Ухвала суду № 58342233, 22.05.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Справа №403/14602/12

2з/200/50/15

УХВАЛА

22 травня 2015 року суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська Кудрявцева Т.О., розглянувши клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання частково недійсним кредитного договору, визнання недійсним додатку, визнання кредитного договору укладеним у національній валюті, стягнення понесених витрат, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду із вказаним позовом. В окремій заяві, наданій до суду, представник позивача просить забезпечити позов шляхом зупинення до закінчення розгляду справи по суті виконавчого провадження ВП № 46355138, відкритого 06.02.2015 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції. В обґрунтування клопотання посилається на те, що Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції на підставі виконавчого листа № 2-3409/11, виданого 14.05.2012 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м.Дніпропетровська, відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 214 623,04 грн. на підставі кредитного договору № 6733526, укладеного між ЗАТ "Перший Український міжнародний банк" та ОСОБА_1 У зв"язку з вимогою, отриманою від державного виконавця, він має намір закінчити виконавче провадження шляхом вилучення та продажу транспортного засобу, що є предметом застави за кредитним договором, положення якого оскаржуються у Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська. Представник у клопотанні посилається на те, що не зстосування зазначених заходів забезпечення позову призведе до того, що вилучення і реалізація належного позивачу майна, яке є предметом застави за спірним кредитним договором, може утруднити виконання рішення суду по справі та відновлення прав позивача у разі задоволення позову, тому слід вжити заходів забезпечення позову шляхом зупинення стягнення за виконавчим листом ВП № 46355138.

Розглянувши заяву, ознайомившись з матеріалами справи, вважаю, що клопотання про забезпечення позову задоволенню не підлягає, зважаючи на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з позовом, в якому просить визнати недійсними наступні умови кредитного договору № 6733526 від 08.08.2008 року: п.3.3. в частині повернення кредиту та сплати процентів виключно у валюті кредиту шляхом внесення готівкових коштів в касу будь-якої філії ПАТ "ПУМБ"; пункт 4.3.4. щодо обмеження надання позивачем поруки 3-м особам без згоди ПАТ "ПУМБ"; пункт 4.3.6. в частині обов"язку позивача повідомляти ПАТ "ПУМБ" про зміну у складі сім"ї; визнати недійсним додаток №1 Графік повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, який є невід"ємною частиною кредитного договору № 6733526 від 08.08.2008 року; визнати кредитний договір № 6733526 від 08.08.2008 року, укладений між кредитом ПАТ "ПУМБ" та позичальником ОСОБА_1 таким, що укладений в національній валюті України - гривні і в сумі 144 587 грн. 52 коп., стягнути з відповідача на користь позивача витрати на проведення судово-економічної експертизи в сумі 7500,00 грн.

Як вбачається з наданих документів, постановою державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції ОСОБА_4 від 06.02.2015 року відкрито виконавче провадження ВП № 46355138 з виконання виконавчого листа № 2-3409/11, виданого 14.05.2012 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Перший Український міжнародний банк" боргу у розмірі 214 623,04 грн.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається у будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно до ч.1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов»язку вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов»язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про звільнення майна з-під арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку; 7) передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам.

Відповідно до ч.2 ст.152 ЦПК України у разі необхідності судом можуть бути застосовані інші види забезпечення позову. Суд може застосувати декілька видів забезпечення позову.

У відповідності до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В обгрунтування вимог клопотання про забезпечення позову представник позивача посилається на роз"яснення, надані в п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", відповідно до яких, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Разом з цим, відповідно до роз"яснень, викладених у п. 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вирішуючи питання щодо застосування певного виду забезпечення позову, суди повинні виходити з того, що наведений у ч. 1 ст. 152 ЦПК перелік видів такого забезпечення не є вичерпним, тому за наявності відповідного клопотання можуть бути застосовані й інші його види, але з урахуванням обмежень, установлених ч. 4 зазначеної статті. Недопустимо забезпечувати позов шляхом зупинення виконання судових рішень, що набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів даної цивільної справи, вказаний виконавчий лист № 2-3409/11, з виконання якого державним виконавцем АНД ВДВС було відкрито виконавче провадження № ВП № 46355138, був виданий 14.05.2012 року Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська на виконання рішення суду від 14.11.2011 року, ухваленого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська у цивільній справі № 2-3409/11 за позовом Публічного акціонерного товариства "Перший Український ОСОБА_5" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке вступило в законну силу.

В наданому суду клопотанні представник позивача просить до вирішення даної справи по суті забезпечити позов шляхом зупинення до закінчення розгляду справи по суті вищевказаного виконавчого провадження ВП № 46355138, відкритого 06.02.2015 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з виконання вказаного виконавчого листа № 2-3409/11, що по суті є зупиненням виконання вищевказаного судового рішення, що набрало законної сили, що є недопустимим.

Зважаючи на викладене клопотання представника позивача про забезпечення позову задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 151 153, 210 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у задоволенні клопотання про забезпечення позову ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», третя особа - приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, про захист прав споживачів, визнання частково недійсним кредитного договору, визнання недійсним додатку, визнання кредитного договору укладеним у національній валюті, стягнення понесених витрат.

Ухвала в апеляційному порядку оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Кудрявцева