Рішення № 58347149, 16.06.2016, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/4677/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Бароніна Д.Б.,

за участю секретаря Бондаренко І.С.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Курганова В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської ради про встановлення факту постійного сумісного проживання та визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 звернувся до Сєвєродонецького міського суду Луганської області з позовом до про встановлення факту постійного сумісного проживання та визнання права власності на спадкове майно, з урахуванням змінених позовних вимог, посилаючись на наступне.

ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати позивача - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після її смерті залишилося спадкове майно, яке складається з права власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Спадкоємцем майна померлої за законом є позивач - ОСОБА_3. 01 квітня 2016 року позивач звернувся до Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, але державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Ахметхановим М.Р. йому було відмовлено в прийнятті заяви про прийняття спадщини щодо майна померлої з причини пропуску ним строку прийняття спадщини. Проте, позивач постійно проживав із своєю матір'ю з 03 січня 2015 року до дня її смерті та доглядав за нею, а отже прийняв спадщину після неї. Договір міни спірної квартири втрачений матір'ю позивача ще за час її життя, у зв'язку із чим позивач вимушений звернутися до суду із цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача змінені позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, які викладені у позові.

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував з тих підстав, що стосовно спірної квартири наявний запис про заборону на відчуження.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_2, приблизно з 1997 року. З ОСОБА_4 вона часто спілкувалася, вказана особа проживала в квартирі № 7. З січня 2015 року за ОСОБА_4 постійно доглядав її син ОСОБА_3, який жив з нею в квартирі № 7, адже ОСОБА_4 внаслідок своєї хвороби вже не могла самостійно пересуватися та не піднімалася з ліжка. Також, догляд за ОСОБА_4 постійно допомагала здійснювати дружина ОСОБА_3. Вона, ОСОБА_6, регулярно, приблизно один раз на два тижні, з січня 2015 року заходила в гості до квартири № 7, де вона окрім ОСОБА_4 також бачила, зокрема, ОСОБА_3, який був одягнений в спортивний костюм та доглядав за матір'ю. Вона часто бачила як ОСОБА_3 зранку виходив на роботу з квартири № 7, а також бачила як він виносив сміття з квартири № 7.

Допитана в якості свідка в судовому засіданні ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, пояснила, що вона проживає за адресою: АДРЕСА_3, приблизно з 1964 року. За ОСОБА_4 постійно доглядав її син ОСОБА_3, який жив з нею в квартирі № 7, адже ОСОБА_4 внаслідок своєї хвороби за декілька місяців до своєї смерті вже не могла самостійно пересуватися та не піднімалася з ліжка. Також, догляд за ОСОБА_4 постійно допомагала здійснювати дружина ОСОБА_3. Вона, ОСОБА_7, сидячи на вулиці неодноразово бачила як ОСОБА_3 виносив сміття з квартири № 7 та декілька разів на день в різну пору доби виходи та заходив до під'їзду. ОСОБА_4 за декілька місяців до своєї смерті вже не могла самостійно пересуватися та не прожила б довго без сторонньої допомоги. До ОСОБА_4 в квартирі № 7 жила ОСОБА_8, яка вже давно померла.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази по справі, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що згідно із копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_2, виданого 08 серпня 1963 року Сєвєродонецьким міським відділом ЗАГС Луганської області, ОСОБА_3 (російською) народився ІНФОРМАЦІЯ_6, про що зроблено актовий запис № 943. При цьому, матір'ю вказано ОСОБА_4 (російською).

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3, виданого 17.08.2015 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Сєвєродонецького міського управління юстиції в Луганській області, ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3, про що складено відповідний актовий запис № 1716.

Згідно із копією договору обміну квартир, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Малаховим С.О. реєстр № 5765 від 13.10.2003 року, ОСОБА_4 обміняла належну їй ? частку в квартирі, яка розташована за адресою: АДРЕСА_4, на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_12.

Довідкою КП «Сєвєродонецьке БТІ» ві 06.04.2016 року № 66 підтверджується, що ОСОБА_4 набула право власності на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно із постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, винесеної 01.04.2016 року державним нотаріусом Другої Сєвєродонецької державної нотаріальної контори Ахметхановим М.Р., ОСОБА_3 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після померлої ОСОБА_4. Зазначену відмову нотаріус обґрунтовує тим, що заявник пропустив строк прийняття спадщини, встановлений ст.ст. 1268-1270 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв'язку із чим нотаріус відмовив особі в оформленні спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Суд зазначає, що факт постійного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3, з 03 січня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 в квартирі за адресою: АДРЕСА_1, підтверджується актом КП «Єдиний розрахунковий центр м. Сєвєродонецька» від 04.04.2016 року, а також показаннями свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7.

Отже, ОСОБА_3 постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України.

Згідно із ч. 1 ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Суд зауважує, що мати позивача за час її життя втратила договір про придбання нею спірної квартири, в той час як сукупність письмових доказів по справі свідчить про належність ОСОБА_4 спірної квартири, у зв'язку із чим за позивачем слід визнати право власності на спірну квартиру.

Посилання представника відповідача на те, що стосовно спірної квартири наявний запис про заборону на відчуження є необґрунтованими, адже такий запис було внесено за час життя власника ОСОБА_8, яка померла в 1993 році, про що свідчить лист Відділу ДРАЦС Сєвєродонецького МУЮ від 30.05.2016 року.

Більш того, вказаний запис було внесено на підставі договору довічного утримання, який вочевидь було припинено на підставі ч. 2 ст. 755 ЦК України після смерті ОСОБА_8, в той час як право власності на спірну квартиру за вказаним договором перейшло до ОСОБА_13, який в свою чергу продав квартиру ОСОБА_12, про що свідчать відповідні записи у домовій книжці квартири, скріплені печаткою Сєвєродонецького БТІ.

Отже, запис про заборону на відчуження спірної квартири є вочевидь таким, що внесено до Єдиного реєстру з архівних нотаріальних записів помилково, тобто без достатньої правової підстави.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що обставини, викладені позивачем у позові в обґрунтування своїх вимог є достовірними, підтверджені письмовими доказами, сумніву у суду не викликають і вважаються судом доведеними, у зв'язку із чим позовна заява ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської ради про встановлення факту постійного сумісного проживання та визнання права власності на спадкове майно підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд зазначає, що позивач та його представник не наполягали на стягненні судових витрат з відповідача, у зв'язку із чим, виходячи з вимог справедливості судового розгляду, суд не вважає за необхідне стягувати судовий збір з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 до Сєвєродонецької міської ради про встановлення факту постійного сумісного проживання та визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Встановити факт постійного сумісного проживання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, з ОСОБА_4, померлою ІНФОРМАЦІЯ_3, з 03 січня 2015 року по ІНФОРМАЦІЯ_3.

Визнати за ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності на спадкове майно - квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Сєвєродонецький міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 16 червня 2016 року.

Суддя Д. Б. Баронін