Рішення № 58338448, 07.06.2016, Черкаський районний суд Черкаської області

707/2192/15-ц

2/707/69/16

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

02 червня 2016 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Морозова В.В.

при секретарі Швидкій І.О.

за участю позивача - прокурора Ситника Т.А.

представника відповідача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом заступника прокурора Черкаської області до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, ОСОБА_3, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, державне підприємство «Черкаське лісове господарство» про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору оренди та скасування рішення про державну реєстрацію,

в с т а н о в и в:

До Черкаського районного суду Черкаської області з позовною заявою звернувся заступник прокурора Черкаської області, в якій просить:

- визнати незаконним та скасувати рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14.03.2014 № 37-23 «Про затвердження технічної документації по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та надання земельної ділянки в довгострокову оренду гр. ОСОБА_3 під розміщення існуючої бази відпочинку «Рассвет»;

- визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1 га, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13.05.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634424; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1107 га, за кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої в межах с. Сокирне Черкаського району Черкаської області по вул. Придніпровський, 39 від 13.05.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою та ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5625637; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, розташованої в межах с. Сокирна Черкаського району Черкаської області по АДРЕСА_1 від 13.05.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634636; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, розташованої в межах с. Сокирна Черкаського району Черкаської області по АДРЕСА_1 від 13.05.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 56330387, визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, розташованої в межах с. Сокирна Черкаського району Черкаської області по АДРЕСА_1 від 13.05.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5632604; визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6, розташованої в межах с. Сокирна Черкаського району Черкаської області по АДРЕСА_1 від 13.05.2014, укладений між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634075;

- скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1107 га, за кадастром номером НОМЕР_2, площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,3049 га за кадастром номером НОМЕР_6 за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13.05.2014 за № 13006277, № 12985488, № 13006872, № 12997547, № 13002460, № 13005702, а також рішення про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1107 га, за кадастром номером НОМЕР_2, площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,3049 га за кадастром номером НОМЕР_6 за ОСОБА_3, прийнятих державним реєстратором реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції 13.05.2014 за № 13006625, № 12988823, № 12998694, № 13007041, № 1300224, № 13006019.

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, обґрунтовуючи їх тим, що рішення Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14.03.2014р. № 37-23 є незаконним та таким, що підлягає скасуванню судом, оскільки прийняте з порушеннями вимог земельного законодавства в частині перевищення сільрадою повноважень щодо розпорядження земельними лісовими ділянками; надання в оренду земельної ділянки лісогосподарського призначення, користування якою не може здійснюватись на умовах оренди; відсутності погодження постійного користувача на вилучення зазначеної ділянки; затвердження документації із землеустрою, на підставі якої не може бути здійснено формування та відведення ділянки в оренду.

Представник Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області заперечила проти заявленого позову, мотивуючи заперечення тим, що по-перше, згідно договору купівлі-продажу бази відпочинку від 08.11.2011р. ОСОБА_3 придбав базу відпочинку «Рассвет» на уже сформованій земельній ділянці із визначеним кадастровим номером НОМЕР_7 та у зв'язку із набуттям права власності на дану споруду Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки; по-друге, жодним правовстановлюючим документом позивач не підтвердив право державного підприємства «Черкаське лісове господарство» на постійне користування спірними земельними ділянками в межах населеного пункту селища Сокирне Черкаського району Черкаської області; по-третє, оскаржуваним рішенням здійснено не формування нових земельних ділянок, а лише поділ існуючої земельної ділянки на окремі земельні ділянки на яких розташоване нерухоме майно - існуюча база відпочинку «Рассвет», що не суперечить законодавству; по-четверте, позивач зазначаючи про незаконність вчинених відповідачами правочинів оренди землі не вказав жодної правової підстави, встановленої нормами ст.ст. 215-235 Цивільного кодексу України, за яких правочин може бути визнаний судом недійсним.

Представник ОСОБА_3 надав суду заперечення проти позову, в яких просить суд відмовити у задоволенні позову, посилаючись на обставини наведені у письмових запереченнях на позов.

Представник третьої особи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився, про причину своєї неявки не повідомив.

Дослідивши наявні матеріали справи суд приходить до висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих № 400 від 11 червня 1965 року «Про створення умов та порядок користування місцями масового відпочинку трудящих у приміській зоні м. Черкас» відведено берегову смугу вздовж річки Дніпра в районі сіл Свидівок-Сокирне-Єлисаветка для організації відпочинку трудящих міста, закріпивши її за підприємствами та організаціями, згідно додатком № 1. Зону шириною 100 метрів вздовж річки Дніпра вважати загальнодоступною. Розміщення палаточних містечок та інших об'єктів проводити тільки за цією зоною з погодженням облархітектури та державного санітарного нагляду (а.с. 197-201).

Постановою виконавчого комітету Черкаської обласної ради депутатів трудящих і президії обласної Ради професійних спілок № 33 від 19 січня 1966 року «Про організацію відпочинку для трудящих підприємств та організацій міста Черкас» надано право користування земельними ділянками з метою організації відпочинку трудящих у районі с. Свидівок на 1966 рік підприємствам та установам згідно додатком № 1 (а.с. 187-196).

26 липня 1968 року за № 428 виконавчим комітетом Черкаської обласної ради депутатів трудящих і президії обласної Ради професійних спілок винесено постанову «Про порушення правил користування земельними ділянками в зоні відпочинку «Сокирне» (а.с. 183-185).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи, Черкаському державному заводу Хімреактивів, так само як і іншим підприємствам, була виділена у користування оспорювана земельна ділянка в с.Сокирно, в адміністративних межах Свидівської сільської ради Черкаського району Черкаської області, шириною 75 метрів вздовж берега річки Дніпро, в місці розміщення ПК12+37 - ПК13+12, лісів 1-ї групи, за рахунок Свидівського лісництва Черкаського держлісгоспу. Згодом, на цій земельній ділянці у встановленому на той час порядку були зведені будівлі і споруди бази відпочинку «Світанок» («Рассвет»).

Рішеннями Черкаської обласної ради № 21-17/ІУ від 13.04.2005 р. «Про зміну меж села Свидівок та селища Сокирна Черкаського району» та № 13-16/V від 15.11.2007 р. «Про зміну межі селища Сокирна Свидівоцької сільської ради Черкаського району» спірні земельні ділянки, на яких розташована із 1965 року база відпочинку «Рассвет», включені у межі населеного пункту селища Сокирна та адміністративну територію Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області. Згодом цим земельним ділянкам було присвоєно адміністративні адреси. Оспорюванні земельні ділянки увійшли до складу земель населеного пункту Сокирна, Черкаського району відповідно до розробленого Черкаським районним відділом земельних ресурсів, погодженого з усіма зацікавленими службами і організаціями, у тому числі і Черкаським держлісгоспом та затвердженого у встановленому на той час порядку Черкаською обласною радою «Проекту зміни та встановлення меж населених пунктів села Свидівок та селища Сокирно в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області».

З огляду на вказане, в наслідок цього до Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області у відповідності до положень ст.ст. 12, 122 Земельного кодексу України перейшло право володіння і розпорядження земельними ділянками комунальної власності в межах населеного пункту селища Сокирна для всіх потреб.

З 1965 року існуюча база відпочинку «Рассвет» («Світанок») декілька разів змінювала власників.

Згідно договору купівлі-продажу бази відпочинку від 08.11.2011р., посвідченого приватним нотаріусом Черкаського районного нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим номером 4100. покупець - ОСОБА_3 придбав у продавця - ОСОБА_6 базу відпочинку «Рассвет», що знаходиться по АДРЕСА_1 Черкаського району Черкаської області. База відпочинку складається з: будинку охорони та складу з прибудовою цегляною, загальною площею 40,2 кв.м. та має надвірні споруди: навіси «Б, В», господарська будівля «Г», вбиральня «Д», огорожа «1-3», свердловина «4». Вказана база відпочинку розташована на земельній ділянці площею 0,8586 га, що знаходиться на території Свидівоцької сільської ради Черкаського району та області. Кадастровий номер земельної ділянки НОМЕР_8 (а.с. 256-258).

Вирішуючи даний спір, з огляду на аргументацію позивача, суд враховує, що згідно ч.1 ст.60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Нормою ст. 3 Земельного кодексу України визначено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Земельні відносини, що виникають при використанні надр, лісів, вод, а також рослинного і тваринного світу, атмосферного повітря, регулюються цим Кодексом, нормативно-правовими актами про надра, ліси, води, рослинний і тваринний світ, атмосферне повітря, якщо вони не суперечать цьому Кодексу.

Відповідно до статті ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; в) надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; г) вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб відповідних територіальних громад сіл, селищ, міст; д) організація землеустрою; е) координація діяльності місцевих органів земельних ресурсів; є) здійснення контролю за використанням та охороною земель комунальної власності, додержанням земельного та екологічного законодавства; ж) обмеження, тимчасова заборона (зупинення) використання земель громадянами і юридичними особами у разі порушення ними вимог земельного законодавства; з) підготовка висновків щодо вилучення (викупу) та надання земельних ділянок відповідно до цього Кодексу; и) встановлення та зміна меж районів у містах з районним поділом; і) інформування населення щодо вилучення (викупу), надання земельних ділянок; ї) внесення пропозицій до районної ради щодо встановлення і зміни меж сіл, селищ, міст; й) вирішення земельних спорів; к) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

До повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належать: 1) надання відомостей з Державного земельного кадастру відповідно до закону; 2) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Відповідно до ч. 2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.

У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Згідно ч. 3 статті 123 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Забороняється відмова у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, місце розташування об'єктів на яких погоджено відповідним органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування згідно із статтею 151 цього Кодексу.

У разі якщо у місячний строк з дня реєстрації клопотання Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, не надав дозволу на розроблення документації із землеустрою або мотивовану відмову у його наданні, то особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, у місячний строк з дня закінчення зазначеного строку має право замовити розроблення документації із землеустрою без надання такого дозволу, про що письмово повідомляє Верховну Раду Автономної Республіки Крим, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування. До письмового повідомлення додається договір на виконання робіт із землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Умови і строки розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем цих робіт відповідно до типового договору. Типовий договір на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки затверджується Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу позивача на те, що право користування спірними земельними ділянками, на яких розташована належна на праві власності ОСОБА_3 існуюча база відпочинку «Рассвет», перейшло до нього не на підставі зацікавленості у отриманні нової (відведенні) земельної ділянки в оренду згідно абзацу 2 ч.1 ст.123 Земельного кодексу України, яка визначає випадки розроблення проекту землеустрою, а на підставі ст. 120, ч.2 і ч.3 ст. 123 Земельного кодексу України, як уже сформованої земельної ділянки із визначеним кадастровим номером НОМЕР_8 із складанням технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки.

Також, Земельним кодексом України передбачено надання повноважень Свидівоцькій сільській раді Черкаського району Черкаської області розпоряджатися спірними земельними ділянками, що знаходяться в межах населеного пункту селища Сокирна. Чинні та той час редакції ст.ст. 55-57 Земельного кодексу України не містили прямої заборони передачі земель лісогосподарського призначення громадянам у разі переходу права власності на нерухоме майно, розташоване на таких земельних ділянках, а норми Лісового кодексу України взагалі не регулюють взаємовідносини у разі переходу права власності на нерухоме майно, розташоване на землях лісогосподарського призначення.

Згодом, рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 18.11.2011 № 13-7 ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,8368 га, розташованої в межах АДРЕСА_1, під розміщення пляжу та існуючої бази відпочинку «Рассвет» у зв'язку із набуттям права власності на будівлі та споруди (а.с. 72).

Рішенням Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області від 14.03.2014 № 37-23 затверджено технічну документацію із землеустрою по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) загальною площею 1,5580 га. Вказаним рішенням ОСОБА_3 надано в довгострокову оренду на 49 років ділянки загальною площею 1,5580 га, з яких площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1, площею 0,1107 га за кадастровим номером НОМЕР_2, площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6 під розміщення існуючої бази відпочинку «Рассвет» в адміністративних межах Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області в межах населеного пункту АДРЕСА_1 (а.с 73).

Щодо посилання позивача на ст. 50 Закону України «Про землеустрій» щодо складання проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі зміни цільового призначення земельних ділянок або формування нових земельних ділянок з огляду на те, що спірні земельні ділянки нібито перебувають у постійному користуванні державного підприємства «Черкаське лісове господарство» в складі єдиного лісового масиву Свидівоцького лісництва та не вилучалися у встановленому порядку, а тому ділянки слід вважати новосформованими є безпідставним, оскільки позивачем не надано жодного документального підтвердження.

Також, приписи ст. 3 Земельного кодексу України є пріоритетними нормами в частині регулювання земельних відносин перед нормами Лісового кодексу України.

Що стосується укладених 13.05.2014 між Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3 оспорюваних договорів оренди зазначених ділянок то слід зазначити наступне.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Посилання на недійсність договорів оренди землі через відсутність у тексті вказівки на цільове призначення землі, що є істотною умовою договору оренди землі відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» в редакції, чинної на момент укладення спірних договорів, то слід зазначити, що така підстава не є суттєвою і не впливає на реалізацію взаємовідносин сторін заданими договорами оренди землі на даний час ст.15 Закону України «Про оренду землі», в редакції Закону України від 12.02.2015 р. № 191-VIII, не містить такої обов'язкової вимоги до істотних умов договору щодо зазначення цільового призначення землі.

Відповідно до ст. 217 Цивільного кодексу України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Таким чином, прокурор зазначаючи про незаконність вчинених відповідачами правочинів оренди землі не вказав жодної правової підстави, встановленої нормами ст.ст. 215-235 Цивільного кодексу України, за яких правочин може бути визнаний судом недійсним. Дана обставина свідчить про відсутність законодавчо встановлених підстав визнання правочинів оренди земельних ділянок недійсними через що позовні вимоги в цій частині є безпідставними, необгрунтованими і відповідно незаконними.

Таким чином, правочини оренди земельних ділянок, укладені між відповідачами - Свидівоцькою сільською радою Черкаського району Черкаської області та ОСОБА_3, а саме: договір оренди земельної ділянки площею 0,1834 га за кадастровим номером НОМЕР_1 га, розташованої в межах АДРЕСА_1, від 13.05.2014, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634424; договір оренди земельної ділянки площею 0,1107 га, за кадастровим номером НОМЕР_2, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13.05.2014, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5625637; договір оренди земельної ділянки площею 0,6496 га за кадастровим номером НОМЕР_3, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13.05.2014, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5634636; договір оренди земельної ділянки площею 0,1162 га за кадастровим номером НОМЕР_4, розташованої в межах с.Сокирна Черкаського району по АДРЕСА_1 від 13.05.2014, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №56330387; договір оренди земельної ділянки площею 0,1932 га за кадастровим номером НОМЕР_5, розташованої в межах с.Сокирна Черкаського району по АДРЕСА_1 від 13.05.2014, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №5632604; договір оренди земельної ділянки площею 0,3049 га за кадастровим номером НОМЕР_6, розташованої в межах АДРЕСА_1 від 13.05.2014, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за № 5634075 укладені у повній відповідності з вимогами Земельного кодексу України та Цивільного кодексу України щодо письмової форми, дієздатності та правоздатності сторін, інших вимог цивільного та земельного законодавства, не мають дефекту форми та змісту, відповідають дійсному волевиявленню сторін та не порушують будь-чиїх прав та інтересів, у тому числі прав і інтересів держави, а тому є дійсними та правомірними.

Також однією з позовних вимог позивач визначив, скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності на спірні земельні ділянки за територіальною громадою Свидівоцької сільської ради, однак суд зазначає, що прокурором указана позовна вимога не обґрунтована взагалі та не зазначено жодних правових підстав для її задоволення.

За таких обставин, рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 13.05.2014 за № 13006277, № 12985488, № 13006872, № 12997547, № 13002460, № 13005702 про державну реєстрацію прав власності територіальної громади Свидівоцької сільської ради Черкаського району Черкаської області на вищевказані земельні ділянки та рішення державного реєстратора реєстраційної служби Черкаського районного управління юстиції від 13.05.2014 за № 13006625, № 12988823, № 12998694, № 13007041, № 13003224, № 13006019 про внесення до Державного реєстру прав на нерухоме майно записів про реєстрацію права оренди на спірні земельні ділянки за відповідачем ОСОБА_3 є правомірними.

Таким чином на підставі досліджених у судовому засіданні доказів, суд дійшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача та відмовляє у задоволенні позову повністю.

Керуючись ст.ст. 212-215 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

У задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Черкаської області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повний текст рішення складено 07 червня 2016 року.

Суддя: В. В. Морозов