Ухвала суду № 58328712, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/8583/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року

у справі № 459/3415/15-а (№ 876/507/16)

за позовом ОСОБА_3

до Львівської митниці Державної фіскальної служби

третя особа заступник начальника Львівської митниці Державної фіскальної служби Мірошниченко Михайло Іванович

про визнання протиправним та скасування рішення

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2015 року ОСОБА_3 звернувся до Червоноградського міського суду Львівської області з адміністративним позовом до Львівської митниці ДФС України (далі - Митниця), третя особа: заступник начальника Львівської митниці ДФС Мірошниченко М.І., про скасування постанови від 12.10.2015 № 2048/20910/15 у справі про порушення митних правил.

Постановою Червоноградського міського суду Львівської області від 26.11.2015 позов задоволено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2016 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове - про відмову у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, ОСОБА_3 оскаржив його у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказане рішення суду апеляційної інстанції з мотивів порушення цим судом норм матеріального та процесуального права, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У своїх запереченнях на касаційну скаргу Митниця просила залишити таку без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні в установленому статтею 2201 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС) України порядку.

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм процесуального та матеріального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга підлягає відхиленню з огляду на таке.

Як установлено судами попередніх інстанцій, 14.09.2015 старшим державним інспектором ВМО № 2 м/п «Рава-Руська» Львівської митниці Петруняк Л.В. було складено протокол про порушення митних правил № 2048/20910/15 про притягнення позивача до відповідальності за порушення частини третьої статті 470 Митного кодексу України. Цим протоколом встановлено, що 14.09.2015 у зону митного контролю МАПП «Рава-Руська» Львівської митниці ДФС, каналом позначеним символами зеленого кольору («зелений коридор») заїхав автомобіль марки «Skoda Octavia» реєстраційний номер НОМЕР_2, країна реєстрації Республіка Польща, в якому позивач повертався з приватної поїздки з Республіки Польщі в Україну. У ході митного контролю вказаного транспортного засобу та внесення інформації про нього до ПІК «Інспектор-2006» та в ЄАІС Держмитслужби України виявлено, що позивач впродовж 2014 року ввіз на митну територію України у режимі транзиту та не вивіз за межі митної території України у встановлений частиною першою статті 381 МК України строк 1 транспортний засіб, а саме: автомобіль марки «Volkswagen» модель «Golf», НОМЕР_1 (далі - автомобіль «Volkswagen»). Станом на 14.09.2015 позивачем вказаний транспортний засіб за межі митної території України не вивозився та не переводився відповідно до діючого законодавства у інший митний режим. На момент перетину кордону жодних доказів, які б підтверджували факт аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, згідно з вимогами статті 460 МК України, позивачем подано не було. Відтак стало очевидним, що ОСОБА_3 не доставив транспортний засіб до митного органу призначення, перевищив встановлений МК України строк доставки транспортного засобу, який перебуває під митним контролем, до митного органу призначення більш ніж на 10 діб.

Постановою про порушення митних правил від 09.10.2015 № 2048/20910/15, винесеною заступником начальника Митниці Мірошниченком М.І., позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених частиною третьою статті 470 МК України. На позивача накладено адміністративне стягнення у виді штрафу розміром 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 8500 грн.

Відповідно до змісту пояснень від 14.09.2015 позивача, останній заїхав на митну територію України 15.06.2014 на автомобілі «Volkswagen». Згодом автомобіль зламався і через відсутність коштів не було можливості його евакувати на станцію технічного обслуговування або відремонтувати на місці пригоди, відтак він зняв номера і залишив автомобіль на місці поломки. Через три дні позивач повернувся на місце поломки і залишення автомобіля, однак транспортного засобу там вже не було. У позивача залишились лише документи, номера і ключі від викраденого автомобіля, з заявою про викрадення автомобіля до правоохоронних органів позивач не звертався.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з того, що на момент прийняття оскаржуваної постанови закінчились строки накладення адміністративного стягнення. Водночас, на думку суду першої інстанції, допущене позивачем порушення не є триваючим.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у позові, суд апеляційної інстанції виходив з того, що оспорювана постанова прийнята у строк, визначений законодавством, а допущене порушення митних правил позивачем є триваючим.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Згідно з частиною третьою статті 470 МК України перевищення встановленого статтею 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 95 МК України визначено строки транзитних перевезень, а саме: для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні однієї митниці - 5 діб).

Згідно з частиною першою статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду апеляційної інстанції про те, що допущене позивачем порушення митних правил є триваючим, а тому оспорювана у справі постанова Митниці прийнята відповідачем у межах визначеного законодавством строку та скасуванню не підлягає.

Отже, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права, установленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.

Згідно з частиною третьою статті 2201 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу, подану ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3, відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237- 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий

(підпис)

К.В. Конюшко

Судді

(підпис)

Л.Я. Гончар

(підпис)

С.Я. Чалий

Згідно з оригіналом помічник судді М.Р. Мергель