Постанова № 58342564, 22.03.2016, Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська

Справа № 209/455/16-а

Провадження № 2-а/209/22/16

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2016 року м. Дніпродзержинськ

Суддя Дніпровського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Байбара Г.А., розглянувши у скороченому провадженні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії,

ВСТАНОВИВ:

16 лютого 2016 року ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії, в якому просить:

- Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська щодо неврахування їй при розрахунку розміру пенсії, починаючи з 20 травня 2011 року, у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суму індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років;

- Скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про призначення їй пенсії з 20 травня 2011 року в частині неврахування при розрахунку розміру пенсії у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, суму індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років;

- Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська врахувати їй при розрахунку розміру пенсії, починаючи з 20 травня 2011 року, у складі заробітної плати виплати, які вона отримувала, для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, суми індексації заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку, винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працюю а також винагороду за вислугу років (40%), відповідно до довідок від 18 січня 2016 року № 10-11 та № 11-12 про складові її заробітної плати станом на 30 квітня 2011 року за останні 24 календарних місяці підряд перед звернення за пенсією, залишивши без змін відсоток розрахунку пенсії, а саме: 84% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла в редакції на момент вчинення спірних відносин.

В обґрунтування позову зазначила, що з 20 травня 2011 року вона отримує пенсію державного службовця. При розрахунку розміру її пенсії до складу заробітної плати не були включені виплати, які вона отримувала, а саме: допомога для вирішення соціально - побутових питань, допомога на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, сума індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю. Також при призначенні їй пенсії не в повному обсязі було враховано винагороду за вислугу років. У січні 2016 року вона звернулася до УПФ України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська з проханням здійснити перерахунок пенсії та надала копії довідок від 18 січня 2016 року № 10-11 та № 11-12 про складові її заробітної плати перед зверненням за пенсією та копії наказів від 28 квітня 2006 року № 178-в, від 06 жовтня 2006 року № 405, від 26 листопада 2007 року № 568, від 11 червня 2007 року № 355-в, від 09 квітня 2008 року № 254-о, від 02 липня 2008 року № 492-в, від 06 жовтня 2010 року № 599, від 13 грудня 2010 року № 1248-в, від 06 грудня 2005 року № 306 про виплату їй грошових коштів, які входять до структури заробітної плати. Але відповідач в письмовій відповіді від 08 лютого 2016 року № У-1/07 відмовив їй в перерахунку пенсії, пославшись на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності 01 квітня 2015 року, мотивуючи свою відмову тим, що пенсії державних службовців, призначені до 01 червня 2015 року, перерахунку не підлягають. Вважає дії УПФ України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська незаконними. ЇЇ загальний стаж роботи, який дає право на призначення винагороди за вислугу років складає понад 34 роки, в тому числі стаж державної служби понад 14 років. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 липня 1998 року № 1141 передбачено включення до стажу роботи, який дає право на одержання винагороди за вислугу років, час роботи: в органах державної контрольно-ревізійної служби; у Держфінінспекції або її територіальних органах; в органах системи Мінфіну; на посадах і в органах, визначених Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 травня 1994 року № 283 «Про порядок обчислення стажу державної служби». Розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється, виходячи з посадового окладу та надбавки за ранг. Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку, що зберігається за посадовою особою відповідно до законодавства. Вказаною Постановою встановлено, що витрати на виплату винагороди за вислугу років здійснюються в межах фонду оплати праці, передбаченого органом державної контрольно-ревізійної служби в Державному бюджеті України. Частиною першою статті 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла на момент виникнення спірних відносин, визначено, що пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, і за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Згідно її стажу розмір пенсії становить 84 відсотки від суми заробітної плати. Враховуючи положення статті 2 Закону України «Про оплату праці», статті 33 Закону України «Про державну службу», норми ч.1 ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», вважає, що грошова винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю та винагорода (надбавка) за вислугу років у розмір 40 відсотків входили до складу заробітної плати державного службовця, з якої повинна нараховуватися пенсія. Також вважає, що згідно із ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, не одержані з вини органу, що призначає або виплачує пенсію, нараховуються та виплачуються за минулий час без обмежень будь яким строком.

Ухвалою судді від 17 лютого 216 року було відкрито скорочене провадження у справі.

Відповідач надав суду письмові заперечення проти позову, зазначивши, що позов не визнає, просить залишити адміністративний позов без задоволення. В обґрунтування заперечень відповідач зазначив, що відповідно до ст. 33 Закону України «Про державну службу» заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань не передбачена статтею 33 Закону України «Про державну службу», як складова зарплати державного службовця, тому вона не враховується при обчисленні розміру пенсії. Відповідно до п. 2 ст. 11 Закону України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» в ч.1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» внесено зміни, а саме: «цифри «70» замінені цифрами «60». Тобто з 01 січня 2015 року при призначенні пенсій таким категоріям пенсіонерів, як прокурори, державні службовці, судді, народні депутати, службовці органів місцевого самоврядування, відсоток від заробітної плати, що береться для обчислення пенсії, зменшується з 70 до 60. Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення», який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, відповідно п. 5 Прикінцевих положень «У разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються відповідно до Законів України, в тому числі «Про державну службу», пенсії будуть призначатися відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (Закон України «Про пенсійне забезпечення» у редакції закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення від 02 березня 2015 року № 213-VІІІ). Пенсії державних службовців, призначені до 01 червня 2015 року, перерахунку не підлягають. Останній перерахунок пенсій державних службовців було проведено з 01 лютого 2008 року у зв'язку з прийняттям постанови Кабінету Міністрів України від 06 лютого 2008 року № 34, якою підвищено заробітну плату державним службовцям. У подальшому рішень Уряду щодо підвищення заробітної плати державним службовцям не приймалось. Управління наполягає на тому, що ОСОБА_2 пропустила шестимісячний термін звернення до суду, оскільки знала про нарахування та розмір своєї пенсії, а тому УПФ просить застосувати п.2 ст. 99 КАС України.

Відповідно ст. 183-2 КАС України, суд розглядає справу в порядку скороченого провадження.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 вийшла на пенсію державного службовця 20 травня 2011 року з посади головного контролера-ревізора Контрольно-ревізійного відділу в м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області й перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області. Первинна пенсія була призначена ОСОБА_2 з розмірі 2247,83 грн.

Як зазначено в позові, при первинному нарахуванні пенсії, яка була нарахована в розмірі 84% від заробітної плати позивачки, до складу заробітної плати, з якої призначається пенсія, не були включені виплата на вирішення соціально-побутових питань, виплата на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, сума індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю, і не в повному обсязі було враховано винагороду за вислугу років, з яких були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Ці обставини не були спростовані відповідачем у письмових запереченнях проти позову.

18 січня 2016 року Державною фінансовою інспекцією України в Дніпропетровській області позивачці було видано довідку № 11-10 про розмір її заробітної плати станом на 30 квітня 2011 року, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» із зазначенням складових заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років).

Також 18 січня 2016 року Державною фінансовою інспекцією України в Дніпропетровській області було видано довідку № 11-11 про складові заробітної плати ОСОБА_2 (за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», із зазначенням фактично отриманих позивачем сум допомоги на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, індексації; матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, компенсації за невикористану відпустку.

На всі виплати, що зазначені у довідках, були нараховані страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Після отримання вказаних довідок 26 січня 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська із заявою про проведення перерахунку призначеної пенсії, оскільки при первинному призначенні пенсії до складу заробітної плати не були враховані: виплата на вирішення соціально-побутових питань, виплата на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, сума індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, винагорода державним службовцям за сумлінну безперервну працю, і не в повному обсязі було враховано винагороду за вислугу років. Для перерахунку пенсії ОСОБА_2 надала УПФ в Дніпровському районі довідки Державної фінансової інспекції України в Дніпропетровській області від 18 січня 2016 року № 11-10 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», та № 11-11 про складові заробітної плати(за останні 24 календарних місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».

Листом від 08 лютого 2016 року № У-1/07 відповідачем відмовлено у перерахунку її пенсії з посиланням на те, що відсутні законні підстави для проведення перерахунку пенсії, оскільки відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року № 213, який набрав чинності з 01 квітня 2015 року, зазначено, що у разі неприйняття до 01 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 01 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії призначаються відповідно до Закону України «Про державну службу» і пенсії державних службовців, призначені до 01 червня 2015 року перерахунку не підлягають.

Проте такі дії відповідача є неправомірними і суперечать положенням Закону України «Про державну службу» від 16 грудня 1993 року № 3723, в редакції, чинній на момент виникнення у позивача права на пенсію державного службовця.

Загальні засади діяльності, статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті, а також особливості правовідносин щодо призначення та перерахунку пенсій державним службовцям, встановлені Законом України "Про державну службу".

Статтею 33 Закону України "Про державну службу" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов"язків. Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю. Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у виконанні особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань.

Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсій. Із змісту ст. 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Статтею 66 закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплат праці, які враховуються при обчисленні пенсій, і відповідно до частини першої ст. 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Частиною другою статті 2 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР "Про оплату праці" визначено, що в структуру заробітної плати входить також додаткова заробітна плата, яка визначена як винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантії і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Аналогічні положення містяться й в підпункті 2.3.3 пункту 2 Інструкції по статистиці заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13 січня 2004 року № 5, де вказано, що матеріальна допомога, що має систематичний характер, надана всім або більшості працівників (на оздоровлення, у зв'язку з екологічним станом) входить до складу фонду оплати праці.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу», чинну на час призначення пенсії позивачки, на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, в тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - в розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.

Відповідно до частини 4 статті 37 Закону України «Про державну службу», чинну на час призначення пенсії позивачки, за кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати. Частиною другою статті 37-1 вказаного Закону визначено, що перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, призначення державному службовцю пенсії та її перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, протиправною відмову відповідача в перерахунку пенсії позивачки, згідно наданої нею заяви та довідок Державної фінансової інспекції України в Дніпропетровській області від 18 січня 2016 року № 11-10 та 11-11.

Відмовляючи позивачці в перерахунку пенсії з урахуванням наданих довідок, відповідач посилається на Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII, згідно п.5 Прикінцевих положень якого у разі неприйняття до 1 червня 2015 року закону щодо призначення всіх пенсій, у тому числі спеціальних, на загальних підставах з 1 червня 2015 року скасовуються норми щодо пенсійного забезпечення осіб, яким пенсії/щомісячне довічне грошове утримання призначаються, зокрема, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Але посилання відповідача на вказану вище норму закону є безпідставними, оскільки ця норма стосується лише порядку саме призначення, а не перерахунку вже призначеної пенсії державного службовця.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 та ч.1 ст. 58 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

А отже відмова відповідача у здійсненні такого перерахунку та виплаті пенсії в підвищеному розмірі не ґрунтується на конституційному принципі верховенства права, вимогах закону, дії його в часі та обставинах справи, а тому є неправомірною.

В заявленому позові позивач просить зобов'язати УПФ України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська врахувати при розрахунку розміру її пенсії, починаючи з 20 травня 2011 року, у складі заробітної плати виплати, які вона отримувала, для вирішення соціально-побутових питань та на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, суми індексації заробітної плати та компенсацію за невикористану відпустку, винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю, винагороду за вислугу років (40%), відповідно до довідок від 18 січня 2016 року № 11-10 та № 11-11 про складові її заробітної плати станом на 19 травня 2011 року за останні 24 календарних місяці підряд перед звернення за пенсією, залишивши без змін відсоток розрахунку пенсії, а саме: 84% від сум її заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла в редакції на момент вчинення спірних відносин.

Але тільки 26 січня 2016 року ОСОБА_2 надала відповідачу довідки про розмір її заробітної плати із зазначенням всіх виплачених їй сум, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування. Тому УПФ України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська, до надання цих довідок позивачем, не міг виконати розрахунок призначеної позивачці пенсії з урахуванням зазначених у довідках складових заробітної плати, а отже у суду немає підстав визнавати неправомірними дії відповідача щодо неврахування ОСОБА_2 при розрахунку її пенсії, починаючи з 20 травня 2011 року, у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років, як про це заявлено в позові.

Також суд немає підстав для скасування рішення Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська про призначення ОСОБА_2 пенсії з 20 травня 2011 року в частині неврахування при розрахунку розміру пенсії у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років;

Проте суд вважає, що позивачка має право на перерахунок призначеної їй пенсії, виходячи із заробітної плати з урахуванням отриманих нею виплат, що зазначені у довідкахДержавної фінансової інспекції України в Дніпропетровській області від 18 січня 2016 року, і які повинні бути враховані при визначенні розміру пенсії, а отже є неправомірною відмова відповідача в перерахунку призначеної ОСОБА_2 пенсії після її звернення із заявою від 26 січня 2016 року та доданими до неї довідками.

Згідно ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

З огляду на викладене, позивач має право на перерахунок пенсії з 01 лютого 2016 року.

Суд вважає, що права позивача будуть захищені шляхом зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська здійснити ОСОБА_2 перерахунок та виплату пенсії державного службовця на підставі довідок про заробітну плату Державної фінансової інспекції України в Дніпропетровській області від 18 січня 2016 року № 11-10 та № 11-11, не з 20 травня 2011 року, як про це заявлено в позові, а з 01 лютого 2016 року.

Згідно статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа.

Тому сплачений позивачкою судовий збір підлягає стягненню на її користь з Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 8, 9, 11, 71, 86, 94, 158-163 183-2 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Задовольнити частково позов ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі міста Дніпродзержинська Дніпропетровської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії.

Визнати неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку її пенсії державного службовця, починаючи з 01 лютого 2016 року, з врахуванням у складі заробітної плати матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, винагороди за вислугу років.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області перерахувати з 01 лютого 2016 року раніше призначену ОСОБА_2 пенсію державного службовця, включивши до складу заробітної плати виплати, які вона отримувала, для вирішення соціально-побутових питань, на оздоровлення при наданні щорічної відпустки, суми індексації заробітної плати, компенсацію за невикористану відпустку, винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю, винагороду за вислугу років (40%), відповідно до довідок Державної фінансової інспекції України в Дніпропетровській області від 18 січня 2016 року № 11-10 та № 11-11 про складові заробітної плати ОСОБА_2 станом на 30 квітня 2011 року за останні 24 календарних місяці підряд перед зверненням за пенсією, залишивши без змін відсоток розрахунку пенсії державного службовця, а саме: 84% від сум заробітної плати, на які нараховувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, виходячи з приписів ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла в редакції на момент призначення пенсії.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 551,20 грн. сплаченого судового збору.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку; строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було поданою. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Байбара Г.А.