Рішення № 58329947, 06.06.2016, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.06.2016Справа №910/5756/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «комерційний банк «Актив-Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Луньо Іллі ВікторовичаДо Треті особи, Третя особа,Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача 1. ОСОБА_3 2. ОСОБА_4 3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініті» яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача Фонд гарантування вкладів фізичних осібПро звернення стягнення на предмет застави Суддя Спичак О.М.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: Шалашова В.І. - дов. № 342 від 21.12.2015 року;

від відповідача: Кошпіченко В.С. - предст. за дов.;

від третьої особи-1: ОСОБА_7 - предст. за дов.;

від третьої особи-2: не з'явився;

від третьої особи-3: Симончук О.Л. - арбітражний керуючий за ухвалою;

від третьої особи-4: Цуканова С.Г.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Актив-Банк» Луньо Іллі Вікторовича звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 0606/01/S-1 від 06.06.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.04.2016 порушено провадження у справі № 910/5756/16, залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ОСОБА_3 та призначено розгляд справи на 25.04.2016.

Представник відповідача в судове засідання 25.04.2016 не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.

У судовому засіданні 25.04.2016 представник третьої особи заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник позивача у даному судовому засіданні подав письмові пояснення у справі, а також надав усні пояснення щодо клопотання представника третьої особи, відповідно до яких залишає вирішення клопотання про відкладення розгляду справи на розсуд суду.

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, суд задовольнив клопотання третьої особи та відклав розгляд справи до 11.05.2016.

У судовому засіданні 11.05.2016 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по справі, в яких позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 11.05.2016 не з'явився, проте через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Судом з власної ініціативи залучено до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю «Інфініті» (08136, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Крюківщина, вул. Мічуріна, 10-А, код ЄДРПОУ 32619605) та ОСОБА_4 (03186, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

У зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, а також у зв'язку з залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача, суд задовольнив клопотання відповідача та відклав розгляд зазначеної справи до 23.05.2016.

У судовому засіданні 23.05.2016 представник позивача подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, яке судом розглянуто та задоволено.

Представник відповідача у судове засідання 23.05.2016 не з'явився, проте 20.05.2016 через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі.

Представник позивача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти клопотання про зупинення провадження у справі заперечує.

Представник позивача подав клопотання про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та клопотання про продовження строків вирішення спору, а також надає усні пояснення, відповідно до яких підтримує подані клопотання.

Судом повідомлено, що клопотання відповідача про зупинення провадження у справі буде розглянуто судом у наступному судовому засіданні.

Ухвалою суду від 23.05.2016 було задоволено клопотання позивача про залучення третьої особи та залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача.

Також судом було розглянуто та задоволено клопотання позивача про продовження строків вирішення спору на 15 днів.

Ухвалою суду від 23.05.2016 було відкладено розгляд справи на 06.06.2016.

Представник позивача у судовому засіданні 06.06.2016 подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено, а також надав усні пояснення по суті спору, відповідно до яких просив суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення стосовно раніше поданого ним клопотання про зупинення провадження у справі, відповідно до яких клопотання підтримує та просить суд задовольнити його у повному обсязі, а також надав усні пояснення стосовно раніше поданого через канцелярію суду відзиву.

Представники позивача та третіх осіб надали усні пояснення з приводу поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Судом було розглянуто та відхилено раніше подане клопотання відповідача про зупинення провадження у справі з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 79 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, зокрема, зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Подане представником третьої особи клопотання про зупинення провадження у справі до моменту набрання чинності рішення Господарського суд міста Києва у справі № 910/4542/15-г задоволенню не підлягає, оскільки вирішення по суті справи № 910/4542/15 не перешкоджає розгляду справи № 910/5756/16.

Представники позивача та третіх осіб-1,4 надали усні заперечення на відзив відповідача, відповідно до яких заперечують проти задоволення заяви про застосування строків позовної давності та просять суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник третьої особи-3 залишив вирішення заяви про застосування строків позовної давності на розсуд суду.

Судом розглянута та відхилена заява позивача про застосування до спірних відносин строків позовної давності з підстав зазначених в мотивувальній частині рішення.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 06.06.2016 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення учасників судового процесу, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Комерційний бак «Актив - Банк» (надалі - позивач/банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (надалі - відповідач/позичальник) укладено Кредитний договір № 0606/01 (надалі - Кредитний договір), згідно з умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 38 617 000,00 грн зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,2% річних, зі строком погашення не пізніше 21 травня 2013 року.

31.08.2012 сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору згідно з умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом заборгованості в сумі, що не перевищує 56 000 000,00 грн на поповнення обігових коштів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 10,2% річних.

18.10.2012 сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору згідно з умовами якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію з загальним лімітом заборгованості в сумі, що не перевищує 56 000 000,00 грн на поповнення обігових коштів, зі сплатою процентів за користування кредитом в розмірі 24 % річних.

15.01.2013 сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору згідно з умовами якого збільшено ліміт кредитної ліні до 85 000 000,00 грн всі інші умови договору залишились без змін.

21.05.2013 сторонами збільшено ліміт кредитної лінії до 89 635 700,00 грн змінено строк погашення кредиту та передбачено, що кредит має бути погашено не пізніше 20 травня 2014 року.

30.08.2013 внесено зміни до кредитного договору та збільшено ліміт кредитної лінії до 102 523 700,00 грн.

29.11.2013 внесено зміни до кредитного договору та збільшено ліміт кредитної лінії до 116 025 261,00 грн.

Згідно з умовами додаткового договору від 20.12.2013 про внесення змін та доповнень до кредитного договору, позичальник зобов'язався погасити кредит у розмірі 90 000 000,00 грн не пізніше 11.01.2014, решта заборгованості в кінці строку погашення - не пізніше 20 травня 2014.

20.05.2014 сторонами укладено додатковий договір про внесення змін та доповнень до кредитного договору згідно з умовами якого змінено строки повернення кредиту, а саме погашення кредиту має бути не пізніше 19.05.2015.

Таким чином, остаточний строк повернення кредитних коштів - не пізніше 19.05.2015.

За твердженнями позивача, ПАТ «КБ «Актив-Банк» повністю та належним чином виконав свої зобов'язання за кредитним договором та надав позичальнику в користування кредитні кошти передбачені умовами договору. Відповідачем факт отримання від ПАТ «КБ «Актив-Банк» грошових коштів на підставі договору № №0606/01 від 06.06.2012 не заперечно.

В свою чергу, позичальник порушуючи умови взятих на себе зобов'язань неодноразово припускався прострочень у здійсненні платежів по сплаті кредиту, в результаті чого заборгованість по оплаті кредиту станом на 21 березня 2016 року становила 116 025 235,00 грн.

Частиною 1 ст.1054 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок, зокрема, позичальника повернути кредит та сплатити проценти за кредитним договором.

За приписами ст.10561 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до п. 2.3. кредитного договору (з врахуванням внесених змін та доповнень) позичальник зобов'язався сплачувати нараховані проценти в валюті кредит за графіком передбаченим умовами кредитного договору, але не пізніше дня строку погашення.

За користування кредитними коштами позивачем відповідачу були нараховані відсотки за користування кредитом, заборгованість по яких станом на 21 березня 2016 року становила 50 258 807,01 грн.

Неналежне виконання позичальником своїх обов'язків за кредитним договором, зокрема, неповернення кредиту в строк встановлений в договорі - призвело до прострочення виконання грошових зобов'язань, що підтверджується розрахунками заборгованості.

За приписами ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, заставою.

Відповідно до ст. 572 Цивільного кодексу України та ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про заставу» предметом застави можуть бути майно та майнові права.

Судом встановлено, що 25 вересня 2009 року між ВАТ «КБ «Актив-банк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Актив-банк», та ОСОБА_3 був укладений кредитний договір № 0925/01.

Відповідно до п. 1.1 кредитного договору банк зобов'язався надати ОСОБА_3 кредит у формі невідновлювальної кредитної лінії, ліміт якої не перевищує 30 млн. грн., зі строком погашення не пізніше 19 березня 2010 року із сплатою 19,0 % річних за користування кредитом.

У період з 28 вересня 2009 року по 16 лютого 2012 року до кредитного договору було внесено ряд змін, що стосувались типу кредитної лінії, ліміту кредитування, строку погашення кредиту та відсотків за кредитом.

З урахуванням останніх змін і доповнень ліміт кредитної лінії було збільшено до 38 000 000,00 грн., а ОСОБА_3 зобов'язався погасити кредит не пізніше 26 червня 2012 року.

06 червня 2012 року між ПАТ «КБ «Актив-банк» та TOB «ВКФ «Інвестгруп» був укладений договір відступлення права вимоги за кредитним договором, згідно з яким останній набув право вимоги до ОСОБА_3 щодо стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 38 616 319 грн 99 коп.

В якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» за кредитним договором № 0606/01 від 06.06.2012, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (надалі - відповідач, заставодавець) та ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» був укладений договір застави майнових прав № 0606/01/S-1 від 06.06.2012, у відповідності до умов якого застава за цим договором забезпечувала вимоги заставодержателя за кредитним договором № 0606/01 від 06.06.2012 (а також будь-які зміни і доповнення до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту), укладеним між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю по 19 травня 2015 включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 116 025 261,00 грн, сплатити проценти за користування ним у розмірі 24 % у випадках, передбачених кредитним договором.

За умовами п. 1.2. договору, предметом застави є майнові права за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009, що передані відповідно до договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009 заставодавцю, боржником по якому є - ОСОБА_3 , що полягають у праві заставодавця вимагати повернення кредиту в сумі 37 898 998,47 та сплати процентів у сумі 717 321,52 грн, що разом становить 38 616 319,99 грн.

Згідно з умовами п. 2.1.6. договору застави майнових прав, заставодержатель має право звернути стягнення на предмет застави у випадках, передбачених договором застави майнових прав.

Положеннями п. 4.1.1. договору застави майнових прав передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні коштів (чергового платежу) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені кредитним договором;

- у випадку невиконання заставодавцем вимог п. 3.1.10-3.1.13;

- ліквідації, реорганізації заставодавця або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця або визнання його банкрутом;

- порушення заставодавцем обов'язків за цим договором та/або за кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання.

За умовами п. 4.2 договору, при настанні випадків, передбачених п. 4.1.1. цього договору, заставодержатель здійснює звернення стягнення шляхом уступки права вимоги за контрактом, вимога вважається відступленою заставодавцем заставодержателю на підставі даного пункту цього договору з моменту направлення заставодержателем повідомлення заставодавцю на його поштову адресу, зазначену в розділі 7 цього договору про невиконання або неналежне виконання заставодавцем основного зобов'язання за кредитним договором або про порушення заставодавцем умов цього договору. Умови цього пункту згідно зі статтею 212, ст.ст. 512-519 та ст. 628 Цивільного кодексу України є умовами договору про відступлення права вимоги з відкладальною умовою.

Відповідно до вимог ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

У разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку з пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором (ст. 588 ЦК України).

У зв'язку з тим, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» зобов'язання щодо повернення кредитних коштів не були виконані, позивач 21.03.2016 направив відповідачу повідомлення вих. № 218/11 від 21.03.2016 з вимогою погасити заборгованість та попередження, у випадку непогашення заборгованості протягом семи днів, про вжиття заходів примусового стягнення заборгованості за кредитним договором, шляхом звернення стягнення на предмет застави в судовому порядку, відповідно до чинного законодавства (копії чеку та реєстру відправки поштової кореспонденції містяться в матеріалах справи). Разом з тим в порушення умов договорів та вимог чинного законодавства України, на день подання позовної заяви відповідач не здійснив погашення суми заборгованості у встановлені строки.

Враховуючи вищезазначене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про звернення стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 0606/01/S-1, що укладений 06.06.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» та Публічним акціонерним товариством «Актив-Банк», а саме на майнові права за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009, боржником по якому є - ОСОБА_3, що полягають у праві заставодавця вимагати повернення кредиту в сумі 37 898 998,47 та сплати процентів у сумі 717 321,52 грн, що разом становить 38 616 319,99 грн, шляхом переводу на Публічне акціонерне товариство «Актив-Банк» всіх прав та обов'язків кредитора до боржника за вказаним кредитним договором на загальну суму 38 616 319,99 грн., а також права вимоги за договорами, які забезпечують його виконання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно із ст.11 вказаного нормативно-правового акту підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу норм ч. 2 ст.1069 Цивільного кодексу України права та обов'язки сторін, пов'язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст.345 Господарського кодексу України встановлено, що у кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

За приписами ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із вимогами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов кредитного договору № 0606/01 від 06.06.2012 (зі всіма змінами та доповненнями) позивачем було перераховано на рахунок позичальника грошові кошти в межах ліміту фінансування, що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідачем факт отримання від Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-Банк» грошових коштів на підставі договору № 0606/01 від 06.06.2012 не заперечено.

З огляду на наведене, Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Актив-Банк» виконало свої зобов'язання за кредитним договором № 0606/01 від 06.06.2012 в частині надання грошових коштів, в свою чергу відповідачем неналежним чином були виконані зобов'язання з погашення кредиту, у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи сума простроченої заборгованості по тілу кредиту за зазначеним договором становить 116 025 235,00 грн., заборгованість по відсоткам за користування кредитними коштами за період з 01.09.2014 по 21.03.2016 становить 50 258 807,01 грн.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Згідно додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 20.05.2014 строк погашення кредиту встановлений не пізніше 19.05.2015.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач, у строк встановлений в договорі - до 19.05.2015, свої зобов'язання з повернення кредиту не виконав, у зв'язку з чим станом на момент розгляду справи сума простроченої заборгованості з повернення тіла кредиту становить 116 025 235,00 грн, а заборгованість по відсоткам за надання кредиту за період з 01.09.2014 по 21.03.2016 становить 50 258 807,01 грн.

Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (ст. 576 Цивільного кодексу України).

Статтею 589 ЦК України передбачено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Як вказувалось вище, в якості забезпечення виконання зобов'язань відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» за кредитним договором, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (надалі - відповідач, заставодавець) та ПАТ «Комерційний банк «Актив-банк» був укладений договір застави майнових прав № 0606/01/S-1 від 06.06.2012 року зі змінами та доповненнями.

У відповідності до договору застави, застава за цим договором забезпечувала вимоги заставодержателя за кредитним договором № 0606/01 від 06.06.2012 (а також будь-які зміни і доповнення до нього, в тому числі стосовно зміни процентної ставки за користування кредитом, строку кредитування, суми кредиту), укладеним між заставодержателем та заставодавцем, за умовами якого останній зобов'язаний заставодержателю по 19 травня 2015 року включно у порядку, строки та на умовах, встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 116 025 261,00 грн, сплати процентів за користування ним у розмірі 24 % у випадках, передбачених кредитним договором.

Умовами договору застави передбачено, що предметом застави є майнові права за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009, що передані відповідно до договору відступлення права вимоги за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009 ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп», боржником по якому є - ОСОБА_3, що полягають у праві ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» вимагати повернення кредиту в сумі 37 898 998,47 та сплати процентів у сумі 717 321,52 грн, що разом становить 38 616 319,99 грн.

Положеннями п. 4.1.1. договору застави майнових прав передбачено, що заставодержатель набуває права звернути стягнення та реалізувати предмет застави у наступних випадках:

- якщо у момент настання строку виконання основного зобов'язання воно не буде виконано належним чином, а саме: при повному або частковому неповерненні коштів (чергового платежу) та/або при несплаті або частковій несплаті процентів та/або при несплаті або частковій несплаті комісій та штрафних санкцій у строки, встановлені кредитним договором;

- у випадку невиконання заставодавцем вимог п. 3.1.10-3.1.13;

- ліквідації, реорганізації заставодавця або порушення провадження у справі про відновлення платоспроможності заставодавця або визнання його банкрутом;

- порушення заставодавцем обов'язків за цим договором та/або за кредитним договором та невиконання вимоги заставодержателя про дострокове виконання основного зобов'язання.

Судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» свої зобов'язання з повернення кредиту та сплати процентів всупереч положень кредитного договору виконано не було, внаслідок чого у Публічного акціонерного товариства «КБ «Актив-Банк» виникло право в силу норм ст. 589 Цивільного кодексу України, ст.20 Закону України «Про заставу», та п.п. 4.1.1 договору застави майнових прав звернути стягнення на предмет застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

В силу ст. 20 Закону України «Про заставу», заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження може здійснюватися в тому числі на підставі рішення суду. Використання позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження не позбавляє права боржника, обтяжувача або третіх осіб звернутися до суду.

Приписами статті 23 Закону України «Про заставу» передбачено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права.

Заставодержатель набуває право вимагати в судовому порядку переводу на нього заставленого права в момент виникнення права звернення стягнення на предмет застави (ч. 2 ст. 23 Закону України «Про заставу»).

За умовами п. 4.2 договору, при настанні випадків, передбачених п. 4.1.1. цього договору, заставодержатель здійснює звернення стягнення шляхом уступки права вимоги за контрактом, вимога вважається відступленою заставодавцем заставодержателю на підставі даного пункту цього договору з моменту направлення заставодержателем повідомлення заставодавцю на його поштову адресу, зазначену в розділі 7 цього договору про невиконання або неналежне виконання заставодавцем основного зобов'язання за кредитним договором або про порушення заставодавцем умов цього договору. Умови цього пункту згідно зі статтею 212, ст.ст. 512-519 та ст. 628 Цивільного кодексу України є умовами договору про відступлення права вимоги з відкладальною умовою.

Отже, умовами вищезазначеного пункту договору передбачено автоматичний перехід права вимоги від застводавця до заставодержателя з моменту направлення заставодержателем повідомлення заставодавцю на його поштову адресу, зазначену в розділі 7 договору застави, про невиконання або неналежне виконання заставодавцем основного зобов'язання за кредитним договором або про порушення заставодавцем умов цього договору.

Разом з тим в правовій позиції викладеній в постанові Верховного Суду України від 13.04.2016 № 6-2981цс15 зазначено наступне.

Відповідно до частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Положення цієї статті ґрунтуються на нормах Конституції України, які закріплюють обов'язок держави забезпечувати захист прав і свобод людини і громадянина судом (стаття 55).

Стаття 1 ЦПК України передбачає, що завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною першою статті 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

За змістом статті 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, з огляду на викладене законодавством визначено три окремі підстави для захисту цивільного права особи: порушення, невизнання, оспорювання цивільного права.

Невизнання цивільного права полягає у пасивному запереченні наявності в особи суб'єктивного цивільного права, яке безпосередньо не завдає шкоди суб'єктивному праву, але створює невпевненість у правовому статусі носія суб'єктивного права.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі статтями 15, 16 ЦК України та статтями 1, 3, 15 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, у тому числі й про усунення перешкод у здійсненні невизнаного права шляхом зобов'язання вчинити певні дії, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.

З огляду на вищенаведене та передбачене договором застави майнових прав і чинним законодавством право застводержателя на задоволення своїх кредиторських вимог шляхом звернення стягнення на предмет застави, в тому числі, шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги за контрактом, що випливає із заставленого права, у зв'язку із тим, що порушення основного зобов'язання з повернення кредитних коштів та процентів усунуті не були, за висновками суду, позивач правомірно реалізував передбачене чинним законодавством право на звернення до суду з вимогою про звернення стягнення на заставлене майно у визначений вище спосіб.

Під час розгляду справи судом встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 25.09.2009 № 0925/01 були укладені ряд забезпечувальних договорів.

Зокрема, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 25.09.2009 № 0925/01 між TOB «Інфініті» та ПАТ «КБ «Актив-банк» був укладений договір іпотеки від 30 вересня 2009 року, згідно з яким TOB «Інфініті» передало банку в іпотеку належні йому на праві власності три земельні ділянки загальною площею 5,3267 га для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що знаходяться за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, Крюківщинська сільська рада, площею 1,7674 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:0017; площею 1,7198 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:0014; площею 1,8395 га, кадастровий номер 3222484000:02:002:0086.

Також на забезпечення зобов'язань ОСОБА_3 за кредитним договором від 25.09.2009 № 0925/01 між ОСОБА_4 та ВАТ «КБ «Актив-банк», правонаступником якого є ПАТ «КБ «Актив-банк», був укладений договір іпотеки від 02 листопада 2009 року, згідно з яким ОСОБА_10 надав банку в іпотеку належні йому майнові права на два об'єкти нерухомості загальною площею 377,52 кв. м, що стануть власністю ОСОБА_10 у майбутньому: тип об'єкта Сол Т 182УН, приміщення котедж, будівельна адреса: будинок № 41 житлового масиву котеджної забудови «Місто Сонця» у с. Крюківщина, загальною площею 188,76 кв. м; тип об'єкта Сол Т 182УН, приміщення котедж, будівельна адреса: будинок НОМЕР_2 житлового масиву котеджної забудови «Місто Сонця» у с. Крюківщина,, загальною площею 188,76 кв. м.

На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором від 25.09.2009 № 0925/01 між ОСОБА_4 та ПАТ «КБ «Актив-банк» був укладений договір застави цінних паперів від 02 листопада 2009 року, згідно з яким ОСОБА_4 передав у заставу банку належні йому на праві власності іменні безпроцентні облігації в бездокументарній формі TOB «Інфініті» в кількості 25 168 шт. номінальної вартістю 150 грн. кожна, загальною номінальною вартістю 3 775 200 грн.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» не лише в частині переводу майнових права за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009, а також в частині переходу права вимоги за договорами, які забезпечують його виконання.

Відповідачем було заявлено про застосування наслідків спливу строків позовної давності до спірних правовідносин посилаючись на те, що предметом застави є майнові права за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009, укладеним між ПАТ «КБ «Актив-Банк» та ОСОБА_3

Умовами п. 1.2. кредитного договору № 0925/01 від 25.09.2009 передбачено погашення кредиту - не пізніше 26 червня 2012. Відповідач вважає, що саме з 26.06.2012 настав строк виконання всіх зобов'язань по зазначеному кредитному договору, а отже і розпочинається перебіг трирічного строку в межах якого позивач мав би звернутися до суду за захистом своїх прав.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно статті 261 Цивільного кодексу України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (п. 1), за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. (п. 5).

Суд доводи відповідача про пропуск відповідачем позовної давності визнає безпідставними та необґрунтованими з огляду на те, що предметом позовних вимог у даній справі є звернення стягнення на предмет застави, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору № 0606/01 від 06.06.2012, а отже при застосуванні строків позовної давності мають братися до уваги сплив строків виконання зобов'язань саме по даному договору.

Згідно умов додаткового договору про внесення змін та доповнень до кредитного договору № 0606/01 від 06.06.2012 вбачається, що погашення кредиту мало бути здійснено не пізніше 19.05.2015. Тобто, відлік трирічного строку позовної давності розпочинається на наступний день після спливу строків виконання, а саме - 20.05.2015.

З позовної заяви № 241/11 від 25.03.2016 вбачається, що остання до суду була подана 30.03.2016, тобто в межах трирічного строку позовної давності, у зв'язку з чим заява відповідача про застосування строків позовної давності підлягає відхиленню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. В рахунок часткового виконання зобов'язань Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, код ЄДРПОУ 33100486) перед Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) за кредитним договором № 0606/01 від 06.06.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, код ЄДРПОУ 33100486), звернути стягнення на предмет застави за договором застави майнових прав № 0606/01/S-1 від 06.06.2012, укладеним між Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Актив-банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, код ЄДРПОУ 33100486), а саме на майнові права за кредитним договором № 0925/01 від 25.09.2009, боржником по якому є - ОСОБА_3, що полягають у праві Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» вимагати повернення кредиту в сумі 37 898 998,47 та сплати процентів у сумі 717 321,52 грн, що разом становить 38 616 319,99 грн, шляхом переводу на Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Актив-банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) всіх прав та обов'язків кредитора до боржника за вказаним кредитним договором на загальну суму грошової вимоги у розмірі 38 616 319,99 грн, а також права вимоги за договорами, які забезпечують його виконання.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Інвестгруп» (місцезнаходження: 03115, м. Київ, площа Святошинська, 1, код ЄДРПОУ 33100486) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Актив-банк» (04070, м. Київ, вул. Борисоглібська, 3, код ЄДРПОУ 26253000) 206 700 (двісті шість тисяч сімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

13.06.2016

Суддя Спичак О.М.