Вирок № 58332710, 16.06.2016, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/2096/16-к

Провадження № 1-кп/159/131/16

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2016 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Восковської О.А.

при секретарі - Горішній Н.В.

з участю прокурора - Омельчук О.С.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_2

потерпілого - ОСОБА_3

представника потерпілого адвоката ОСОБА_4

провівши в приміщенні суду м. Ковель відкрите судове засідання у кримінальному провадженні №12016030110000178 за обвинувальним актом щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця та громадянина України, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3, фактично проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого, -

- про обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

в с т а н о в и в:

31 січня 2016 року близько 19.00 год. ОСОБА_1, знаходячись біля будинку №18 по вулиці Відродження в місті Ковелі, на грунті особистих неприязних відносин умисно наніс один удар рукою в область лівої щоки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, заподіявши останньому тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, гематоми лівої пара-орбітальної ділянки, щоки і вилиці, перелому лівої виличної кістки, які відносяться до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров»я.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою вину у скоєнні інкримінованого йому діяння визнав повністю та показав наступне. Дійсно, 31 січня цього року близько 19 години він гуляв зі своєю собакою поблизу багатоповерхового будинку №18 по вул.Відродження в м.Ковелі, де він на даний час мешкає. Собака гуляла без повідка та без намордника і він побачив, як собака побіг за людиною, яка їхала на велосипеді, однак, не бачив, щоб пес кусав потерпілого, а коли він підійшов, то побачив, що потерпілий впав з велосипеда та вдарив його собаку, як йому здалося, велосипедним шлангом. Запитавши у потерпілого чому він вдарив пса, почув у відповідь образливі слова, після чого потерпілий вхопив його рукою за шию, а він наніс йому удар кулаком руки в обличчя, від чого той впав, хоча мав реальну можливість відвести від себе руку потерпілого. Усвідомлює протиправність своїх дій та визнає ту обставину, що внаслідок таких його дій потерпілому було заподіяно вказані у висновку судмедекспертизи тілесні ушкодження. Прохає суворо його не карати, показав, що щиро розкаюється у вчиненому та прохає вибачення у потерпілого. Заявлений прокурором цивільний позов визнає у повному об»ємі, заявлені потерпілим позовні вимоги визнав частково, а саме визнав вимоги потерпілого в частині стягнення майнової шкоди, понесеної на придбання ліків та лікування за усіма квитанціями і фіскальними чеками, щодо стягнення інших майнових витрат на протезування зубів покладається на розсуд суду. Також у частині позовних вимог потерпілого про стягнення моральної шкоди в сумі 50000 гривень покладається на розсуд суду.

Потерпілий ОСОБА_3 показав суду, що 31 січня 2016 року близько 19 години він повертався додому з роботи на велосипеді і неподалік багатоповерхового будинку №18 по вул.Відродження в м.Ковелі на нього напав собака, який був без повідка та без намордника, при цьому, собака вхопив його за штанину в результаті чого він впав з велосипеда та, захищаючись, вдарив собаку парасолею по спині і пес утік. Піднявшись, побачив, як до нього підійшов господар собаки та сказав, що його пес не кусається, на що він відповів, що не кусаєтьсяа той пес, що на повідку, після чого обвинувачений наніс йому удар в область голови, чим саме він його ударив не бачив, оскільки удар було нанесено ззаду і збоку. При цьому, обвинувачений прокоментував, що ніхто не має права бити його пса. Від такого удару він впав на землю та частково втратив свідомість у нього потемніло в очах та запаморочилось у голові. Намагаючись піднятись, він сперся на лікті, а обвинувачений схопив його ззаду рукою за шию і лише сторонні особи, які підійшли та зробили зауваження обвинуваченому, припинили, таким чином, його побиття. Внаслідок таких протиправних дій обвинуваченого він отримав перелом лівої виличної кисті, гематоми обличчя, струс головного мозку та тривалий час лікувався в стаціонарному відділенні обласної лікарні і на даний час продовжує періодично проходити курси лікування, потребує протезування вибитого зуба та інших видів лікування, переносить періодичні болі голови та у нього падає зір. Саме із урахуванням наведеного, а також його віку 66 років, - і того, що він працює з дітьми і викладає ним фізичну культуру та спорт, раніше не переживав таких протиправних дій щодо себе і переніс внаслідок таких дій обвинуваченого моральні страждання і хвилювання, фізичний біль, прохає стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в розмірі 50000 гривень та понесену ним майнову шкоду в сумі 12245,73 гривні, яка складається з витрат, які він поніс на придбання ліків в ході проходження стаціонарного лікування та коштів на протезування зубів, які він має понести на суму 9960 гривень.

Крім повного визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_1 та показів потерпілого ОСОБА_3, вина обвинуваченого доведена також і зібраними у кримінальному провадженні письмовими доказами.

Так, факт внесення до ЄРДР відомостей про вказане кримінальне правопорушення з фабулою та правовою кваліфікацією, вказаними в обвинувальному акті та наведеними вище підтверджено витягом з кримінального провадження №12016030110000178 від 02.02.2016 року.

Згідно протоколу від 01.02.2016 року від потерпілого ОСОБА_3 було прийнято заяву про побиття його 31.01.2016 року не встановленою особою поблизу вулиці Відродження в м.Ковель. Згідно повідомлення №37 Ковельської ЦРЛ було повідомлено Ковельський ВП ГУНП про поступлення в лікарню 31.01.2016 року о 20.20.год ОСОБА_3 з забійною гемотомою інфраорбітальної ділянки зліва, забоєм м»яких тканин носа, які виникли у потерпілого внаслідок побиття його невідомими особами, - що не суперечить вище встановленим обставинам справи та показам потерпілого.

Як убачається з протоколу слідчого експерименту від 08.04.2016 року, в ході такого експерименту потерпілий ОСОБА_3 розказав та показав про обставини заподіяння йому обвинуваченим ОСОБА_1 вище вказаних тілесних ушкоджень, - що також не суперечить показам потерпілого, даних ним у ході судового розгляду справи, та іншим дослідженим у справі доказам.

Як убачається з висновку експерта № 29 від 03.02.2016 року та додаткового висновку експерта №29-А від 07.04.2016 року, у потерпілого ОСОБА_3 було виявлено тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, перелому лівої виличної кістки, які відносяться до категорії середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров»я і утворились від дії тупого твердого предмета, можливо від удару кулаком людини в час, вказаний у постанові і в медичній документації. При цьому, такі тілесні ушкодження потерпілий не міг спричинити собі сам і вони не могли утворитись при падінні його з висоти власного зросту, та після заподіяння таких тілесних ушкоджень у потерпілого залишалась здатність до активних дій, зокрема, він мав змогу самостійно пересуватись.

Аналізуючи наведені вище докази у їх сукупності, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у заподіянні ним умисних середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_3, при цьому, такі дії обвинуваченого не були вчинені ним в межах чи з перевищенням меж необхідної оборони, оскільки будь-яких протиправних чи насильницьких дій віднсно обвинуваченого потерпілий не вчиняв і тілесних ушкоджень ОСОБА_1 не заподіяв, правомірно захищався від нападу належного обвинуваченому собаки, вигул якого здійснювався обвинуваченим з порушенням правил вигулу тварин.

Відтак, дії обвинуваченого ОСОБА_1, які виразились в умисному заподіянні потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України.

При обранні міри кримінального покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину (який відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості) та особу винного у їх сукупності, наявність пом»якшуючих та обтяжуючих покарання обставин справи.

Так, до обставин, які пом»якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд відносить повне визнання ним своєї вини та щире каяття у скоєному, активне сприяння розкриттю злочину, а також те, що ОСОБА_1 раніше до кримінальної відповідальності не притягався, - що підтверджено вимогою на судимість ВІТ ГУНП України у Волинській області від 15.02.2016 року №12/178.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні є вчинення злочину щодо особи похилого віку.

Крім того, судом враховується і те, що за місцем попередньої реєстрації та проживання обвинувачений характеризується позитивно (характеристики від 15.04.2016 року та від 23.03.2016 року №69), будь-які компроментуючі дані на особу обвинуваченого відсутні.

Із урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_1 можливе без його ізоляції від суспільства, та, з урахуванням санкції ч.1 ст.122 КК України, доцільним є призначення обвинуваченому покарання у виді обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України і встановленням іспитового терміну та покладенням обов»язків, передбачених ст.76 КК України, і таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

У даному кримінальному провадженні прокурором заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого на користь департаменту фінансів Волинської ОДА майнової шкоди, завданої злочином, а саме витрат, понесених на лікування потерпілого в сумі 3673,02 грн. Крім того, потерпілим у справі ОСОБА_3 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди, яка в ході судового розгляду була змінена (зменшена) в сумі 12445,73 грн. і складається з витрат, понесених на придбання ліків для проходження курсу лікування та витрат, які в подальшому будуть понесені на протезування зубів, а також про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 50000 гривень.

Вирішуючи такі цивільні позови суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; при цьому, збитками є, зокрема, витрати, яких особа зазнала у зв»язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України, майнова шкода завдана неправомірними рішеннями, діями або бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, при цьому, наявність чи відсутність у винної особи коштів для відшкодування такої шкоди законом до уваги не береться.

Як було встановлено в ході судового розгляду даного кримінального провіадження, в результаті неправомірних дій обвинуваченого потерпілому було заподіяно вище вказані тілесні ушкодження середньої тяжкості і останній проходив курс стаціонарного лікування в стоматологічному відділенні Волинської обласної клінічної лікарні в період з 05.02.2016 року по 18.02.2016 року, - що підтверджено довідкою вказаного лікувального закладу від 02.03.2016 року №449/2-10.16. Згідно вказаної довідки витрати, понесені лікувальним закладом на лікування такого хворого складають 3673,02 грн. Такі позовні вимоги прокурора повністю визнані обвинуваченим у справі (цивільним відповідачем), підтвердежні належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення у повному об»ємі.

Заявлені потерпілим позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого майнової шкоди в сумі 12445,73 гривні, з яких кошти в сумі 9960 грн. становить вартість лікування (протезування) зубів потерпілому в результаті перелому виличної кисті, які останній має понести в майбутному та 2485,73 грн. витрати, уже понесені потерпілим на придбання ліків в ході лікування у вище згаданому лікувальному закладі та витрати на дорогу з м.Ковеля, де мешкає потерпілий, до м.Луцька, де останній проходив курс лікування підтверджені наступними доказами у справі. Факт понесення потерпілим ОСОБА_3 витрат на лікування підтверджено довідкою Волинської обласної клінічної лікарні від 15.06.2016 року №1220/2.1016 та наданими потерпілим квитанціями про придбання ліків, благодійні внески в лікарню, а також фіскальним чеком на придбання пального у вказаний період часу на АЗС в с.Колодяжне 04.02.2016 року. Такі вимоги потерпілого на суму 2485,73 грн. - також повністю визнані обвинуваченим та підлягають до задоволення. Вимоги потерпілого про стягнення з обвинуваченого витрат в сумі 9960 грн., які потерпілий має нести в майбутньому на протезування зуба підтверджено належними і допустимими доказами у справі випискою з амбулаторної картки №1147 хворого ОСОБА_3 та чеком від 15.06.2016 року на вказану суму, виданими лікарем-стоматологом ОСОБА_5 Із урахуванням наведеного такі вимоги потерпілого про стягнення майнової шкоди також підлягають до задоволення у повному об»ємі.

Відтак, із урахуванням наведеного та відповідно до положень ст.ст.22,1166 ЦК України, з обвинуваченого на користь потерпілого слід стягнути майнову шкоду на загальну суму 12445,73 грн.(2485,73+9960=12445,73).

Крім того, потерпілим було заявлено вимогу про стягнення з обвинуваченого моральної шкоди в розмірі 50000 гривень, яку потерпілий мотивував тим, що в результаті протиправних дій обвинуваченого він отримав перелом лівої виличної кисті, гематоми обличчя, струс головного мозку та тривалий час лікувався в стаціонарному відділенні обласної лікарні і на даний час продовжує періодично проходити курси лікування, потребує протезування вибитого зуба та інших видів лікування, переносить періодичні болі голови та у нього падає зір, оскільки він є особою похилого віку має 66 років, - працює з дітьми (викладає ним фізичну культуру та спорт), раніше не переживав таких протиправних дій відносно себе і переніс внаслідок таких дій обвинуваченого моральні страждання і хвилювання, фізичний біль та тривалий час був позбавлений можливості вести звичний для себе спосіб життя.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Із урахуванням наведених вище встановлених обставин даного кримінального провадження, зокрема, факту заподіяння протиправними діями обвинуваченого моральної шкоди потерпілому, про яку показав останній і яку він мотивував вище наведеними доказами, суд приходить до висновку, що вимоги потерпілого про відшкодування заподіяної йому моральної шкоди обвинуваченим є підставними та обґрунтованими, однак, із урахуванням ступеня та характеру таких моральних страждань, виходячи з принципу розумності та справедливості, а також співмірності моральної шкоди її грошовому еквіваленту, суд вважає, що вимогу таку потерпілогу слід задовольнити частково та стягнути з обвинуваченого на його користь моральну шкоду в розмірі 20000 гривень.

Речові докази у справі чоловічі спортивні штани чорного кольору та ліхтарик червоного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 слід залишити в користуванні останнього.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого на стадії досудового розслідування не обирався і підстав для його обрання на даний час суд не вбачає.

Керуючись ст.ст.369-371,373,374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст.122 КК України та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 2(два) роки.

На підставі ст.ст.75,76 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 від відбування призначеного судом покарання, встановивши йому іспитовий термін строком на 2 (два) роки, якщо він протягом вказаного терміну не вчинить нового злочину та виконуватиме такі покладені на нього обов»язки:

-не виїжджати за межі України без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;

-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання чи роботи;

-з»являтись періодично в кримінально-виконавчу інспекцію для реєстрації.

Контроль за поведінкою обвинуваченого ОСОБА_1 покласти на кримінально-виконавчу інспекцію за місцем його проживання.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 майнову шкоду в розмірі 12445,73 гривні та 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної шкоди, а всього стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілого ОСОБА_3 завдану шкоду в розмірі 32445 (тридцять дві тисячі чотириста сорок п»ять) гривень 73 копійки. У решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Департаменту фінансів Волинської обласної державної адміністрації (43025, м.Луцьк, вул.Прогресу,7, отримувач обласний бюджет Волинської області, ЕРДПО 38009371, код платежу 24060300 р/рахунок 31416544700001 в ГУДКС України у Волинській області, МФО 803014, призначення платежу: інші надходження(відшкодування витрат на стаціонарне лікування потрерпілого від злочину) майнову шкоду завдану злочином, а саме витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_3 в сумі 3673 (три тисячі шістсот сімдесят три) гривні 02 копійки.

Речові докази у справі чоловічі спортивні штани чорного кольору та ліхтарик червоного кольору, які передані на зберігання потерпілому ОСОБА_3 - залишити в користуванні останнього.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Волинської області через Ковельський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

ГоловуючаОСОБА_6