Ухвала суду № 58328504, 09.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

09 червня 2016 року К/800/15398/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Голубєва Г.К., розглянувши касаційну скаргу Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 р. у справі № 821/276/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Універсал-експо" до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "Універсал-експо" звернулось до суду з позовом до Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 р., залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 р., позов задоволено.

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на допущені судами першої та апеляційної інстанцій порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати судові рішення судів попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Перевіривши відповідність вказаної касаційної скарги вимогам ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя-доповідач приходить до висновку, що слід відмовити у відкритті касаційного провадження з наступних підстав.

Відповідно до положень пункту 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом цієї норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування судами норм матеріального права при вирішенні справи та/або порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті – пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

При цьому, Вищий адміністративний суд України звертає увагу на те, що в рішенні Європейського суду з прав людини від 3 грудня 2003 року у справі "Рябих проти Росії" зазначено, що повноваження вищих судів щодо перегляду судових рішень мають використовуватись задля виправлення судових помилок.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ фірма "Універсал-експо" є платником спрощеної форми оподаткування та має статус платника єдиного податку IV групи, що підтверджується витягом з реєстру платників єдиного податку ДПІ у місті Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області №2045/10/21-03-15-04-30 від 04.03.2015 року.

Херсонська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Херсонській області своїм рішенням №1443/10/21-03-15-04-30 від 23.02.2016 року відмовила позивачу в реєстрації платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, обґрунтовуючи своє рішення тим, що станом на 01.01.2016 року позивач має податковий борг в сумі 2,77 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) (код платежу 14010100).

Відповідно до підпункту 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 ПК України платники єдиного податку IV групи самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням платника податку та місцем розташування земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу.

Згідно із підпунктом 298.8.1 пункту 298.1 статті 298 ПК України сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку подають до 20 лютого поточного року:

- загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку);

- звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки;

- розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову та митну політику;

- відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок.

У відомостях (довідці) про наявність земельних ділянок зазначаються дані про кожний документ, що встановлює право власності та/або користування земельними ділянками, у тому числі про кожний договір оренди земельної частки (паю).

Відповідно до підпункту 301.6.3 пункту 301.6 статті 301 ПК України не може бути зареєстрований як платник податку, суб'єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин).

Податковий орган, відмовляючи позивачу в реєстрації платника єдиного податку IV групи на 2016 рік, вказав, що станом на 01.01.2016 року позивач має податковий борг в сумі 2,77 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт) (код платежу 14010100).

Разом з тим, встановлено, що заборгованість виникла через те, що позивачем 27.08.2014 році була подана уточнююча декларація з податку на додану вартість за червень 2014 року на збільшення податку в сумі 652,00 грн. та самостійно нараховано штраф у сумі 20,00 грн.

Податок сплачено 29.08.2014 року в сумі 651,83 грн. та 22.09.2014 року в сумі 3760,00 грн.

Крім того, у листопаді 2015 року за період з 27.08.2014 року по 21.09.2014 року на суму боргу була нарахована пеня, що і складає заборгованість позивача станом на 01.01.2016 року в сумі 2,77 грн.

Позивач, отримавши відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку IV групи, погасив зазначену заборгованість 29 лютого 2016 року.

Відтак, підстав для відмови щодо присвоєння Товариству з обмеженою відповідальністю фірми «Універсал-експо» статусу платника єдиного податку IV групи на 2016 рік у податкового органу не було.

Виходячи із змісту касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень, які відповідають практиці Вищого адміністративного суду України у цій категорії справ, ця касаційна скарга є необґрунтованою, а викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи з урахуванням специфіки спірних правовідносин та повноти встановлення судами фактичних обставин справи. Заявник не наводить підстав, які б дозволили вважати, що суд неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного та керуючись пунктом 5 частини 5 статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Херсонської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 21 березня 2016 р. та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2016 р.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Г.К. Голубєва