Ухвала суду № 58328321, 08.06.2016, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

08 червня 2016 року м. Київ К/800/4329/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року

у справі № 813/637/15

за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2

до Управління Національного банку України у Львівській області , Національного банку України

про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Позивачі, звернулись до суду з позовом до Національного банку України, управління Національного банку України у Львівській області, в якому, згідно з уточненням позовних вимог просили суд:

1. забезпечити повний захист їх конституційних прав, свобод та інтересів при розгляді даної справи та винесенні рішення, а також їх прав і свобод, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основних свобод та протоколами до неї. Для цього позивачі просять використати всі передбачені чинним законодавством України повноваження суду в таких випадках, зокрема положення Кодексу адміністративного судочинства (КАС) України: частини 2 і 4 статті 11, а також частину 2 статті 162;

2. зобов'язати Національний Банк України вчинити наступні дії:

2.1. оприлюднити Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України, зокрема, розмістити на офіційному порталі Національного банку України (www.bank.gov.ua) тексти постанови Правління Національного банку України від 01.02.2010 року № 36 «Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України» та саме Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України (із змінами і доповненнями);

2.2. витребувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м. Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, а також про укладені в минулому такі договори чи інші документи (починаючи з 2000 року, навіть за умови, що фінансові зобов'язання по них були погашені, продані/переуступлені іншим юридичним/фізичним особам тощо), в яких:

2.2.1. фінансові послуги (кредити, позики тощо) надавались нижче перерахованим особам або ці особи виступали поручителями чи в інший спосіб забезпечували фінансові гарантії перед банком при отриманні третіми особами кредитів, позик тощо: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_4;

2.2.2. фінансові послуги (кредити, позики тощо) надавались під заставу нерухомості (будинку і/або земельної ділянки), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_5, або АДРЕСА_6 тощо);

2.3. надати позивачам офіційну відповідь, в якій відобразити отриману Національним банком України інформацію згідно пункту 2.2 позовних вимог».

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року, позов задоволено частково. Зобов'язано Національний банк України оприлюднити постанову Правління Національного банку України від 01 лютого.2010 року № 36 «Про затвердження Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України» та Положення про філії (територіальні управління) Національного банку України. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якій позивачі, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким в позовні вимоги задовольнити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, 15 жовтня 2014 року позивачі звернулись з заявою до управління Національного банку України у Львівській області, у якій просили: здійснити запити до всіх банківських установ (їx філій, підрозділів тощо), що розташовані у місті Львові, із вимогою надати офіційні відповіді, які повинні містити наступну інформацію: «про наявність зареєстрованих /або відсутність такої реєстрації/ фінансових кредитів, позик тощо з фізичними/юридичними особами, які були укладені під заставу нерухомості, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_7 (перевірку в базі даних банків здійснити за всіма параметрами: будинок 8а; будинок 8а, квартира 1 (8а/1); будинок 8а квартира 2 (8а/2); будинок 8а квартира 3 (8а/3)); про наявність зареєстрованих/або відсутність такої реєстрації/ фінансових кредитів, позик тощо з фізичними/юридичними особами, які були укладені під гарантію (поручительство) третіх осіб, якими є: ОСОБА_1 або/і ОСОБА_2 або/і ОСОБА_4; про наявність зареєстрованих /або відсутність такої реєстрації/ фінансових кредитів, позик тощо з фізичними/юридичними особами, які були укладені за умов, що згадані вище у пунктах 2.1 і 2.2, але вже були сплачені, погашені, переуступлені іншій юридичній чи фізичній особі тощо; про наявність будь-якої чинної угоди, укладеної від імені ОСОБА_1 або ОСОБА_2, на відкриття рахунку, надання фінансових послуг, отримання кредиту тощо; офіційну обґрунтовану і вичерпну відповідь за результатами перевірки інформації по пункту 1 просимо направити на нашу адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення».

Управління Національного банку України у Львівській області надало відповідь від 31 жовтня 2014 року № 10-014/5947, у якій зазначено, що в нього відсутні законні підстави для виконання прохання наведеного в заяві.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині щодо оприлюднення Положення про філію Національного банку України, суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що що Національний банк України, в даному випадку, є розпорядником публічної інформації, яка має суспільний інтерес і не може бути обмежена в доступі (не відноситься до категорії інформації з обмеженим доступом).

Оскільки відповідно до положень статей 6 та 7 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України не наділений повноваженнями витребовувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м. Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, а також про укладені в минулому такі договори чи інші документи, з метою передачі такої інформації фізичним чи юридичним особам, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Національного Банку України витребувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м. Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, а також про укладені в минулому такі договори чи інші документи.

Наявність компетенції Національного банку України щодо витребування у банківських установ м. Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори, відповідно до ст. 57 Закону України «Про Національний банк України», як вірно вказано судами, дає право Національному банку України отримувати інформацію від банківських установ про їх діяльність та пояснення стосовно проведених операцій виключно для здійснення своїх функцій та не передбачає повноважень щодо збирання та розповсюдження інформації на вимогу фізичних чи юридичних осіб.

Оскільки судом першої та апеляційної інстанції не встановлено підставності зобов'язання Національного банку України витребувати у банківських установ (їх філій, підрозділів тощо) м. Львова інформацію про наявні у них чинні фінансові договори тощо, то відсутні підстави і для задоволення позовної вимоги про зобов'язання надати позивачам офіційну відповідь, в якій відобразити отриману Національним банком України інформацію згідно з пунктом 2.2 позовних вимог.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.

Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржників не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Крім того, заявлене позивачами клопотання про звільнення від сплати судового збору з посиланням на відсутність коштів, передбачених на його сплату є обґрунтованим, тому підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору задовольнити, звільнити позивачів від сплати судового збору за подання даної касаційної скарги.

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі № 813/637/15 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед