Ухвала суду № 58330961, 06.06.2016, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

03680 м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а,

Справа № 760/11718/14 Головуючий у 1-ій інстанції - Кізюн Л.І.

Апеляційне провадження 22-ц/796/1135/2016 Доповідач - Музичко С.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2016 року колегія суддів cудової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

Головуючого - Музичко С.Г.

Суддів - Рейнарт І.М., Кирилюк Г.М.,

при секретарі - Гладченко Ю.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Київська міська рада, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру у м.Києві про встановлення порядку користування земельною ділянкою,

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: КМР, Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київська міської державної адміністрації), Головне управління Держгеокадастру у м. Києві про встановлення порядку користування земельною ділянкою відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник позивача ОСОБА_2- ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Солом'янського районного суду м. Києва та ухвалити нове про задоволення позову, яким встановити порядок користування земельною ділянкою між співвласниками домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, ОСОБА_2 виділити у користування частину земельної ділянки площею 0,0445 га., ОСОБА_3 виділити у користування частину земельної ділянки площею 0,0364 га. Посилається на порушення судом норм матеріального права.

В судовому засіданні представник апелянта скаргу підтримав та просив її задовольнити. Представник відповідача ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечував, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи у задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що суду не було надано належних доказів, які містять опис меж земельних ділянок, їх погодження та державну реєстрацію як об'єкта цивільних прав сторонами у встановленому законодавством порядку.

Колегія суддів погоджується з висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Нормами статті 81 ЗК України передбачено, що громадяни набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема, придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами, прийняття спадщини.

Судом встановлено, що відповідно до даних свідоцтва про право власності на домоволодіння виданого Жовтневою районною державною адміністрацією м. Києва 22.02.2001 року, ОСОБА_2 належить на праві власності 70/100 частини домоволодіння 119,7 кв.м. по АДРЕСА_1 ( т.1 а.с.9)

За договором дарування від 28 лютого 2005 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_3, останній належить на праві власності 30/100 частини житлового будинку площею 54,5 кв. м. по АДРЕСА_1 (а.с. 182, т. 1)

Рішенням Київської міської ради від 27 жовтня 2005 року №308/3769 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва і обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд» ОСОБА_2 та ОСОБА_3 передано у спільну часткову власність, відповідно 70/100 та 30/100 від 0,0808 га на земельну ділянку по АДРЕСА_1

Висновком експерта від 20.11.2014 року № 40/46-14 сторонам було визначено можливі варіанти поділу користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 між співвласниками житлового будинку близькі до їх ідеальних та урахуванням порядку користування земельною ділянкою , що склався в межах встановлених зовнішніх меж для неї площею 0,0809 га.

Положеннями статті 120 Земельного кодексу України встановлено, що якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до частки осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.

Укладення договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що пов'язане з переходом права на частини земельної ділянки, здійснюється після виділення цієї частини в окрему земельну ділянку та присвоєння їй окремого кадастрового номера.

Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди , у судовому порядку.

Учасник спільної часткової власності має право вимагати виділення належної йому частки із складу земельної ділянки як окремо, так і разом з іншими учасниками, які вимагають виділення, а у разі неможливості виділення вимагати відповідної компенсації.

Водночас, відповідно до статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкт цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площини меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєних кадастрового номера.

При цьому, межі земельної ділянки у визначеному законом порядку, після виділення сторонам за Рішенням КМР від 27.10.2005 року та після запропонованих варіантів експерта, не погоджено, ділянка не зареєстрована, кадастровий номер не присвоєно.

Вказаніобставини апелянтом не спростовані у передбаченому ст.ст. 10, 60 ЦПК України порядку.

Обгрунтовуючи позов, ОСОБА_2 зазначив, що відповідно до договору купівлі-продажу від 15.12.1975 року від придбав 2/5 частини будинку, незакінченого будівництва, збудованого на 95% по АДРЕСА_1

15.12.1975 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_6, батьком відповідача укладено Договір купівлі продажу 2/5 частини будинку, незакінченого будівництва, збудованого на 95% по АДРЕСА_1

Позивачем проведено добудову, внаслідок чого його частка у домоволодінні збільшилась.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 21 постанови від 16 квітня року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», порядок користування спільною земельною ділянкою, у тому числі тією, на якій розташовані належні співвласникам жилий будинок, господарські та споруди, визначається насамперед їхньою угодою залежно від розміру їхніх у спільній власності на будинок, тому відповідно до статті 88 ЗК України слід до уваги цю угоду при вирішенні спорів як між ними самими, так і за участю осіб, котрі пізніше придбали відповідну частку в спільній власності на землю або на житловий будинок і для яких зазначена угода також є обов'язковою. Це правило стосується тих випадків, коли жилий будинок було поділено в натурі.

Якщо до вирішення судом спору між співвласниками жилого будинку розмір у спільній власності на земельну ділянку, на якій розташовані будинок, господарські будівлі та споруди, не визначався або вона перебувала у користуванні власників і ними не було досягнуто угоди про порядок користування нею, суду при визначенні частини спільної ділянки, право на користування якою має позивач (позивачі), слід виходити з розміру його (їх) частки у вартості будинку, господарських будівель та споруд на час перетворення спільної сумісної власності на спільну часткову власність чи на час виникнення останньої.

Спільна часткова власність на будинок за адресою АДРЕСА_1 виникла 15.12.1975 року між співвласниками позивачем та батьком відповідачка, частки яких становили 2/5 та 2/5, згідно договорів купівлі-продажу.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 91 ЗК Української РСР чинного на час виникнення спільної часткової власності на будинок у 1975 році особи, яким належить будинок на спільної власності, користуються земельною ділянкою спільно. Порядок користування нею визначається співвласниками будинку залежно від розміру часток в спільній власності на будинок. Наступні зміни в розмірі часток в спільній власності на будинок, які сталися у зв'язку з прибудовою, надбудовою або перебудовою, не тягнуть за собою змін встановленого порядку користування ділянкою.

Розглядаючи спір, суд першої інстанції в межах доводів позову повно і всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку доказам, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, і прийшов до правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, про що ухвалив відповідне рішення.

Згідно ч. 1 ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 303,304,307,308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 12 листопада 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги до цього суду.

Головуючий

Судді