Постанова № 58330623, 13.06.2016, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2016 року Справа № 912/15/16

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії

суддів: головуючого судді Величко Н.Л. (доповідач)

суддів: Іванова О.Г., Подобєд І.М.

секретар судового засідання: Погорєлова Ю.А.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №010-01/8330 від 18.12.2014 р., представник;

Інші учасники судового процесу у судове засідання не з'явились, про час та місце судового розгляду справи повідомлені належним чином.

розглянувши матеріали апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України"

на ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 року

у справі № 912/15/16

за позовом публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України";

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач";

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватного акціонерного товариства "Креатив;

про стягнення 27 400 816,18 дол. США та 255 421 214 грн.. 95 коп.

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду.

Ухвалою господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 року у справі № 912/15/16 (суддів: Болгар Н.В., Змеул О.А., Наливайко Є.М.) клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" про призначення судової економічної експертизи бухгалтерсько-економічної експертизи задоволено частково.

Призначено у справі № 912/15/16 судову економічну експертизу.

Провадження у справі зупинено на час проведення судової економічної експертизи.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що при вирішені господарського спору виникли питання щодо правильності здійснення позивачем розрахунків простроченої заборгованості за кредитним договором, які потребують спеціальних знань.

2. Підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення.

Не погодившись з зазначеним рішенням господарського суду, публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України", звернулося до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу.

В обґрунтування апеляційної скарги її заявник посилається на те, що перевірка правильності поданого розрахунку заборгованості належить до компетенції суду, обставини, які суд вважає такими, що зумовили зупинення провадження у справі, в порушення ст.86 ГПК України, не відповідають наявним в матеріалах справи доказам. Вважає, що при винесені ухвали судом безпідставно було застосовано положення ст.79 ГПК України, порушені норми ст.41 ГПК України, зупинення провадження у справі сприятиме затягуванню вирішення справи по суті.

Представник скаржника підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

3. Доводи викладені у відзиві на апеляційну скаргу.

13.06.16р.від третьої особи надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, через зайнятість повноважного представника в іншому судовому засіданні.

З огляду на те, що чинне законодавство не обмежує кола осіб, які можуть здійснювати представництво юридичної особи в суді та зважаючи на те, що про дату судового засідання скаржника було попереджено заздалегідь, а отже, у нього було достатньо часу для того, щоб належним чином підготуватися до судового засідання та визначитись щодо особи, яка представлятиме його інтереси з урахуванням відомостей про те, що певні обставини можуть перешкодити конкретному представнику взяти участь у засіданні суду, колегія суддів відмовляє третій особі в задоволенні клопотання про відкладення розгляду даної справи.

Також необхідно зауважити, що відповідачем та третьою особою відзив на апеляційну скаргу наданий не був.

Про час та місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, однак, третя особа своїм правом на участь в судовому засіданні апеляційної інстанції не скористалася.

У судовому засіданні 13.06.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

4. Дослідивши матеріали справи, апеляційний господарський встановив наступні обставини:

Публічне акціонерне товариство "Державний експортно-імпортний банк України" (далі по тексту - Банк) звернулося до господарського суду з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Креатив Постач" як поручителя за договорами поруки № 151214Р20 від 30.07.14, № 151213Р23 від 21.08.13 (із змінами та доповненнями) заборгованість приватного акціонерного товариства "Креатив" (далі по тексту - ПрАТ "Креатив"), що утворилась станом на 16.12.15 у сумах 7 839 205,56 дол. США та 57 705 458 грн. 87 коп.

02.03.16 Банком подана заява про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив стягнути з поручителя заборгованість ПрАТ "Креатив", що утворилась станом на 16.02.16 у сумах 10 382 823,57 дол. США та 142 408 432 грн. 60 коп.

29.02.16р. ТОВ Креатив Постач звернулося до господарського суду з клопотанням про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи та про зупинення провадження у справі. (а.с. 151-154 т. 2)

Клопотання відповідача обґрунтоване тим, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є основним та єдиним документом, який підтверджує розмір заборгованості , в розрахунку заборгованості не зазначено, в якій саме валюті проведено цей розрахунок, зокрема, в нарахуванні процентів по кредитним договорам; ані у розрахунку, ані у позовній заяві не вказується розміру ставки LIBOR та період його існування; до позову не додано жодних документів, що підтверджують розмір ставки LIBOR, та не проведено розрахунок процентної ставки за кредитними договорами, використовуючи ставку LIBOR; позивачем невірно обраховано пеню та не доведено розміру заборгованості в цілому, що виключає можливість розглядати розрахунок як належний доказ.

Позивач 04.03.16р. надав заперечення на клопотання про призначення у справі судової бухгалтерсько-економічної експертизи та про зупинення провадження у справі, оскільки перевірка правильності поданого розрахунку заборгованості належить до компетенції суду, а клопотання створює загрозу значного затягування розгляду справи з боку відповідача.

13.04.16р. Банком подана заява про збільшення розміну позовних вимог (т. 3 а.с. 01-03) про стягнення з Товариства заборгованості ПрАТ "Креатив", що станом на 11.04.16 становить 27400 816,18 доларів США та 255 421 214 грн. 95 коп.

28.04.16 Товариством подано уточнення до клопотання про зупинення провадження у справі (№ 303-10 від 25.04.16), в якому воно просить зупинити провадження у справі № 912/15/16 на час проведення судово-бухгалтерської експертизи в справі господарського суду Кіровоградської області № 912/18/16 за позовом Банку до ПрАТ "Креатив" про стягнення 10 382 823,57 дол. США та 142 408 432 грн. 60 коп. (т. 3 а.с. 109-114)

З матеріалів справи вбачається, що до заяви позивача про збільшення позовних вимог, що подана до господарського суду 02.03.2016, додано розрахунок заборгованості ПрАТ "Креатив" за кредитними договорами (№195-03/259 від 29.02.2016), який за періодом визначення заборгованості (з 01.01.2015 по 31.01.2016) і за датою, станом на яку цю заборгованість визначено (16.02.2016), не відрізняється від розрахунку заборгованості ПрАТ "Креатив" за кредитними договорами (№195-03/240 від 23.02.2016), що доданий до заяви позивача про збільшення позовних вимог від 23.02.2016.

В той же час загальний розмір, визначеної позивачем заборгованості відповідача за двома вказаними розрахунками, є різним. Дослідженням змісту зазначених заяв позивача про збільшення позовних вимог та порівнянням даних, вказаних у доданих до заяв розрахунках, господарським судом встановлено, що підставою для збільшення позивачем позовних вимог слугувало не подовження періоду часу, за який визначалась заборгованість, а уточнення розміру заборгованості за незмінний період (з 01.01.2015 по 31.01.2016) станом на ту ж дату (16.02.2016) по прострочених процентах за Кредитним договором №151214К12 від 10.06.2014. У заяві від 23.02.2016 вказана заборгованість складала 1 438 289,42 доларів США, в той час як у заяві від 02.03.2016 - 1 443 483,88 доларів США, різниця складає 5194,46 доларів США.

Крім того, позивачем при здійсненні розрахунку пені за несвоєчасну сплату процентів за Кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013 і визначенні її еквіваленту у національній валюті України не враховано умови пункту 7.2 вказаного договору та пункту 8.2 Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008. Так, зазначена заборгованість, що підлягає сплаті відповідачем у національній валюті України, визначена позивачем за офіційним курсом НБУ, встановленим на день оплати, в той час, як за Кредитним договором №151213К17 від 21.08.2013 такої умови не передбачено, а за умовами Генеральної кредитної угоди №151308N2 від 17.11.2008 пеня сплачується у національній валюті України за офіційним курсом НБУ, встановленим на день нарахування.

Ну думку суду першої інстанції, вказані обставини підтверджують сумнівність у правильності здійснених позивачем розрахунків простроченої заборгованості за кредитними договорами і, як наслідок, необхідність у призначенні судової економічної експертизи відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

5. Мотиви, з яких виходила апеляційна інстанція при винесенні постанови.

За приписами частини 1 статті 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 106 Господарського процесуального кодексу України ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Однак, зазначеною статтею, не передбачено можливості оскарження ухвали місцевого господарського суду про призначення судової експертизи відповідно до ст. 41 ГПК України окремо від рішення суду.

Отже, ухвалу про призначення судової експертизи може бути оскаржено лише в частині зупинення провадження у справі і лише з підстав її невідповідності вимогам ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Як встановлено колегією суддів скаржник в апеляційній скарзі оскаржує ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016р. як в частині зупинення, так і в частині підставності призначення судової експертизи.

Відповідно до п. 19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23 березня 2012 року "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" якщо в апеляційній чи касаційній скарзі йдеться про оскарження ухвали як призначення експертизи, так і зупинення у зв'язку з цим провадження у справі, то відповідна скарга може бути прийнята і розглянута в частині зупинення провадження.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку, зокрема, призначення судової експертизи.

Виходячи зі змісту частини другої статті 79 Господарського процесуального кодексу України, необхідною передумовою для застосування такого виду зупинення провадження у справі мають бути обставини, що перешкоджають її розгляду по суті заявлених позовних вимог, а призначення судової експертизи у відповідності до ст.41 Господарського процесуального кодексу України можливе у випадку, коли при вирішенні господарського спору виникають питання, які потребують спеціальних знань.

Як вбачається з матеріалів справи місцевий господарський суд зупинив провадження у даній справі на підставі п. 1 ч. 2 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи для вирішення питання, яке потребує спеціальних знань, - встановлення дійсної суми заборгованості, заявленої до стягнення з відповідача, як поручителя за зобов'язаннями ПрАТ "Креатив" за кредитним договором.

В той же час по оскаржуваній справі суд першої інстанції обґрунтовуючи необхідність призначення експертизи виходив з того, що відповідно до п. 6.4.1 Генеральної кредитної угоди № 151308N від 17.11.08 передбачає здійснення платежів Позичальника по погашенню Кредиту, сплаті процентів за користування Кредитом у валюті Кредиту, а інших платежів за цією Генеральною угодою та/або Кредитними договорами - у національній валюті України, тоді як у поданому Банком 13.04.16 розрахунку, що містить заява про збільшення розміру позовних вимог пеня за порушення грошових зобов'язань та річні у розмірі трьох процентів, передбаченому ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, розраховані та подані до стягнення у доларах США.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає, що зупинення провадження у даній справі було здійснено господарським судом першої інстанції з дотриманням приписів пункту 1 частини 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з призначенням судової економічної експертизи, а тому підстави для скасування оскаржуваної ухвали відсутні.

При цьому, колегія суддів не бере до уваги викладені скаржником в апеляційній скарзі доводи щодо необов'язковості призначення та проведення судової експертизи у даній справі, оскільки такі доводи за своїм змістом стосуються виключно ухвали про призначення судової експертизи у справі, яка відповідно до положень господарського процесуального кодексу України не підлягає перегляду ні в апеляційному, ні у касаційному порядку.

Враховуючи викладене, апеляційна скарга задоволенню не підлягає, ухвала господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016р. в частині зупинення провадження у справі має бути залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,106 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Кіровоградської області від 28.04.2016 року у справі №912/15/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Н.Л. Величко

Суддя О.Г. Іванов

Суддя І.М. Подобєд