Рішення № 58339957, 10.03.2016, Святошинський районний суд міста Києва

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/19964/15-ц

пр. № 2/759/1786/16

10 березня 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва

під головуванням судді Сенька М.Ф.,

при секретарі Ніколенку В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 в грудні 2015 року заявив позов до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання за ним права власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Позов мотивований тим, що правовстановлюючі документи на спадкове майно втрачені, що в свою чергу не дозволяє позивачу прийняти спадщину в загальному порядку.

ОСОБА_1 в судовому засіданні на вимогах позову наполягав, пославшись на доводи та підстави викладені в позовній заяві.

ОСОБА_2 подав заяву, за якою претензій до позивача щодо спадщини не має, просив розглянути справу без його участі.

ОСОБА_3 в суд не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини неявки не повідомив.

Судом встановлено таке.

ОСОБА_4 26.12.2003р. склала заповіт, за яким все належне їй майно, в тому числі 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, заповіла сину ОСОБА_1

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, що підтверджується свідоцтвом про смерть.

До майна померлої 01.10.2004р. Дванадцятою київською державною нотаріальною конторою було заведено спадкову справу №1619/2004.

З матеріалів спадкової справи вбачається, що за спадщиною звернулись чоловік спадкодавця ОСОБА_2, та її діти ОСОБА_1, ОСОБА_3, до спадкової маси, разом з іншим, входить право власності на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Київського МБТІ від 15.11.2004р. №963041 та копією свідоцтва про право власності на житло, виданого Ленінградською районною радою народних депутатів м. Києва 17.11.2000р.

З огляду на вказане свідоцтво, спірне майно набуте ОСОБА_4 в порядку приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому приписи сімейного законодавства України на це майно не розповсюджуються.

На протязі провадження в спадковій справі, ОСОБА_3 неодноразово звертався до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, проте всі ці звернення в кінцевому були залишені судом без розгляду.

ОСОБА_1 24.03.2015р. подав нотаріусу заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину на 1/3 частку квартири АДРЕСА_1.

Проте, державний нотаріус ОСОБА_5 цього ж дня виніс постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, мотивовану відсутністю правовстановлюючого документу на квартиру.

Позивач пояснив, що свідоцтво про власності на спірне майно серед речей матері віднайти не вдалось.

Відсутність правовстановлюючого документу на нерухоме майно, відповідно до ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п.п. 4.18 п.4 гл. 10 розділу ІІ порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, є підставою для відмови у вчиненні нотаріальної дії.

Тому, суд визнає, що нотаріусом правильно відмовлено позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

За таких обставин, суд погоджується, що набути право на спадщину позивач може тільки в судовому порядку, відповідно до ст.ст. 16, 393 ЦК України, і вимоги позову ним правильно обґрунтовані приписами ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1268 ЦК України.

Проте, поза увагою позивача залишилось те, що спадкоємець ОСОБА_2 є непрацездатний (пенсіонер), а тому відповідно до ст. 1241 ЦК України має право, незалежно від змісту заповіту, на половину частки, яка належала б йому у разі спадкування за законом (обов'язкова частка).

Щодо спірного майна така частка становить 1/8.

Фактичне визнання ОСОБА_2 позову, в даному випадку, не слугує підставою для позбавлення його права на обов'язкову частку в спадковому майні, оскільки спадкоємець може відмовитись від спадщини тільки протягом строку на прийняття спадщини (ст. 1273 ЦК України), а за обставин справи такий строк сплив.

Вимог про зменшення «обов'язкової частки» позивачем не заявлено.

Таким чином, суд приходить до висновку, що за ОСОБА_1 можливо визнати право власності на 5/18 часток квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В задоволенні решти вимог позову слід відмовити за необґрунтованістю.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 212, 214, 215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом, задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на 5/18 часток квартири АДРЕСА_1, в порядку спадкування за заповітом після ОСОБА_4, померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

В задоволенні решти вимог позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий Сенько М.Ф.