Ухвала суду № 58333041, 15.06.2016, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 161/5474/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кирилюк В.Ф. Провадження № 22-ц/773/973/16 Категорія: 81 Доповідач: Карпук А. К.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 червня 2016 року місто Луцьк

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Карпук А.К.,

суддів - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

секретар Кирилюк О.О.

з участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Житлово-комунального господарства № 11 про зобовязання вчинити дії за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_4 на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2016 року

встановила:

Ухвалою судді Луцького міськрайонного суду від 27.04.2016 року позовну заяву ОСОБА_4 залишено без руху.

Цю ухвалу було вручено позивачу 28.04.2016 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.19).

У визначений судом строк позивач не виконала вимог ухвали про усунення недоліків, подала після одержання ухвали про залишення без руху заяву про відкриття провадження з урахування положень ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів (а.с. 20).

Ухвалою судді від 05.05.2016 року позовну заяву визнано неподаною і повернуто позивачу.

Не погоджуючись з цією ухвалою ОСОБА_4 подала апеляційну скаргу, у якій покликається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати.

Апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення у звязку з таким.

Причинами повернення позовної заяви стало невиконання позивачем вимог, викладених в ухвалі судді від 27.04.2016 року. Зокрема у цій ухвалі зазначено про обов»язок позивача додати документ про сплату судового збору, або зазначити підстави звільнення від сплати.

З таким висновком судді колегія суддів апеляційного суду погодитись не може.

Пленум Вищого спеціалізованого суду України у п.7 постанови від 17 жовтня 2014 року N 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» із змінами і доповненнями, внесеними постановою пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25 вересня 2015 року N 10 розяснив, що положення статті 5 Закону N 3674-VI не містить вичерпного переліку пільг щодо сплати судового збору, то при визначенні таких пільг слід керуватися іншим законодавством України, наприклад, статтею 14 Закону України від 01 грудня 1994 року N 226/94-ВР "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового слідства, прокуратури і суду", статтею 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року N 3551-XII "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", статтею 22 Закону України від 12 травня 1991 року N 1023-XII "Про захист прав споживачів".

Відповідно до п.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів» (далі-Закону), споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Із змісту позовної заяви вбачається, що позивач звернулася до суду з позовом з метою захисту своїх прав як споживача комунальних послуг, відтак, на правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, поширюються положення цього Закону, на які також покликається позивач у позовній заяві.

Враховуючи вище викладене, підстав для визнання позовної заяви неподаною та повернення її позивачу не має.

У своїх запереченнях представник відповідача посилається на ухвалу Верховного Суду України від 16.01.2016 року у справі № 6-3084цс15, та вважає, що наведені у цій ухвалі обґрунтування є обов'язковими до застосування.

Наведена ухвала постановлена на стадії вирішення питання про прийняття заяви, поданої на підставі п.І ч.І ст. 355 ЦПК України, правова позиція в ухвалі Верховним Судом України не висловлювалась, відтак доводи представника відповідача не ґрунтуються на положеннях ст. 360-7 ЦПК України. Також положеннями ЦПК України не містять норм, які б указували на необхідність застосування судами при розгляді справ роз'яснень, наданих Міністерством юстиції України.

Відповідно до п.3 ст.312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

За таких обставин оскаржену ухвалу необхідно скасувати, передати питання про відкриття провадження у справі на новий розгляд до того ж суду.

Керуючись статтями 303, 304, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 травня 2016 року у даній справі скасувати, питання про відкриття провадження у справі передати на новий розгляд до того ж суду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий:

Судді: