Рішення № 58330452, 08.06.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" червня 2016 р.Справа № 922/1405/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Казарцевої В.В.

при секретарі судового засідання Ляшенко О.М.

розглянувши справу

за позовом фізичної особи ОСОБА_1, м. Харків до Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, м. Харків про стягнення коштів за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Пересади А.П., довіреність № 305-3 від 04.01.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, фізична особа ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до відповідача, Харківського державного авіаційного виробничого підприємства, про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати, вихідної допомоги, суми середнього заробітку за весь час затримки, індексації заробітної плати за час затримки виплати заробітної плати, компенсації втрати частини заробітної плати та моральної шкоди на загальну суму 63749,09 грн.

Свої позовні вимоги ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що позивач працював на заводі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства в період з 21.07.1972 р. по 02.11.2015 р. На день звільнення у підприємства перед позивачем утворилася заборгованість по заробітній плати.

Ухвалою суду від 04.05.2016 р. позовна заява була прийнята до розгляду, порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.06.2016 р.

Ухвалою суду від 01.06.2016 р. розгляд справи, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали суду від 04.05.2016 р., був відкладений на 08.06.2016 р.

Присутній у судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву у повному обсязі, доказів виконання вимог ухвал суду від 04.05.2016 р. та 01.06.2016 р. не надав.

Представник відповідача позовні вимоги визнав в частині заборгованості по заробітній платі в період з квітня 2015 р. по листопад 2015 р. та вихідної дороги на загальну суму 20357,00 грн., в іншій частині позову просив відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Судом встановлено, що ухвали суду від 04.05.2016 р. та 01.06.2016 р. були надіслані у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим, суд вважає за можливе розглянути позовну заяву за наявними в справі матеріалами, згідно зі ст.75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з Харківським державним авіаційним виробничим підприємством з 21.07.1972 р. по 02.11.2015 р. та був звільнений за власним бажанням, у зв'язку з невиплатою заробітної плати, відповідно до ч. 3 ст. 38 КЗпП України, що підтверджується даними трудової книжки.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Ухвалою суду від 15.04.2015 р. порушено провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства, визнано вимоги ініціюючого кредитора в розмірі 399727,88 грн., введений мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедура розпорядження майном боржника, призначений розпорядником майна боржника арбітражний керуючий Чаговець Т.П.

Ухвалою суду від 06.08.2015 р. у попередньому засіданні затверджений реєстр вимог кредиторів Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства до якого, зокрема, внесена окремо сума заборгованості по виплаті заробітної плати у розмірі 35059093,95 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Розглянувши позовну заяву в частині визнання суми боргу по заробітній платі та вихідної допомоги, суд зазначає.

В обґрунтування існуючої перед позивачем заборгованості по виплаті заробітної плати, ОСОБА_1 була надана копія розрахункового листа.

Згідно зі ст. 36 ГПК України, письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

В разі подання копії документу, вона повинна бути засвідчена відповідно до вимог чинного законодавства України (Закону України "Про нотаріат", Закону України "Про адвокатуру" або ін.).

Відповідно до п. 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003), відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

Натомість, надана позивачем копія розрахункового листа не містить вищевикладених реквізитів засвідчення, що унеможливлює визнання її в якості письмових доказів.

Відповідно до ст. 44 КЗпП України, при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1,2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку; у разі припинення трудового договору з підстав, зазначених у пункті 5 частини першої статті 41, - у розмірі не менше ніж шестимісячний середній заробіток.

Судом встановлено, що позивач був звільнений на підставі ч. 3 ст. 38 КЗпП України, у зв'язку з чим, позивачу повинна була бути виплачена вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

Згідно з довідкою № 19/2367 від 01.06.2016 р., наданою відповідачем, заборгованість підприємства по заробітній платі перед ОСОБА_1 в період з листопада 2014 р. по листопад 2015 р. склала 26321,00 грн., у тому числі 596,00 грн. - компенсація за щорічну відпустку та 9797,88 грн. - вихідна допомога.

Відповідно до ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Судом встановлено, що сума заборгованості у розмірі 5964,00 грн. за період з листопада 2014 р. по березень 2015 р. виникла до порушення провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства та була включена до реєстру вимог кредиторів, затвердженого ухвалою господарського суду від 06.08.2015 р. у справі № 922/5397/13, у зв'язку з чим, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в розмірі вищезазначеної суми.

Заборгованість Харківського державного авіаційного виробничого підприємства перед позивачем в розмірі 20357,00 грн. за період з квітня по листопад 2015 р. (у тому числі 596,00 грн. - компенсація за щорічну відпустку та 9797,88 грн. - вихідна допомога), виникла після порушення провадження у справі про банкрутство Харківського державного авіаційного орденів Жовтневої Революції та Трудового Червоного Прапора виробничого підприємства та була визнана відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, положення ст. 83 ГПК України та те, що сума заявленої позивачем вихідної допомоги складає 5867,00 грн., суд вважає за необхідне визнати позовні вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з Харківського авіаційного виробничого підприємства заборгованості по заробітній платі за період з квітня по листопад 2015 р. у розмірі 10559,12 грн. (у тому числі 596,00 грн. - компенсації за щорічну відпустку) та 5867,00 грн. - вихідної допомоги.

Розглянувши позовну заяву в частині визнання суми середньої заробітної плати за весь час затримки в розмірі 19689,13 грн. за період з листопада 2015 р. по 11.04.2016 р., суд зазначає.

Відповідно до ч. 1 ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Розглянувши відзив Харківського державного авіаційного виробничого підприємства на позовну заяву в частині заперечення щодо нарахування середнього заробітку за весь час затримки, суд зазначає.

Стаття 117 КЗпП України структурно віднесена до розділу VII "Оплата праці" зазначеного КЗпП України. За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні не відноситься до неустойки та не є санкцією за невиконання грошового зобов'язання, всупереч посиланням відповідача. Це компенсаційна виплата за порушення права на оплату праці, яка нараховується у розмірі середнього заробітку (відповідної правової позиції дотримується Верховний Суд України в постанові від 14.11.2012 р. у справі № 6-139цс12), у зв'язку з чим, питання стягнення середнього заробітку за час затримки може розглядатися в господарському суді та, враховуючи приписи п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір", суд зазначає, що позивач звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення заробітної плати, у тому числі щодо стягнення середнього заробітку за затримку.

Згідно з наданою відповідачем довідкою № 19/2260 від 20.05.2016 р. середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становить 171,38 грн., час затримки заробітної плати ОСОБА_1 з 03.11.2015 р. по 01.06.2016 р. складає 147 робочі дні та становить 25192,86 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму ВСУ "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 р., оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов'язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов'язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Враховуючи, що позивачем сума середнього заробітку заявлена в розмірі 19689,13 грн., а також положення ст. 83 ГПК України щодо виключних випадків можливості виходу господарським судом за межі позовних вимог за наявності клопотання заінтересованої сторони, суд вважає позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за весь час затримки такими, що підлягають задоволенню в сумі, заявленій в позовній заяві, а саме - в розмірі 19689,13 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

Розглянувши позовну заяву в частині стягнення з відповідача суми індексації заробітної плати за затримку її виплати в період з 03.11.2015 р. по 11.04.2016 р. у розмірі 6764,04 грн., суд зазначає.

На підставі наказу Харківського державного авіаційного виробничого підприємства № 739 від 14.08.2012 р. на підприємстві відповідача проводилася індексація грошових доходів працівників, у зв'язку з чим, позивачу вже була проведена індексація заробітної плати за період його роботи на підприємстві, що підтверджується шифром 163.

Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення" від 17.07.2003 р. № 1078, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат, установлених законодавством), крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку; стипендії; оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер; грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби; суми виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (допомога по безробіттю, матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки або підвищення кваліфікації безробітного, щомісячна грошова сума, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим), щомісячна страхова виплата особам, які перебували на утриманні потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, страхова виплата дитині, яка народилась інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності); суми відшкодування шкоди, заподіяної працівникові каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.

Враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача суму індексації у розмір 6764,04 грн. в період з 03.11.2015 р. по 11.04.2016 р., тобто за період після його звільнення, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Щодо вимоги позивача стосовно стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати, передбаченої Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, суд зазначає.

Відповідно до ст. 34 Закону України "Про оплату праці", компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

У випадках порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникові надається право на компенсацію відповідно до Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати", за яким компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.

Під доходами в цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата та інші.

Відповідно до Положення про порядок компенсації працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням термінів її виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.1997 р. № 1427 (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.1999 р. № 692), компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати заробітної плати, нарахованої працівникові за період роботи, починаючи з 01 січня 1998 року, якщо індекс цін на споживчі товари і тарифів на послуги за цей період зріс більш як на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованої, але не виплаченої працівникові заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін.

Коефіцієнт приросту споживчих цін визначається як різниця між часткою від ділення індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, та коефіцієнтом 1.

Розмір компенсації залежить від місяця в якому божником буде фактично сплачено заборгованість.

Таким чином, на даний час неможливо встановити місяць, в якому буде здійснений розрахунок з позивачем.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне позовні вимоги в частини компенсації за затримку виплат заробітної плати залишити без розгляду.

Розглянувши позовну заяву в частині визнання моральної шкоди в розмірі 5000,00 грн., суд зазначає.

Відповідно до абз. 1 п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно з абз. 1 п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" від 31.03.1995 р. № 4, відповідно до ст. 137 ЦПК у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Ухвалою суду від 20.05.2016 р. позивача було зобов'язано надати правове та документальне обґрунтування заявленої моральної шкоди, проте, ОСОБА_1 вимоги ухвали суду виконані не були.

Згідно з ч. 1 ст. 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи вищевикладене, а саме ненадання позивачем правового та документального обґрунтування заявленої моральної шкоди, суд вважає за необхідне в задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в доход бюджету судовий збір у розмірі 780,67 грн., у зв'язку з тим, що з його вини спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 94, 115 КЗпП України, ст. ст. 12, 82-85 ГПК України -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код ЄДРПОУ 14308894) на користь ОСОБА_1 (61096, АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_1) заборгованість по виплаті заробітної плати за період з квітня 2015 р. по листопад 2015 р. в розмірі 10559,12 грн. (у тому числі 596,00 грн. - компенсації за щорічну відпустку), 5867,00 грн. - вихідної допомоги, суму середнього заробітку за весь час затримки в розмірі 19689,13 грн. (без утримання податків й інших обов'язкових платежів).

3. Стягнути з Харківського державного авіаційного виробничого підприємства (61023, м. Харків, вул. Сумська, 134, код 14308894) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна, 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 780,67 грн. судового збору.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

5. Позовні вимоги в частині стягнення компенсації за затримку виплати заробітної плати залишити без розгляду.

6. В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 13.06.2016 р.

Суддя В.В. Казарцева