Постанова № 58343510, 31.05.2016, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/651/16-а

Провадження № 2-а/0203/30/2016

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.05.2016 Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Маймур Ф.Ф.,

при секретарі - Авраменко А.М.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

відповідача - Родіна О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до поліцейського 5-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську старшого сержанта поліції Родіна Олега Андрійовича про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

15 лютого 2016 року до Кіровського районного суду м. Дніпропетровська звернулась позивач із вищевказаним позовом, в якому просила суд скасувати постанову відповідача, якою її було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.122 ч.1 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. Свої позовні вимоги позивач мотивувала тим, що здійснила зупинку перед пішохідним перехрестям, кваліфіковану як порушення правил дорожнього руху, в стані крайньої необхідності - з метою уникнення аварійної ситуації, яка могла виникнути внаслідок різкого погіршення самопочуття позивача. Крім того, позивач послалась на те, що розгляд відповідачем справи про адміністративне правопорушення відбувся із порушенням процесуальних норм, оскільки не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а позивач заперечувала свою вину та накладення адміністративного стягнення, а також відповідачем при розгляді справи про адміністративне правопорушення не було роз'яснено позивачу її права.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги своєї довірительки підтримала в повному обсязі, наполягала на задоволенні позову із викладених вище підстав.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував, вказуючи на його безпідставність та необґрунтованість, вказавши, що зі слів позивача дізнався, що причиною її зупинки став дзвінок її подруги з-за кордону. Надав відповідач суду і письмові заперечення проти позову, пославшись на законність і обґрунтованість оскаржуваної позивачем постанови. (а.с.19-20)

Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд приходить до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.

Судом встановлені наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

Так, в судовому засіданні встановлено, що позивач, керуючи транспортним засобом «Porsche Cayenne S» номерний знак НОМЕР_1, 07 лютого 2016 року о 19 годині 18 хвилин здійснила зупинку на відстані 5,25 м до дорожньої розмітки 1.14.1 «Зебра», яка позначає нерегульований пішохідний перехід, чим порушила вимоги п. 15.9 г. За наслідками виявлення даного діяння позивача відповідачем в той же день було складено спірну постанову у справі про адміністративне правопорушення серія ПС2 №747829, якою позивача визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень. (а.с.3)

Крім того, судом з наданої стороною позивача копії медичної довідки від 30 травня 2016 року встановлено, що позивач перебуває під наглядом амбулаторії загальної практики сімейної медицини №4 (а.с.21)

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306 (далі - Правила), КАС України, КУпАП, Законом України «Про Національну поліцію».

Так, пунктом 1.14.1 Розділу 34 Правил передбачено горизонтальну дорожню розмітку («зебра», у тому числі червоно-білого кольору), яка позначає нерегульований пішохідний перехід.

Пунктом 15.9 г Розділу 15 Правил визначено, що заборона зупинки на пішохідних переходах і ближче 10 м від них з обох боків, крім випадків надання переваги в русі.

Нормою ст.122 ч.1 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - у виді штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.

Положеннями ст.ст.222, 258 283 КУпАП визначено, що справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.122 ч.1 КУпАП, розглядаються органами Національної поліції із винесенням за результатами такого розгляду постанов без попереднього складення протоколу про адміністративне правопорушення. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Нормою ст.288 ч.1 п.3 КУпАП передбачена можливість оскарження постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху в тому числі в районний в місті суд, яким є Кіровський районний суд м. Дніпропетровська, в порядку визначеному КАС України, з особливостями, встановленими КУпАП.

Відповідно до ст.18 ч.1 п.2 КАС України місцевим загальним судам, до яких відносяться і районні в місті суди, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. За змістом норм ст.3 КАС України, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», ст.222 КУпАП суб'єктами владних повноважень є працівники/посадові особи органів і підрозділів Національної поліції.

Відповідно до ст.71 ч.1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених Законом. Нормою ст.71 ч.2 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Оцінюючи дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд вважає їх належними, допустимими та достатніми для прийняття рішення у справі по суті.

Аналізуючи встановлені в судовому засіданні на підставі таких доказів фактичні обставини в контексті наведених положень законодавства, суд приходить до висновку про відсутність достатніх підстав для задоволення адміністративного позову, ґрунтуючи свою правову позицію на наступному. Так, як встановлено судом в ході розгляду справи та не заперечувалось стороною позивача, остання дійсно за викладених в спірній постанові відповідача обставин здійснила зупинку ближче 10 метрів до нерегульованого пішохідного переходу в порушення вимог дорожньої розмітки 1.14.1 та п.15.9 г Правил дорожнього руху, що відповідно за відсутності інших обставин утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП. Санкцією ж цієї норми передбачено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 255 гривень, який і був накладений відповідачем своєю постановою, оспорюванню позивачем, форма та зміст якої відповідають в повному обсязі вимогам чинного законодавства, зокрема нормам КУпАП.

Стосовно посилань сторони позивача на вчинення нею порушення правил дорожнього руху в стані крайньої необхідності, то суд критично ставиться до таких тверджень, оцінює їх як обраний позивачем спосіб уникнення відповідальності за вчинене порушення правил дорожнього руху, оскільки єдиний наданий стороною позивача на підтвердження цих тверджень доказ - копія медичної довідки - не може бути прийнятий судом до уваги як належний, оскільки така довідка датована 30 травня 2016 року та не містить посилань на дату, з якої позивач перебуває під медичним наглядом, в той час як інкриміноване позивачу адміністративне правопорушення мало місце 07 лютого 2016 року. Крім того, така довідка сама по собі може підтверджувати лише факт перебування сторони під амбулаторним медичним наглядом, а не факт різкого погіршення в неї стану здоров'я 07 лютого 2016 року, зокрема тому, що в матеріалах справи немає жодних доказів, які б свідчили про можливість різких раптових погіршень стану здоров'я позивача при наявності певного захворювання, доказів призначення лікарем та купівлі позивачем у зв'язку із цим собі певних ліків тощо.

Не приймає суд до уваги і посилання сторони позивача на порушення відповідачем вимог п.3 Розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС України від 06 листопада 2015 року №1378, щодо не складення відповідачем протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки згідно п.1 Розділу І цієї Інструкції її дія не поширюється на правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. З тих же підстав не є доречним посилання сторони позивача на порушення відповідачем вимог п.4, 7 тієї ж інструкції. Крім того, заявлений позивачем факт не роз'яснення їй її прав спростовується змістом спірної постанови, де відповідачем заповнені всі відповідні графи, зокрема і щодо прав позивача.

Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, а отже і про неможливість їх задоволення.

Враховуючи результат розгляду даної адміністративної справи, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у відповідності до вимог ст.94 КАС України, відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.122, 222, 251, 258, 280, 283, 288 КУпАП, ст.23 Закону України «Про Національну поліцію», п. 15.9 г Розділу 15, п.1.14.1 Розділу 34 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10 жовтня 2001 року №1306, ст.ст.3, 11, 18, 69-72, 79, 86, 94, 158-163, 171-2 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Бєляєвій Ріммі Семенівні у задоволенні її позовних вимог до поліцейського 5-ї роти 2-го батальйону Управління патрульної поліції у м. Дніпропетровську старшого сержанта поліції Родіна Олега Андрійовича про скасування постанови - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили в порядку, передбаченому ст.254 КАС України.

Постанову суду може бути оскаржено в апеляційному порядку через Кіровський районний суд м. Дніпропетровська до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до Адміністративного Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Апеляційна скарга на постанову суду, прийняту згідно зі ст.160 ч.3 КАС України та/або в порядку письмового провадження, може бути подана протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Ф.Ф. Маймур