Рішення № 58329976, 28.04.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2016Справа №910/4422/16

За позовом державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль»

До товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА-ТРЕЙД»

Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області

Про стягнення 135372,77 грн.

Суддя Ковтун С.А.

Представники учасників процесу:

від позивача Дзюбайло О.О. (за дов.)

від відповідача Шахрай М.О. (за дов.)

від третьої особи не прибув

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА-ТРЕЙД» про стягнення за договором № 1332 від 23.10.2012 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, 82010,42 грн., з яких: 73432,84 грн. боргу, 7459,88 грн. пені, 509,37 грн. 3% річних, 608,33 грн. інфляційних.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач, всупереч прийнятим на себе зобов'язанням, не сплатив орендну плату за жовтень-грудень 2015 року за користування орендованим майном.

До прийняття рішення по справі позивач збільшив розмір позовних вимог до 135372,77 грн., з яких: 122938,80 грн. боргу, 11069,47 грн. пені, 756,17 грн. 3% річних, 608,33 грн. інфляційних. Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, періодом прострочення внесення орендної плати, який розглядається в рамках даної справи, є жовтень 2015 року - лютий 2016 року.

Позивач подав клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачеві, виявлені державним виконавцем.

Суд у задоволенні клопотання відмовив за відсутності переконливих даних про те, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. Крім того, позов забезпечується накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві, що передбачено нормами статті 67 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач позовні вимоги відхилив повністю, виклавши свої зазначення у поданому суду відзиві. За його твердженнями, оскільки орендоване приміщення було опломбовано представниками Київської митниці ДФС (використовувалось відповідачем для розміщення магазину безмитної торгівлі), він позбавлений був можливості здійснювати в орендованому приміщення господарську діяльність та володіти і користуватись орендованим майном, що є підставою для звільнення від орендної плати. Ця ж сама обставина унеможливила повернення майна після закінчення строку оренди.

Відповідач заявив ряд клопотань:

- про витребування у позивача підтвердження звернення до органів нотаріату (нотаріусів) із заявами про вчинення виконавчого напису по стягненню заборгованості за договором оренди державного майна № 1332 від 23.10.2012. Суд відхилив клопотання як необґрунтоване, зважаючи на відсутність обставин, які може підтвердити дана інформація;

- про залучення до участі у справі як третіх осіб Міністерства інфраструктури України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області. Суд задовольнив клопотання в частині залучення до участі у справі третьою особою на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області, яке є орендодавцем за договором № 1332 від 23.10.2012;

- про: витребування письмових пояснень у Київської митниці ДФС щодо обставин, часу та підстав закриття (опломбування) частини приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м.,в будівлі аеропорту «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, яке орендувалось товариством «ПРЕСА-ТРЕЙД» за договором оренди державного майна № 1332; витребування у позивача письмових пояснень щодо обставин, часу та підстав відключення у жовтні 2015 року подачі електричного струму до магазину, розташованого у нежитловому приміщенні на третьому поверсі терміналу «D» загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі аеропорту «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, яке орендувалось товариством «ПРЕСА-ТРЕЙД» за договором оренди державного майна № 1332 від 23.10.2012. Суд задовольнив клопотання в частині витребування у позивача письмових пояснень щодо обставин, часу та підстав відключення у жовтні 2015 року подачі електричного струму до магазину, розташованого у нежитловому приміщенні на третьому поверсі терміналу «D» загальною площею 31,0 кв.м., в будівлі аеропорту «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, яке орендувалось товариством «ПРЕСА-ТРЕЙД» за договором оренди державного майна № 1332 від 23.10.2012. Клопотання про витребування письмових пояснень у Київської митниці ДФС щодо обставин, часу та підстав закриття (опломбування) частини приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м.,в будівлі аеропорту «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, яке орендувалось товариством «ПРЕСА-ТРЕЙД» за договором оренди державного майна № 1332, судом відхилено з підстав, які наведені нижче.

- про зобов'язання сторін скласти акт звірки взаєморозрахунків. Суд задовольнив клопотання та зобов'язав скласти акт звірки взаєморозрахунків.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та товариство з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА-ТРЕЙД» (орендар) уклали договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності № 1332 (далі - Договір).

Предметом оренди, згідно з п.1.1 Договору, є частину приміщення на третьому поверсі терміналу «D», загальною площею 31,0 кв.м. (далі - майно). Майно знаходиться на балансі державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (балансоутримувача) та розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (п.1.2 Договору).

Майно передається в оренду з метою розміщення магазину з роздрібної торгівлі (п.1.4 Договору).

23.10.2012 за актом № 1 передачі-приймання державного майна орендодавець передав, а орендар отримав майно.

Незважаючи на те, що державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль», яке є балансоутримувачем приміщення, не є сторною, за Договором, даний правочин передбачає виникнення прав за ним у останнього.

Зокрема, при визначенні порядку сплати орендної плати відповідач зобов'язався перераховувати її до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% до 30% щомісяця не пізніше 15-го числа місяця відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж (п. 3.6 Договору). З метою перевірки стану орендованого майна та використання його за цільовим призначенням позивач отримав право доступу до предмету оренди (п. 5.9 Договору), бути вигодонабувачем за договором страхування (пункти 5.8, 5.12 Договором), вимагати повернення майна у разі припинення або розірвання договору (п. 5.14, п. 10.9 Договору), тощо.

Частиною 2 статті 527 Цивільного кодексу України, передбачено, що кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженною на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Отже, державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» є уповноваженою кредитором особою приймати виконання відповідачем і, відповідно, вимагати його виконання.

Строк оренди, з урахуванням додаткового договору від 07.07.2015 до Договору, було встановлено до 06.10.2015, оскільки з 07.10.2015, за відсутності дозволу Міністерства інфраструктури України, відповідач зобов'язався звільнити орендоване майно.

Сторони визнають факт відсутності відповідного дозволу Міністерства інфраструктури України, що свідчить про закінчення строку оренди та припинення Договору.

Правовим наслідком припинення договору найму, яким за своєю правовою природою є Договір, є обов'язок наймача повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, або у стані, який було обумовлено у договорі (ч. 1 ст. 785 ЦК України).

Пунктом 10.8 Договору передбачено, що у разі припинення або розірвання цього Договору майно протягом трьох робочих днів повертається балансоутримувачу. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.

Згідно з п. 10.9 Договору майно вважається поверненим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі. Обов'язок щодо складання акта приймання-передачі про повернення майна покладається на орендаря.

08 жовтня 2015 року відповідач вручив позивачу листа № 2291 з двома актами повернення майна по Договору з проханням повідомити дату та час їх підписання. Дані акти не були повернуті позивачем.

Визначений обов'язок наймача повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана (ч. 1 ст. 785 ЦК України), полягає у тому числі і у вчинені певних підготовчих дій щодо вивезення (звільнення) орендованого приміщення від речей наймача.

Отже, підписання акту приймання-передачі, який, відповідно до п. 10.9 Договору, визначає момент повернення майна, може бути здійснено після звільнення відповідачем приміщення від власних речей.

Водночас, даний обов'язок (звільнення приміщення) відповідачем не виконано, що, в свою чергу, унеможливлює підписання позивачем акту приймання-передачі. При цьому, та обставина, що орендоване приміщення опломбовано представниками Київської митниці ДФС, не є тією обставиною, яка, в силу ст. 617 ЦК України, може бути підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання. Позивач є суб'єктом господарювання, який здійснює діяльність безмитної торгівлі, що контролюється Державною фіскальною службою України, а дії останньої щодо опломбування приміщення є елементом контролю. З огляду на це, вжиття даних заходів є санкцією, застосованою до відповідача з боку контролюючого органу, що виключає можливість оцінки цієї обставини як такої, яка свідчить про неможливість використання відповідачем майна через обставини, за які він не відповідає (ч. 6 ст. 762 ЦК України). З цих підстав відхилено клопотання відповідача про витребування письмових пояснень у Київської митниці ДФС щодо обставин, часу та підстав закриття (опломбування) приміщення, оскільки з'ясування підстав опломбування приміщення на впливатиме на зміст правовідносин та стан їх виконання між сторонами.

В свою чергу, правомірність дій органів Державної фіскальної служби України та, в разі наявності, стягнення заподіяної шкоди, може бути предметом окремого судового розгляду.

Наведене свідчить про наявність вини відповідача у неповерненні майна протягом трьох днів після закінчення строку оренди.

За п. 3.11 Договору, у разі припинення (розірвання) Договору, відповідач сплачує орендну плату до дня повернення майна за актом приймання-передачі включно. Закінчення строку дії Договору не звільняє відповідача від обов'язку сплатити заборгованість за орендною платою, якщо така виникла у повному обсязі, враховуючи санкції, до державного бюджету та позивачу.

Станом на день розгляду справи відповідач приміщення не звільнив.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Стаття 526 Цивільного кодексу України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, що передбачено ст. 525 Цивільного кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За розрахунком позивача, перевіреним судом, станом на 30.03.2016 за період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року відповідач повинен сплатити позивачеві 122938,80 грн..

При цьому наданими позивачем доказами спростовуються твердження відповідача про неможливість здійснювати господарську діяльність в орендованому приміщенні у зв'язку з припиненням позивачем електропостачання в жовтні 2015 року.

Зокрема, про споживання відповідачем електричної енергії в період з жовтня 2015 року по лютий 2016 року свідчать відповідні відомості споживання електроенергії сторонніми організаціями через мережі ДП МА «Бориспіль» (жовтень 2015 року - 0 кВт, листопад 2015 -103 кВт, грудень 2015 -300 кВт, січень 2016 - 500 кВт, лютий 2016 - 0 кВт), виставлені позивачем рахунки-фактури (№ 898/526 від 30.11.2015 на суму 153,01 грн., 898/605 від 31.12.2015 на суму 445,68 грн., 898/41 від 31.01.2016 на суму 745,32 грн.), які оплачені відповідачем

Таким чином позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 122938,80 грн. боргу підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки.

Пунктом 4.1 Договору сторони погодили, що у разі несвоєчасної сплати орендної плати орендар повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За розрахунком позивача, прийнятим судом як вірний, з відповідача підлягає стягненню 11069,47 грн. пені.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов'язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми,.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, з відповідача підлягає стягненню 756,17 грн. 3% річних, 608,33 грн. інфляційних.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги чи заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивачем належним чином доведене порушення його прав зі сторони відповідача.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачем не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останнього підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ПРЕСА-ТРЕЙД» (вул. Кіквідзе, 26, офіс 68 літ. «А», м. Київ, 01103, код 35371243) на користь державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» (міжнародний аеропорт «Бориспіль», м. Бориспіль, Київська область, 08307, код 20572069) 122938,80 грн. боргу, 11069,47 грн. пені, 756,17 грн. 3% річних, 608,33 грн. інфляційних, 2030,60 грн. судового збору.

Рішення підписано 14.06.2016

Суддя С. А. Ковтун