Рішення № 58334116, 09.06.2016, Васильківський міськрайонний суд Київської області

ВАСИЛЬКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 362/271/16-ц

Провадження № 2/362/784/16

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі: головуючого - судді Корнієнка С.В., при секретарі - Дрозденко К.О.,

розглянувши об'єднану цивільну справу за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки від суми несплачених аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 та Відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції в Київській області про визнання неправомірним розрахунку неустойки від суми несплачених аліментів,-

в с т а н о в и в:

Позивач звернулася до суду з вимогами про стягнення з відповідача неустойки у зв'язку з виникненням заборгованості по сплаті ним аліментів на їх спільну дитину за період, починаючи, з вересня 2014 року по листопад 2015 року, включно, в розмірі 19328,05 грн., а також судовий збір.

В судовому засіданні позивач вимоги позову підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача вимоги позову не визнав, наполягаючи на тому, що заборгованість по сплаті аліментів утворилася не з вини його довірителя, якій не знав про наявність виконавчого провадження у відділі ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції щодо стягнення на нього на користь позивача за первісним позовом аліментів на утримання їх дитини. В свою чергу він звернувся до суду з зустрічним позовом оспорюючи розрахунок позивача за первісним позовом та довідку-розрахунок заборгованості по аліментам від 4 грудня 2015 року, складену відділом ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції.

Відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 його вимоги не визнала, вважаючи їх безпідставними.

Представник співвідповідача - відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції, вимог зустрічного позову не визнав через їх безпідставність. Наполягала на правильності розрахунку щомісячної заборгованості позивача за зустрічним позовом по аліментам зазначеному у довідці від 4.12.2015 року.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи приходить до висновку про часткове задоволення первісного позову та відмову у задоволені зустрічного позову.

У відповідності до положень ч.3 ст.10 та ч.1 ст.60 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, та кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як вбачається з положень ч.ч.1 і 3 ст.61 ЦПК України, обставині, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставині, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У відповідності до положень ст..ст.1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Відповідно до вимог ст. 196 СК України при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана сплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми несплачених аліментів за кожен день прострочення.

Крім того, Пленум Верховного Суду України в постанові «Про застосування судом окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року № 3 у п. 22 роз'яснив, що передбачена ст. 196 СК України відповідальність платника аліментів за прострочення їх сплати у виді неустойки (пені) настає лише за наявності вини цієї особи. На платника аліментів не можна покладати таку відповідальність, якщо заборгованість утворилася з незалежних від нього причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками. В інших випадках стягується неустойка за весь час прострочення сплати аліментів. Суд може зменшити розмір неустойки з урахуванням матеріального та сімейного стану платника аліментів.

Як вбачається з рішення Васильківського міськрайонного суду від 12 лютого 2010 року по цивільній справі № 2-779\10, з відповідача за первісним позовом стягуються аліменти в розмірі 1\4 частини з усіх видів його заробітку.

За матеріалами виконавчого провадження ВП № 32630934, відділом ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції 17 травня 2012 року відкрите виконавче провадження щодо примусового виконання виконавчого листа № 2-779 від 12.02.2010 року про стягнення з відповідача за первісним позовом аліментів на користь заявниці ОСОБА_1

У відповідності до довідки-розрахунку відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції від 4.12.2015 року, розмір заборгованості відповідача по сплаті аліментів за період з вересня 2014 року по листопад 2015 року, за статистичними даними про середню заробітну платню по м. Василькову, склала 608,25 грн. щомісячно, а всього 7923,75 грн.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача неустойки через заборгованість по сплаті аліментів підлягають до задоволення.

Разом з тим, суд не погоджується з розрахунком неустойки заборгованості відповідача за первісним позовом по сплаті аліментів, оскільки для його проведення необхідно застосовувати методику визначену в правової позиції Верховного Суду України від 16 грудня 2015 року у справі № 6-2696цс15, а саме, сума заборгованості за попередні місяці не додається до заборгованості за наступні місяці, а кількість днів прострочення обчислюється виходячи з того місяця, в якому аліменти не виплачувалися.

У зв'язку з чим, нарахування неустойки через заборгованість відповідача по сплаті аліментів складає: за вересень 2014 року (30 днів) станом на 1.10.2014 року - 182,48 грн.; за жовтень 2014 року (31 дня) станом на 1.11.2014 року - 188,56 грн.; за листопад 2014 року (30 днів) станом на 1.12.2014 року - 182,48 грн.; за грудень 2014 року (31 дня) станом на 1.01.2015 року - 188,56 грн.; за січень 2015 року (31 дня) станом на 1.02.2015 року - 188,56 грн.; за лютий 2015 року (28 днів) станом на 1.03.2015 року - 170,31 грн.; за березень 2015 року (31 день) станом на 1.04.2015 року - 188,56 грн.; за квітень 2015 року (30 днів) станом на 1.05.2015 року - 182,48 грн.; за травень 2015 року (31 день) станом на 1.06.2015 року - 188,56 грн.; за червень 2015 року (30 днів) станом на 1.07.2015 року - 182,48 грн.; за липень 2015 року (31 день) станом на 1.08.2015 року - 188,56 грн.; за серпень 2015 року (31 день) станом на 1.09.2015 року - 188,56 грн.; за вересень 2015 року (30 днів) станом на 1.10.2015 року - 182,48 грн.; за жовтень 2015 року (31 день) станом на 1.11.2015 року - 188,56 грн.; за листопад 2015 року (30 днів) станом на 1.12.2015 року - 182,48 грн., а всього 2773,67 грн.

Підстав для зменшення розміру неустойки суд не вбачає, доказів утворення заборгованості з незалежних від відповідача причин, зокрема у зв'язку з несвоєчасною виплатою йому заробітної плати, затримкою або неправильним перерахуванням аліментів банками, його представником суду надано не було.

Суд критично ставиться до заперечень представника відповідача щодо незнання його довірителем про існування виконавчого провадження про стягнення аліментів на утримання його неповнолітньої доньки оскільки вони спростовуються обставинами справи, а саме, матеріалами виконавчого провадження та часткового погашення ним заборгованості по сплаті аліментів у травні 2015 року та січні 2016 року.

Суд відмовляє у задоволені зустрічного позову, оскільки вважає, що визнання невірним розрахунку позивача за первісним позовом розміру пені не відповідає вимогам ст.16 ЦК України, тобто через невірно обраним позивачем за зустрічним позовом способу захисту своїх інтересів, оскільки є свого роду формою заперечення на вимоги первісного позову.

Що стосується вимог про визнання протиправною довідки відділу ДВС Васильківського міськрайонного управління юстиції від 4.12.2015 року щодо розміру щомісячної заборгованості позивача за зустрічним позовом, то вони також не підлягають до задоволення, оскільки порядок здійснення оскарження дій виконавчої служби за виконавчим провадженням, передбачений положеннями Розділу УІІ ЦПК України, який не передбачає позовного провадження.

Одночасно з частковим задоволення зустрічного позову, суд у відповідності до положень ст..88 ЦПК України вирішує питання стягнення з відповідача судового збору.

На підставі наведеного та керуючись ст. 196 СК України, ст.ст.10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212-215, 218, 221, 223, 295 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 неустойку від суми несплачених аліментів в сумі 2773 грн. 67 коп. та судовий збір в розмірі 551,20 грн., а всього 3324 грн. 87 коп.

В решті позовних вимог відмовити.

В задоволені зустрічного позову ОСОБА_2 відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги або закінченню апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Київської області через Васильківський міськрайонний суд Київської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя Корнієнко С.В.