення щодо виплати грошової допомоги про закінченні школи-інтернату. На підставі викладеного, відповідач просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову допомогу на користь колишнього вихованця школи-інтернат ОСОБА_1 в повному обсязі, бо не вбачає в позовній заяві протиправних дій школи-інтернату.

В судовому засіданні прокурор, представник позивача та позивач позов підтримали в повному обсязі.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, пояснивши, що підтримують ті доводи проти позовної заяви, які були викладені в наданих суду письмових запереченнях. Також пояснили, що постановою КМУ № 226 від 05.04.1994 року визначено інший порядок виплати одноразової допомоги, а саме: така допомога виплачується лише тим випускникам, які не продовжили навчання, а працевлаштувалися.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до копії витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України № 00008775107 від 23.02.2011 року, виданого відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області, ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Сєвєродонецького міського управління юстиції у Луганській області зроблено актовий запис № 5 від 22 липня 2004 року. Матір: ОСОБА_6, батько (відомості вказані відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України): ОСОБА_1.

Згідно із копією рішення Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 17 червня 2011 року у цивільній справі № 2-1458/11, яке набрало законної сили, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, позбавлена батьківських прав стосовно її неповнолітньої дитини: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно із копією рішення виконавчого комітету Сєвєродонецької міської ради № 926 від 25 липня 2011 року, малолітньому ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, та влаштовано до державного інтернатного закладу на повне державне забезпечення.

Відповідно до копії наказу № 28 по школі-інтернату від 30.08.2011 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканця м. Сєвєродонецька, зараховано з 30.08.2011 року до учнів 6-го класу, на підставі направлення управління освіти і науки б/н від 22.07.2011 року.

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_1, виданого Сєвєродонецьким МВ УДМС України в Луганській області 24 червня 2014 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження з 22.01.2013 року зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1

Згідно із копією наказу № 33 по школі-інтернату від 01.09.2015 року, ОСОБА_1 відраховано з 01.09.2015 року у зв'язку з подальшим навчанням в іншому навчальному закладі.

Відповідно до повідомлення Державного навчального закладу «Сєвєродонецьке вище професійне училище» № 99 від 26.02.2016 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, який має статус дитини, позбавленої батьківського піклування, зарахований 01.09.2015 року до учнів Державного навчального закладу «Сєвєродонецьке вище професійне училище» згідно із наказом № 4 «З-УДЗ» від 28.08.2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст.3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага має приділятись якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до ст. 1 Закону України 2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року, до дітей, позбавлених батьківського піклування відносяться діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав.

Частинами 1-3 ст. 8 Закону України 2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року передбачено, що держава здійснює повне забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа. Допомога та утримання таких дітей не можуть бути нижчими за встановлені мінімальні стандарти, що забезпечують кожній дитині рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального та соціального розвитку на рівні, не нижчому за встановлений прожитковий мінімум для таких осіб. Право на повне державне забезпечення в навчальних закладах мають діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, віком до вісімнадцяти років та особи з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, при продовженні навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів.

Відповідно до ч. 7 ст. 8 Закону № 2342-ІV Закону України 2342-ІV «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» від 13.01.2005 року випускники навчальних закладів із числа дітей-сиріт забезпечуються за рахунок навчального закладу або відповідної установи, одягом і взуттям, а також одноразовою грошовою допомогою в розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку.

Зміст вищенаведеної норми свідчить про те, що Кабінету Міністрів України доручено визначити порядок забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування одягом і взуттям, в тому числі встановити нормативи такого забезпечення. Мінімальний розмір одноразової грошової допомоги, яка виплачується випускникам, чітко визначений Законом, виплата цих сум в більшому розмірі здійснюється за рахунок навчального закладу або відповідної установи.

При цьому, ч. 7 ст. 8 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» встановлює обов'язок з виплати грошової допомоги усім випускникам навчальних закладів, не розмежовуючи їх на окремі категорії - тих, хто продовжив навчання в іншому навчальному закладі, та тих, хто працевлаштувався.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» прожитковий мінімум для дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2015 року по 31 серпня 2015 року становив 1286 грн.

Отже, виходячи з вищенаведеної норми, випускникам шкіл-інтернатів з категорії дітей, позбавлених батьківського піклування у віці до 18 років, в тому числі, позивачу по цій справі, при випуску з навчального закладу має бути нарахована та виплачена одноразова грошова допомога у розмірі не менше шести прожиткових мінімумів для осіб відповідного віку, тобто в сумі не менше 7716 грн.

З копії платіжного повідомлення № 47 на видачу «дитячих грошей» за вересень 2015 року вбачається, що ОСОБА_1 отримано 625 грн. 00 коп. Вказаний документ складено вихователем ОСОБА_7 та підписано директором школи-інтернату ОСОБА_3

Як встановлено в пп. 1 п. 13 постанови Кабінету Міністрів України «Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05.04.1994 року зі змінами та доповненнями, дітям-сиротам і дітям, позбавленим батьківського піклування, особам з їх числа, а також учням та студентам, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків і перебували на повному державному утриманні в загальноосвітніх,професійно-технічних та вищих навчальних закладах, при вступі на навчання до професійно-технічних та вищих навчальних закладів видається безоплатно за рахунок коштів тих закладів, які вони закінчили, комплект нового одягу і взуття на суму не менш як 12 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а також грошова допомога в розмірі не менш як 2,5 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян. Учні та студенти зазначеної категорії зараховуються на повне державне утримання в навчальних закладах, до яких вони вступили, і в період навчання до 23 років або до закінчення відповідних навчальних закладів забезпечуються безоплатно продуктами харчування, одягом, взуттям і м'яким інвентарем за нормами, встановленими для вихованців шкільного віку шкіл-інтернатів.

Відповідно до положень ст. 25 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» порядок відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб з їх числа, у тому числі на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар на одну фізичну особу, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, а також інших виплат, передбачених цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України відповідно до державних соціальних стандартів.

Статтею 39-9 вказаного вище Закону встановлено, що порядок відшкодування витрат на виплату допомоги випускникам закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, повне державне забезпечення відповідно до статті 8 цього Закону при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу відповідно до норм забезпечення випускників закладів для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Норми ст. ст. 25, 39-9 Закону України «Про забезпечення організаційно правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» регулюють правовідносини щодо відшкодування навчальним закладам або відповідним установам, в яких виховуються та навчаються діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, понесених ними витрат на харчування, одяг, взуття, м'який інвентар, здійснення грошових виплат при працевлаштуванні та вступі до навчального закладу, та не розповсюджуються на правовідносини навчальних закладів з їх випускниками, що є предметом спору по даній справі.

Крім того, як встановлено в ст. 3 Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» одними із основних принципів державної політики в частині соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, є захист прав і інтересів таких дітей, а також забезпечення соціально-правових гарантій.

Положеннями статті 4 зазначеного Закону передбачено, що заходи щодо соціального захисту даної категорії дітей гарантуються, забезпечуються і охороняються державною.

В п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування» передбачено, що інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

Крім того, відповідно до положень ч. 4 ст. 9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з вищенаведеного, а також з урахуванням загальних засад пріоритетності законів над іншими підзаконними нормативними актами, під час розгляду та вирішення справ зазначеної категорії застосуванню підлягає Закону України «Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей позбавлених батьківського піклування».

Таким чином, суд вважає, що відповідач при виплаті грошової допомоги випускнику школи-інтернату ОСОБА_1 неправомірно керувався лише пп. 1 п. 13 Постанови Кабінету міністрів України «Про поліпшення виховування, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування» № 226 від 05.04.1994 року.

А відтак, суд вважає доведеним той факт, що відповідачем не донараховано вихідну допомогу дитині, позбавленої батьківського піклування, ОСОБА_1 як випускнику вказаного навчального закладу в сумі 7091 грн. 00 коп. (7716 грн. належних до виплати - 625 грн. фактично виплачених = 7091 грн.), чим порушено його право.

Отже, позов Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу в сумі 7091 грн. заявлено обґрунтовано і такий позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у відповідності до ст. 94 КАС України суд враховує, що судове рішення ухвалене на користь ОСОБА_1, який не є суб'єктом владних повноважень, а отже суд має присудити всі здійснені документально підтверджені судові витрати органу прокуратури, який звернувся до суду в інтересах неповнолітньої дитини, за рахунок відповідача в розмірі 1378 грн. 00 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 4, 8, 11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Керівника Сєвєродонецької місцевої прокуратури в інтересах неповнолітнього ОСОБА_1 до Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів» про зобов'язання нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу - задовольнити.

Зобов'язати Комунальний заклад «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», код 20152692, нарахувати та виплатити недоотриману одноразову грошову допомогу на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у сумі 7091 (сім тисяч дев'яносто одна) грн. 00 коп.

Стягнути з Комунального закладу «Сєвєродонецька обласна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІІ ступенів», код 20152692, на користь Сєвєродонецької місцевої прокуратури Луганської області (розрахунковий рахунок № 35211068000839, банк ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код 02909921, код класифікації видатків бюджету - 2800) суму судових витрат в розмірі 1378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її проголошення, або протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, якщо судом було застосовано ч. 3 ст. 160 КАС України або якщо особа не була присутня в судовому засіданні, шляхом подання апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду через Сєвєродонецький міський суд Луганської області разом із одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова в повному обсязі складена та підписана 31 березня 2016 року.

Суддя Д.Б. Баронін