Ухвала суду № 58331841, 02.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 червня 2016 року м. Київ К/800/65877/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі суддів:

Мороз В.Ф.

Донець О.Є.

Чалий С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області на постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року у справі за позовом Волинської обласної психіатричної лікарні №1 м. Луцька до Державної фінансової інспекції у Волинській області про часткове визнання нечинною та скасування вимоги,

в с т а н о в и л а:

Волинська обласна психіатрична лікарня № 1 м. Луцька звернулася з позовом, в якому просила визнати нечинними та скасувати пункти 4, 11 та 14 вимоги відповідача Державної фінансової інспекції у Волинській обл. № 03-040-14-14/4758 від 05.08.2013р.

Постановою Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року, позов задоволено. Визнано протиправними та скасовані пункти 4, 11 та 14 вимоги Державної фінансової інспекції у Волинській обл. № 03-040-14-14/4758 від 05.08.2013р.

В касаційній скарзі, що надійшла до Вищого адміністративного суду України, Інспекція, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, перевіривши матеріали справи та переглядаючи справу в межах доводів касаційної скарги, судова колегія вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що протягом 13.05.2013р.-29.07.2013р. Державною фінансовою інспекцією у Волинській обл. проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності психіатричної лікарні за період з 01.04.2009р. по 01.05.2013р., за результатами якої складено Акт ревізії № 040-22/01 від 29.07.2013р.

Згідно вказаного Акта ревізією обґрунтованості потреби в бюджетних асигнуваннях за загальним фондом кошторису на 2010-2013 року встановлено, що в порушення п.4 ст.13 та п.4 ст.23 Бюджетного кодексу України, п.п.19, 49 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою КМ України № 228 від 28.02.2002р., при визначенні потреби коштів на оплату праці за загальним фондом кошторису зайво враховані видатки на оплату праці (із врахуванням нарахувань до державних цільових фондів) на утримання штатної одиниці бухгалтера, медичного реєстратора та 0,5 штатної одиниці бухгалтера, яка виконувала функції касира, залучених до надання платних медичних послуг з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду, що призвело до завищення обсягів бюджетних асигнувань за загальним фондом кошторису, які профінансовані, на суму 241236 грн. 98 коп. Крім того, відповідне порушення призвело до завищення в кошторисі на 2013 рік обсягів бюджетних асигнувань за загальним фондом кошторису за КЕКВ 2110 «Оплата праці працівників» та КЕКВ 2110 «Нарахування на заробітну плату», які не профінансовані, розрахунково на суму 45133 грн. 67 коп. та 16383 грн. 52 коп. відповідно.

Також в ревізуємий період психіатричною лікарнею надавалися платні послуги з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду. Тариф на даний вид послуги в розмірі 13 грн. 98 коп. затверджений головним лікарем та введений в дію наказом № 47/од від 21.07.2009р. До розрахунку вартості послуги не включено заробітну плату працівників, задіяних для надання послуги населенню. Доходи від надання платної послуги зараховувались до спеціального фонду кошторису установи, при цьому заробітна плата з нарахуваннями лікарю-психіатру, медичному реєстратору, касиру, робота яких пов'язана з наданням платних послуг, виплачувалась за рахунок загального фонду кошторису.

Окрім цього, ревізією з'ясовано, що в порушення вимог п.14 ч.1 ст.69 Бюджетного кодексу України (в редакції від 21.06.2001р.), п.9 ч.2 ст.69 Бюджетного кодексу України (в редакції від 08.07.2010р.) щодо додержання вимог утворення власних надходжень бюджетних установ по коштах спеціального фонду, п.25 Переліку платних послуг, які надаються в державних закладах охорони здоров'я та вищих медичних закладах освіти, затв. постановою КМ України № 1138 від 17.09.1996р., в періоді, що підлягав ревізії, судово-психіатричні експертизи у цивільних справах проводилися безкоштовно. Розрахунки вартості судово-психіатричних експертиз у цивільних справах не складались. Внаслідок допущеного порушення психіатричною лікарнею недоотримано власних надходжень на суму 10958 грн. 57 коп.

05.08.2013р. позивачу відповідачем скеровано вимогу № 03-040-14-14/4758, якою у зв'язку із виявленими ревізією порушеннями зобов'язано: забезпечити відшкодування видатків у сумі 241236 грн. 98 коп., спричинених покриттям лікарнею видатків, пов'язаних з наданням платних послуг з проведення обов'язкового попереднього (періодичного) психіатричного огляду (оплата праці з нарахуванням) за рахунок коштів загального фонду кошторису шляхом перерахування зазначеної суми з надходжень по спеціальному фонду в дохід обласного бюджету (п.4 вимоги); забезпечити надходження плати в розмірі 10958 грн. 57 коп. за проведення судово-психіатричної експертизи у цивільних справах, яка проводилась безкоштовно; в іншому випадку стягнути з осіб, винних у недоотриманні власних коштів установи, шкоду в порядку та розмірі, встановленому трудовим законодавством (п.11 вимоги); зменшити в кошторисі на 2013 рік бюджетні асигнування за загальним фондом по КЕКВ 2110 «Оплата праці» на 45133 грн. 67 коп. та по КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» - на 16383 грн. 52 коп. внаслідок включення недостовірних даних до розрахунків, складених бюджетних запитів та затвердження необґрунтованих бюджетних асигнувань (п.14 вимоги).

Здійснивши аналіз залучених до справи доказів, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про задоволення заявленого позову, оскільки всупереч приписів частини другої ст. 71 КАС України відповідач не надав беззаперечних доказів обґрунтованості його висновків щодо наявності здійснення позивачем фінансово-господарської діяльності порушенням вимог закону. При цьому суди зазначили, що у зв'язку із відсутністю у структурі позивача посад працівників, що утримаються за рахунок коштів спеціального фонду, та оскільки послуги, що надавались позивачем носили змішаний характер (як платні, так і безоплатні), тому висновки відповідача про те, що оплата праці повинна здійснюватися лише за рахунок коштів спеціального фонду лікарні, є помилковими. Із цих підстав необґрунтованими слід вважати й твердження відповідача про те, що позивач при проведені виплат з оплати праці за рахунок загального фонду працівникам, які перебувають на посадах і утримаються за рахунок коштів загального фонду, порушував вимоги ч.4 ст.23, п.п.1, 2 ч.1 ст.51 Бюджетного кодексу України (в редакції від 21.06.2001рю), ч.4 ст.13, ч.4 ст.23, ст.46 Бюджетного кодексу України (в редакції від 08.07.2010р.)

Крім того, вимога про зменшення видатків за КЕКВ 2110 «Оплата праці» та за КЕКВ 2120 «Нарахування на заробітну плату» за загальним фондом кошторису на 2013 рік, які не були профінансовані на час ревізії, є непропорційною з урахуванням наслідків для установи, оскільки штатна чисельність працівників, які отримують заробітну плату із загального фонду, не змінилася,. Така чисельність працівників обумовлена наказом Міністерства охорони здоров'я № 33 від 23.02.2000р. «Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров'я» і залежить від кількості населення на території обслуговування психіатричної лікарні, визначеної пунктом 1.10 Положення про цей психіатричний заклад. Зауважень до штатного розпису позивача ревізією не виявлено.

Також, фактично Актом ревізії констатовано факт проведення судово-психіатричних експертиз у цивільних справах безоплатно, однак не встановлено і не перевірено підстав для проведення їх виключно на платній основі. Оскільки відсутнє обґрунтування п.11 вимоги відповідача № 03-040-14-14/4758 від 05.08.2013р., тому така вимога не відповідає критеріям, які ставляться до рішень суб'єкта владних повноважень (ч.3 ст.2 КАС України), а тому вимога у цій частині не може вважатися правомірною та підлягає скасуванню. З урахуванням вищезазначеного убачається, що відповідач не довів правомірності п.п.4, 11, 14 вимоги № 03-040-14-14/4758 від 05.08.2013р.

В судових рішеннях наведено мотиви, з яких суди виходили при їх прийнятті, мотиви неврахування доводів відповідача та положення закону, яким керувались суди при прийнятті своїх рішень.

Відповідно до частини першої ст. 220 КАС України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Касаційна скарга не спростовує правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права при вирішенні адміністративного спору.

Відповідно до статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Державної фінансової інспекції у Волинській області залишити без задоволення, а постанову Волинського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2013 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2014 року без змін.

Рішення набирає законної сили через 5 днів після направлення його копії особам, які беруть участь у справі і може бути переглянуте Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237-239 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: В.Ф. Мороз

О.Є Донець

С.Я. Чалий