Рішення № 58338119, 14.06.2016, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1186/16Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 48 Демчик Р.В. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2016 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоГончар Н. І.суддівСіренка Ю. В., Ювшина В. І. при секретаріГончар Л. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 на рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа: орган опіки та піклування Черкаської міської ради про встановлення порядку участі у вихованні дитини, -

в с т а н о в и л а :

В жовтні 2015 року ОСОБА_8 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_6 про встановлення порядку участі у вихованні дитини.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилалася на те, що між її сином ОСОБА_9 та ОСОБА_6 був укладений шлюб, який у 2012 році було розірвано за рішенням суду. Від шлюбу у них народився син - ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1.

29 жовтня 2012 року рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси визначено місце проживання малолітнього ОСОБА_10 разом із мамою - ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_3

У зв'язку з тим, що між відповідачкою та її сином ОСОБА_9 існують непорозуміння, відповідачка почала чинити їй перешкоди у вихованні та побаченні з онуком. Після чисельних марних спроб вирішити дане питання мирним шляхом, взаємних поступок з метою недопущення страждань та негативного впливу на малолітню дитину вона вимушена звернутися із вказаним позовом до суду.

Просила суд зобов'язати ОСОБА_6 не перешкоджати їй брати участь у вихованні та вільному спілкуванні із малолітнім онуком ОСОБА_10 та зобов'язати ОСОБА_6 повідомляти місце перебування онука у випадку відсутності за основним місцем проживання, визначити наступний порядок особистого спілкування та участі у вихованні дитини: побачення два рази на тиждень - в суботу та неділю з 10.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання позивача: АДРЕСА_1 без присутності матері.

Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року позов задоволено частково. Ухвалено встановити ОСОБА_8 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з онуком ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1: кожну другу та четверту неділю місяця з 14.00 год., до 18.00 год., за адресою проживання ОСОБА_8. АДРЕСА_1 в присутності матері дитини - ОСОБА_6

Додатковим рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2016 року доповнено резолютивну частину рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року абзацом наступного змісту: «В задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про зобов'язання ОСОБА_6 повідомляти ОСОБА_8 місце перебування онука у випадку відсутності за основним місцем проживання протягом однієї доби після зміни місця перебування - відмовити».

Не погоджуючись з рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просив його скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Заслухавши учасників процесу, які з»явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213,214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що перешкоджаючи бабусі в її спілкуванні з дитиною, відповідачка порушує її права на спілкування з онуком.

Проте, погодитися із таким висновком колегія суддів не може, оскільки судом було порушено норми матеріального та процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_6 перебували в зареєстрованому шлюбі, який у 2012 році було розірвано за рішенням суду. Від шлюбу у них народився син ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серія НОМЕР_1 (а.с.3).

Батьками ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_9 та ОСОБА_6

ОСОБА_8 є матір'ю ОСОБА_9 (батько дитини) згідно свідоцтва про народження (а.с.4).

Згідно акту обстеження умов проживання № 94 від 29 лютого 2016 року ОСОБА_8, вбачається, що в квартирі АДРЕСА_2, де проживає позивачка створені належні умови для перебування малолітнього ОСОБА_10

Відповідно до ст. 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.

Відповідно до ст. 257 СК України, баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні. Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків. Якщо такі перешкоди чиняться, баба, дід, прабаба, прадід мають право на звернення до суду з позовом про їх усунення.

Ст. 263 СК України передбачено, що спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Статтею 158 СК України передбачено, що за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї. Рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення. Рішення органу опіки та піклування є обов'язковим до виконання. Особа, яка ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків /баби, діда та інш./ у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов»язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров!»я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров»я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Разом з тим орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.

Проте, у матеріалах справи відсутній висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору.

А тому, колегія суддів, вважає, суд першої інстанції не взяв вищевказане до уваги і дійшов до передчасного висновку про визначення способу участі позивача у вихованні дитини.

За таких обставин, рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 11 березня 2016 року не може вважатись законним та обґрунтованим, а тому підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8

Крім того, відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

При зверненні до суду, позивачка не надала доказів того, що відповідачка ОСОБА_6 перешкоджає їй брати участь у вихованні та вільному спілкуванні з малолітнім онуком ОСОБА_10. Дані про те, що позивачка з цього приводу зверталась до органу опіки та піклування в матеріалах справи відсутні.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає такими, що заслуговують на увагу, є обґрунтованими та свідчать про незаконність ухваленого судом першої інстанції рішення.

Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні спору порушив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин та прийшов до помилкового висновку задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_8

Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів вважає, що відповідно до положень ст. 309 ЦПК України, рішення суду першої інстанції необхідно скасувати та ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 про встановлення порядку участі у вихованні дитини відмовити .

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - ОСОБА_7 задовольнити.

Рішення Придніпровського районного суду м.Черкаси від 11 березня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_6, третя особа: орган опіки та піклування Черкаської міської ради про встановлення порядку участі у вихованні дитини - скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_8 до ОСОБА_6 про встановлення порядку участі у вихованні дитини - відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :