Ухвала суду № 58331140, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/43829/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівЗайця В.С. (суддя-доповідач), Стрелець Т.Г., Шведа Е.Ю.,

розглянувши в письмовому провадженні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У липні 2015 року ОСОБА_4 пред'явила позов до управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м.Києва (далі - УПФ в Дніпровському районі м.Києва) про:

визнання неправомірними дій УПФ в Дніпровському районі м.Києва щодо перерахунку її пенсії з урахуванням загального відсотку в розмірі 60 відсотків від заробітної плати;

зобов'язання УПФ в Дніпровському районі м.Києва перерахувати та виплатити їй пенсію державного службовця на підставі постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року у розмірі 80 відсотків від розміру заробітної плати, починаючи з 01 січня 2015 року.

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, провадження у справі закрито.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, скаржник оскаржила їх.

У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 з 02 жовтня 2013 року перебуває на обліку в УПФ в Дніпровському районі міста Києва та отримує пенсію як державний службовець, відповідно до Закону України "Про державну службу", розмір якої станом на 01 грудня 2014 року становить 4013,86 грн., з врахуванням загального стажу роботи 38 років 1 місяць 1 день, з них стаж державної служби становить 31 років 9 місяців 17 днів.

22 грудня 2014 року позивач звернулась до УПФ у Дніпровському районі м.Києва із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії державного службовця з урахуванням виплаченої суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

23 грудня 2014 року УПФ у Дніпровському районі м.Києва відмовило ОСОБА_4 у проведенні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що пенсія ОСОБА_4 призначена відповідно до вимог чинного законодавства та підстави для її перерахунку відсутні.

Не погоджуючись із рішенням відповідача, ОСОБА_4 пред'явила позов до УПФ в Дніпровському районі м.Києва про визнання неправомірними дій УПФ в Дніпровському районі м.Києва щодо відмови їй в перерахунку пенсії, зобов'язання УПФ в Дніпровському районі м.Києва перерахувати та виплатити ОСОБА_4 пенсію державного службовця у розмірі 80 відсотків від розміру заробітної плати, яка включає в себе: посадовий оклад, премії, надбавку за вислугу років, надбавку за ранг та інші надбавки, а також матеріальну допомогу (матеріальну допомогу на оздоровлення та матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань) та індексацію, починаючи з 26 червня 2014 року.

Постановою Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 17 березня 2015 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову УПФ у Дніпровському районі м.Києва щодо проведення перерахунку пенсії ОСОБА_4, як державному службовцю, на підставі Закону України "Про державну службу".

Зобов'язано УПФ у Дніпровському районі м.Києва провести перерахунок пенсії ОСОБА_4, як державному службовцю, на підставі статті 37 Закону України "Про державну службу", з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати та суми грошової винагороди за вислугу років, на підставі довідки Державної служби статистики України від 01 жовтня 2013 року за №19.1-27/412, починаючи з 01 січня 2015 року.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

На виконання постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року УПФ в Дніпровському районі м.Києва проведено перерахунок пенсії позивача з 01 січня 2015 року з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та на вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати, однак даний перерахунок проведено із розрахунку 60% заробітної плати.

У липні 2015 року ОСОБА_4 пред'явила позов до УПФ в Дніпровському районі м.Києва про визнання неправомірними дій УПФ в Дніпровському районі м.Києва щодо перерахунку її пенсії з урахуванням загального відсотку в розмірі 60% від заробітної плати; зобов'язання УПФ в Дніпровському районі м.Києва перерахувати та виплатити їй пенсію державного службовця на підставі постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року у розмірі 80% від розміру заробітної плати, починаючи з 01 січня 2015 року.

В судовому засіданні суду першої інстанції УПФ в Дніпровському районі м.Києва заявило клопотання про закриття провадження у справі у зв'язку з набранням законної сили постанови Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до УПФ в Дніпровському районі м.Києва про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язання провести перерахунок пенсії за віком, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу».

Ухвалою Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року, провадження у справі закрито.

Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції, посилаючись на статтю 157 Кодексу адміністративного судочинства України, прийшов до висновку, що провадження у справі необхідно закрити оскільки є таке, що набрало законної сили рішення (постанова Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року) з того самого спору і між тими самими сторонами.

Суд апеляційної інстанції погодився із висновком суду першої інстанції та залишив ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією судів першої та апеляційної інстанцій не погоджується із огляду на наступне.

Згідно з частиною 2 статті 37 Закону України "Про державну службу" (в редакції, що діяла станом на час призначення позивачу пенсії) на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

У даному випадку, перерахунок пенсії державного службовця здійснювався на виконання постанови суду, яким відновлюється порушене право пенсіонера на пенсію в більшому розмірі ніж призначена, тому застосування відповідачем при перерахунку пенсії норм статті 37 Закону України "Про державну службу" із змінами, які вступили в дію лише з 01 січня 2015 року, порушило право позивача на отримання пенсії у розмірі 80% заробітної плати державного службовця після ухвалення рішення судом.

На зазначені обставини суди першої та апеляційної інстанцій уваги не звернули.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанцій дійшли до невірного висновку, що провадження у справі необхідно закрити оскільки є таке, що набрало законної сили рішення (постанова Дніпровського районного суду м.Києва від 04 лютого 2015 року) з того самого спору і між тими самими сторонами.

Відповідно до статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанцій допустили порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконних ухвал, які перешкоджають подальшому провадженню у справі, постановлені ухвали підлягають скасуванню.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити, ухвалу Дніпровського районного суду м.Києва від 20 серпня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2015 року скасувати.

Адміністративну справу направити до Дніпровського районного суду м.Києва для продовження розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: