Рішення № 5834263, 28.05.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 28/10728.05.09

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю “Юрстар ЛТД”, м. Київ

дофізичної особи підприємця ОСОБА_1, м. Київ

простягнення 25 376,11 грн.

Суддя Копитова О.С.

При секретарі судового засідання Гергардт Т.В.

За участю представників сторін:

від позивача: Карлін О.В. за дов. б/н від 02.02.2009

від відповідача: не зявився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юрстар ЛТД” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення 25 376,11 грн., в тому числі 21 263,00 грн. попередньої оплати, 3 250,37 грн. штрафних санкцій та 862,74 грн. 3% річних.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказує на порушення фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 договорів поставки меблів № 10 від 06.11.2007 року, № 11 від 09.11.2007 року, № 14 від 15.11.2007 року, № 17 від 16.11.2007 року, а також усної домовленості від 13.11.2007 року щодо поставки меблів. Посилаючись на факт невиконання відповідачем умов договору щодо поставки товару позивач просить стягнути з відповідача суму передоплати, що була перерахована відповідачу

Під час розгляду справи позивач двічі змінював позовні вимоги та в заяві про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача 21263,00 грн. попередньої оплати, 1795,02 грн. пені за невиконання умов договорів щодо поставки товару, 384,49 грн. 3% проценти річних, та 2466,81 грн. інфляційних нарахувань за порушення грошового зобовязання, щодо неповернення передоплати на вимогу позивача.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 02.04.2009 року.

Розгляд справи відкладався.

Ухвалою заступника голови господарського суду м. Києва від 14.05.2009 року продовжено строк вирішення спору.

Незважаючи на належне повідомлення про час і місце засідання по справі, в тому числі й на адресу реєстрації, відповідач в судове засідання не зявився, письмових доказів, пояснень та заперечень по суті спору не надав, вимог ухвали суду не виконав, причини неявки в судове засідання невідомі.

Справа розглядається, згідно статті 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 28.05.2009 року за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд -

ВСТАНОВИВ :

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Юрстар ЛТД” ( надалі по тексту ТОВ „Юрстар ЛТД” Покупець, Позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (надалі по тексту ФОП ОСОБА_1 Продавець, Відповідач), були укладені договори поставки меблів № 10 від 06.11.2007 року (далі Договір 10), № 11 від 09.11.2007 року (далі Договір 11), № 14 від 15.11. 2007 року (далі Договір 14), № 17 від 16.11.2007 року (далі Договір 17) та б/н від 13.11.2007 року (далі Договір б/н).

Відповідно до п. 3.1. Договору 10, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві Товар протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту здійснення Покупцем оплати за Товар в порядку, визначеному в п. 5.1 цього Договору по пунктах 1, 2, 3 згідно Рахунка-фактури № 9 від 06.11.2007 р. до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору 10, Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переказу на поточний рахунок Продавця коштів в розмірі 100% від загальної вартості Товару, що зазначена в Рахунку-фактурі № 9 від 06.11.2007 року до цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення та підписання уповноваженими представниками Сторін цього Договору і скріплення його печатками Сторін, якщо вони передбачені.

06.11.2007 року позивачем, на виконання п. 5.1. Договору №10, було перераховано на поточний рахунок відповідача 6 025,00 грн., як оплату за меблі, що підтверджується платіжним дорученням № 786.

Згідно наявних матеріалів, відповідач свої зобов”язання щодо поставки та монтажу меблів за Договором 10 в установлений строк не виконав.

Відповідно до п. 3.1. Договору 11, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві Товар протягом 15 (пятнадцяти) робочих днів з моменту здійснення Покупцем оплати за Товар в порядку, визначеному в п. 5.1 цього Договору по пункту 1, згідно Рахунка-фактури № 4 від 09.11.2007 р. до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору 11, Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переказу на поточний рахунок Продавця коштів в розмірі 100% від загальної вартості Товару, що зазначена в Рахунку-фактурі № 4 від 09.11.2007 р. до цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення та підписання уповноваженими представниками Сторін цього Договору і скріплення його печатками Сторін, якщо вони передбачені.

09.11.2007 року позивачем, на виконання п. 5.1. Договору 11, було перераховано на поточний рахунок відповідача 6 444,00 грн., як оплату за меблі, що підтверджується платіжним дорученням № 790.

Згідно наявних матеріалів, відповідач свої зобов”язання щодо поставки та монтажу меблів за Договором 11 в установлений строк не виконав.

Відповідно до п. 3.1. Договору 14, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві Товар протягом 4 (чотирьох) робочих днів з моменту здійснення Покупцем оплати за Товар в порядку, визначеному в п. 5.1 цього Договору по пункту 1,2, 3, 4 згідно Рахунка-фактури № 12 від 15.11.2007 р. до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору 14, Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переказу на поточний рахунок Продавця коштів в розмірі 70% від загальної вартості Товару, що зазначена в Рахунку-фактурі № 12 від 15.11.2007 р. до цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення та підписання уповноваженими представниками Сторін цього Договору і скріплення його печатками Сторін, якщо вони передбачені.

15.11.2007 року позивачем, на виконання п. 5.1. Договору, було перераховано на поточний рахунок Відповідача 4 210,50 грн., як оплату за меблі, що підтверджується платіжним дорученням № 809, тобто, ТОВ “Юрстар ЛТД” виконало своє зобовязання за даною умовою договору і сплатило відповідачу 75,65% загальної вартості товару.

Згідно наявних матеріалів, відповідач свої зобов”язання щодо поставки та монтажу меблів за Договором 14 в установлений строк не виконав.

Відповідно до п. 3.1. Договору № 17, Продавець зобов'язується поставити Покупцеві Товар протягом 5 (пяти) робочих днів з моменту здійснення Покупцем оплати за Товар в порядку, визначеному в п. 5.1 цього Договору по пункту 1,2, 3, 4, 5 згідно Рахунка-фактури № 13 від 16.11.2007 р. до цього Договору.

Відповідно до п. 5.1. Договору 17, Покупець здійснює оплату за Товар шляхом переказу на поточний рахунок Продавця коштів в розмірі 70% від загальної вартості Товару, що зазначена в Рахунку-фактурі № 13 від 16.11.2007 р. до цього Договору, протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення та підписання уповноваженими представниками Сторін цього Договору і скріплення його печатками Сторін, якщо вони передбачені.

16.11.2007 року позивачем, на виконання п. 5.1. Договору 17, було перераховано на поточний рахунок Відповідача 1 613,50 грн., як оплату за меблі, що підтверджується платіжним дорученням № 810. Таким чином, ТОВ “Юрстар ЛТД” виконало своє зобовязання за даним пунктом договору і сплатило Відповідачу 70% загальної вартості товару.

Згідно наявних матеріалів, відповідач свої зобов”язання щодо поставки та монтажу меблів за Договором 17 в установлений строк не виконав.

26.09.2008 року позивач направив відповідачу претензію з вимогами про повернення суми попередньої оплати (за договорами поставки меблів № 10 від 06 листопада 2007 року, № 11 від 09 листопада 2007 року, № 14 від 15 листопада 2007 року, № 17 від 16 листопада 2007 року), а також відшкодування збитків та застосування санкцій.

Відповідач на претензію не відповів, коштів не перерахував.

Крім того, 13.11.2007 року позивач звернувся до відповідача з пропозицією здійснити поставку офісних меблів, а саме:

1.стіл радіусний приставний 670х535х750 в кількості - 6 шт.;

2.перегородка між настільна радіусна 300х1600х18 мм в кількості -1 шт.;

3.надбудова на стіл 1400х950Нх400 в кількості - 1 шт.;

4.надбудова на стіл 1600х450хНх300 (метал, перфорація) в кількості - 1 шт.;

5.тумба під техніку 600х650х600Н в кількості - 1 шт.

Як свідчать матеріали справи, відповідач надав позивачу рахунок-фактуру № 11 від 13.11.2007 року на суму 2 970,00 грн. на оплату вищевказаного товару.

Позивач 13.11.2007 року, перерахував на поточний рахунок відповідача 2970,00 грн., сплативши наданий для оплати рахунок фактуру, що підтверджується копією виписки про операції по рахунку позивача.

26.09.2008 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про виконання зобовязання щодо поставки меблів, згідно домовленостей досягнутих 13.11.2007 року (лист б/н від 25.09.2008), а в разі неможливості виконання зазначеного зобовязання позивач вимагав від відповідача повернути суму попередньої оплати протягом семи днів від дня предявлення вимоги.

Відповідач у встановлені строки поставку товару не здійснив та коштів не повернув.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Стаття 509 Цивільного кодексу України встановлює, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наявні матеріали справи свідчать про фактичне виникнення ТОВ “Юрстар ЛТД” та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 цивільно-правових відносин, зокрема двосторонніх зобовязань щодо оплати ТОВ “Юрстар ЛТД” вартості товару та передачі фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 цього товару у власність ТОВ “Юрстар ЛТД”.

Таким чином, між сторонами фактично було укладено пять договорів поставки, чотири в письмовій формі, зокрема № 10 від 06.11.2007 року, № 11 від 09.11.2007 року, № 14 від 15.11.2007 року, № 17 від 16.11.2007 року та 13.11.2007 року у спрощений спосіб шляхом обміну документів.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Стаття 691 Цивільного кодексу України визначає, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Відповідно до положень ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Відповідно до положень ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до положень ст. 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України, Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено вище, продавець (відповідач) зобов”язався поставити покупцю (відповідачу) товар в наступні строки:

протягом 5 робочих днів з моменту оплати за товар ( п. 3.1. Договору 10).

протягом 15 робочих днів з моменту оплати за товар ( п.3.1. Договору 11).

протягом 4 робочих днів з моменту оплати за товар ( п.3.1. Договору 14).

протягом 5 робочих днів з моменту оплати за товар ( п.3.1. Договору 17).

Строк поставки товару на підставі усної домовленості сторонами не узгоджувався, а тому поставка повинна була відбутись відповідно до положень ст. 530 Цивільного кодексу України.

Матеріалами справи встановлено, що позивач на виконання умов договорів поставки меблів № 10 від 06.11.2007 року, № 11 від 09.11.2007 року, № 14 від 15.11. 2007 року, № 17 від 16.11.2007 року, перерахував відповідачу кошти в повному обсязі, а відповідач свої зобовязання щодо поставки товару в установлені строки не виконав, в звязку з чим позивач 26.09.2008 року претензією б/н фактично відмовився від виконання зазначеного зобовязання та вимагав в установлений законом строк повернути кошти, сплачені відповідачу як передплата за товар з урахуванням штрафних санкцій, інфляційних нарахувань та відсотків річних.

Також не виконав своїх зобовязань відповідач щодо поставки меблів і на вимогу позивача на підставі усної домовленості від 13.11.2008 року, в семиденний строк поставку товару не здійснив. При цьому, суд враховує, що в зазначеній вимозі позивач фактично відмовився від виконання відповідачем зобовязання щодо поставки товару в разі нездійснення поставки протягом семи днів та вимагав повернення передоплати.

Відповідач відповіді на претензію та вимогу не надав, товару не поставив, коштів не повернув.

При цьому при прийнятті рішення суд враховує, що направлені відповідачу листи (претензія, вимога) повернулись на адресу позивача без вручення, однак вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч.1 ст. 16, ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" з метою забезпечення органів державної влади та учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців створено Єдиний державний реєстр, який містить відомості щодо ім'я фізичної особи, ідентифікаційний номер фізичної особи - платника податків або номер та серія паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади і мають відмітку у паспорті), місце проживання; види діяльності, дата та номер запису про проведення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, дати та номери записів про внесення змін до нього, тощо.

Відповідно до ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості

Таким чином, суд вважає, що позивач направивши вимогу про повернення передоплати на адресу, яка у державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців значиться як місце проживання відповідача, належним чином виконав вимоги ст. 530 Цивільного кодексу України (оригінал довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців в матеріалах справи).

Враховуючи викладені обставини, зокрема той факт, що претензія була направлена на адресу реєстрації відповідача, за якою він зобовязаний отримувати поштову кореспонденцію, господарський суд приходить до висновку щодо виникнення у відповідача грошового зобовязання щодо повернення суми передоплати з моменту коли відповідач повинен був отримати претензію позивача.

Відповідно до п. 6 Правил надання послуг поштового зв'язку (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 № 1155, яка була чинною на момент здійснення відправлення), оператори поштового зв'язку зобов'язані забезпечувати, зокрема, пересилання та доставку адресатам (одержувачам) поштових відправлень у терміни, встановлені уповноваженим центральним органом виконавчої влади у галузі зв'язку.

Згідно з п. 4.1.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв'язку від 12.12.2007 № 1149 (далі Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Київ, Сімферополь та Севастополь) становлять Д+3 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення).

При цьому, при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день (п. 4.2.).

Отже, датою доставки адресату (Відповідачу) вимоги про повернення суми попередньої оплати, відправленої 26 вересня 2008 року в межах м. Києва можна вважати 30 вересня 2008 року.

Таким чином, 07.10.2008 року є граничним строком для повернення отриманої суми передоплати. Відповідач станом на день розгляду справи на вимогу позивача коштів не повернув, в звязку з чим господарський суд вважає, що дії відповідача є порушенням грошових зобовязань.

З урахуванням всіх викладених обставин господарський суд приходить до висновку щодо підставності вимог позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати за непоставлений товар в розмірі 21 263,00 грн.

Щодо стягнення, пені, інфляційних нарахувань та відсотків річних встановлено наступне.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Згідно п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 Цивільного кодексу України встановлює, що у разі порушення зобовязання, настають наслідки, передбачені договором або законом.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Згідно ст. 551 Цивільного кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути зменшений у договорі.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Пунктами 6.5. Договорів № 10, № 11, № 14, № 17 у випадку прострочення поставки Товару проти строків, установлених цим Договором, Продавець сплачує Покупцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від вартості Товару, поставка якого прострочена.

Враховуючи викладені обставини, зокрема встановлені судом факти невиконання відповідачем своїх зобовязань щодо поставки товару, вимоги позивача про стягнення з відповідача пені є правомірними та підлягають задоволенню у розмірі, заявленому позивачем, а саме 1786,96 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи той факт, що судом встановлений факт порушення грошового зобовязання відповідачем з 08.10.2008 року, вимоги позивача про стягнення з відповідача відсотків річних та втрат від інфляції є правомірними та підлягають задоволенню за розрахунком позивача, а саме 3% річних на суму 382,53 грн., інфляційні втрати на суму 2679,13 грн.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог та заперечень, покладається на сторону.

Відповідач наведених позивачем обставин не спростував, доказів погашення заборгованості в повному обсязі не надав.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, договором сторін, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, Код НОМЕР_1 р/р НОМЕР_2 в КРУ ТОВ «Укрпромбанк», МФО 380076) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юрстар ЛТД” (03150, м. Київ, вул. Ковпака, 4, н/п в літ. «А», 2600100960066 в АКБ “Правекс-банк”, МФО 321983, код ЄДРПОУ 33144942) 26 111,62 грн. (двадцять шість тисяч сто одинадцять гривень шістдесят дві копійки), з яких 21 263,00 (двадцять одна тисяча двісті шістдесят три гривні) основного боргу, 1 786,96 грн. (тисячу сімсот вісімдесят шість гривень девяносто шість копійок) пені, 382,53 грн. (триста вісімдесят дві гривні пятдесят три копійки) 3 відсотки річних, 2 679,13грн. (дві тисячі шістсот сімдесят девять гривень тринадцять копійок) інфляційних нарахувань, а також 261,12 грн. (двісті шістдесят одну гривню дванадцять копійок) державне мито та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень) витрати на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його складання та підписання в повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його складання та підписання в повному обсязі до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяО. С. Копитова