Постанова № 58330677, 06.06.2016, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" червня 2016 р. Справа № 922/387/16

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пушай В.І., суддя Плужник О.В., суддя Слободін М.М.

при секретарі Кузнєцовій І.В.

за участю представників сторін:

позивача – не з’явився.

третя особа – не з’явився

відповідача – не з’явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1252 Х/3) на рішення господарського суду Харківської області від 13.04.16 р. у справі № 922/387/16

за позовом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Харківська міська рада, м. Харків

до Товариство з обмеженою відповідальністю "Скеля", м. Харків

про спонукання до укладення договору

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив спонукати відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Скеля" (замовника будівництва) укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова в запропонованій позивачем редакції, також просить суд покласти на відповідача судові витрати у розмірі 1378,00 грн. Позовні вимоги обґрунтовує ч. ч. 2, 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" - обов'язком укладення договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова та, відповідно, безпідставним ухиленням відповідача від такого укладення.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17.02.2016 р. у справі № 922/387/16 до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, залучено Харківську міську раду.

Рішенням господарського суду Харківської області від 13.04.2016 р. у справі № 922/387/16 в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Рішення мотивоване тим, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова 26.11.2015 р. (лист - пропозиція № 947/0/124-15 від 26.11.2015 р.), після прийняття в експлуатацію реконструйованих об'єктів, тобто - після спливу передбаченого законом граничного терміну для укладання такого виду договору, і чинним законодавством у сфері містобудування не передбачено можливості продовження чи відновлення цього терміну, та ін.

Позивач, Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 13.04.2016 р. у справі № 922/387/16 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити, з мотивів та підстав, зазначених в апеляційній скарзі.

06.06.2016 р. від позивача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи оригіналу платіжного доручення № 138 від 27.04.2016 р. про сплату судового збору.

Розглянувши дане клопотання, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду долучила до матеріалів справи зазначене платіжне доручення.

Сторони у призначене судове засідання не з’явилися, відзиву на апеляційну скаргу не надали.

Враховуючи факт належного повідомлення сторін про час та місце розгляду апеляційної скарги, та те, що норми ст. 38 ГПК України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, судова колегія вважає, що судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та вважає за можливе розглядати справу за наявними у справі документами.

Неявка в судове засідання представників сторін не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України, апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення встановила наступне:

Як свідчать матеріали справи, відповідно до декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 02.07.2015 року № ХК142151810763, відповідач є замовником реконструкції нежитлових будівель літ. "А-2", літ "Г-2", літ "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Ж-1" по вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові.

Листом управління соціально-економічного розвитку, планування та обліку Департаменту економіки та комунального майна вих. № 601/0/124-15 від 15.07.2015 р. позивач повідомив відповідача про те, що останнім не виконано вимоги ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" та пропонував останьому вжити відповідних заходів щодо виконання норм законодавства відносно врегулювання питання пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції зазначеного об'єкта, втім відповіді на лист від відповідача не надходило.

Позивач, на виконання ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до Порядку пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, затвердженого рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами в редакції рішення від 22.05.2013 р. № 319) надіслав відповідачеві лист від 26.11.2015 р. № 947/0/124-15 з пропозицією про укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова при реконструкції нежитлових будівель літ. "А-2", літ. "Г-2", літ. "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Ж-1" по вул. Достоєвського, 1-Б у м. Харкові.

Як зазначає позивач в позовній заяві, пропозицій про прийняття або неприйняття умов договору від відповідача до позивача протягом встановленого строку не надходило.

Зазначені обставини стали підставою для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

З матеріалів справи також вбачається, що господарський суд приймаючи оскаржуване рішення мотивував його тим, що позивач звернувся до відповідача з пропозицією укласти договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова 26.11.2015 р. (лист - пропозиція № 947/0/124-15 від 26.11.2015 р.), тобто, після прийняття в експлуатацію реконструйованих об'єктів, а отже - після спливу передбаченого законом граничного терміну для укладання такого виду договору, і чинним законодавством у сфері містобудування не передбачено можливості продовження чи відновлення цього терміну, та ін.

Викладені вище висновки господарського суду, на думку колегії суддів, повністю відповідають фактичним обставинам спору та матеріалам справи, їм надана правильна та належна правова оцінка, у зв’язку з чим відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування прийнятого у справі рішення.

Відповідно до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України, доказами у справі є будь які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі статтею 43 цього ж кодексу, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Загальний порядок укладання господарських договорів визначений у ст. 181 ГК України. В свою чергу, примусовий порядок укладення господарських договорів за рішенням суду регулюється ст. 187 ГК України та ст. 649 ЦК України, виходячи зі змісту яких і принципу свободи договору, переддоговірні спори поділяються на спори про спонукання до укладення договору, якщо одна зі сторін ухиляється від його укладення, та на спори з умов договору, коли сторони не врегулювали розбіжності щодо його умов. При цьому можливість розгляду судом цих спорів обумовлюється обов'язковістю договору (за державним замовленням, на підставі правового акту органу державної влади чи місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом).

Отже, необхідною підставою для укладення договору за рішенням суду є наявність відповідного переддоговірного спору між сторонами, з урахуванням вимог законодавства, яке є чинним на момент виникнення переддоговірного спору.

Згідно з ч. 3 ст. 179 ГК України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.

Статтею 187 ГК України передбачено, що спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом. Інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності, спрямовані на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Згідно з ч. 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник - це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Відповідно до ст. 1 "Про архітектурну діяльність" замовник - це фізична або юридична особа, яка має у власності або у користуванні земельну ділянку, подала у встановленому законодавством порядку заяву (клопотання) щодо її забудови для здійснення будівництва або зміни (у тому числі шляхом знесення) об'єкта містобудування.

Відповідно до п. 1 Порядку розроблення проектної документації на будівництва об'єктів, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 16.05.2011 р. № 45, будівництво - це нове будівництво, реконструкція, технічне переоснащення діючих підприємств, реставрація та капітальний ремонт об’єктів будівництва. Об’єкт будівництва - це будинки, будівлі, споруди будь-якого призначення, їх комплекси та/або частини, лінійні об’єкти інженерно-транспортної інфраструктури.

Відповідно до ч. ч. 1-3 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.

Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

На виконання ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", рішенням виконавчого комітету Харківської міської ради від 09.11.2011 р. № 804 (зі змінами внесеними рішенням від 22.05.2013 р. № 319), затверджений Порядок пайової участі замовників у розвитку інфраструктури м. Харкова, який містить механізм залучення замовників до пайової участі у розвитку інфраструктури м. Харкова (далі - Порядок).

Відповідно до п. п. 1.2. п. 1 Порядку, пайова участь у розвитку інфраструктури м. Харкова є обов’язковою для всіх замовників (фізичних осіб - підприємців, фізичних та юридичних осіб), які мають намір здійснити нове будівництво, реконструкцію, розширення, капітальний ремонт, технічне переоснащення та реставрацію (далі - будівництво) об’єкта містобудування на території м. Харкова, незалежно від форми власності замовника, розташування та функціонального призначення об’єкта будівництва.

Згідно з п. п. 1.3. п. 1 Порядку пайова участь замовника полягає у перерахуванні замовником до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію до бюджету м. Харкова коштів на створення і розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Харкова у розмірах:

1) 10 відсотків загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для нежитлових будівель та споруд;

2) 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об’єкта - для житлових будинків.

Згідно з п. п. 1.4. п. 1 Порядку до проекту рішення Харківської міської ради про відведення замовнику будівництва відповідної земельної ділянки під забудову Департаментом містобудування, архітектури та земельних відносин Харківської міської ради включається пункт щодо зобов’язання замовника до прийняття об’єкта будівництва в експлуатацію укласти та виконати договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова.

Відповідно до п. п. 2.1.-2.1.1. п. 2 Порядку залучення замовників здійснюється на підставі договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Харкова, що укладаються з Департаментом економіки та комунального майна Харківської міської ради. Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки, після погодження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки, зобов’язаний звернутися до Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради для укладення попереднього договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

Відповідно до ч. 5 ст. 39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або видачі сертифіката.

Як вбачається зі змісту Декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованої Департаментом ДАБІ у Харківській області від 02.07.2015 року № ХК142151810763, відповідач є замовником реконструкції нежитлових будівель літ. "А-2", літ "Г-2", літ "Е-1", літ. "Д-1", літ. "Ж-1" по вул. Достоєвського, 1-Б в м. Харкові.

Відповідно ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

При цьому, приписи ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", які визначають граничний термін для укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту (не пізніше дати прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію), є імперативними, тобто підлягають обов'язковому виконанню всіма учасниками спірних правовідносин, а не лише відповідачем, як замовником будівництва.

Таким чином, якщо замовник не звернувся про укладення договору та не підписав договір у встановлений термін, виконавчий комітет та/або Департамент економіки та комунального майна Харківської міської ради, вправі звернутися з позовом про укладення договору в судовому порядку, проте, необхідною підставою для укладення договору про пайову участь за рішенням суду є виникнення між сторонами переддоговірного спору в межах строків укладання договору, встановлених законом.

У зв'язку з цим, апеляційна інстанція не приймає до уваги твердження позивача про те, що замовник будівництва зобов'язаний був до прийняття об'єкта в експлуатацію звернутися до місцевого виконавчого органу для укладання договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста і термін "до прийняття об'єкта в експлуатацію" стосується тільки замовника будівництва, а не Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, яке, в разі невиконання згаданого обов'язку відповідачем, має повне право спонукати останнього в судовому порядку до укладання такого договору навіть після введення об'єкта в експлуатацію.

Адже, такі твердження ґрунтуються виключно на помилковому довільному тлумаченні імперативної норми ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", яка не містить жодних застережень щодо непоширення відповідного граничного терміну стосовно позивача - Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, уповноваженого своєчасно здійснювати роботу щодо укладання договорів про пайову участь у розвитку інфраструктури міста.

За таких обставин, враховуючи приписи ч. 9 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", укладення спірного договору про пайову участь у розвитку інфраструктури міста Харкова після введення об'єкта будівництва в експлуатацію та спливу граничного терміну для цього суперечить вимогам названого Закону.

Наведена правова позиція викладена, зокрема, в постановах Вищого господарського суду України від 19.11.2012 у справі № 5010/240/2012-22/9, від 06.03.2013 р. у справі № 5010/846/2012-3/40, від 17.07.2013 р. у справі № 5010/1650/2012-6/31, від 20.01.2015 р. у справі № 909/605/14, від 22.03.2016 р. у справі № 911/4538/16 від 29.03.2016 р. у справі № 909/947/15 тощо.

На підставі вищевикладеного, рішення господарського суду Харківської області від 13.04.16 р. у справі № 922/387/16 прийнято з урахуванням фактичних обставин справи та чинного законодавства.

Таким чином, висновки, викладені в рішенні господарського суду відповідають вимогам законодавства та фактичним обставинам справи, а мотиви заявника скарги, з яких вони оспорюються не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст. ст. 101, 102, п. 1 ст. 103, ст. ст. 105 ГПК України, судова колегія –

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 13.04.16 р. у справі № 922/387/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Суддя Слободін М.М.