Рішення № 58345555, 08.06.2016, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 345/721/16-ц

Провадження № 22-ц/779/1151/2016

Категорія 43

Головуючий у 1 інстанції Гавриленко В. Г.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 червня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Беркій О.Ю.,

суддів: Соколовського В.М., Ковалюка Я.Ю.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Калуського міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визначення порядку користування квартирою.

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що вона разом зі своєю матірю ОСОБА_3П на праві спільної сумісної власності є співвласниками квартири АДРЕСА_1.

Вказувала, що на даний момент в квартирі проживає її сестра ОСОБА_4 з дозволу матері та займає всю квартиру, у звязку з чим вона не має змоги потрапити до квартири коли приїжджає в м. Калуш та повинна узгоджувати це питання із сестрою.

Посилаючись на відсутність добровільної згоди відповідача на вирішення питання про користування квартирою, просила визначити порядок користування квартирою № 168 по бульвару Незалежності, 6 в м. Калуші, закріпивши за нею право користування кімнатами площами 10,4 кв.м та 9,5 кв.м, лоджією площею 2,9 кв.м, вбудованою шафою площею 1,3 кв.м, а за ОСОБА_3 право користування кімнатами площами 7,3 кв.м та 16,4 кв.м. Коридор, туалет, ванну і кухню залишити в спільному користуванні.

Рішенням Калуського міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року позов задоволено частково.

Визначено порядок користування квартирою № 168 по бульвару Незалежності, 6 в м. Калуші, а саме: закріплено за ОСОБА_2 право користування житловою кімнатою площею 7,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 7), житловою кімнатою площею 16,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 8), закріплено за ОСОБА_3 право користування житловою кімнатою площею 10,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 2), житловою кімнатою площею 9,5 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 3), лоджією площею 2,9 кв.м, вбудованою шафою площею 1,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 4). Коридор, туалет, ванну, кухню залишено в спільному користуванні.

В апеляційній скарзі на дане рішення ОСОБА_2 посилається на неповне зясування судом обставин, що мають істотне значення для справи.

Зазначає, що висновок суду про те, що визначення порядку користування спірною квартирою на умовах, що пропонує позивач, призведе до порушення прав відповідача, оскільки позивач постійно проживає у м. Тернополі та рідко приїжджає у м. Калуш, а тому відповідачу потрібно виділити кімнату з балконом не відповідає обставинам справи, оскільки у судовому засіданні відповідач заявила, що також не проживає у спірній квартирі, тому що має у власності інше житло у селі Довга-Войнилівська Калуського району, в якому постійно проживає.

Вказує, що вона має малолітню дитину, яка проживає з нею, а тому їй необхідно більше місця, ніж ОСОБА_3, яка проживає сама.

Крім того, вона не має у власності іншого житла і на даний час тимчасово проживає у найманій квартирі, а тому не має іншого місця для зберігання своїх речей.

Зазначає, що ОСОБА_3 на горищі будинку обладнала кладову в якій зберігає свої речі, а тому їй немає потреби у вбудованій шафі.

Вважає, що суд першої інстанції самостійно виділив ОСОБА_3 кімнату з балконом та вбудовану шафу.

У звязку з наведеним просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким її позов задовольнити.

В судовому засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримали по вищенаведених мотивах.

ОСОБА_6 в судове засідання не зявилася, направила суду заяву у якій апеляційну скаргу не визнає.

Третя особа ОСОБА_4 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Задовольняючи частково позов ОСОБА_2 та визначаючи порядок користування квартирою, суд першої інстанції виходив з того, що порядок користування, який просить позивач, призведе до порушення прав іншого співвласника квартири, а тому з врахуванням того, що позивач фактично постійно проживає в м. Тернополі, відповідачці ОСОБА_3 підлягає виділенню кімната, з якої є вихід на балкон.

Проте, з таким висновком погодитися не можна.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Статтею 369 ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Пленум Верховного Суду України в п. 14 постанови від 22 грудня 1995 року №20 «Про судову практику у справах за позовами про захист приватної власності» розяснив, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування приміщеннями квартири, якщо про це заявлено позов.

Судом встановлено, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 13 лютого 1997 року ОСОБА_3 та ОСОБА_6 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_2.

Відповідно до довідки, виданої центром надання адміністративних послуг виконавчого комітету Калуської міської ради - у спірній квартирі зареєстровані позивач ОСОБА_2 та її малолітній син ОСОБА_7

З технічного паспорта вбачається, що квартира АДРЕСА_2 складається з житлової кімнати площею 10,4 кв.м. (№ 2), житлової кімнати площею 9,5 кв. м. (№ 3), лоджії площею 2,9 кв.м., вбудованої шафи площею 1,3 кв.м. (№ 4), житлової кімнати площею 7,3 кв.м. (№ 7), житлової кімнати площею 16,4 кв.м. (№ 8), коридору площею 12,6 м.кв. (№ 1), туалет площею 1,3 м.кв. (№ 5), ванної кімнати площею 3,0 м.кв (№6), кухні площею 7,8 м.кв. (№9).

Також встановлено, що як позивач, так і відповідач в спірній квартирі не проживають.

Позивач з малолітнім сином, будучи зареєстрованими в спірній квартирі, проживають у м. Тернополі.

Відповідач ОСОБА_3 проживає у власному будинку в селі Довга-Войнилівська Калуського району.

В спірній квартирі з дозволу відповідачки проживає її донька та сестра позивачки ОСОБА_4 з сімю.

Згідно зі ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Проте, суд першої інстанції, задовольняючи позов частково, виділив ОСОБА_2 у користування приміщення кімнат житловою площею 7,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 7), та житловою площею 16,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 8), про виділення яких позивач вимог не заявляла.

З врахуванням того, що співвласники в добровільному порядку не можуть дійти згоди щодо порядку користування спірною квартирою, унаслідок чого позивач позбавлена права володіння та користування належною їй часткою у праві спільної власності та беручи до уваги те, що позивач має на утриманні малолітнього сина, колегія суддів вважає, що у суду першої інстанції не було підстав для відмови у задоволенні її позовних вимог.

У звязку з цим, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_2 та визначення порядку користування квартирою шляхом закріплення за нею права користування житловою кімнатою площею 10,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 2), житловою кімнатою площею 9,5 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 3), лоджією площею 2,9 кв.м, вбудованою шафою площею 1,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 4), а за ОСОБА_3 права користування житловою кімнатою площею 7,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 7) та житловою кімнатою площею 16,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 8). Коридор, туалет, ванну, кухню слід залишити в спільному користуванні.

Колегія суддів вважає, що при такому встановленні порядку користування квартирою, права відповідачки, як другого співвласника квартири не порушено, оскільки за нею закріплено право користування двома житловими кімнатами - площею 7,3 кв.м та площею 16,4 кв.м.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313, 314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Калуського міськрайонного суду від 04 квітня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Визначити порядок користування квартирою № 168 по бульвару Незалежності, 6 в м. Калуші, а саме: закріпити за ОСОБА_2 право користування житловою кімнатою площею 10,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 2), житловою кімнатою площею 9,5 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 3), лоджією площею 2,9 кв.м, вбудованою шафою площею 1,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 4).

Закріпити за ОСОБА_3 право користування житловою кімнатою площею 7,3 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 7), житловою кімнатою площею 16,4 кв.м (зазначеною в технічному паспорті під № 8).

Коридор, туалет, ванну, кухню залишити в спільному користуванні.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуюча О.Ю. Беркій

Судді: В.М. Соколовський

ОСОБА_8