Постанова № 58330650, 13.06.2016, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р. Справа№ 910/6388/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пантелієнка В.О.

суддів: Шипка В.В.

Доманської М.Л.

за участю секретаря Халько В.А.,

та представників:

від ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» -

Бородкін Д.І. - дов. №109-06 від 18.06.2015р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Інститут розвитку передових технологій»

на ухвалу господарського суду м.Києва від 13.04.2016р.

у справі №910/6388/16 (суддя Чеберяк П.П.)

за заявою ПАТ «Інститут розвитку передових технологій»

до Державного підприємства (далі - ДП) «Інформаційний центр»

Міністерства юстиції України

про банкрутство,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду м.Києва від 13.04.2016р. у справі №910/6388/16 заяву ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи повернуті заявнику без розгляду на підставі п. 1 ч. 1 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі - Закон), оскільки до заяви про порушення провадження у справі про банкрутство заявником були додані не належні докази сплати судового збору та не були додані докази не можливості списання боргу з рахунків боржника.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою, ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу до місцевого суду для вирішення питання щодо порушення справи про банкрутство.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.05.2016р. апеляційна скарга була прийнята до провадження та призначена до розгляду на 01.06.2016р.

01.06.2016р. колегією суддів у судовому засіданні було оголошено перерву до 13.06.2016р. на підставі ст.77 ГПК України.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника ПАТ «Інститут розвитку передових технологій», дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» підлягає задоволенню з наступних підстав.

Заявник звернувся до місцевого суду із заявою про порушення справи про банкрутство ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України у зв'язку з неможливістю останнього погасити заборгованість у розмірі 478 192,37 грн.

До заяви ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» було додано: копія рішення господарського суду м. Києва від 08.04.2015р. у справі №910/26996/14, копія наказу господарського суду м. Києва від 03.07.2015р. №910/26996/14 та копія постанови відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві про відкриття виконавчого провадження ВП №48523051 від 21.08.2015р., копія заяви боржника про зупинення виконавчого провадження, копія постанови ВДВС Шевченківського РУЮ у м. Києві про зупинення виконавчого провадження від 20.10.2015р. та інші.

Згідно з ч. 3 ст. 10 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно становлять не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Відповідно до ч. 2 та ч. 7 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» до заяви про порушення справи про банкротство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом він не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази того, що сума безспірних вимог кредитора (кредиторів) сукупно становить не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачено цим Законом; рішення суду про задоволення вимог кредитора, що набрало законної сили; відповідна постанова органу державної виконавчої служби про відкриття виконавчого провадження з виконання вимог кредитора; докази того, що сума вимог кредитора (кредиторів) не забезпечена повністю заставою майна боржника (за наявності застави); копія виконавчого документа; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Статтею 36 ГПК України встановлено, що письмові докази подаються в оригіналі, або в належним чином засвідченій копії, при цьому відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи організації, іншої юридичної особи. Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Якщо подані копії документів викликають сумніви, господарський суд має право витребувати оригінали цих документів (п. 2.1 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.97 № 02-5/289 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»),

Відповідно до 15 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» господарський суд повертає заяву про порушення справи про банкрутство та додані до неї документи без розгляду, якщо: заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посаду якої у заяві не зазначено; заява не відповідає змісту вимог, зазначених у цьому Законі; не подано доказів щодо сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі; заявник-кредитор не подав доказів неспроможності боржника виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами в розмірі, визначеному частиною третьою статті 10 цього Закону, протягом трьох місяців після відкриття виконавчого провадження, якщо інше не передбачено цим Законом; заявник- кредитор не надав доказів надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів; з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

Якщо суд першої інстанції був невпевнений у належності доказів сплати судового збору, то він мав право з'ясувати це у підготовчому засіданні, а надання доказів про неможливість списання коштів з рахунків боржника не передбачено вимогами ст.11 Закону.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За таких обставин, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції - скасуванню, а справу необхідно скерувати до місцевого суду для вирішення питання про прийняття заяви до розгляду.

Керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ПАТ «Інститут розвитку передових технологій» задовольнити.

Ухвалу господарського суду м.Києва від 13.04.2016р. у справі №910/6388/16 - скасувати, а справу скерувати до господарського суду м.Києва для розгляду.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя В.О. Пантелієнко

Судді В.В. Шипко

М.Л. Доманська