Рішення № 58330334, 13.06.2016, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" червня 2016 р.Справа № 922/1456/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Погорелової О.В

при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідрейл", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Даглар", м. Харків про стягнення 18688,18 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ТОВ "Сідрейл" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Даглар" - відповідач. У позові позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 15922,66 грн. основного боргу, що виник внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору №17-11/15, укладеного між сторонами 17.11.2015 року. Крім цього, позивач просить суд стягнути з відповідача 238,84 грн. інфляційних втрат, 162,28 грн. 3% річних та 2364,40 грн. пені. Витрати по оплаті судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою суду від 13.05.2016 року було порушено провадження по справі та її розгляд був призначений на 25.05.2016 року о 10:30 год.

Ухвалою суду від 25.05.2016 року розгляд справи був відкладений до 13.06.2016 року до 10:30 год.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві. Проте ухвала суду повернута без вручення адресатові з позначкою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання".

Як розяснив Вищий господарський суд України у Постанові Пленуму № 18 від 26 грудня 2011 року (з подальшими змінами та доповненнями) "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи, у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. За змістом цих норм, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом перевірено адресу відповідача та згідно з наданого витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, станом на 27.04.2016 року, місцезнаходження відповідача 61080, м. Харків, в-д. Диспетчерський, 4, кв.1, та саме на цю адресу судом надсилались процесуальні документи, а позивачем позовну заяву.

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК України та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обовязку по доведенню своєї правової позиції. Матеріали справи свідчать про те, що судом було створено всім учасникам судового процесу належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень та надано достатньо часу для підготовки до судового засідання тощо. Окрім того, судом було вжито всіх заходів, в межах визначених чинним законодавством повноважень, щодо всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. На думку суду, обставини справи свідчать про наявність у ній матеріалів достатніх для розгляду справи по суті та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

У судовому засіданні 13.06.2016 року представник позивача підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

17.11.2015 року між Товариством з обмежено відповідальністю СІДРЕЙЛ (надалі - Позивач, Виконавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю ДАГЛАР (надалі - Відповідач, Замовник) було укладено Договір № 17-11/15 на транспортно-експедиційне обслуговування (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору, Виконавець зобов'язується надати Замовнику транспортно-експедиційні послуги, пов'язані з навантаженням, сертифікацією, митним оформленням і відправкою зернових та олійних культур, а також продуктів їх переробки (надалі - Вантаж), з усіх дирекцій залізниць Укрзалізниці за реквізитами останнього.

Пунктом 2.2.1 Договору визначено, що Замовник зобов'язаний не пізніше ніж за 2 (дві) доби до початку навантаження надіслати Виконавцю письмову заявку із зазначенням: найменування вантажу, який перевозиться, найменування елеватора і станції навантаження, планових обсягів перевезень, термінів початку і закінчення навантаження, найменування станції призначення і одержувача Вантажу, а також інструкцію щодо заповнення з.д. накладних та перелік супровідних документів, які додаються до перевізних з.д. (ветеринарне свідоцтво, карантинний сертифікат, посвідчення про якість зерна і т.ін.).

Вартість послуг Виконавця обумовлюється в додатковій угоді на кожне відвантаження, що є невід'ємною частиною Договору і включає в себе обґрунтовані комплексні ставки на перевезення 1 вагона/тони вантажу по кожній партії товару (п. 4.1 Договору).

Оплата Замовником здійснюється на розрахунковий рахунок Виконавця в наступній пропорції:

- 90% в якості передоплати згідно виставленого рахунку;

- 10 % оплачуються на протязі 3-х банківських днів після відправлення Вантажу за реквізитами Замовника, підписання Акту виконаних робіт, надання документів, передбачених п. 2.1.25 Договору.

Оплата здійснюється згідно виставленого рахунку (п. 4.2 Договору).

Відповідно до п. 4.7 Договору датою оплати вважається дата надходження грошових коштів на рахунок Виконавця.

Згідно з п. 2.11 Договору Замовник зобов'язаний підписати акт виконаних робіт. У разі незгоди Замовника з Актом, він зобов'язаний протягом 5 (п'яти) робочих днів з дня його отримання направити/надати Виконавцю лист із зазначенням мотивованих причин відмови від підписання. У разі невручення даного листа в зазначений термін, послуги вважаються наданими Виконавцем якісно і в повному обсязі, а акт виконаних робіт вважається акцептованим.

17.11.2015 року Відповідач звернувся до Позивача із заявкою на транспортування № 1. На підставі цієї заявки сторони в той же день уклали додаткову угоду № 1 до Договору, відповідно до якої Замовник доручив, а Виконавець прийняв до виконання роботу по відвантаженню, оформленню та доставці (по транспортно-експедиційному обслуговуванню) наступного вантажу: кукурудза, 600 тон, станція відправлення: Білозір'я, станція призначення: Херсон-Порт. Додатковою угодою № 1 визначено договірну ціну комплексного обслуговування з перевезення зазначеного вантажу, а саме: 202 грн. 00 коп./тн. (в т.ч. ПДВ - 20 %), на загальну суму 121 200 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 %). 17.11.2015 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 1768, який Відповідач оплатив в той же день. Позивач належним чином і в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, - організував відвантаження і відправку: кукурудзи в кількості 604,05 тон між станціями згідно вимог Відповідача, а також оформив залізничні накладні та інші супутні документи, надав інші супутні послуги (організація і оплата сертифікації кукурудзи, виготовлення, доставка і установка запірно-пломбувальних пристроїв). Це підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт № 2 від 30.11.2015 року на суму 40 763,60 грн. та актом прийому-здачі виконаних робіт № 3 від 22.12.2015 року на суму 81254,50 грн. Обидва акти підписані директором та скріплені печаткою Відповідача. Загальна сума виконаних робіт по названих актах становить 122018,10 грн.

Крім того, 19.11.2015 року Відповідач звернувся до Позивача із заявкою на транспортування № 2. На підставі цієї заявки сторони в той же день уклали додаткову угоду № 2 до Договору, відповідно до якої Замовник доручив, а Виконавець прийняв до виконання роботу по відвантаженню, оформленню та доставці (по транспортно-експедиційному обслуговуванню) наступного вантажу: кукурудза, 800 тон, станція відправлення: Гадяч, станція призначення: Херсон-Порт. Додатковою угодою № 2 визначено договірну ціну комплексного обслуговування з перевезення зазначеного вантажу, а саме: 236 грн. 00 коп./тн. (в т.ч. ПДВ - 20 %), на загальну суму 188 800 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 %). 20.11.2015 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 1784. Відповідно до п. 4.2 Договору, Замовник був зобов'язаний здійснити 90 % передплату, чого зроблено не було. Проте, не дивлячись на відсутність передплати, враховуючи довірливі стосунки, Виконавець почав виконувати роботу. Позивач належним чином і в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, - організував відвантаження і відправку: кукурудзи в кількості 798,65 тон між станціями згідно вимог Відповідача, а також оформив залізничні накладні та інші супутні документи, надав інші супутні послуги (організація і оплата сертифікації кукурудзи, виготовлення, доставка і установка запірно-пломбувальних пристроїв). Це підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт № 1 від 30.11.2015 року на суму 126212,80 грн. та актом прийому-здачі виконаних робіт № 4 від 22.12.2015 року на суму 62268,60 грн. Обидва акти підписані директором та скріплені печаткою Відповідача. Загальна сума виконаних робіт по названих актах становить 188 481,40 грн.

Крім того, 01.12.2015 року Відповідач звернувся до Позивача із заявкою на транспортування № 3. На підставі цієї заявки сторони в той же день уклали додаткову угоду № 3 до Договору, відповідно до якої Замовник доручив, а Виконавець прийняв до виконання роботу по відвантаженню, оформленню та доставці (по транспортно-експедиційному обслуговуванню) наступного вантажу: кукурудза, 600 тон, станція відправлення: Зачепилівка, станція призначення: Херсон-Порт. Додатковою угодою № 3 визначено договірну ціну комплексного обслуговування з перевезення зазначеного вантажу, а саме: 250 грн. 00 коп./тн. (в т.ч. ПДВ - 20 %), на загальну суму 150 000 грн. (в т.ч. ПДВ - 20 %). 01.12.2015 року Позивач виставив Відповідачу рахунок на оплату № 1840. Відповідно до п. 4.2 Договору Замовник був зобов'язаний здійснити 90 % передплату, чого зроблено не було. Проте, не дивлячись на відсутність передплати, враховуючи довірливі стосунки, Виконавець почав виконувати роботу. Позивач належним чином і в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання, - організував відвантаження і відправку: кукурудзи в кількості 568,7 тон між станціями згідно вимог Відповідача, а також оформив залізничні накладні та інші супутні документи, надав інші супутні послуги (організація і оплата сертифікації кукурудзи, виготовлення, доставка і установка запірно-пломбувальних пристроїв). Це підтверджується актом прийому-здачі виконаних робіт № 5 від 22.12.2015 року на суму 142175,00 грн. Акт підписаний директором та скріплений печаткою Відповідача.

Отже, всього за спірним Договором було надано послуг на загальну суму 452674.50 грн.

Втім, відповідач повністю надані послуги не оплатив, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 15922,66 грн. Позивач звертався до Відповідача із претензією з цього приводу від 12.02.2016 року № 67, проте відповідь надана не була. Такі обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

У відповідності зі статтею 173 Господарського кодексу України (далі - ГК України) та статтею 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), господарським визнається зобовязання, що виникає між субєктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один субєкт (зобовязана сторона, у тому числі боржник) зобовязаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого субєкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший субєкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобовязаної сторони виконати її обовязку.

Господарські зобовязання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 ГК України).

Відповідно до частини 7 статті 179 ГК України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу. Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням. Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо). Положення цієї глави поширюються також на випадки, коли обов'язки експедитора виконуються перевізником. Умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше на встановлено законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України Про транспортно-експедиторську діяльність Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до частини 1 статті 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 1 статті 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Станом на момент розгляду справи, відповідач заборгованість не сплатив та не надав доказів, які б спростовували суму заявленого боргу. Отже, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, відповідач визнається судом таким, що прострочив виконання зобов'язання з оплати наданих послуг на суму 15922,66 грн., а позовні вимоги в цій частині є такими, що підлягають задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Кодексу. Відповідно до частини 1 вказаної статті, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 статті 343 Господарського кодексу України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що при нездійсненні платежу у встановлені Договором терміни, Замовник виплачує Виконавцю неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої суми, за кожну добу затримки платежу, а також 3 % річних від загальної суми заборгованості.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми пені, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 2364,40 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 162,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 238,84 грн., суд зазначає наступне.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Аналіз зазначеної статті вказує на те, що наслідки прострочення боржником грошового зобовязання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінених грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобовязання.

Суд, перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім вказаної суми 3% річних та інфляційних втрат, дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок є вірним, та відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 162,28 грн. та інфляційних втрат в розмірі 238,84 грн. є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 509, 525, 526, 530, 625 ЦК України; ст.ст. 179, 181 ГК України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 43, 44-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Даглар" (61080, м. Харків, в'їзд Диспетчерський, 4, кв.1, код ЄДРПОУ 39263873) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сідрейл" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 5-Е, код ЄДРПОУ 38450144) - 15922,66 грн. основного боргу, 238,84 грн. інфляційних втрат, 162,28 грн. 3% річних, 2364,40 грн. пені та 1378,00 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного господарського суду через господарський суд Харківської області протягом десяти днів з дня підписання повного рішення, відповідно до статті 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 15.06.2016 р.

Суддя ОСОБА_2