Ухвала суду № 58328161, 07.06.2016, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2016 р.Справа № 820/10558/15

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів: Мельнікової Л.В., Філатова Ю.М.

при секретарі Дорошенко Д.О.

за участю:

позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/10558/15

за позовом ОСОБА_1

до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 08.09.2015 р. про застосування відносно ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/10558/15 позовні вимоги задоволено: визнане протиправним та скасоване рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 08.09.2015 р. про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Відповідач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/10558/15 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові пояснення, в яких заперечував проти задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги та заслухавши пояснення позивача та представника відповідача у судовому засіданні, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом розглядом встановлено, що ОСОБА_1 має право на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 610 від 18.12.1995 р., виданого КДКА Харківської області, витягом з реєстру адвокатів України.

До КДКА Харківської області надійшов лист судді Московського районного суду м. Харкова про неодноразову неявку адвоката ОСОБА_1 в судове засідання у кримінальній справі за обвинуваченням Лю Чану за ст.ст. 146 ч. 3, 187 ч. 4, 189 ч. 4 КК України.

Довідкою відповідача за результатами перевірки обставин, викладених в листі судді стосовно адвоката ОСОБА_1, встановлено наявність підстав для порушення дисциплінарної справи.

Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 08.09.2015 р. адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності і застосовано до нього дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на один рік.

Не погодившись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що Дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області порушений встановлений законом порядок прийняття рішень, в зв'язку з чим суд визнав рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 таким, що не відповідає вимогам ОСОБА_3 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також суд першої інстанції визнав недоведеним висновок Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про систематичність порушень, вчинених адвокатм ОСОБА_1, оскільки відповідачем не надано доказів про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності 27.05.2015 р., а згідно з копією витягу з єдиного реєстру адвокатів України дисциплінарне стягнення на адвоката ОСОБА_1 протягом 2015 р. не накладалось.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 ОСОБА_3 України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі Закон № 5076-VI) адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим ОСОБА_3. Адвокатуру України складають всі адвокати України, які мають право здійснювати адвокатську діяльність.

Згідно з ч. 1 ст. 50 ОСОБА_3 № 5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.

Положеннями ч. 5 ст. 50 ОСОБА_3 № 5076-VI передбачено, що до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать: 1) організація та проведення кваліфікаційних іспитів; 2) прийняття рішень щодо видачі свідоцтва про складення кваліфікаційного іспиту; 3) прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю; 4) здійснення дисциплінарного провадження стосовно адвокатів; 5) вирішення інших питань, віднесених до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури цим ОСОБА_3, рішеннями конференції адвокатів регіону, Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, Ради адвокатів України, з'їзду адвокатів України. У передбачених цим ОСОБА_3 випадках повноваження кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури здійснює її кваліфікаційна або дисциплінарна палата.

Питання щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів визначений Розділом VІ ОСОБА_3 № 5076-VI.

Так, відповідно до ст. 33 ОСОБА_3 № 5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим ОСОБА_3. Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку. Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Положеннями ст. 34 ОСОБА_3 № 5076-VI визначений перелік підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення ним дисциплінарного проступку.

З огляду на положення ст. 37 ОСОБА_3 № 5076-VI, дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

За правилами ст. 38 ОСОБА_3 № 5076-VI, заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати. Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань. Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 слугував лист судді Московського районного суду м. Харкова про неодноразову неявку адвоката ОСОБА_1 в судове засідання у кримінальній справі за обвинуваченням Лю Чану за ст.ст. 146 ч. 3, 187 ч. 4, 189 ч. 4 КК України, з зазначенням про те, що в судові засідання, призначені на 16.02.2015року, 24.03.2015 року та 09.04.2015 року не відбулись через неявку захисника.

В рішенні Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області від 08.09.2015 р. про застосування дисциплінарного стягнення зазначено, що стосовно судового засідання, призначеного на 16.02.2015 р. адвокат ОСОБА_1 повідомив, що він зявився до суду, але від прокуратора, який приймає участь у розгляді кримінальної справи він дізнався про відсутність судового засідання у звязку з неявкою потерпілих. Про судове засідання, яке було призначене на 24.03.2015 р. адвокат ОСОБА_1 повідомив, що йому про призначення судового засідання на цю дату телефонограмою не повідомляли, але незважаючи на це він прибув до суду, однак судове засідання не відбулося у звязку з неявкою потерпілих. При цьому, підтвердженням явки адвоката до суду є явочний лист з його особистим підписом про призначення судового засідання на 09.04.2015 р. Також адвокат ОСОБА_1 повідомив відповідача, що 09.04.2015 р. він дійсно не зявився в судове засідання, у звязку із зайнятістю в іншому судовому засіданні по кримінальній справі, яка розглядалася в Київському районному суді м. Харкова. Про неможливість зявитися в судове засідання позивач повідомив суддю Московського районного суду м. Харкова письмовою заявою.

Разом з тим, приймаючи рішення про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності відповідач по справі зазначив, що згідно наданими копіями телефонограм, адвокат ОСОБА_1 був завчасно повідомлений про необхідність явки в судові засідання, що були призначені на 16.02.2015 р., 24.03.2015 р. та 09.04.2015 р. Також в своєму рішенні відповідач вказав, що заява про неможливість явки в судове засідання 09.04.2015 р. була подана адвокат не завчасно, а в день судового засідання та в цій заяві не вказано, в якій саме іншій кримінальній справі приймав участь адвокат ОСОБА_1 та не вказано часу, на який було призначене судове засідання. Також відповідачем при обранні виду дисциплінарного стягнення було прийнято до уваги ту обставину, що 27.05.2015 р. адвокат ОСОБА_1 вже притягався до дисциплінарної відповідальності та до нього було засновано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення адвокатської діяльності на три місяці за систематичні неявки до суду.

В доводах апеляційної скарги відповідач по справі зазначив, що при ухваленні свого рішення судом першої інстанції було грубо порушено правило допустимості засобів доказування під час розгляду справи, оскільки, за твердженням апелянта, суд першої інстанції не переконався у законності джерела отримання доказів позивачем, у звязку з тим, що КДКА Харківської області не направляла позивачеві документи, які були направлені ним до суду першої інстанції та на які позивач посилається в обґрунтування своїх позовних вимог. Інших доводів на спростування висновків суду першої інстанції відповідач по справі не наводить.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Положеннями ст. 70 КАС України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Колегія суддів зазначає, що докази, які одержані з порушенням закону, суд не бере до уваги при вирішенні справи. Встановити недопустимість конкретного доказу суд може лише після того, як дослідить його в судовому засіданні. Недопустимість доказу не є очевидною. Сторони вправі висловлювати суду свої міркування щодо допустимості чи недопустимості конкретного доказу.

Згідно з п. 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції», якщо при дослідженні письмових доказів особою, яка бере участь у справі, буде подана заява про те, що доданий до справи або поданий іншою особою для ознайомлення документ викликає сумнів з приводу його достовірності або є фальшивим, особа, яка подала цей документ, може просити суд виключити його з числа доказів і розглядати справу на підставі інших доказів. При відсутності з її боку таких процесуальних дій, особа, яка подала заяву, повинна подати відповідні докази, що спростовують значення відомостей оспорюваного документа і могли бути підставою неприйняття його до уваги під час оцінки доказів. У разі необхідності суд сприяє особі, яка зробила заяву, у збиранні доказів.

Враховуючи положення наведених вище норм КАС України та висновок Верховного Суду України, колегія суддів зазначає, що твердження апелянта про порушення судом першої інстанції правил допустимості засобів доказування під час розгляду справи є безпідставними та надуманими, оскільки судовим розглядом не встановлено , що надані позивачем до суду першої інстанції докази були ним одержані з порушенням закону. В свою чергу, відповідач також не надав до суду апеляційної інстанції доказів на підтвердження викладених в апеляційній скарзі тверджень.

Що стосується встановлення відповідачем факту вчинення адвокатом ОСОБА_1 дисциплінарного проступку та притягнення його у звязку з цим до дисциплінарної відповідальності, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно положень ст. 21 ОСОБА_3 № 5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобовязаний дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати обовязки, передбачені законодавством і договором про надання правової допомоги. Адвокату забороняється відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 42 Правил адвокатської етики, представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобовязаний дотримуватись вимог чинного законодавства.

Захисник зобовязаний зявлятись для участі в проведенні процесуальних дій, в яких йог участь обов'язкова.

Згідно ст. 34 ОСОБА_3 № 5076-VI, підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку. Зокрема, дисциплінарним проступком адвоката є порушення правил адвокатської етики.

Відповідно до вимог п.3 ч. 2 ст. 31 ОСОБА_3 № 5076-VI накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно в разі систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Правила адвокатської етики, затверджені Установчим Зїздом адвокатів України 17.11.2012 р., доповнюють та конкретизують чинне законодавство про адвокатуру.

Відповідно до п. 5 ст. 45 Правил адвокатської етики, адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.

Рішення відповідача про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності обґрунтоване тим, що в діях адвоката ОСОБА_1 містяться ознаки систематичного порушення правил адвокатської етики, оскільки в судові засідання в Московському районному суді м. Харкова, які відбувались 16.02.2015 р., 24.03.2015 р., 09.04.2015 р., позивач, будучи належним чином повідомлений, не прибув без поважних причин.

Прослуховуванням в судовому засідання суду апеляційної інстанції диску з аудіо-записом судових засідань по кримінальній справі, в якій захисником є адвокат ОСОБА_1, встановлено, що в судові засідання від 16.02.2015р., від 24.03.2014 р. та 09.04.2015р. не зявились: потерпілі, адвокат, перекладач. Дати послідуючих судових засідань не оголошувались.

Судовим розглядом встановлено, що позивач повідомлявся про день та час слухання справи телефонограмами, переданими секретарем судового засідання Маріновою О.Ю. на телефон позивача за № 067-578-55-91, відповідно: 09.02.2015 р., 16.02.2015 р., 24.03.2015р.

При цьому, суд першої інстанції правомірно зазначив, що відповідно п. 16.3 Інструкції з діловодства в місцевих загальних судах, апеляційних судах областей, апеляційних судах міст Києва та Севастополя, Апеляційному суді Автономної Республіки Крим та Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, затвердженої наказом Державної Судової Адміністрації України № 173 від 17 грудня 2013 р., повідомлення про виклик до суду надсилаються поштою, електронною поштою, факсом, телеграфом, телефонограмою, смс-повідомленням у вигляді судової повістки, зміст якої повинен відповідати вимогам, встановленим КПК (Додаток 16). Додаток 16 до зазначеної Інструкції встановлює необхідні, обов'язкові реквізити для судової повістки, а саме: найменування та місцезнаходження суду, підпис, прізвище і ініціали судді, реквізити справи, у якій викликається особа.

В свою чергу, надані до суду першої інстанції копії телефонограм не відповідають встановленим нормами чинного законодавства вимогам, зокрема, у них відсутнє зазначення суду, до якого викликається особа, судді, у провадженні якого перебуває справа; відсутнє зазначення осіб, стосовно яких розглядається кримінальна справа; відсутній підпис судді, а тому судом першої інстанції вказані вище телефонограми не визнані належним доказом на підтвердження факту повідомлення адвоката ОСОБА_1 про судові засіданні, та зазначено, що така обставина не була врахована відповідачем при прийнятті свого рішення.

За інформацією судді Московського районного суду м. Харкова секретар судового засідання Марінова О.Ю. мала в користуванні телефон за № 097-104-94-97.

Роздруківкою деталізації по локальним і роумінговим дзвінкам абоненту 067-578-55-91, 09.02.2015 р. о 12.32 зафіксовано вихідне зєднання між абонентами 067-578-55-91 та 097-104-94-97, тобто між адвокатом ОСОБА_1 та секретарем судового засідання Маріновою О.Ю. (а.с. 106), що узгоджується з телефонограмою від цього числа.

Матеріали справи містять копію явочного листа в судове засідання на 09.04.2015 р., який містить підпис адвоката ОСОБА_1, датований 24.03.2015 р.(а.с. 184, т. 1) та копію заяви адвоката про відкладення розгляду кримінального провадження, призначеного на 09.04.2015 р., в звязку з зайнятістю його в іншій кримінальній справі (а.с. 185, т. 1).

Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що лише про судове засідання від 16.02.2015р. адвокат був належним чином повідомлений, проте не зявився та не повідомив про причини неявки.

Отже, систематичності порушення правил адвокатської етики позивачем, судовим розглядом не встановлено.

Крім того, колегія суддів зазначає, що посилання в рішенні КДКА Харківської області від 08.09.2015 р. на те, що адвокат ОСОБА_1 27.08.2015 р. вже притягався до дисциплінарної відповідальності є помилковим, оскільки відповідно до відомостей Єдиного реєстру адвокатів України адвокат ОСОБА_1 притягався до дисциплінарної відповідальності 27.08.2014 р.

Отже, систематичності порушення правил адвокатської етики позивачем судовим розглядом не встановлено.

Враховуючи те, що саме на кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури покладено обов'язок встановлення наявності підстав для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, винуватості (невинуватості) адвоката у скоєнні дисциплінарного проступку, що є умовою притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, судова колегія дійшла висновку про те, що за відсутності доказів порушення адвокатом ОСОБА_3 № 5076-VI та Правил адвокатської етики, відсутні підстави для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності, оскільки не доведена винувата поведінка адвоката, яка б свідчила про вчинення ним дисциплінарного проступку систематичного порушення правил адвокатської етики.

Застосування до адвоката ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення ґрунтується лише на припущеннях, що не відповідає засадам застосування дисциплінарної відповідальності, визначеним ст. 67 Правил адвокатської етики, а тому рішення суду першої інстанції є обґрунтованим та не підлягає скасуванню.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Враховуючи те, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/10558/15 прийнята з дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для її скасування.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/10558/15 залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 09.02.2016р. по справі № 820/10558/15 за позовом ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів з моменту виготовлення повного тексту.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_4Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_5 ОСОБА_6

Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 13.06.2016 року.