Рішення № 58330103, 07.06.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 915/457/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1,

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Державного підприємства Дослідне господарство Жеребківське Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України,

66410, Одеська область, Ананьївський район, с. Жеребкове, вул. Шевченко, 12,

до відповідача Державного підприємства Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України,

57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с-ще Полігон, вул. Центральна, 25,

про стягнення заборгованості в сумі 290 594,84 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство Дослідне господарство Жеребківське Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Державного підприємства Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.05.2015 року в сумі 290 594,84 грн., з яких 250 000,00 грн. основний борг, 8 500,00 грн. інфляційні витрати, 32 094,84 грн. пеня.

Ухвалою суду від 21.04.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 18.05.2016 року.

Ухвалою суду від 18.05.2016 року розгляд справи відкладено на 07.06.2016 року у звязку з неявкою у судове засідання представників сторін.

07.06.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

07.06.2016 року від представника позивача надійшла заява про зменшення розміру пені на 4 671,09 грн., у звязку з чим позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 01.09.2015 року по 01.03.2016 року в сумі 27 423,79 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі зменшити розмір позовних вимог.

Отже, судом розглядаються позовні вимоги з врахуванням заяви позивача від 07.06.2016 року.

Представник позивача у судовому засіданні зменшені позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідач явку повноважного представника у судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, яке наявне в матеріалах справи (а.с. 29), причини неявки суду не повідомив, відзив по суті спору не надав.

Враховуючи достатність в матеріалах справи доказів для розгляду справи по суті, справа розглядається у відсутності представника відповідача.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

07.05.2015 року між Державним підприємством Дослідне господарство Жеребківське Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України (далі Позикодавець, позивач) та Державним підприємством Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (далі Позичальник, відповідач) укладено договір про надання поворотної фінансової допомоги (далі Договір), відповідно до п. 1 якого Позикодавець надає Позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а Позичальник зобовязується повернути її у порядку та на умовах, передбачених Договором (а.с. 7).

Відповідно до п. 2.1 Договору поворотна фінансова допомога надається у національній валюті України в сумі 250 000,00 грн.

Відповідно до п. 2.3 Договору поворотна фінансова допомога надається Позикодавцем 07.05.2015 року. Кошти вносяться будь-яким незабороненим чинним законодавством способом.

Відповідно до п. 2.4 Договору кошти, запозичені Позичальником, повертаються у строк до 01.09.2015 року.

Відповідно до п. 5.1 Договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання Позичальником своїх зобовязань за цим договором.

З огляду на положення ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі договору виникли зобовязальні відносини.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням господарських особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

На виконання умов Договору Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти в сумі 250 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4 від 07.05.2015 року (а.с. 9).

Позичальником умови Договору не виконані, грошові кошти в строк до 01.09.2015 року не повернуті.

25.11.2015 року позивач звернувся до відповідача з претензією щодо повернення боргу (а.с. 6).

23.12.2015 року відповідач надіслав позивачу відповідь на претензію, відповідно до якої зобовязався погасити заборгованість в строк до 01.02.2016 року (а.с. 32).

Проте станом на час розгляду справи доказів оплати боргу відповідачем не надано.

Враховуючи вищевикладене, вимоги щодо стягнення основного боргу в сумі 250 000,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення з відповідача пені за період з 01.09.2015 року по 01.03.2016 року в сумі 27 423,79 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.2 Договору у випадку несвоєчасного повернення поворотної фінансової допомоги Позичальник сплачує Позикодавцю пеню у розмірі облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, за кожний день прострочення.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 1 ст. 231 ГК України законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно ст. 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши розрахунок пені, судом встановлено, що пеня нарахована в межах шестимісячного строку, розрахунок є арифметично правильним, облікова ставка НБУ застосована вірно. Детальний розрахунок пені наявний в матеріалах справи (а.с. 25).

Враховуючи викладене, вимога щодо стягнення пені є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення інфляційних витрат в сумі 8 500,00 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних витрат, судом встановлено, що інфляційні витрати в сумі 8 500,00 грн. нараховані за період з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року. Період нарахування визначено вірно. Розрахунок є арифметично правильним. Детальний розрахунок інфляційних витрат наявний у позовній заві (а.с. 4).

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судовий збір в сумі 4 288,86 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України слід відшкодувати на користь позивача з відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Дослідне господарство Еліта Державної установи Миколаївська державна сільськогосподарська дослідна станція Інституту зрошуваного землеробства Національної академії аграрних наук України (57217, Миколаївська область, Жовтневий район, с-ще Полігон, вул. Центральна, 25, ідентифікаційний код 30766346) на користь Державного підприємства Дослідне господарство Жеребківське Інституту сільського господарства Причорноморя Національної академії аграрних наук України (66410, Одеська область, Ананьївський район, с. Жеребкове, вул. Шевченко, 12, ідентифікаційний код 00494605):

- 250 000,00 грн. (двісті пятдесят тисяч грн. 00 коп.) заборгованості за договором про надання поворотної фінансової допомоги від 07.05.2015 року;

- 8 500,00 грн. (вісім тисяч пятсот грн. 00 коп.) інфляційних витрат за період з 01.09.2015 року по 31.03.2016 року;

- 27 423,79 грн. (двадцять сім тисяч чотириста двадцять три грн. 79 коп.) пені за період з 01.09.2015 року по 01.03.2016 року;

- 4 288,86 грн. (чотири тисячі двісті вісімдесят вісім грн. 86 коп.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.06.2016 року.

СуддяВ.О. Корицька