Рішення № 58339655, 09.06.2016, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/2545/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" червня 2016 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючої судді Яровенко Н.О.

при секретарі Бабченко Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду позовом до ТОВ «»Боріс» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я посилаючись на те, що з вини відповідача йому завдана майнова та моральна шкода, яка полягає в наступному. 02.04.2012 року після невдалого падіння на сходах підземного переходу в районі метро «Палац Спорту» позивач отримав незначну травму верхньої частини правої руки. Єдиним наслідком невдалого падіння залишилась велика гематома в верхній частині правої руки, проте вона майже не турбувала. Він продовжував керувати автомобілем, працювати на комп»ютері, вести господарські справи. Постраждала рука була повністю працездатна. Оскільки гематома зменшувалась дуже повільного, він 06.04.2012 року він звернувся до ТОВ "Боріс" за наданням медичної допомоги, де після огляду та проведення дослідження лікарями-спеціалістами відповідача згідно консультативного заключення травматолога від 06.04.2012 року лікар ортопед-травматолог ОСОБА_2 встановив діагноз: «вивих плечового суглоба. Під загальною анестезією, ОСОБА_2 було виконано «закрите усунення вивиху правого плеча», про що зробив запис в своєму консультативному заключенні. Відразу після того, як прийшов до тями відчув, що з правою рукою та плечем щось неладне. Вся права рука опухла, пальці заніміли та не ворушилися, поверхня руки та плеча не відчували дотику. Дані симптоми, за виключенням припухлості руки та плеча, залишаються і досі. В подальшому лікар ОСОБА_2 відправив робити рентгенівські знімки, розмістив руку в спеціальній пов»язці та наказав її не знімати. З прибуття до дому він чітко виконував всі вказівки лікаря, але стан правої руки та плеча тільки погіршувався. Так, дочекавшись коли пройде два тижні він знову прийшов до клініки «Боріс», але оскільки лікаря ОСОБА_2 не було роботі його прийняв черговий лікар ОСОБА_3, якій відразу відправив його до рентгенологічного відділення, де було зроблено комп»ютерну томограму правої руки та плеча. За результатами томограми лікар ОСОБА_3 запропонував провести термінову операцію з метою стабілізації плечового суглоба шляхом встановлення металевого штифта. Погодившись на запропоновану операцію та дізнавшись про вартість операції домовились з лікарем про відкладення проведення операції в зв»язку з відсутністю в той момент коштів. Оскільки заключення лікарів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не співпадали один з одним, тому вони разом з дружиною в той же день звернулись до інших фахівців, а саме в державну травматологічну лікарню на Червоному хуторі. Черговий лікар лікарні оглянув плече та всі знімки, ознайомившись з заключеннями лікарів клініки «Боріс», сказав, що ніякої операції робити не треба, потрібно лише «поставити плече на своє місце» і порекомендував найближчими днями прийти в цю лікарню. Оскільки оцінка стану плеча лікарів клініки «Боріс» та травматологічної лікарні на Червоному хуторі діаметрально відрізнялась один від одного, з метою встановлення істини вирішив звернутись до професійних травматологів і невропатологів міських лікарень № 3 та № 12, Інституту травматології та ортопедії АМН України, Інституту нейрофізіології АМН України, тощо. Всі заключення фахівців цих установ були одностайними і протилежними твердженням лікарів клініки «Боріс», які в своїх заключеннях стверджували, що вони ліквідували вивих правого плеча. Насправді цей вивих з»явився після так званого лікування у ОСОБА_2 06.04.2012 року і, на превеликий жаль, саме він призвів до пошкодження двох нервів правого плеча.

В подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертався до різних лікувальних установ, тривалий час перебував на лікуванні з діагнозом: "наслідки травматичного ушкодження вторинних стволів правого плечового сплетіння, з переважним ураженням аксилярного та серединного нервів", у зв'язку з чим він став інвалідом третьої групи згідно довідки МСЕК АВ №0090746.

Позивач вважає, що у нього виник діагноз "травматичне ушкодження стовбурів правого плечового сплетіння" внаслідок некваліфікованого вправляння вивиху суглобу плечової кістки 06.04.2012 року лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_2, який на той час працював у відповідача. Тому, вважає, що з вини відповідача йому завдана майнова шкода в розмірі 4770 грн. та моральна шкода у розмірі 500000 грн., яку він просить стягнути з відповідача на його користь. Позов заявив з підстав, передбачених ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали в повному обсязі та просять суд стягнути з ТОВ «Боріс» на користь ОСОБА_1 в якості відшкодування майнової шкоди 4770 грн. та 500000 грн. моральної шкоди..

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, пояснив, що позивач поступив до відповідача 06.04.2012 року і первинний огляд йому було проведено о 15:53 год. У 16:11 год. позивачу було проведено МСКТ і зафіксовано переломо-вивих правого плеча з відривом великого бугорка. В 19-00 год. позивачу було проведено закрите усунення вивиху, після усунення якого в 19-56 год. лікар-рентгенолог встановив, що головка плеча центрована, (встановлена), а фрагмент великого бугорка репанований (поставлений на місце). Під час обстеження позивача 14.04.2012 року комп'ютерна томографія підтвердила результати рентгену від 06.04.2012 року, що головка плеча центрована у впадині, але у порівнянні з результатами дослідження після закритого усунення вивиху у позивача з'явилися нові зміни, а саме: ознаки зміщення перелому та підвивиху головки плеча до низу, що свідчить про порушення позивачем рекомендацій, наданих лікарем, та самостійне лікування після 06.04.2012 року і самостійне припинення лікування шляхом зняття іммобілізації. Враховуючи порушення позивачем приписів лікарів, самостійне припинення лікування та самостійну розробку руки, представник відповідача вважає, що відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями лікарів і наслідками обмеженого функціонування правої руки позивача, так як позивач не виконував рекомендації лікарів та не дотримувався тактики лікування.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Статтею 3 Конституції України передбачено, що людина, її здоров'я та життя визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Стаття 49 Конституції України гарантує кожному право на отримання ефективної медичної допомоги.

Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно частин першої та другої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

За правилами ч. 1 ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що 06.04.2012 року позивач після травмування 02.04.2012 року звернувся до ТОВ "Боріс" за наданням медичної допомоги, де після огляду та проведення дослідження лікарями-спеціалістами відповідача згідно консультативного заключення травматолога від 06.04.2012 року лікар ортопед-травматолог ОСОБА_2 встановив діагноз: «S43.0 - вивих плечового суглоба. Основний: Первинний травматичний вивих правого плеча з переломом великого горбика плечової кістки зі зміщенням».

При об'єктивному обстеженні лікар відмітив значний набряк м'яких тканин правого плеча, передпліччя, поширена гематома. Відмічається западіння в правій дельтовидній ділянці. Пальпація плеча та ліктьового суглобу болісна. Рухи в правому плечовому суглобі неможливі. Визначається пружиняча фіксація. Розладів кровообігу, іннервації правої кисті не виявлено. (а. с. 10, 23, 24, 84, 85)

Встановлено, що даним лікарем були застосовані наступні лікувальні заходи: первинна консультація, рентгенологічне обстеження. Загальна анестезія. Закрите усунення вивиху правого плеча, що відмічено в консультативному заключенні травматолога від 06.04.2012 року.

Крім того, в даному консультативному заключенні травматолога від 06.04.2012 року лікар зазначив наступні призначення: іммобілізація правої руки на відвідній шині протягом шести тижнів, німесіл 1 пак 2 рази на день протягом семи днів після їди, солподеїн 1 таб при болях (не більше 3 таб на добу), ліотон-гель на праве плече та передпліччя 2 рази на день протягом двох тижнів, повторний огляд через 2 тижні. (а. с. 10)

Встановлено, що згідно бухгалтерської довідки від 27.03.2015 року № 84 ТОВ "Боріс" надало ОСОБА_1 медичні послуги на загальну суму 2890 грн. 45 коп. (а. с. 83)

Встановлено, що після закритого усунення вивиху правого плечового суглобу лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_2 у позивача виникли неврологічні порушення правої верхньої кінцівки, стан правої його руки не покращився, а лише погіршився і він 09.04.2012 року звернувся для консультації до невропатолога консультативно-діагностичного центру Дніпровського району м. Києва, в якому за результатами клінічного огляду встановлено діагноз: «посттравматичний брахіоплексит справа» та надано рекомендації повторної консультації у травматолога, що підтверджується копією медичної карти амбулаторного хворого позивача. (а. с. 187).

Встановлено, що позивач 14.04.2012 року повторно звернувся до ТОВ "Боріс" за наданням медичної допомоги, де після проведення комп'ютерної томографії суглобу та медичного огляду лікар ортопед-травматолог ОСОБА_5 в консультативному заключенні травматолога зазначив, що після отриманої травми правого плечового суглоба пацієнт оглянутий травматологом клініки Боріс, виконано усунення вивиху правого плеча, накладена іммобілізуюча пов'язка. Пацієнт самостійно зняв іммобілізацію.

При об'єктивному обстеженні лікар відмітив, що форма та контури правого плечового суглоба згладжені, рухи в ньому різко обмежені, болісні. Пальпаторно суглоб в проекції великого горбика плечової кістки болісний, відмічається набряк правої верхньої кінцівки та правої кисті. Даний лікар встановив діагноз: «S42 - Перелом плеча та плечового поясу. Основний: Закритий перелом великого горбика правої плечової кістки зі зміщеннями уламків. Стан після закритого усунення вивиху правого плеча». Крім того, лікар призначив оперативне лікування в терміновому порядку. (а. с. 38)

Встановлено, що у зв'язку з значним погіршенням стану здоров'я ОСОБА_1 20.04.2012 року повторно звернувся до консультативно-діагностичного центру Дніпровського району м. Києва, де було відмічено, що неврологічний стан без змін від 09.04.2012 року. Діагноз: «посттравматичний брахіоплексит справа», що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого позивача (а. с. 187)

Згідно консультативного висновку Київського центру хірургії шийки стегна та пошкоджень великих суглобів кінцівок від 05.05.2012 року ОСОБА_1 встановлено діагноз «стан після усунення вивиху правого плечового суглобу». Посттравматичний плексит справа. Значні стятино-динамічні порушення правої верхньої кінцівки. Відрив великого горбка правої плечової кістки". (а. с. 17.)

Згідно довідки міської клінічної лікарні № 3 від 05.05.2012 року ОСОБА_1 встановлено діагноз «Повторний вивих голівки правого плеча з відривом великого горбка плечової кістки. Перелом голівки правої плечової кістки. Посттравматичний плексит справа», що підтверджується медичною довідкою хворого ОСОБА_1 (а. с. 17)

Встановлено, що 03.06.2012 року та 17.07.2012 року позивач звертався за медичною допомогою в Інститут травматології та ортопедії АМН України, де йому встановлено діагноз «наслідки травматичної невропатії вторинних стволів правого плечового сплетіння, з переважним ураженням аксилярного (повний аксонотмезіс) та серединного нервів (частковий аксонотмезіс)».

Встановлено, що протягом 2012-2014 років ОСОБА_1 неодноразово звертався до різних лікувальних установ, тривалий час перебував на лікуванні з діагнозом: "посттравматичний плексит справа, наслідки травматичного ушкодження вторинних стволів правого плечового сплетіння, з переважним ураженням аксилярного та серединного нервів", у зв'язку з чим 16.09.2014 року йому встановлено третю групу інвалідності згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серія АВ № 0090746, що підтверджується медичною картою амбулаторного хворого позивача та довідкою МСЕК.

Встановлено, що згідно акту комісійного судово-медичного дослідження № 154 від 22.02.2013 року виникнення травматичної невропатії вторинних стволів правого плечового сплетення з переважним ураженням пахвового та серединного нервів (посттравматичний плексит) з розвитком атонії м'язів плеча, яка внаслідок недостатньої анатомічної тяги і обумовила порушення анатомічного співвідношення кісток в правому плечовому суглобі, які були діагностовано при зверненні ОСОБА_1 в міську клінічну лікарню № 3 та прийнято лікарями при огляді 05.05.2012 року як повторний вивих голівки правого плеча. Вказані зміни зумовлені наслідками травми плечового суглобу, отриманої 02.04.2012 року та недбалого відношення ОСОБА_1 до свого здоров'я - пізнє звернення за медичною допомогою (на четвертий день) та самовільне зняття іммобілізації.

Таким чином, судово-медична комісія вважає, що медична допомога ОСОБА_1 в медичній клініці Борис надана в повному об'ємі та відповідала характеру травми.

Встановлено, що згідно листа МОЗ України від 17.07.2013 року комісія дійшла висновку, що первинна допомога ОСОБА_1 відповідала стандартам надання медичної допомоги з даною патологією і привела до усунення вивиху та коректної репозиції фрагмента горбка плечової кістки. Визначити коли відбулось ушкодження аксілярного нерва, чи під час довготривалого (4 денного) знаходження плеча у вивиху, чи під час вправлення вивиху на сьогоднішній день неможливо. Подальше зміщення фрагмента горбка може бути пов'язане з недотриманням пацієнтом іммобілізації.

Встановлено, що згідно консультативного висновку спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи від 20.05.2015 року, складеного спеціалістами Центру судово-медичних послуг "МіБі-Лекс" відповідно до вимог ст. ст. 54, 190 ЦПК України та на підставі вивчення наданих матеріалів медичної документації щодо стану здоров'я ОСОБА_1, 1938 р. н., спеціалісти в галузі судово-медичної експертизи дійшли наступних висновків: "Нервові волокна плечового сплетення, які переплітаються між собою, утворюють три стовбури: верхній, середній та нижній. Останні в свою чергу знову обмінюються нервовими волокнами та формують 3 великі пучки: боковий, медіальний та задній. Нерви, які йдуть від плечового сплетення поділяють на надключичну та підключичну частини. До нервів підключичної частини відносять, зокрема, серединний нерв, грудні нерви, м'язово-шкірний нерв, медіальні шкірні нерви плеча та передпліччя.

Ушкодження периферійних нервів, нервових стовбурів при закритих травмах буває самостійним, але частіше поєднаним з переломами кісток та вивихами. За характером розрізняють забій, стиснення, роздавлення, частковий або повний розрив нерву чи стовбура.

В разі внутрішньостовбурового розриву нерву відразу після травми виникає парез м'язів відповідно до іннервуючого нерву, порушення чутливості відповідно до зон іннервації та зниження рефлексів.

Ушкодження стовбурів плечового сплетення може бути наслідком їх безпосереднього травмування в момент травми, причому, лише тяжкі травми призводять до повного ушкодження плечового сплетення, а всі інші лише до ураження одного з його стовбурів.

Або ж ушкодження стовбурів плечового сплетення можуть бути пов'язані з некваліфікованим вправленням вивиху плечового суглобу, адже під час вправлення відбувається зміщення голівки плечової кістки, яка особливо після нижнього вивиху, розташовується поряд з нервовими стовбурами.

Відповідно до представленої медичної документації, гр. ОСОБА_1 06.04.12 р. звернувся до медичної установи на четверту добу після отримання вивиху правого плечового суглобу. При його огляді лікар виявив значний набряк м'яких тканин правого плеча, передпліччя, поширену гематому. Пальпація плеча та ліктьового суглобу була болісна, а рухи в правому плечовому суглобі неможливі. Розладів кровообігу та іннервації правої кисті виявлено не було. Лікар після проведення рентгенологічного дослідження провів закрите усунення вивиху під загальною анестезією, контрольну рентгенографію плечового суглобу, іммобілізацію та рекомендував повторний огляд через 2 тижні.

Однак, пацієнт вже 09.04.12 звернувся в лікувальну установу зі скаргами на болі в правій руці, оніміння пальців правої кисті, різке обмеження рухів в правій руці. При огляді виявлено різке обмеження рухів в правому плечовому суглобі, різкий набряк, не може стиснути праву кисть в кулак, гіпестезія правої руки, рефлекси з рук S>D. Встановлено діагноз: «Постравматичний брахіоплексит справа». При повторному зверненні до невропатолога 20.04.12 вищезазначені скарги збереглися, неврологічний статус без змін, встановлено аналогічний діагноз. В подальшому було інструментально підтверджено, що в хворого мають місце наслідки травматичного пошкодження вторинних стовбурів правого плечового сплетення з переважним враженням аксилярного та серединного нервів.

Таким чином, зважаючи на відсутність об'єктивних медичних даних, що свідчили б про ушкодження стовбурів правого плечового сплетення на момент первинного звернення 06.04.12 р., поява ознак порушень рухової функції правої кисті та чутливості на правій руці 09.04.12 вже після проведення медичної маніпуляції в лікувальній установі не можна виключити, що травматичне ушкодження стовбурів правого плечового сплетення може бути наслідком некваліфікованого вправлення вивиху правого плечового суглобу. (а.с.177-184)

Аналогічні висновки містяться в письмових роз'ясненнях спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, доктора медичних наук, професора ОСОБА_6 на письмові питання сторін по даній справі, наданих суду в порядку ст. ст. 54, 190 ЦПК України.

Встановлено, що згідно висновку експерта № 372-КЕ/2015/пп комісійної судово-медичної експертизи за матеріалами цивільної справи № 755/2545/15-ц, 2/755/1756/15 від 17.11.2015 року - 26.01.2016 року, з урахуванням відомостей із наданої медичної документації, консультативних висновків лікарів-спеціалістів, у відповідь на поставлені питання експертна комісія дійшла до наступних висновків.

1-4,9,12. Згідно наданої медичної документації та рентгенівських знімків, у гр. ОСОБА_1, 1938 р. н. мав місце закритий перелом великого горбика правої плечової кістки зі зміщенням, нижньомедіальний вивих правого плеча. З приводу цієї травми 06.04.2012 хворий ОСОБА_1 звернувся до лікувального закладу «Борис». При зверненні пред'являв скарги на біль у правому плечі та наявність обширної гематоми. Зі слів хворого, травму отримав 02.04.2012. При об'єктивному огляді мали місце: значний набряк м'яких тканин правого плеча, передпліччя, поширена гематома. Відмічалося западіння в правій дельтовидній ділянці. Пальпація плеча та ліктьового суглобу болісна, рухи в правому плечовому суглобі неможливі - визначається пружиняча фіксація. Розладів кровообігу, іннервації правої кисті не виявлено. Хворому під загальною анестезією було проведено закрите усунення вивиху правого плеча. Іммобілізація руки на відвідній шині протягом 6 тижнів. Призначене лікування, дані рекомендації.

У протоколі рентгенологічного дослідження кістково-суглобової системи, проведеного у ТОВ «Борис» 06.04.2012 о 16.11 год. на ім'я ОСОБА_1, вказано, що на рентгенограмах правої плечової кістки визначається нижнє-передній переломо-вивих головки плеча з відривом великого горбика. Суглобові поверхні повністю інконгруентні, за рахунок зміщення плеча дистально, медіально і вперед. Великий горбик зміщений дистально щодо западини і проксимально щодо головки суглоба. Контури уламків на стику нерівні, чіткі, діастаз між ними до 17мм. Травматичних змін зі сторони ліктьового суглоба не виявлено. Висновок: МСКТ-ознаки нижньо-переднього переломо-вивиху головки правого плеча з відривом великого горбика.

У протоколі рентгенологічного дослідження кістково-суглобової системи, проведеного у ТОВ «Борис» 06.04.2012 о 19.56 год. на ім'я ОСОБА_1, зазначено, що: на рентгенограмі правого плечового суглоба визначається стан після закритого усунення передньо-нижнього вивиху плеча. Головка плеча центрована в западині. Суглобова щілина нерівномірно розширена догори. Фрагмент великого горбика репонірований. Діастаз між уламками до 5мм. Висновок: рентген-ознаки перелому ПЕМ правої плечової кістки (великого горбика), стан після закритого вправлення переломо-вивиху правого плеча.

Із протоколу рентгенологічного дослідження ТОВ «Борис» від 14.04.2012 о 14.19 год. на ім'я ОСОБА_1 відомо, що на серії КТ правого плечового суглоба визначається перелом великого горбика проксимального епіметафіза плечової кістки зі зміщенням уламка проксимально. Суглобова щілина нерівномірно розширена догори. Головка плеча центрована в западині. Контури уламків на стику нерівні, нечіткі, діастаз між ними до 6мм. У порожнині суглоба відзначається незначна кількість рідини. Параартікулярні м'які тканини набряклі, інфільтровані, збільшені в обсязі; на їх фоні видно гіперденсивні ділянки (кров), міжм'язові простори слабо диференціюються. Висновок: ознаки перелому великого горбика правої плечової кістки, підвивиху головки плеча донизу, наявності рідини в порожнині правого плечового суглоба (гемартроз).

Згідно запису лікаря-невропатолога від 09.04.12 року у хворого ОСОБА_1 відмічалися скарги на болі в правій руці, заніміння пальців правої кисті, набряк правої руки, обмеження рухів в правій руці. Об'єктивно: права рука фіксована пов'язкою, різке обмеження рухів в правому плечовому суглобі, права рука набрякла, не може стиснути праву кисть в кулак, гіпестезія правої руки. Був встановлений діагноз: післятравматичний брахіоплексит справа. За даними електронейроміографічного дослідження від 17.07.2012 року з боку правої верхньої кінцівки відмічаються наслідки травматичної нейропатії вториних стовбурів правого плечового сплетіння з переважним ураженням пахвового (повне аксональне ураження) та серединного нерва (часткове аксональне ураження).

На теперішній час, згідно об'єктивного огляду лікаря-невропатолога від 18.12.2015 року та результатів електронейроміографічного дослідження від 08.12.2015 року у хворого ОСОБА_1 зберігаються стійки наслідки травматичного ушкодження правого плечового сплетіння у вигляді проксимальної плечової плексопатії праворуч з переважним ураженням серединного та пахвового нервів.

Травма правого плечового сплетіння і його стійкі наслідки у гр. ОСОБА_1, відповідно до п. 10 б) Інструкції Міністерства фінансів № 2 від 08.01.1986 "Про порядок організації і проведення лікарсько-страхової експертизи", складають 15% стійкої втрати працездатності, що згідно п. 2.2.1. (г) "Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень", затверджених Наказом №6 МОЗ України від 17.01.95 року, належать до ушкоджень СЕРЕДНЬОГО ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності менше, чим на одну третину.

Правосторонній посттравматичний брахіоплексит у вигляді травматичної нейропатії вторинних стовбурів правого плечового сплетіння з переважним ураженням пахвового та серединного нервіву ОСОБА_1 утворився внаслідок значного зовнішнього механічного впливу. Це ушкодження не могло виникнути при отриманні травми правого плечового суглобу 02.04.2012, тому, що на момент огляду 06.04.2012 порушень іннервації з боку правої верхньої кінцівки, не відмічалося. Слід зазначити, що при ушкодженні стовбурів плечового сплетіння порушення іннервації верхньої кінцівки повинні відображатися відразу.

Самостійне спричинення ушкодження плечового сплетіння ОСОБА_1, вже після надання йому медичної допомоги 06.04.12 маловірогідно, у зв'язку з вираженим больовим синдромом, набряком з боку м'яких тканин плечового суглобу та неможливості рухів в ньому.

Таким чином, враховуючи об'єм медичних заходів, які були використані лікарем ОСОБА_2 для вправлення вивиху, виражені неврологічні зміни, які були виявлені лікарем-невропатологом 09.04.2012 з боку правої верхньої кінцівки, слід вважати, що ушкодження плечового сплетіння у ОСОБА_1 найбільш вірогідно утворилося при проведенні лікарем медичної маніпуляції - закритого вправлення вивиху правої плечової кістки в умовах клініки ТОВ «Борис» 06.04.2012.

5,6,10,11,14. Первинна діагностика та лікування ОСОБА_1 в ТОВ «Борис» 06.04.2012 та послідуюче обстеження хворого в інших лікувальних закладах в цілому не суперечила загальноприйнятим нормам та правилам надання медичної допомоги при цьому виді травми плечового суглобу, а також наслідків травматичного ушкодження правого плечового сплетіння.

Лікар ОСОБА_2 правильно призначив іммобілізацію відвідною шиною РП-6К. Використання гр. ОСОБА_1 еластичної пов'язки РП-6 суттєво не вплинуло на стан правого плеча, що підтверджується динамічним рентгенологічним дослідженням від 06.04.12 та 14.04.12.

7. Існує багато способів вправлення вивиху плеча, найбільш часто використовуються методики «Метта» і «Джанелідзе». Вибір метода використовує лікар, виходячи із особливості травми.

8. При невправленому вивиху в плечовому суглобі, встановлюється показання до відкритого вправлення, терміни оперативного втручання залежать від багатьох причин, серед яких немало важливою являється стан м'яких тканин в ділянці оперативного доступу.

13,15. Судово-медичних даних, які б вказували на вплив самолікування та невиконання ОСОБА_1 рекомендацій лікарів на прояв плекситу та чи могло це привести до повторного вивиху правої плечової кістки, не встановлено.

Даний висновок комплексної судово-медичної експертизи у суду не викликає сумнів, оскільки він складений на підставі ст. ст. 66, 147-148 ЦПК України, в ньому зазначено в тому числі на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерти використали, докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені судом питання.

Отже, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд вважає даний висновок належним та допустимим доказом і приймає його до уваги та погоджується з ним, оскільки в ньому повно і об'єктивно досліджені матеріали даної цивільної справи та вся медична документація відносно ОСОБА_1, починаючи з 6.04.2012 року.

Акт комісійного судово-медичного дослідження № 154 від 22.02.2013 року, лист МОЗ України від 17.07.2013 року та заперечення представника відповідача проти позову не можуть бути судом взяті до уваги і оцінюються критично, оскільки спростовуються наступними доказами в даній справі.

Так, експертами та комісією МОЗ України не було досліджено обставини справи та всю медичну документацію позивача з приводу встановленого йому діагнозу "посттравматичний плексит справа, наслідки травматичної невропатії вторинних стволів правого плечового сплетіння, з переважним ураженням аксилярного та серединного нервів", виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ні експертам, ні комісії МОЗ України не було надано для дослідження амбулаторну картку ОСОБА_1, яка містить первинні записи лікаря-невропатолога від 09.04.2012 року та від 20.04.2012 року із встановленням діагнозу «посттравматичний брахіоплексит справа», що є суттєвим для вирішення даної справи, оскільки в консультативному заключенні травматолога від 06.04.2012 року лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_2 не виявлено розладів кровообігу, іннервації правої кисті, а 09.04.2012 року лікарем невропатологом консультативно-діагностичного центру Дніпровського району м. Києва позивачу встановлено діагноз: «посттравматичний брахіоплексит справа».

Також в даному акті та листі МОЗ України експертами і комісією не відображено ту обставину, що 06.04.2012 року в консультативному заключенні травматолога лікар ОСОБА_2 призначив іммобілізацію правої руки на відвідній шині РП-6Кпротягом шести тижнів, а як встановлено судом, позивачу у клініці Боріс була застосована еластична пов'язка РП-6, що в даному випадку не повинно було бути застосовано, оскільки згідно висновку комплексної судово-медичної експертизи призначення лікарем ОСОБА_2 іммобілізації відвідною шиною було правильним, а застосування еластичної пов'язки РП-6 суттєво не вплинуло на стан правого плеча, що підтверджується динамічним рентгенологічним дослідженням від 06.04.12 та 14.04.12.

Та обставина, що 06.04.2012 року позивачу була призначена іммобілізація правої руки на відвідній шині протягом шести тижнів підтверджується консультативним заключенням травматолога від 06.04.2012 року, а та обставина, що була застосована еластична пов'язка РП-6 підтверджується розрахунком оплати за послуги медичної допомоги № 120406/321 від 06.04.2012 року та консультативним заключенням травматолога від 14.04.2012 року лікаря ортопеда-травматолога ОСОБА_5, в якому зазначено про накладення іммобілізуючої пов'язки. (а. с. 23, 24, 38).

Також дана обставина не спростовується в судовому засіданні представником відповідача.

Крім того, згідно консультативного висновку спеціалістів в галузі судово-медичної експертизи від 20.05.2015 року та письмових роз'яснень спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, доктора медичних наук, професора ОСОБА_7, який був допитаний в судовому засіданні для письмових роз'яснень консультативного висновку спеціалістів, щодо недбалого відношення ОСОБА_1 до свого здоров'я, самовільного зняття іммобілізації та недотримання пацієнтом іммобілізації зазначено наступне. За результатами рентгенологічного дослідження станом на 14.04.2012 року «голівка концентрована у суглобовій впадині. Діастаз між відломками до 6 м, кістковий фрагмент розташовується проксимально», тобто біля кістки. В порівнянні з даними рентгенологічного обстеження станом на 06.04.2012 року після вправляння вони однакові. Таким чином, станом на 14.04.2012 року зміщення голівки у суглобі не відбулося.

Шина, яка була призначена ОСОБА_1 06.04.2012 року лікарем ОСОБА_8, мала забезпечити іммобілізацію верхньої кінцівки на період лікування, а еластична пов'язка не забезпечує іммобілізацію, а тільки підтримує кінцівку у відповідному положенні. Носіння еластичної пов'язки показане в період реабілітації, тобто, після загоєння. Згідно опису, цей ортопедичний пристрій еластична пов'язкаРП-6 призначений для легкої фіксації суглобів верхньої кінцівки при ушкодженні зв'язок плечового суглобу, для розвантаження плечового суглобу, а у випадку вивиху плечового суглобу має бути іммобілізація.

На стан правого плеча ОСОБА_1 після вправляння вивиху носіння еластичної пов'язки РП-6 суттєво не вплинуло, оскільки рентгенологічні дані станом на 14.02. 2012 року та 06.04.2012 року після вправляння вивиху голівки майже однакові. Станом на 06.04.2012 року «голівка плеча центрована у впадині, суглобова щілина нерівномірно розширена доверху, фрагмент великого горбика репонований, діастаз між відломками 5 мм».Станом на 14.04.2012 року «голівка плеча центрована у впадині, суглобова щілина нерівномірно розширена доверху, фрагмент великого горбика репонований, діастаз між відломками 6 мм».

Використання еластичної пов'язки не вплинуло на стан перелому великого горбика плечової кістки та вивиху її голівки, про що свідчать рентгенологічні дані, що вказує на те, що ОСОБА_1 оберігав праву руку в період 6-14.04.2012 року. Лікар призначив йому «іммобілізацію правої руки відповідною шиною» і це призначення мало бути виконане. Іммобілізація мала бути виконана шиною, яка унеможливлює рухи у правій кінцівці для загоєння.

Періодичне зняття ОСОБА_1 еластичної пов'язки за життєвими потребами не могло призвести до порушення функції іннервації правої кисті, оскільки рентгенологічні дані станом на 14.04.2012 року однакові із даними після вправляння 06.04.2012 року. Крім того, така рентгенологічна картина вказує на те, що ОСОБА_1 оберігав праву руку та обмежував її використання.

Крім того, згідно призначення, зазначеного в консультативному заключенні травматолога від 06.04.2012 року, лікар зазначив окрім іммобілізації правої руки на відвідній шині протягом шести тижнів, ліотон-гель на праве плече та передпліччя 2 рази на день протягом двох тижнів, що передбачає зняття еластичної пов'язки.

Тобто, оскільки у призначенні лікаря ОСОБА_2 від 06.04.2012 року передбачено ліотон-гель на праве плече та передпліччя 2 рази на день протягом двох тижнів, то доводи представника відповідача та надані ним докази про недбале відношення ОСОБА_1 до свого здоров'я, самовільне зняття іммобілізації та недотримання ним іммобілізації не можуть бути прийняті судом до уваги.

Також не заслуговують на увагу доводи представника відповідача про порушення позивачем приписів лікарів, самостійне припинення лікування та самостійну розробку руки, у у зв'язку з чим на його думку відсутній причинно-наслідковий зв'язок між діями лікарів і наслідками обмеженого функціонування правої руки позивача, так як позивач не виконував рекомендації лікарів та не дотримувався тактики лікування, оскільки спростовуються висновком судово-медичної експертизи, в якому зазначено, що судово-медичних даних, які б вказували на вплив самолікування та невиконання ОСОБА_1 рекомендацій лікарів на прояв плекситу та чи могло це привести до повторного вивиху правої плечової кістки, не встановлено.

Крім того, з письмових роз'яснень спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи, доктора медичних наук, професора ОСОБА_7, убачається, що під час клінічного обстеження 06.04.2012 року до проведення вправляння лікар шляхом пальпації мав з'ясувати місце розташування голівки плечової кістки, щоб мати уявлення, де вона розташовується та куди зміщена. Пальпація - це один із обов'язкових клінічних методів обстеження. Якщо не можна було пропальпувати місце розташування голівки плечової кістки, то про це необхідно було вказати у амбулаторній картці.

Однак, в амбулаторній картці проведення пальпації не описано. Зазвичай, зміщена голівка плечової кістки прощупується в іншому місці, наприклад, у пахвовій ділянці.

За даними рентгенологічного обстеження на 06.04.2012 року плече та відповідно голівка плечової кістки не займала суглобову впадину та була зміщена дистально, медіально та допереду. Враховуючи це, місце її розташування може знаходитися в межах проекції нервового пучка, який розташовується в цій ділянці. Про це свідчать дані анатомічного ходу цього пучка та рентгенологічно виявлене зміщення голівки плечової кістки.

Із опису результату рентгенологічного дослідження від 06.04.2012 року вбачається, що розташування голівки плечової кістки могло негативно вплинути на стан нервових волокон у плечовому суглобі ОСОБА_1, оскільки скарги на нервові порушення у нього з'явилися після вправляння суглобу. Його подальше обстеження показало, що у нього ураження аксилярного та серединного нервів у вигляді аксонотмезиса, тобто, ушкодження, коли зовнішня оболонка нервів, яка є щільною, не ушкоджена, а мієлінове волокно пошкоджене. Таке могло бути результатом дії тупого предмету з обмеженою поверхнею, якою цілком вірогідно могла бути зміщена голівка плечової кістки, яка натискала на гілки, що поруч розташовані.

За результатами рентгенологічного дослідження станом на 14.04.2012 року «голівка концентрована у суглобовій впадині. Діастаз між відломками до 6 мм, кістковий фрагмент розташовується проксимально» - тобто біля кістки. В порівнянні із даними рентгенологічного обстеження станом на 06.04.2012 року після вправляння - вони однакові. Таким чином, станом на 14.04.2012 року зміщення голівки у суглобі не відбулося.

За даними клінічного протоколу надання медичної допомоги необхідно перевіряти, зокрема, неврологічний стан в ділянці вивиху, оскільки існує можливість травмування нервів. Тому лікарі у разі вивиху плечового суглобу мають мати на увазі можливість пошкодження, зокрема, нервів, на які може натискати зміщена голівка плечової кістки як після вивиху, так і під час його вправляння.

Порушення іннервації правої кисті станом на 09.04.2012 року могло виникнути внаслідок проведення вправляння вивиху правого плеча лікарем ОСОБА_2, оскільки на момент звернення ОСОБА_1 у клініку «Боріс» неврологічних скарг у нього не було, а через деякий час після вправляння вивиху, за його показами, у нього з'явилися неврологічні порушення у правій кисті, які у вигляді оніміння пальців правої кисті та обмеження рухів -« не може стискати праву кисть» (за даними невролога станом на 09.04.2012 року).

Зважаючи, що функція нервової системи полягає у проведенні нервових імпульсів, то у разі травми нервових волокон, враховуючи їх характер, клінічно неврологічні порушення проявляються через декілька десятків хвилин. За показами ОСОБА_1 після вправляння вивиху, перебуваючи у клініці «Боріс», він відмітив неврологічні порушення у вигляді того, що «пальці заніміли, не ворушились, поверхня руки не відчувала дотику».

Порушення іннервації правої кисті ОСОБА_1 могло виникнути після вправляння йому 06.04.2012 року лікарем ОСОБА_2 вивиху голівки правої плечової кістки, оскільки неврологічна симптоматика у нього з'явилася саме після процедури вправляння вивиху, яка в подальшому була підтверджена даними лікарів-неврологів та результатами інструментального обстеження.

Надання медичної допомоги позивачу 06.04.2012 року в ТОВ "Борис" могло призвести до тривалого розладу стану здоров'я ОСОБА_1, до порушення функції правої кисті та призвести до інвалідності.

Документи, які були вивченні при складані консультативного висновку, були достатніми для складання висновку.

Про нервові розлади вже свідчили скарги ОСОБА_1 після вправляння вивиху станом на 06.04.2012 року. В подальшому, станом на 09.04.2012 року нервові розлади були описані невропатологом у вигляді післятравматичного брахіоплекситу, а пошкоджені нервові стовбури визначили 03.06.2012 року.

Станом на 09.04.2012 року ОСОБА_1 звернувся до невропатолога, який йому встановив діагноз «після травматичний брахіоплексит». Описаний локальний статус є неповним, але достатнім для діагностики, оскільки він виник після травми. Зважаючи на те, що неврологічні розлади виникли після травми та лікування вивиху голівки плечової кістки, то вони є обумовленими травмою і мали лікуватися після повної діагностики для з'ясування характеру процесу. Тому лікар-невропатолог направив ОСОБА_1 для обстеження. Це правильна тактика. Лікар-травматолог має керуватися стандартами надання медичної допомоги у випадку вивиху голівки плечової кістки.

За даними рентгенологічних обстежень рентгенологічна картина стану плечового суглобу після вправляння вивиху 06.04.2012 року та станом на 14.04.2012 року майже ідентична, оскільки голівка плечової кістки не змінила свого розташування після вправляння. Знімки після 14.04.2012 року суттєвого значення для формулювання висновків не мають.

ОСОБА_1 за його показами станом на 06.04.2012 року після вправляння вивиху голівки плечової кістки скаржився на появу неврологічних порушень у правій кисті, у нього скарги були на обмеження рухів у правій кінцівці. Станом на 09.04.2012 року невропатолог відмітив наявність у нього таких неврологічних порушень. Станом на 14.04.2012 року при повторному зверненні у клініку «Борис» не описано неврологічні порушення. Таким чином, неврологічні порушення у правій кисті у клініці «Борис» не описані, в той час як ОСОБА_1 надавав відповідні скарги, а невропатолог описав неврологічні порушення.

Ушкодження аксилярного нерва у ОСОБА_1 було встановлено 17.07.2012 року після інструментальних обстежень. До цього терміну 09.04.2012 року йому діагностували післятравматичний брахіоплексит. Однак, зважаючи на наявність у нього після вправляння вивиху неврологічних скарг, лікар мав з'ясувати їх причину, що передбачено клінічним протоколом у переліку діагностичних обстежень.

ОСОБА_1 почав скаржитися за його показами 06.04.2012 року після вправляння вивиху голівки плечової кістки на появу неврологічних порушень у правій кисті. Станом на 09.04.2012 року невропатолог відмітив у нього неврологічні порушення. При повторному зверненні у клініку «Борис» станом на 14.04.2012 року не описано неврологічні порушення. Таким чином, неврологічні порушення у правій кисті у клініці «Борис» не описані, в той час як ОСОБА_1 надавав відповідні скарги, неврологічні порушення 09.04.2012 року описав невропатолог, а пізніше у нього було діагностовано наслідки травматичного ушкодження вторинних стовбурів плечового сплетіння.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що позивач надав суду належні та допустимі докази того, що посттравматичний брахіоплексит справа станом на 09.04.2012 року у нього виник внаслідок проведення вправляння йому вивиху голівки правої плечової кістки 06.04.2012 року лікарем ОСОБА_2, оскільки неврологічна симптоматика у нього з'явилася саме після процедури вправляння вивиху, яка в подальшому була підтверджена даними лікарів-неврологів та результатами інструментального обстеження.

Судом встановлено, що відповідач на спростування зазначених обставин всупереч вимогам ст. ст. 10, 57-60 ЦПК України належних та допустимих доказів не надав.

Тому, суд вважає, що акт комісійного судово-медичного дослідження № 154 від 22.02.2013 року та лист МОЗ України від 17.07.2013 року про те, що надана медична допомога ОСОБА_1 в медичній клініці Борис в повному об'ємі, відповідала характеру травми і стандартам надання медичної допомоги, та про неможливість визначення коли відбулось ушкодження аксілярного нерва, чи під час довготривалого (4 денного) знаходження плеча у вивиху, чи під час вправлення вивиху, а також щодо недбалого відношення ОСОБА_1 до свого здоров'я - пізнє звернення за медичною допомогою (на четвертий день) та самовільне зняття іммобілізації, не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки є неповними, необґрунтованими та такими, що суперечать іншим матеріалам справи, викликають сумніви в їх правильності і спростовуються медичною документацією ОСОБА_1, консультативним висновком спеціалістів від 20.05.2015 року, письмовими роз'ясненнями спеціаліста в галузі судово-медичної експертизи ОСОБА_7, висновком комісійної судово-медичної експертизи та іншими матеріалами даної цивільної справи.

За таких обставин, суд вважає, що позивач довів в судовому засіданні ту обставину, що у нього виник діагноз "посттравматичний плексит справа, наслідки травматичного ушкодження вторинних стволів правого плечового сплетіння, з переважним ураженням аксилярного та серединного нервів" внаслідок некваліфікованого вправляння вивиху суглобу плечової кістки 06.04.2012 року лікарем ортопедом-травматологом ОСОБА_2, який на той час працював у відповідача.

Встановлено, що відповідно до висновку судово-медичної експертизи травма правого плечового сплетіння і його стійкі наслідки у гр. ОСОБА_1 складають 15% стійкої втрати працездатності і належать до ушкоджень середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень за критерієм розладу здоров'я, пов'язаного зі стійкою втратою працездатності менше, чим на одну третину, у зв'язку з чим 16.09.2014 року позивачу встановлено третю групу інвалідності згідно довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, суд вважає, що позивачу завдана майнова шкода у розмірі 2890 грн. 45 коп. та моральна шкода з вини відповідача його працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків, яка підлягає відшкодуванню з підстав, передбачених ст. ст. 22, 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України.

При визначенні розміру морального відшкодування суд враховує, що саме з вини відповідача позивачу завдана майнова та моральна шкода наданою позивачу некваліфікованою медичною допомогою лікарями ортопедами-травматологами, які на той час працювали у відповідача, що спричинило інвалідність третьої групи, яка в даному випадку означає не тільки зниження загальної працездатності, але і неможливість обслуговувати себе в побуті. Суд враховує, що постраждала провідна права рука, якою позивач виконував в основному всі дії і функції, які властиві рукам.

Суд також враховує ту обставину, що для того, щоб провідна рука могла виконувати ті ж функції, що виконувала завжди ведуча, потрібно чимало сил і часу, оскільки дрібна моторика у позивача знижена, що підтверджується висновком лікаря в амбулаторній картці позивача, тому йому складно утримати в правій руці зубну щітку, чашку, ложку, вилку, ніж та ін. Він не може зав'язати шнурки або завести машину ключем та керувати автомобілем і т. д., у нього частково втрачена чутливість правої руки та трьох пальців.

При визначенні розміру морального відшкодування судом також враховано формальне ставлення відповідача до вимог позивача надати йому роз'яснення щодо тактики та методів його лікування (вправляння вивиху) лікарем ОСОБА_2 та який метод вправляння був застосований до нього 06.04.2012 року.

Суд враховує, що внаслідок надання некваліфікованої медичної допомоги працівниками відповідача позивачу було завдано моральної шкоди, яка полягає у тривалих моральних і психологічних стражданнях, у тривалому розладі здоров'я, що перешкодило у реалізації позивачу найважливішої людської потреби - залишатися здоровим. Дана ситуація призвела до стресу на ґрунті переживань і психологічного перевантаження, що викликало нервове виснаження. Неналежне виконання лікарями своїх обов'язків призвело до різкої, несподіваної і тривалої в негативний бік зміни звичного способу та якості життя позивача і як наслідок інвалідність ІІІ групи.

Визначаючи розмір моральної шкоди, суд також враховує проявлену байдужість до хворого у лікарні відповідача, яка вбачається з листувань між позивачем та відповідачем.

Тому суд приходить до висновку, що з вини відповідача позивачу було завдано моральної шкоди, розмір якої становить 450000 грн.

Відповідно до вимог ст. ст. 79, 88 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 2732,11 грн. витрати, пов'язані з проведенням судової експертизи.

Відповідно до вимог ст. ст. 79, 80, 88 ЦПК України та ст. ст. 4, 5 Закону України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь держави у розмірі 6577 грн. 20 коп., що становить: 487 грн. 20 коп. - за подачу до суду позовної заяви майнового характеру плюс 6090 грн. - за подачу до суду позовної заяви про відшкодування моральної шкоди.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1172 ЦК України, ст. ст. 3, 6, 10, 11, 57-60, 79, 80, 88, 208, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» про відшкодування шкоди, заподіяної ушкодженням здоров»я задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс (код ЄДРПОУ 21522748) на користь ОСОБА_1 майнову шкоду в розмірі 2890 грн. 45 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» (код ЄДРПОУ 21522748) на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 450000 грн.

В решті позову відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» (код ЄДРПОУ 21522748) на користь ОСОБА_1 2732 грн. 11 коп. витрат пов»язаних з проведенням судової експертизи.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Боріс» (код ЄДРПОУ 21522748) на користь держави судовий збір у розмірі 6577 грн. 20 коп.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Н.О.Яровенко