Постанова № 58330755, 14.06.2016, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" червня 2016 р.Справа № 916/11/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ліпчанської Н.В.,

суддів: Ярош А.І., Діброви Г.І.

За участю секретаря судового засідання Молодова В.С.

та представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за довіреністю б/н від 05.10.2015р.,

представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце його проведення повідомлений належним чином,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107"

на ухвалу господарського суду Одеської області від 22.04.2016р. в порядку п.п.3,4,6 ст.63 ГПК України про повернення зустрічної позовної заяви

у справі №916/11/16

за позовом: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "СВЕТОВИТ ОКСІ";

до відповідача: ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107";

про укладення договору,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні господарського суду Одеської області знаходиться справа №916/11/16 за позовом ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "СВЕТОВИТ ОКСІ" (далі ТОВ "СВЕТОВИТ ОКСІ") до відповідача ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107" (далі ТОВ "АТП 15107") про укладення договору про надання послуг автостанцією перевізнику.

В квітні 2016 року ТОВ "АТП 15107" звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до ТОВ "СВЕТОВИТ ОКСІ" про зобовязання здійснити облаштування платформ посадки та висадки пасажирів автостанції "Затока" у відповідності до вимог діючого законодавства.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.04.2016р. (суддя Щавинська Ю.М.) вказану позову заяву повернуто заявнику без розгляду на підставі п.п. 3, 4, 6 ст. 63 ГПК України.

Ухвала мотивована тим, що всупереч вимогам ст.ст. 56, 57 ГПК України позивачем не надано жодних доказів на підтвердження відправлення відповідачу зустрічного позову, всупереч вимогам Закону України "Про судовий збір", ст. 57 ГПК України позивачем не надано доказів в підтвердження сплати судового збору. Крім цього, суд зазначив, що всупереч вимогам ст.54 ГПК України позивачем до позовної заяви не додано належних доказів на підтвердження заявленого позову.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою суду ТОВ "АТП 15107" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить ухвалу місцевого господарського суду від 22.04.2016р. по справі №916/11/16 скасувати.

Свої вимоги, скаржник обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Скаржник вважає, що вказана зустрічна позовна заява має бути прийнята господарським судом Одеської області до свого провадження, оскільки подана у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні 14.06.2016р. проти апеляційної скарги надав усні заперечення.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлені про час та місце розгляду скарги, надавши 13.06.2016р. до канцелярії апеляційного суду клопотання про відкладення розгляду скарги, вказуючи, що представництво інтересів апелянта здійснює ОСОБА_3, яка за сімейними обставинами не може бути присутня у судовому засіданні 14.06.2016р.

Проте, враховуючи вказані обставини, а також передбачений ст. 102 ГПК України скорочений строк розгляду апеляційних скарг на ухвали суду першої інстанції апеляційний господарський суд прийняв рішення про розгляд справи за їх відсутністю, відхиливши вищезазначене клопотання ТОВ "АТП 15107" про відкладення.

Разом з тим, судова колегія зауважує, що явка сторін ухвалою суду від 30.05.2016р. не була визнана обовязковою, а неможливість прибути у судове засідання одного представника сторони не позбавляє сторону права направити у судове засідання іншого уповноваженого представника.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення позивача, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін, виходячи з наступних підстав.

Місцевий господарський суд дійшов висновку, що ТОВ "АТП 15107" при поданні зустрічної позовної заяви не виконано вимоги ст.ст. 54, 56, 57 ГПК України.

Між тим, ч. 2 ст. 60 ГПК України передбачено, що подання зустрічного позову провадиться за загальними правилами подання позовів.

З огляду на вищевикладене, зустрічний позов повинен відповідати вимогам, що предявляються до первісного позову, з урахуванням приписів ст.ст. 54-57 ГПК України.

Так, положеннями ст.54 ГПК України визначена форма та зміст позовної заяви, яка подається до господарського суду.

Згідно ч. 1. ст. 56 ГПК України позивач, прокурор зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно до п.п. 2, 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів та сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Порядок сплати судового збору та його розмір передбачені Законом України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VІ, який набрав чинності з 01.11.2011р. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на час подання позовної заяви) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Закону України "Про судовий збір" чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному порядку (п.1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011).

Згідно ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (станом на час подання позовної заяви) за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати, за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Абзацом 2 статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2016 рік" передбачено, що на 01.01.2016р. розмір мінімальної заробітної плати становить 1378,00 грн.

Як встановлено місцевим судом та не спростовано скаржником, до зустрічної позовної заяви ТОВ "АТП 15107" не додало жодних доказів на підтвердження заявленого позову, доказів надсилання копії позовної заяви з додатками на адресу відповідача та доказів сплати судового збору за подання позовної заяви до господарського суду, як це передбачено чинним законодавством.

Згідно ч. 1 п. 12 Інформаційного листа ВГСУ від 25.08.2011р. №01-06/1175/2011 зі змінами та доповненнями, за приписами ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше, ніж до ухвалення судового рішення у справі; зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати.

Проте, в ч. 2 п. 12 вказаного інформаційного листа ВГСУ вказано, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на заінтересовану сторону.

У пункті 6 інформаційного листа ВГСУ від 21.11.2011р. №01-06/1625/2011 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" дійсно зазначено, що згідно ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість, зокрема, відстрочення судом сплати судового збору на певний строк.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 п. 5 інформаційного листа ВГСУ від 05.07.2012р. №01-06/896/2012 "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" вказано, що статтею 8 Закону передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони. Особа, яка заявляє відповідне клопотання (що може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або в окремому документі), повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У звязку з вищевикладеним, колегія суддів вважає за необхідне наголосити, що скаржником не заявлено клопотання щодо розстрочки, відстрочки або звільнення від сплати судового збору ні в позовній заяві, ні в окремому документі і, разом з тим, не викладено обґрунтування обставин, повязаних із неможливістю сплати судового збору.

Отже, доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновку місцевого господарського суду та не доводять його помилковість, а тому відсутні правові підстави для скасування ухвали місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що правові підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування ухвали місцевого суду від 22.04.2016р. відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 з обмеженою відповідальністю "Автотранспортне підприємство 15107" залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Одеської області від 22.04.2016р. в порядку п.п.3,4,6 ст.63 ГПК України про повернення зустрічної позовної заяви по справі №916/11/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий Н.В. Ліпчанська

Суддя Г.І. Діброва

Суддя А.І. Ярош