Ухвала суду № 58328704, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2016 року м. Київ К/800/6934/16

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді-доповідача Конюшка К.В.

суддів: Гончар Л.Я., Чалого С.Я.

розглянувши в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами касаційну скаргу дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця» на ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року

у справі № 815/6929/15

за позовом дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця»

до Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни

про визнання незаконними та скасування рішення та наказу

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2015 року дочірнє підприємство «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця» (далі ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця») звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни про скасування наказу від 28.01.2015 № 29/7, визнання незаконним та скасування рішення від 03.03.2015, скасування запису від 02.03.2015.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 14.12.2015, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 09.02.2016, позовну заяву залишено без розгляду.

Не погоджуючись зі вказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця» оскаржило їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі скаржник просив скасувати вказані судові акти з мотивів порушення названими судами норм процесуального права та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження, установленому пунктом 1 частини першої статті 222 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Згідно з частиною другою статті 220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку про те, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій установлено, що ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця» 08.12.2015 звернулося до суду з позовом, в якому просило визнати незаконним та скасувати наказ Міністерства Юстиції України від 28.01.2015 № 29/7, визнати незаконним та скасувати Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19738130 від 03.03.2015 о 11:06:50 год., та скасувати запис про інше речове право № 8932400 від 02.03.2015 о 13:05:11 год.

Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку звернення до суду позивач зазначив, що адміністративний позов фактично ґрунтується на постанові Одеського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2015 у справі № 815/1468/15, якою було частково задоволено апеляційну скаргу ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця», постанову Одеського окружного адміністративного суду від 25.09.2015 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 19351779 від 14.02.2015 14:56:35 год., прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби України Сидорчуком Андрієм Вікторовичем; визнано протиправними дії державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області Бабіч Альони Володимирівни стосовно внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про право власності № 8737146 від 14.02.2015 о 09:58:37 год. про реєстрацію за державою в особі Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 00015622, права власності на нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Одеса, провулок Лермонтовський, 2, та скасовано цей запис; визнано протиправною видачу державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області Бабіч Альоною Володимирівною Свідоцтва про право власності № 33658051 від 16.02.2015.

Таким чином, рішенням суду, яке набрало законної сили, було скасовано запис про право власності Міністерства юстиції України на нежитлові будівлі майнового комплексу, що розміщені за адресою: Одеська обл., м. Одеса, пров. Лермонтовський, 2, у зв'язку з чим Міністерство юстиції України не мало права передавати зазначене майно у господарське відання ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця». Вищезазначені обставини були встановлені Одеським апеляційним адміністративним судом лише 25.11.2015. Отже, на думку позивача, звернення до адміністративного суду з відповідним позовом в межах шестимісячного строку з моменту вчинення відповідачами дій та прийняття оскаржуваних рішень - було б передчасним та призвело б до відмови у задоволенні позову.

На думку позивача, до 25.11.2015, в силу об'єктивних та поважних причин, ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця» не мало можливості звернутись до Одеського окружного адміністративного суду з відповідним адміністративним позовом. Тобто існували об'єктивні обставини, що свідчили про реальну неможливість вчинити процесуальну дію у визначений законом строк, що є поважною причиною пропущення строку звернення до адміністративного суду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще до 23.03.2015. При цьому, адміністративний позов до суду вдруге подано лише 08.12.2015, а наведені позивачем обставини в клопотанні про поновлення строку не свідчать про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

За приписами частини першої статті 99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як установлено судами попередніх інстанцій та убачається з комп'ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду», позивач вже звертався до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Головного управління юстиції в Одеській області Бабіч Альони Володимирівни з аналогічними позовними вимогами (справа № 815/1575/15).

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 у справі № 815/1575/15 адміністративний позов ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця» до Міністерства юстиції України, Державної реєстраційної служби України, Державного реєстратора Реєстраційної служби України Молдованової Галини Миколаївни, Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області, Державного реєстратора Реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції Одеської області Бабіч Альони Володимирівни про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії було залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою представника позивача у судове засідання.

Ураховуючи, що ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2015 позовну заяву ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця» залишено без розгляду у зв'язку з повторною неявкою належним чином повідомленого позивача. Отже, позивач вдруге звернувся до суду, у загальному порядку. Таким чином, строк звернення до суду має рахуватися з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За даними Єдиного державного реєстру судових рішень провадження у справі №815/1575/15 було відкрито 23.03.2015, при цьому в межах цієї позовної заяви позивачем також заявлялись позовні вимоги щодо скасування Наказу Міністерства Юстиції України №29/7 від 28.01.2015, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 19738130 від 03.03.2015 о 11:06:50 год., та запису про інше речове право № 8932400 від 02.03.2015 о 13:05:11 год.

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи було встановлено шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислювався з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Дана норма закону означає, що за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.

Отже, суд касаційної інстанції погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що позивач дізнався про порушення своїх прав ще до 23.03.2015. При цьому, адміністративний позов до суду вдруге подано лише 08.12.2015, а наведені позивачем обставини в клопотанні не свідчать про поважність причин пропуску строку.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правомірним висновок судів попередніх інстанцій, що позивачем не зазначено обґрунтованих причин пропущення строку звернення до адміністративного суду, та не надано доказів на підтвердження того, що існували певні об'єктивні перешкоди для звернення до адміністративного суду у встановлений статтею 99 КАС України строк. Отже, ДП «Клінічний санаторій «Лермонтовський» ЗАТ ЛОЗПУ «Укрпрофоздоровиця» пропущено строк звернення до суду без поважних причин, що є підставою для залишення позовної заяви без розгляду відповідно до статті 100 КАС України.

Зважаючи на викладене, доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу дочірнього підприємства «Клінічний санаторій «Лермонтовський» закритого акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровиця» залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року в цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України у строк та у порядку, визначеними статтями 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий(підпис)К.В. Конюшко Судді Л.Я. Гончар С.Я. Чалий