Постанова № 58330657, 07.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" червня 2016 р. Справа№ 910/28131/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Дідиченко М.А.

Кропивної Л.В.

при секретарі судового засідання: Верьовкіна С.С.

від позивача: не з'явився;

від відповідача: Шевченко Т.Н. (довіреність від 15.04.2015 р.);

від третьої особи -1 : ОСОБА_3 (довіреність № 218-219 від 10.02.2015 року);

від третьої особи-2: ОСОБА_4 (довіреність № 98 від 18.01.2016 року);

від третьої особи -3 ОСОБА_5 ( довіреність № 100 від 18.01.2016 року)

на рішення господарського суду міста Києва від 28.01.2015 року

у справі № 910/28131/15 (суддя: Смірнова Ю.М.)

за позовом ОСОБА_6

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро»

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: ОСОБА_7;

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача : ОСОБА_8;

третя особа -3, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору , на стороні відповідача :ОСОБА_9;

про визнання недійсним рішення загальних зборів,

та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» про визнання недійсним рішення загальних зборів,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2015 року ОСОБА_6 звернулась з позовними вимогами до ТОВ «Унірем-Агро» про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення розміру статутного капіталу шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тонн, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

В подальшому 24 грудня 2015 року третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_7 звернувся до товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» з позовною заявою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства, яке оформлено протоколом № 1 від 18.03.2008 року про збільшення статутного капіталу товариства «Унірем-Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тонн, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. В обґрунтування вимог позовної заяви зазначив на те, що зазначене рішення є неправомірним, а також зареєстровані зміни до статутного капіталу ТОВ «Унірем -Ойл» пов'язані зі збільшенням розміру вкладів учасників є незаконним.

18 січня 2016 року представником ТОВ «Унірем-Агро» подано заяву про визнання позову, в якій від імені товариства останній просив задовольнити позовну заяву ОСОБА_7 та прийняти рішення про визнання недійсним рішення Загальних зборів Учасників ТОВ «Унірем-Агро», оформлене протоколом № 1 від 18.03.2008 року.

Рішенням господарського суду міста Києва від 28.01.2016 року по справі № 910/28131/15 у задоволенні позову ОСОБА_6 - відмовлено повністю. Позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - ОСОБА_7 - задоволено: визнано недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформлене протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ « Унірем-Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Мотивуючи рішення суд першої інстанції зазначив, що з огляду на положення ст.ст. 56,60 Закону України « Про господарські товариства» та враховуючи належний розмір частки ОСОБА_6 у статутному капіталі товариства ( у розмірі 1 %), відсутність позивача на загальних зборах ( в незалежності від причин) жодним чином не впливала ані на можливість вважати загальні збори учасників повноважними, ані на результати голосування з будь-яких питань порядку денного. Задовольняючи позовні вимоги третьої особи, з самостійними вимогами на предмет спору вказав на те, що оскільки відповідачем ТОВ «Унірем-Агро» була подана заява про визнання позову, то позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції з апеляційною скаргою звернулись ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які просили рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2016 року в частині задоволених позовних вимог ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства «Унірем-Агро» , оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою :АДРЕСА_1 - скасувати та відмовити в задоволені позовних вимог в цій частині. В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказали на те, що суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, не встановив факт порушення оскаржуваним рішенням товариства прав та законних інтересів його учасника. Судом першої інстанції не було встановлено, яка частка капіталу належала кожному учаснику товариства та не надано відповідної правової оцінки факту участі ОСОБА_7 у загальних зборах учасників товариства, що відбулись 18.03.2008 року. Крім того, судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги протокол №2 зборів учасників ТОВ «Унірем-Агро» від 23.03.2009 року, згідно якого учасниками товариства, в тому числі ОСОБА_7, було затверджено оспорюване рішення від 18.03.2008 року. Також вказали на те, що на час винесення оспорюваного рішення ОСОБА_6 вибула зі складу учасників товариства, а тому відсутній факт порушення цим рішенням її прав та законних інтересів учасника товариства.

Третя особа з самостійними вимогами на предмет спору - ОСОБА_7 28.03.2016 року ( а.с.10-13 том 4) подав відзив на апеляційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9, в якому вказав на те, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстави для його скасування відсутні.

Також, надав заперечення на апеляційні скарги позивач ОСОБА_6 та відповідач ТОВ «Унірем-Агро»(а.с. 14-15 та а.с. 16-17 том 4), в яких просили залишити апеляційну скаргу без задоволення, рішення суду першої інстанції без змін.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 29 лютого 2016 року колегією суддів у складі головуючий суддя Руденко М.А., судді Дідиченко М.А., Буравльов С.І. прийнято до провадження апеляційні скарги ОСОБА_8 та ОСОБА_9 та призначено справу до розгляду на 29.03.2016 року о 10 год. 45 хв.

В подальшому розгляд справи відкладався 29.03.2016 року, 19.04.2016 року.

10.05.2016 року, у зв'язку з перебуванням судді Дідиченко М.А. у відпустці, згідно з п.п. 2.3.44 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу було змінено склад колегії суддів на головуючий Руденко М.А., судді : Кропивна Л.В., Буравльов С.І.

В судовому засіданні 10.05.2016 представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказав на те, що відсутні підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Представник третьої особи -3 вимоги апеляційної скарги підтримав та просив задовольнити.

Судове засідання 10.05.2015 року відкладено на 24.04.2016 року, у зв'язку з необхідністю надання представником третьої особи обґрунтування неможливості надання доказів до суду першої інстанції.

24.05.2016 року, у зв'язку з перебуванням суддів Буравльова С.І. у відпустці, згідно з пп.2.3.25 п.2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу змінено склад колегії суддів : головуючий суддя Руденко М.А., суддів Кропивна Л.В. , Пашкіна С.А.

Апеляційна скарга на рішення місцевого господарського суду розглядається на підставі ч.1 ст.102 ГПК України у двомісячний строк з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до провадження.

У разі зміни складу суду апеляційної інстанції розгляд ним справи починається заново, а отже, спочатку починається й визначений статтею 102 ГПК строк розгляду апеляційної скарги , відповідно до п.9-2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 17.05.2011 року «Про деякі питання практики застосування розподілу Х11 Господарського процесуального кодексу України»).

В судовому засіданні апелянти вимоги апеляційних скарг підтримали та просили задовольнити, рішення суду в частині задоволених позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 скасувати та в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Судове засідання відкладено до 06.06.2016 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши наявні в справі в матеріалах справи письмові докази, апеляційний господарський суд прийшов до висновку , що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст..101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи відповідно до п.п.1.1, 3.1 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (в редакції, затвердженій Зборами учасників ТОВ "Унірем-Агро" від 06.10.2005) Товариство з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" з іноземною інвестицією засноване установчими зборами учасників від 12.02.2001 р.

Зареєстровано виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 12.02.2001 року, реєстраційна справа 04052072Ю0020317, ідентифікаційний номер 31329842.

Відповідно до пункту 1.2. Статуту ТОВ «Унірем-Агро» учасниками товариства є громадянин Канади ОСОБА_7, громадянин США ОСОБА_12, громадянин України ОСОБА_8, Громадянка України ОСОБА_9, громадянка України ОСОБА_13, громадянка України ОСОБА_6.

Відповідач здійснює свою діяльність відповідно до статуту, затвердженого зборами учасників ТОВ «Унірем-Агро» від 06.10.2005 року, з подальшими змінами та доповненнями (а.с. 17-28 том 1).

Рішенням загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року надано згоду на збільшення розміру статутного ТОВ «Унірем-ОЙЛ», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою АДРЕСА_1.

Не погодившись з вищевказаним рішенням товариства засновники товариства ОСОБА_6, прізвище змінено відповідно до свідоцтва про шлюб, актовий запис № 1085 (а.с.38 том 1) та ОСОБА_7 звернулись в вересні 2015 року з позовом про визнання його недійсним.

За приписами ст.1 Закону України "Про господарські товариства" господарськими товариствами цим Законом визнаються підприємства, установи, організації, створені на засадах угоди юридичними особами і громадянами шляхом об'єднання їх майна та підприємницької діяльності з метою одержання прибутку. До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю, яке діє на підставі статуту.

За змістом ст.ст. 50,52 Закону України "Про господарські товариства " (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів) Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний (складений) капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами. Максимальна кількість учасників товариства з обмеженою відповідальністю може досягати 10 осіб. У товаристві з обмеженою відповідальністю створюється статутний (складений) капітал, розмір якого повинен становити не менше суми, еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженою відповідальністю.

Згідно зі ст.58 Закону України "Про господарські товариства", ст.145 Цивільного кодексу України вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

В пункті 5.1 Статуту товариства з обмеженою відповідальністю "Унірем-Агро" (в редакції, затвердженій Зборами учасників ТОВ "Унірем-Агро" від 06.10.2005) зазначено, що вищим органом товариства є загальні збори учасників, що складаються з учасників або призначених ними представників. Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк.

Відповідно до пункту 19 Постанови Пленуму Верховного суду України від 24.10.2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» визначено, що право на звернення до суду з позовом про визнання недійсним рішень органів управління мають лише ті його акціонери (учасники), які були акціонерами (учасниками) на дату прийняття рішення, що оскаржується.

На час прийняття оскаржуваного рішення, відповідно до редакції Статуту товариства «Унірем-Агро» від 04 грудня 2006 року та зареєстрованому державним реєстратором 18 грудня 2006 року, частка ОСОБА_7 складала 70 відсотків, ОСОБА_12 4,5 відсотки, ОСОБА_8 19 відсотків, ОСОБА_9 4,5 відсотки, ОСОБА_13 1 відсоток, ОСОБА_6 1 відсоток.

Отже, на час винесення оскаржуваного рішення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 мали право на його оскарження так як були засновниками товариства з визначеними частками.

Необґрунтованими є доводи апеляційних скарг ОСОБА_10 та ОСОБА_13 в тій частині, що оскільки ОСОБА_6 звернулась з заявою від 21 жовтня 2006 року про прийняття рішення про вихід із складу учасників товариства та належну їй частку 1 відсоток в статутному капіталі відступила на користь громадянина Канади ОСОБА_7, майнових, фінансових та інших претензій до товариства та його учасників не має, то вона не могла оскаржувати рішення товариства від 18 березня 2008 року так як не була учасником товариства на той час, оскільки рішення товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро» про вихід ОСОБА_6 з учасників товариства та перерозподіл її частки на користь третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 на час прийняття оскаржуваного рішення не приймалось, належних доказів , відповідно до вимог ст. 33,34 ГПК України сторонами не надавалось.

Як підставу для визнання недійсним рішення товариства «Унірем-Агро» ОСОБА_6 вказує, що її не було повідомлено про проведення 18.03.2008 загальних зборів учасників ТОВ "Унірем-Агро", що свідчить про порушення її права як учасника товариства на участь у загальних зборах.

Згідно з частиною 5 ст. 61 Закону України "Про господарські товариства" передбачено, що про проведення загальних зборів товариства учасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу і місця проведення зборів та порядку денного.

Відповідно до редакції Статуту ТОВ "Унірем-Агро", чинної на момент прийняття оспорюваного рішення, не встановлено порядку та способу повідомлення учасників Товариства про проведення загальних зборів.

При цьому, статтею 61 Закону України "Про господарські товариства" визначено, що повідомлення повинно бути зроблено не менш як за 30 днів до скликання загальних зборів. Будь-хто з учасників товариства вправі вимагати розгляду питання на загальних зборах учасників за умови, що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів до скликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливість ознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, не включених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіх учасників, присутніх на зборах.

Доказів повідомлення ОСОБА_6 про час та місце проведення загальних зборів учасників ТОВ «Унірем-Агро» 18.03.2008 року сторонами суду надано не було.

Відповідно до п.п. 18, 19 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 №13 "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" зазначено, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

Суди мають враховувати, що для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів) передбачено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до ч.4 ст. 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній на момент проведення спірних загальних зборів) учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному (складеному) капіталі.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскільки на загальних зборах товариства були присутні учасники, які відповідно до положень Статуту, в сукупності володіли більш ніж 60 відсотками, відсутність позивача не впливала на можливість вважати загальні збори учасників повноважними та на результати голосування з будь-яких питань порядку денного.

Отже, навіть у випадку порушення порядку повідомлення позивача про проведення загальних зборів учасників Товариства, таке порушення не могло вплинути на прийняття загальними зборами спірного рішення.

Зважаючи на вищезазначене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 задоволенню не підлягають.

Щодо позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 колегія суддів зазначає на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору, суд першої інстанції посилався на те, що представником товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем -Агро» Шевченком Т.М. подано заяву про визнання позову, що є підставою відповідно до вимог ч.5 ст. 78 ГПК України про задоволення позовних вимог.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.

Відповідно до п.5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують права та охоронювані законом інтереси інших осіб.

Оскільки в прийнятті оскаржуваного рішення брали участь треті особи - засновники ТОВ «Унірем-Агро» ОСОБА_8 ( 19 відсотків) та ОСОБА_9 (4,5 відсотки), то суд першої інстанції задовольняючи позов на підставі п.5 ст. 78 ГПК України помилково не прийняв до уваги, що прийнятим рішенням не можуть не порушуватись їх права та охоронювані законом інтереси. Безпідставно не врахував заперечення третіх осіб без самостійних вимог на предмет позову та не з'ясував обставини справи по суті заявлених позовних вимог.

Пунктом 2.5-1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» передбачено, що визнання обставин учасниками судового процесу не є для господарського суду обов'язковим та остаточним. Суд, може не прийняти такого визнання, якщо: визнана обставина викликає сумнів у її достовірності, тобто у тому чи відповідає дійсності, оскільки не узгоджується з іншими обставинами, вже з'ясованими в тій же справі, або такими, що мають для останньої преюдиціальне значення; сумнівною є добровільність визнання певних обставин, оскільки воно вчинено даним учасником судового процесу під впливом помилки, обману або ж погрози насильства, інших протиправних дій.

Статтею 167 Господарського кодексу України передбачено, що корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до вимог статті 116 ЦК України, положення якої кореспондуються із статтею 10 Закону України «Про господарські товариства» - учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчими документами товариства та законом брати участь в управлінні товариством.

Вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю, згідно з статтею 145 ЦК України є загальні збори його учасників До виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить, зокрема, внесення змін до статуту товариства, зміна розміру його статутного капіталу.

Відповідно до п.34 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів» - при розгляді спорів про визнання недійсним рішення загальних зборів щодо збільшення (зменшення) статутного капіталу товариства господарські суди повинні з'ясувати, чи були загальні підстави для визнання загальних зборів недійсними ( порушення порядку скликання та проведення загальних зборів), а також спеціальні підстави, зокрема дотримання правил повідомлення про загальні збори з питань змін статутного капіталу товариства.

При цьому не повинні братись до уваги доводи позивачів (акціонерів) щодо господарської доцільності прийняття рішень про збільшення (зменшення) статутного капіталу, зокрема про те, що відповідним рішенням порушуються їх права, пов'язані з інвестуванням коштів до статутного капіталу товариства , тощо.

Як видно з обставин справи третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, обґрунтовуючи порушення своїх корпоративних прав оскаржуваним рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Унірем-Агро» від 18.03.2008 року вказувала на те, що при збереженні часток у ТОВ «Унірем-Ойл» і збільшенні розміру за рахунок внеску ТОВ «Унірем-Агро», на нього покладено обов'язок додатково внести грошові кошти, які у відповідності до розподілу часток у статутному капіталі ТОВ «Унірем Ойл» покладаються на нього, як на засновника товариства. Зазнаючи, що за таких обставин, йому необхідно було додатково внести грошові кошти приблизно у розмірі 17 000 000 грн., про що йому нічого не було відомо і він на це згоду не давав.

Як видно зі змісту оскаржуваного рішення зборів учасників ТОВ «Унірем-Агро», яке оформлено протоколом №1 від 18.03.2008 року (оригінал у представників сторін відсутній) ухвалено :

- дати згоду на збільшення статутного капіталу ТОВ «Унірем-ОЙЛ» до 36 072 150 грн. або 7 143 000 дол. США, що складається з вартості учасників товариства. При цьому зберегти співвідношення часток між учасниками, а саме 51 відсоток ОСОБА_7, 49 відсотків ТОВ «Унірем-Агро»;

- уповноважити засновника ОСОБА_8 представляти інтереси ТОВ «Унірем-Агро» в ТОВ «Унірем-Ойл», з правом підписів та оформлення необхідних документів;

- передати до статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл» комплекс по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, який розташований за адресою АДРЕСА_1.

Отже, як видно зі змісту оскаржуваного рішення загальних зборів від 18.03.2008 року додаткового обов'язку щодо внесення грошових коштів на інвестора ОСОБА_7 не покладалось.

Окрім того, відповідно до копії протоколу №2 зборів учасників ТОВ «Унірем-Агро» від 23.03.2009 року (а.с. 209-212 том 2, що наданий з матеріалів кримінального провадження № 12013040460000012 від 04.01.2013 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364, ч. ст.. 191 КК України), на яких були присутні ОСОБА_7 ( 70 відсотків), ОСОБА_8 (19 відсотків), ОСОБА_12 (4,5 відсотки), ОСОБА_9 (4,5 відсотки), ОСОБА_17 (1 відсоток) було поставлено питання про підтвердження протоколу № 1 від 18.03.2008 року ( оскаржуваного рішення у даній справі) по другому питанню виступив ОСОБА_7 та запропонував затвердити протокол № 1 від 18.03.2008 року - учасники зборів одностайно погодили цю пропозицію. Пропозицію було прийнято. Зазначений протокол підписаний головою зборів ОСОБА_7. Доказів не підписання вищевказаного протоколу або фальшування підпису , третя особа з самостійними вимогами на предмет спору, на яку відповідно до вимог ст. 33 ГПК України покладений обов'язок доводити обставини на які вона посилається, суду не надав.

Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що третя особа з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 знав про винесення оскаржуваного рішення від 18.03.2008 року, оформленого протоколом № 1 загальних зборів учасників ТОВ «Унірем-Агро», його зміст та вчинив дії, щодо підтвердження надання своєї згоди на збільшення статутного капіталу ТОВ «Унірем Ойл» за рахунок внесення до статутного капіталу останньої комплексу з переробки зберігання зернових культур потужністю 20 000 тон, що розташований в АДРЕСА_1.

Суд першої інстанції при винесенні рішення зазначеного не врахував та прийшов до помилкового висновку про задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7.

Щодо заперечень апеляційної скарги про незаконність оскаржуваного рішення з мотивів неможливості передання майнового комплексу у зв'язку з об'єднанням з іншим майновим комплексом та присвоєнням іншої поштової адреси, колегія суддів зазначає на те, що приорітетом у даній справі є виключно рішення загальних зборів ТОВ «Унірем -Агро» , оформлене протоколом №1 від 18.03.2008 року, а не процедура його виконання.

При цьому законом не встановлено заборон щодо подальшого виділення його як окремої частини майнового комплексу для передання в статутний фонд. Водночас оскарження самої реалізації майнового комплексу відбувається в межах оспорювання відповідного договору купівлі-продажу.

Таку правову позицію викладено в пункті 51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року № 13 « Про практику розгляду судами корпоративних спорів.

Щодо заяви третіх осіб , без самостійних вимог на предмет спору про застосування наслідків спливу позовної давності, визначених ст.. 267 ЦК України колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на те, що про застосування наслідків спливу строку позовної давності заявлено особами, які не є стороною у справі (а мають процесуальний статус третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору), така заява не може бути підставою для вирішення питання щодо застосування наслідків спливу строку позовної давності. Такі рекомендації викладені в п.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 10.

На підставі ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення. У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 104 ГПК України порушення або неправильне застосування норм матеріального права є підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

За таких обставин, апеляційний господарський суд не погоджується із висновками суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення розміру статутного капіталу ТОВ «Унірем-Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою АДРЕСА_1., вважає оскаржене рішення незаконним й таким, що підлягає скасуванню з прийняттям нового - про відмову в задоволенні позовних вимог третьої особи з самостійними вимогами на предмет спору ОСОБА_7.

Доводи апеляційних скарг третіх осіб , без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_9 та ОСОБА_8 заслуговують на увагу та підлягають задоволенню .

Керуючись ст.ст. 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_8 та ОСОБА_9 задовольнити, рішення господарського суду м. Києва від 28.01.2015 року у справі № 910/28131/15 в частині задоволення позову третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 та визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення статутного капіталу ТОВ «Унірем- Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_7 про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю «Унірем-Агро», оформленого протоколом №1 від 18.03.2008 року про збільшення статутного капіталу ТОВ «Унірем- Ойл», шляхом передачі комплексу по переробці та зберіганню зернових культур потужністю 20 000 тон, розташованого за адресою:АДРЕСА_1 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_8 (АДРЕСА_3, код. НОМЕР_1) судовий збір за подачу апеляційної скарги 1339,80 грн.

Стягнути з ОСОБА_7 (АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_9 (АДРЕСА_4, код НОМЕР_2) судовий збір за подачу апеляційної скарги 1339,80 грн.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Видачу наказу доручити господарському суду міста Києва.

Матеріали справи №910/28131/15 повернути за належністю до господарського суду міста Києва.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді М.А. Дідиченко

Л.В. Кропивна