Ухвала суду № 58328899, 10.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

10 червня 2016 р. К/800/13354/16

У Х В А Л А

Суддя Вищого адміністративного суду України Черпіцька Л.Т.

розглянувши матеріали касаційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р. у справі № 487/4652/15-а за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва про визнання дій неправомірними, стягнення компенсації, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання призначити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію на несвоєчасно виплачену пенсію за період прострочення з 01.02.2008 по 09.02.2015 у розмірі 16977,20 грн. у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення та трьох відсотків річних від простроченої суми, зобов'язання нарахувати та виплатити компенсацію на несвоєчасно виплачену пенсію за період прострочення з 10.10.2003 по 01.09.2015 у розмірі 57211,27 грн. у вигляді індексу інфляції за весь час прострочення та трьох місяців річних від простроченої суми.

Постановою Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2015 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р. скасовано постанову суду першої інстанції та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва призначити компенсацію на користь ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1), у зв'язку з зі втратою частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) компенсацію на несвоєчасно виплачену пенсію за період прострочення з 01.02.2008р. по 09.02.2015р. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) компенсацію на несвоєчасно виплачену пенсію за період прострочення з 10.10.2003р. по 01.09.2015р.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва звернулось з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р. та залишити в силі постанову Заводського районного суду м. Миколаєва від 09 грудня 2015 р.

Згідно з частиною третьою статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що оскільки на підставі судових рішень позивачу була виплачена пенсія та різниця між виплаченою та нарахованою пенсією за минулі періоди, а компенсація втрати частини доходу у зв'язку з порушенням строків їх виплати нарахована не була, тому позовні вимоги щодо визнання бездіяльності відповідача протиправною та зобов'язання нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати підлягають задоволенню.

Вирішуючи даний спір, суд апеляційної інстанції виходив з того, що частиною другою статті 46 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів. При цьому компенсація втрати частини пенсії у зв'язку з порушенням строків її виплати пенсіонерам здійснюється згідно із законом.

Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 159.

Відповідно до статей 1, 2 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Отже, дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (пенсії, соціальні виплати, стипендія, заробітна плата).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 46 Закону №1058-IV компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії). При цьому, компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією (у цій справі органом ПФУ) добровільно чи на виконання судового рішення.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 18 листопада 2014 р. (справа № 21-518а14).

Відповідно до пункту 5 частини 5 статті 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Виходячи зі змісту касаційної скарги та оскаржуваного судового рішення, ця касаційна скарга є необгрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи, оскільки заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального або процесуального права.

Керуючись ст.ст. 211, 213, п.5 ч.5 ст. 214 КАС України, -

у х в а л и в :

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Заводському районі м. Миколаєва на постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 20 квітня 2016 р.

Копію ухвали разом з доданими до касаційної скарги матеріалами направити скаржнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Л.Т. Черпіцька