ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
__________
10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua
Головуючий у 1-й інстанції: Гломб Ю.О.
Суддя-доповідач:ОСОБА_1
ПОСТАНОВА
іменем України
"14" червня 2016 р. Справа № 817/2806/15
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Шевчук С.М.
суддів: Майора Г.І.
ОСОБА_2,
за участю секретаря судового засідання Витрикузи В.П.,
сторін ОСОБА_3 та представників від позивача- Пейко А.Б., ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" березня 2016 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинення певних дій, стягнення заборгованості ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 14.03.2016року визнано протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області щодо неподання до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області висновку про суми відшкодування податку на додану вартість ОСОБА_3 в розмірі 441736,76 грн.
Зобов'язано Державну податкову інспекцію у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області скласти та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у Рівненській області висновок про суми відшкодування податку на додану вартість ОСОБА_3 в розмірі 441736,76 грн. (чотириста сорок одна тисяча сімсот тридцять шість грн. 76 коп.).
Присуджено на користь позивача ОСОБА_3 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області судовий збір у розмірі 487,20 грн.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги відповідач вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач ОСОБА_3 був зареєстрований як підприємець та перебував на податковому обліку в ДПІ у м. Рівне з 17.12.1996 року за №4963. З 18.06.2006 року був зареєстрований платником податку на додану вартість (свідоцтво №100006634).
15.01.2015 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис №26080060008007021 про проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, НОМЕР_1, про що позивачу надіслано повідомлення за вих. №б/н від 15.01.2015 року.
У зв'язку з проведенням державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця позивач двічі звертався (23.02.2015 року та 01.07.2015року) до Державної податкової інспекції у м. Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області (далі по тексту рішення іменовано - відповідач 1) із заявами у яких просив прийняти рішення про повернення надміру сплачених сум у встановлені Порядком №1674 терміни та передати до органу Державного казначейства України висновки для повернення надміру на рахунок позивача надміру сплачених сум.
Відповідач 1 відмовив позивачу задоволенні зазначених заяв, про що надіслав позивачу листи від 19.03.2015 року №6355/17-16-20-12 та від 30.07.2015року №16380/17-16-17-05-13. У зазначених листах відповідач 1 підтвердив, що за даними інтегрованої карки позивача рахується відємне значення з податку на додану вартість у сумі 441736,47грн., який було задекларовано позивачем у деклараціях - в рахунок погашення майбутніх платежів по податку на додану вартість, та повідомив, що повернення суми ПДВ, яка задекларована платником податку в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів та яка залишається непогашеною податковими зобовязаннями, що нараховані ним при анулюванні реєстрації платника ПДВ, нормами ПК України не передбачено.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач 1 на підтвердження доводів апеляційної скарги також зазначив, що обумовлену суму переплати податку на додану вартість задекларовано позивачем до бюджетного відшкодування у рахунок майбутніх платежів у податкових деклараціях за 2008-2010рр, що підтверджено перевірками податкового органу. Покликаючись на п.102.5 ст.102 ПК України відповідач 1 також зазначив, що для повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування заяви можуть бути подані не пізніше 1095днів, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. Позивач втратив право на таке відшкодування оскільки з дня виникнення зазначеного права минуло понад 1095 днів.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Обставини щодо декларування позивачем до бюджетного відшкодування у рахунок майбутніх платежів суми податку на додану вартість у розмірі 441736,47грн. підтверджуються даними декларацій з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2010 року (а.с.157-190).
Відтак, наявними у справі доказами підтверджуються обставини щодо виникнення права у позивача на бюджетне відшкодування з моменту подання податковому органу зазначених декларацій. Окрім того, обставини щодо правомірності такого декларування підтверджуються даними перевірки податкового органу, про що зазначено позивачем у перелічених вище листах та апеляційній скарзі.
На момент зазначеного декларування, порядок бюджетного відшкодування визначався ст. 200 Податкового Кодексу України в редакції, що діяв на дату подання зазначених декларацій.
Відповідно до п.200.1.ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п.200.3)
Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;
б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4)
Платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів (п.200.6).
Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.200.7).
Пункт 102.5. ст.102 Податкового Кодексу України передбачає, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Відповідно до пунктів 43.2, 43.3. ст. 43 Податкового Кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків. Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються контролюючим органом на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Порядок погашення грошових зобов'язань або податкового боргу в разі ліквідації платника податків, не пов'язаної з банкрутством визначено ст. 97 Податкового Кодексу України.
У цій статті під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи чи реєстрація у відповідному уповноваженому органі припинення незалежної професійної діяльності фізичної особи (якщо така реєстрація була умовою ведення незалежної професійної діяльності), внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства (п.97.1.ст. 97 ПК України).
У разі якщо суми надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків з відповідного бюджету перевищують суми грошових зобов'язань або податкового боргу перед таким бюджетом, суми перевищення використовуються для погашення грошових зобов'язань або податкового боргу перед іншими бюджетами, а за відсутності таких зобов'язань (боргу) перераховуються у розпорядження такого платника податків. Порядок проведення заліків, визначених у цьому пункті, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 97.6 ст. 97 ПК України).
Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2010 року №1674, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 25.01.2011 року за №117/18855 затверджений Порядок проведення заліку надміру сплачених грошових зобов'язань або суми невідшкодованих податків платника податків у разі ліквідації, не пов'язаної з банкрутством. (далі - Порядок №1674)
Відповідно до п.5 розділу І Порядку №1674 підставою для вжиття заходів щодо процедури заліку, серед іншого зокрема є: внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців запису про рішення засновників (учасників) або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, її відокремлених підрозділів або внесення запису про рішення фізичної особи - підприємця щодо припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №1674 органи, що контролюють справляння надходжень до бюджету, за наявності заяви про зняття з обліку платника податків готують довідку про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків.
Суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу, що підлягають заліку, визначають за даними особових рахунків платників податків та/або довідок про суми надміру сплачених грошових зобов'язань та суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу платників податків (п.2 розділу ІІІ Порядку №1674).
Згідно з п.3 розділу ІІІ Порядку №1674 орган державної податкової служби приймає рішення про проведення заліку та/або повернення надміру сплачених сум (далі - Рішення) за формою, наведеною в додатку 2 до цього Порядку, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків відповідної заяви до органу державної податкової служби.
Тобто, шляхом подання відповідної заяви, зокрема про повернення суми невідшкодованих податків платник податків реалізує надане йому право щодо перерахування невідшкодованих сум податків у розпорядження такого платника, якому кореспондує обов'язок податкового органу здійснити дії, спрямовані на перерахування відповідних сум коштів у розпорядження особи, що припинила підприємницьку діяльність (не повязано із банкрутством).
Відповідно до п. 11 розділу ІІІ Порядку №1674 заяви про повернення надміру сплачених сум у випадках, передбачених податковим законодавством, можуть бути подані протягом 1095 днів від дня виникнення надміру сплачених сум.
З наведених положень законодавства слідує, що помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання на рахунок платника податків можуть бути повернені у випадку подання платником податків заяви про таке повернення протягом строку -1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.
Водночас, як слідує з наявних у справі доказів позивач набув право на повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 441736,76грн. з моменту подання податковому органу декларацій за жовтень, листопад, грудень 2010року, однак із заявами про перерахування існуючої суми невідшкодованого податку на додану вартість на його рахунок, позивач звернувся (23.02.2015 року та 01.07.2015 року) зі сплином строку 1095 днів від дня виникнення надміру сплачених сум.
За наведених обставин, відповідачем правомірно відмовлено позивачу у задоволенні його заяв про повернення надміру сплаченого податку, оскільки ним пропущено строк для подання таких заяв.
Судом першої інстанції, обумовлених обставин не враховано, а як наслідок оскаржуване рішення суду не відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційну скаргу слід задовольнити, а рішення суду скасувати прийняттям нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області задовольнити, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "14" березня 2016 р. скасувати.
Прийняти нову постанову, якою відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до Державної податкової інспекції у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області, Головного управління Державної казначейської служби України в Рівненській області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя С.М. Шевчук
судді: Г.І. Майор
ОСОБА_2
Роздруковано та надіслано:р.л.п.
1- в справу:
2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 АДРЕСА_1,33000
3- відповідачу/відповідачам: Державна податкова інспекція у м.Рівному Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023
Головне управління Державної казначейської служби України в Рівненській області вул.С.Петлюри,13,м.Рівне,33028
4-Лесюк ОСОБА_5 м.Рівне, вул.Студентська, буд. 14 , гурт
5 - ОСОБА_6 - 33000, м.Рівне, вул. Курчатова, 1, оф. 7,
Судове рішення № 58328292, Житомирський апеляційний адміністративний суд було прийнято 14.06.2016. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 817/2806/15. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: