Рішення № 58330078, 07.06.2016, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 року Справа № 915/447/16

Господарський суд Миколаївської області у складі

судді Корицької В.О.,

при секретарі судового засідання Чирковій А.М.,

за участю представників сторін:

від позивача: Каменєв М.Л., довіреність № 233-О від 16.01.2014 року,

від відповідача: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві справу

за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк", 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50,

адреса для листування-1: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800,

адреса для листування-2: ОСОБА_4.,

54040, АДРЕСА_1,

до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2,

АДРЕСА_2,

про стягнення заборгованості в сумі 30 766,79 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернулось до Господарського суду Миколаївської області із позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості в сумі 30 766,79 грн., з яких 8 087,56 грн. - заборгованість за кредитом; 9 036,50 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 11 822,98 грн. - пеня; 1 819,75 грн. - комісія.

Ухвалою суду від 18.04.2016 року порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 10.05.2016 року. Зобов'язано відповідача до судового засідання надати суду відзив по суті позовної заяви з посиланням на номер справи, докази на обґрунтування відзиву і заперечень проти позову, докази надіслання копії відзиву позивачу.

Ухвалою суду від 10.05.2016 року розгляд справи відкладено на 31.05.2016 року у зв'язку з неявкою у судове засідання представника позивача.

31.05.2016 року у судовому засіданні оголошено перерву до 07.06.2016 року.

07.06.2016 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Представник позивача позов підтримав.

Відповідач позов визнав та повідомив, що прострочена заборгованість виникла у зв'язку із скрутним матеріальним становищем.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши усі подані у справу докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд встановив наступне.

23.11.2006 року Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі - Клієнт, відповідач) була підписана заява про відкриття поточного рахунку та картки зі зразками підписів і відбитка печатки (далі - Заява) (а.с. 15).

Відповідно до Заяви відповідач приєднався до "Умов та правил надання банківських послуг", Тарифів Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (далі - Банк, позивач), що розміщені в мережі Інтернет, які разом із Заявою складають Договір банківського обслуговування б/н від 23.11.2006 року.

Відповідно до Заяви позивач при наявності вільних грошових ресурсів зобов'язався здійснювати обслуговування кредитного ліміту відповідача за рахунок кредитних коштів в рамках ліміту, про розміри якого позивач сповіщає відповідача на власний розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку позивача та відповідача.

Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір відсоткової ставки, користування кредитним лімітом регламентується Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування (далі - Договір).

Відповідно до Договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт, на поточний рахунок НОМЕР_2, в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку Банку і Клієнта (системи клієнт-банк; інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інше), що визначено і врегульовано Умовами та правилами надання банківських послуг.

У Заяві також вказано, що відповідач, підписавши цю заяву, погоджується з Умовами та правилами надання банківських послуг (далі - Умови), в тому числі з Умовами та правилами обслуговування по розрахунковим картам (розташованих на сайті банку www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua), Тарифами банку, які разом з цією заявою та карткою зі зразками підпису та відтиску печатки складають договір банківського обслуговування. Своїм підписом відповідач приєднався та зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах банку - договорі банківського обслуговування в цілому. Відносини між сторонами можуть вирішуватись як шляхом підписання окремих угод чи додаткових угод до Договору, так і шляхом обміну інформацією з питань банківського обслуговування з відповідачем через web-сайт позивача www.privatbank.ua та http://client-bank.privatbank.ua чи інший інтернет/sms-ресурс, вказаний Банком.

Відповідно до п. 3.2.1.1.16 Умов при укладанні договорів і угод, або вчиненні інших дій, що свідчать про приєднання відповідача до "Умов і правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку та картки із зразками підписів і відбитка печатки" або у формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / інтернет клієнт -банк, або у формі обміну інформацією у паперовій чи електронній формі, або в будь-якій іншій формі), сторони допускають використання підписів відповідача у вигляді електронно - цифрового підпису та/або підтвердження через пароль, спрямований позивачем через верифікований номер телефону, який належить уповноваженій особі відповідача з правом "першого" підпису. Підписання договорів і угод таким чином прирівнюється до укладання договорів та угод у письмовій формі.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електронний цифровий підпис" електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки). Електронний підпис не може бути визнаний судом недійним лише через те, що він має електронну форму.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

В силу ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України між сторонами на підставі Договору виникли зобов'язальні відносини.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 1069 ГПК України якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу.

Розділом 3.2.1 Умов передбачені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Відповідно до п. 3.2.1.1 Умов кредитний ліміт на поточний рахунок надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту. Техніко-економічне обґрунтування кредиту - фінансування поточної діяльності. Про розмір ліміту Банк повідомляє Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін. Банк здійснює обслуговування ліміту Клієнта, що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів, шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до п. 3.2.1.1.3 Умов кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта по поверненню кредиту, сплаті процентів та винагороди.

Відповідно до п. 3.2.1.1.6. Умов ліміт може бути змінений банком в односторонньому порядку, передбаченому Умовами, у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банку. Підписавши угоду, відповідач висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться позивачем в односторонньому порядку шляхом повідомлення відповідача на свій вибір або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку сторін (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших).

Відповідно до п. 3.2.1.1.8 Умов проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту здійснюється Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання відповідача до "Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі "Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки", або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк / Інтернет клієнт-банк, або в формі обміну інформацією, або в будь-якій іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених "Умовами та правилами надання банківських послуг", Банк, на власний розсуд, має право змінити умови кредитування, встановивши інший термін повернення кредиту. При належному виконанні відповідачем зобов'язань, передбачених Умовами, за відсутності заперечень за місяць до закінчення терміну обслуговування ліміту, проведення платежів Клієнта у порядку обслуговування ліміту може бути продовжено позивачем на той самий строк. При порушенні Клієнтом будь-якого із зобов'язань за Договором, Банк на свій розсуд, починаючи з 91-го дня порушення будь-якого із зобов'язань має право встановити інший термін повернення кредиту. При цьому, Банк направляє Клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту на свій вибір або в письмовій формі, або за допомогою встановлених засобів електронного зв'язку сторін. При непогашенні заборгованості у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість, починаючи з наступного дня дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою.

Відповідно до п. 3.2.1.1.11 Умов періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку клієнта при закритті банківського дня. Зменшення чи збільшення заборгованості по кредиту в цей період не впливає на зміну дати початку періоду безперервного користування кредитом. Датою завершення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по завершенню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо. Період безперервного користування кредитним лімітом становить не більше 35 днів.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.3 Умов клієнт зобов'язався проводити погашення кредиту, отриманого в межах встановленого ліміту, не пізніше терміну закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого п. 3.2.1.1.11 Умов.

Відповідно до п. 3.2.1.2.2.5 Умов клієнт зобов'язався повернути кредит в строки, передбачені Умовами.

На виконання умов Договору відповідачу був встановлений та наданий кредитний ліміт в розмірі 15 000,00 грн., на поточний рахунок НОМЕР_2, що підтверджується Довідкою про розмір встановлених кредитних лімітів від 07.04.2016 року (а.с. 31).

З матеріалів справи вбачається, що відповідач скористався кредитними коштами, проте, прострочив виконання свого зобов'язання за даним договором з вчасного повернення кредиту, що підтверджується виписками по рахунку, в яких зазначено про винесення 28.09.2011 року на прострочку кредиту коштів в розмірі 8 087,56 грн. (а.с. 32, 33).

02.02.2016 року позивач звернувся до відповідача з претензією, в якій заявив вимогу про негайну сплату заборгованості за договором в розмірі 8 087,56 грн., а також простроченої заборгованості по відсоткам, комісії та пені (а.с. 35). Факт направлення вказаної претензії підтверджується наявними в матеріалах справи копіями опису вкладення у цінний лист, поштовою квитанцією та списком згрупованих поштових відправлень (а.с. 36-37).

Станом на день розгляду справи відповідачем не спростовано факт наявності вказаної заборгованості, як і не подано суду доказів оплати боргу. Отже, вимога про стягнення суми основної заборгованості з відповідача в розмірі 8 087,56 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення відсотків за користування коштами в сумі 9 036,50 грн. за період з 26.05.2011 року по 12.02.2016 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.18.2.2.2 Умов клієнт зобов'язався сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом згідно п. 3.2.1.4.1, 3.2.1.4.2, 3.2.1.4.3.

Відповідно до п. 3.2.1.1.12 Умов для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом встановлюється диференційована процентна ставка. Процента ставка до розрахунку залежить від строку існування непогашеного залишку по кредиту.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1 - п. 3.2.1.4.1.3 Умов за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку відповідача при закритті банківського дня останній сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від строку користування кредитом (диференційована процентна ставка).

За період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнулення дебетового сальдо в одну з дат до 25-го числа поточного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 1-го до 20-го (включно) числа поточного місяця або до 25 числа наступного місяця, якщо дебетове сальдо на поточному рахунку утворилося з 21-го до кінцевого числа поточного місяця (далі - "період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню"), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою в розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

При необнуленні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнуленню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 36% річних, починаючи з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню.

У випадку непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнуленню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання відповідача щодо погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні відповідачем будь-якого з грошових зобов'язань, він сплачує позивачу відсотки за користування кредитом у розмірі 56% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Відповідно до п. 3.2.1.4.1.4 Умов під "непогашенням кредиту" мається на увазі не виникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня.

Відповідно до п. 3.2.1.4.9 Умов розрахунок відсотків за користування кредитом проводиться щодня, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок відсотків проводиться до повного погашення заборгованості по кредиту, на суму залишку заборгованості по кредиту. Нарахування відсотків здійснюється в дату сплати.

Як вбачається з поданого суду розрахунку, позивачем правильно розраховано та правомірно відповідно до вимог вищевказаних положень Умов застосовано процентні ставки за користування кредитом у відповідних періодах.

Детальний розрахунок заборгованості по відсотках наявний в матеріалах справи (а.с. 32).

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 26.05.2011 року по 12.02.2016 року в сумі 9 036,50 грн. є обґрунтованою, підставною та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення комісії в сумі 1819,75 грн., нарахованої за період з 01.08.2011 року по 12.02.2016 року, слід зазначити наступне.

Відповідно до п. 3.2.1.4.4 Умов Клієнт сплачує Банку винагороду за користування ліміту у відповідності до п. 3.2.1.1.6, п. 3.2.1.2.3.2, першого числа кожного місяця в розмірі 0,9% від суми максимального сальдо кредиту, який існував на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому Умовами та правилами надання банківських послуг.

Отже, нарахування позивачем комісії в сумі 1 819,75 грн. є підставним та обґрунтованим. Розрахунок проведено арифметично правильно та з урахуванням положень п. 3.2.1.4.4 Умов. Отже, вимога про стягнення комісії підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за Договором в сумі 11 822,98 грн., слід зазначити наступне.

Відповідно до ст. ст. 610, 612 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 ЦК України встановлює, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Стаття 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачає, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 3.2.1.5.1 Умов при порушенні відповідачем будь-якого з зобов'язань зі сплати відсотків за користування кредитом, передбачених п. 3.2.1.2.2.2, п.п. 3.2.1.4.1- 3.2.1.4.3, термінів повернення кредиту, передбачених п. 3.2.1.1.8, п. 3.2.1.2.2.3, п. 3.2.1.2.3.4, винагороди, передбаченої п. 3.2.1.2.2, п.п. 3.2.1.4.4-3.2.1.4.6 Клієнт сплачує Банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. У разі реалізації позивачем права на встановлення іншого строку повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню в розмірі, зазначеному в п. 3.2.1.4.1.3 Умов, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Пунктом 3.2.1.5.4 Умов встановлено, що нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачений п. 3.2.1.5.1, п. 3.2.1.5.2, п. 3.2.1.5.3, здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Положення п. 6 ст. 232 ГК України відносно нарахування штрафних санкцій за прострочку виконання зобов'язання в межах шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, застосовуються до відповідних правовідносин у випадку, якщо інше не встановлено законом чи договором.

Перевіривши розрахунок розміру пені, судом встановлено, що розрахунок здійснено виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення. Проте, пеня за порушення зобов'язання щодо оплати основного боргу нарахована за період з 29.09.2011 року по 12.02.2016 року, а пеня за порушення строків сплати відсотків та комісії нарахована за період з 01.09.2011 року по 12.02.2016 року.

Отже, період нарахування пені перевищує встановлений пунктом 3.2.1.5.4 Умов трирічний строк від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Враховуючи положення п. 3.2.1.5.4 Умов, судом за допомогою програми "Законодавство" здійснено перерахунок розміру пені в межах трирічного строку, в результаті чого загальний розмір пені склав 6 127,59 грн.

Отже, в частині стягнення пені позов підлягає частковому задоволенню.

Судовий збір в розмірі 1 378,00 грн. відповідно до ст. 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 1 122,93 грн.

Суд звертає увагу сторін, що у відповідності до абз. 4 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" правило статті 49 ГПК України щодо розподілу сум судового збору у справах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, пропорційно розміру задоволених позовних вимог застосовується також і у випадках, коли судовий збір сплачено за мінімальною (визначеною Законом України "Про судовий збір") ставкою.

Керуючись ст. ст. 49, 82 - 84 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, адреса для листування-1: 49027, м. Дніпропетровськ, а/с 1800, адреса для листування-2: ОСОБА_4, 54040, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код 14360570):

- 8 087,56 грн. (вісім тисяч вісімдесят сім грн. 56 коп.) - заборгованості за кредитом за період з 28.09.2011 року по 12.02.2016 року;

- 9 036,50 грн. (дев'ять тисяч тридцять шість грн. 50 коп.)- заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 26.05.2011 року по 12.02.2016 року;

- 6 127,59 грн. (шість тисяч сто двадцять сім грн. 59 коп.) - пені;

- 1 819,75 (одна тисяча вісімсот дев'ятнадцять грн. 75 коп.) - комісію за період з 01.08.2011 року по 12.02.2016 року;

- 1 122,93 грн. (одна тисяча сто двадцять дві грн. 93 коп.) - судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги до канцелярії господарського суду Миколаївської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а у випадку проголошення судом вступної та резолютивної частин рішення - з дня підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 13.06.2016 року.

Суддя В.О. Корицька