Постанова № 58328006, 08.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 814/4095/15

Категорія: 9.4 Головуючий в 1 інстанції: Фульга А. П. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Коваля М.П.,

суддів Домусчі С.Д.,

ОСОБА_1,

за участю: секретар судового засідання Курманова І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_1 апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до адміністративного суду з позовом до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 щодо не включення ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 включити ОСОБА_3 до переліку вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити ОСОБА_3 до Загального реєстру вкладників Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року вказаний позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, наголошуючи, зокрема, на порушенні судом першої інстанції норм матеріального права, неповне зясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, що призвело до неправильного її вирішення.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами у справі, що 19.03.2015 року Правлінням Національного банку України була прийнята постанова № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних».

Цього ж дня, на підставі вказаної постанови, виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», згідно з яким з 20.03.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 строком на 3 місяці з 20 березня 2015 року по 19 червня 2015 року включно.

Також, з матеріалів справи вбачається, що у вказаний день, а саме 19.03.2015 року, між позивачем - ОСОБА_3 та ПАТ «Банк «Київська Русь» був укладений договір банківського рахунку № 26439-46.3 в національній валюті, відповідно до умов якого банк відкрив позивачу поточний рахунок № 2620072379001 та зобовязався здійснювати його розрахунково-касове обслуговування (а.с.12-14).

З наявних в матеріалах справи виписок з рахунку позивача № 2620072379001 (а.с.15) та рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001 (а.с.33) вбачається, що 19.03.2015 року на вказаний рахунок позивача № 2620072379001 з рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001, також, відкритий в ПАТ «Банк «Київська Русь», надійшли грошові кошти у сумі 160670 грн. в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 802-3ФД від 17.03.2015 року.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних № 116 від 15.06.2015 року строк проведення тимчасової адміністрації в ПАТ «Банк «Київська Русь» продовжено до 19.07.2015 року включно.

В подальшому, на підставі постанови Правління Національного банку України «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» від 16.07.2015 року № 460, виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку» від 17.07.2015 року № 138, згідно з яким розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Банк «Київська Русь» та призначено Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_2 строком на 1 рік з 17.07.2015 року по 16.07.2016 року включно.

Одночасно із цим було оголошено про початок процедури виплати коштів вкладникам ПАТ «Банк «Київська Русь» у розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом гарантування вкладів фізичних осіб банку з ринку, але не більше 200000 грн.

На офіційному сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було опубліковано оголошення про те, що з 17.06.2015 року ПАТ «Банк «Київська Русь» розпочинає виплати коштів вкладникам за договорами, строк дії яких закінчився 31 березня 2015 року включно та за договорами банківського рахунку (поточні та карткові рахунки).

22.06.2016 року позивачем до ПАТ «Банк «Київська Русь» було подано заяву (а.с.16), в якій останній зазначив, що на підставі договору банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року та на підставі виписки з банку по особовому рахунку № 2620072379001 від 19.03.2015 року у нього на розрахунковому рахунку знаходяться грошові кошти в сумі 160670 гривень. Як зазначив позивач у вказаній заяві, йому стало відомо, що з 17.06.2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб почав виплачувати грошові кошти за неплатоспроможний ПАТ «Банк «Київська Русь» в розмірі до 200000 гривень через банк «Південний». Після звернення позивача до банку «Південний» йому було повідомлено, що його не включено до списку осіб, які мають право отримати свою гарантовану суму грошових коштів. За викладених обставин, позивач просив надати пояснення, чому будучи клієнтом банка, він відсутній у списках на отримання своєї гарантованої суми, на якій підставі ПАТ «Банк «Київська Русь» не подав до реєстру Фонду гарантованих вкладів фізичних осіб щодо виплат його данні.

Із листа-відповіді від 15.07.2015 року № 1012/46.8 ПАТ «Банк «Київська Русь» (а.с.17) вбачається, що Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації ПАТ «Банк «Київська Русь» було визнано сумнівною операцію щодо перерахування 19.03.2015 року коштів у сумі 160670 грн. на поточний/вкладний рахунок № 2620072379001, що належить позивачу, у результаті чого відповідні документи передано банком до правоохоронних органів, а операції за вказаним рахунком тимчасово обмежено.

30.11.2015 року на адресу позивача та ТОВ НВКФ «Каскад» Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 було надіслано повідомлення № 11044/16 про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 160670 грн. з поточного рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок № 2620072379001 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на імя ОСОБА_3, та договору банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 відповідно до п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, вважаючи протиправними дії відповідачів щодо не включення позивача до переліку та загального реєстру вкладників, останній звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірне питання та задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції, аналізуючи заперечення відповідачів та третьої особи з посиланням на ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції на момент виникнення правовідносин), дійшов висновку, що відсутні підстави, визначені цією нормою, для визначення укладеного між позивачем та третьою особою правочину нікчемним.

Також, задовольняючи заявлені позивачем вимоги, суд першої інстанції відхилив посилання відповідачів та третьої особи на положення ч.ч. 1, 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», як на підставу нікчемності правочину, дійшовши висновку, що станом на день укладення позивачем банківського договору по даній справі та зарахування коштів на рахунок позивача посадові особи банку зберігали свої повноваження.

Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній задовольняючи заявлені позивачем вимоги, вважає, що вони ґрунтуються на неповному дослідженні обставин справи, помилковому застосуванні норм матеріального права, виходячи з наступного.

Зі змісту ст. 26 Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 року № 4452-VI (чинного та в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) вбачається, що Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку і сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, проте Фонд завершує виплату гарантованих сум відшкодування коштів за вкладами в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

Згідно статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню, а виконавча дирекція Фонду протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Уповноважена особа Фонду формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Аналогічні вимоги містить і Положення про виведення неплатоспроможного банку з ринку, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 05.07.2012 року № 2, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 14.09.2012 року за № 1581/21893.

При цьому, відповідно до ст. 37 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Уповноважена особа Фонду має право, зокрема, продовжувати, обмежувати або припиняти здійснення банком будь-яких операцій; звертатися до правоохоронних органів із заявою про вчинення кримінального правопорушення в разі виявлення фактів шахрайства та інших протиправних дій працівників банку або інших осіб стосовно банку.

Також, відповідно до ст. 38 вказаного Закону протягом дії тимчасової адміністрації Уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Аналіз викладених положень нормативно правових актів свідчить, що відшкодування коштів триває з моменту прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку та завершується в день внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб запису про ліквідацію банку як юридичної особи.

При цьому, ще під час дії тимчасової адміністрації та ліквідації банку Уповноважена особа Фонду вживає заходів щодо: 1) перевірки правочинів, укладених банком; 2) формування переліку вкладників, яким кошти підлягають відшкодуванню; 3) формування переліку вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом; 4) повідомлення правоохоронних органів у випадку виявлення протиправних дій відносно банку, тощо, а Фонд на підставі складеного Уповноваженою особою переліку складає і затверджує Загальний реєстр вкладників.

Отже, вказаними нормами права визначений обов'язок Уповноваженої особи, у визначені строки, скласти перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду.

В той же час, Закон України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» містить імперативну норму, яка в обов'язковому порядку зобов'язує Уповноважену особу Фонду забезпечити перевірку правочинів (договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (договорів), що є нікчемними.

В свою чергу, підстави для визнання правочинів (у тому числі договорів) неплатоспроможного банку нікчемними, визначені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Так, за правилами ч. 3 ст. 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: 1) банк безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобовязання без встановлення обовязку контрагента щодо вчинення відповідних майнових дій, відмовився від власних майнових вимог; 2) банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; 3) банк здійснив відчуження чи передав у користування або придбав (отримав у користування) майно, оплатив результати робіт та/або послуги за цінами, нижчими або вищими від звичайних (якщо оплата на 20 відсотків і більше відрізняється від вартості товарів, послуг, іншого майна, отриманого банком), або зобовязаний здійснити такі дії в майбутньому відповідно до умов договору; 4) банк оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів банку перевищувала вартість майна; 5) банк прийняв на себе зобовязання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність»; 6) банк уклав кредитні договори, умови яких передбачають надання клієнтам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 7) банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку; 8) банк уклав правочин (у тому числі договір) з повязаною особою банку, якщо такий правочин не відповідає вимогам законодавства України.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для невключення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, стало визнання Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 нікчемними правочину щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 160670 грн. з поточного рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок № 2620072379001 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на імя ОСОБА_3, та договору банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 відповідно до п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

При цьому, зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення про нікчемність правочинів від 30.11.2015 року № 11044/16, направленого на адресу позивача та ТОВ НВКФ «Каскад», вбачається, що доходячи наведеного висновку про нікчемність правочину щодо перерахування ТОВ НВКФ «Каскад» коштів позивачу та самого договору банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем, Уповноважена особа Фонду виходила з того, що виявлені під час перевірки факти свідчать про те, що за договором банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року банк взяв на себе зобовязання, виконати які він очевидно не був спроможний, укладення договору банківського рахунку та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на імя позивача з подальшою сплатою процентів за користування такими коштами збільшувало розмір зобовязань банку, погіршувало його фінансове становище і сприяло приведенню ПАТ «Банк «Київська Русь» до неплатоспроможності.

Також, Уповноважена особа Фонду зазначила, що перерахування коштів здійснювалась у безготівковій формі з іншого рахунку, тобто кошти надійшли внаслідок «дроблення» рахунку іншого клієнта (юридичної особи, яка не є вкладником у розумінні положень ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»), відтак вищезазначені обставини свідчать, що ТОВ НВКФ «Каскад» мало на меті отримання коштів не від ПАТ «Банк «Київська Русь» і не за рахунок банку, а від Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, тобто державних коштів (відповідний правочин був спрямований на незаконне заволодіння такими коштами).

Крім того, зі змісту наявного в матеріалах справи повідомлення про нікчемність правочинів від 30.11.2015 року № 11044/16, направленого на адресу позивача та ТОВ НВКФ «Каскад», вбачається, що підставою для визнання нікчемними правочину щодо перерахування ТОВ НВКФ «Каскад» коштів позивачу та самого договору банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем, став висновок Уповноваженої особи Фонду про те, що перерахування відповідних коштів ТОВ НВКФ «Каскад» на особовий рахунок позивача за договором зворотної фінансової допомоги, тобто на поворотній основі, укладення між банком та позивачем договору банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року, надавало можливість ТОВ НВКФ «Каскад», як власнику вкладу, розмір якого перевищує суму 200000 грн. та повернення якого не гарантується Фондом, отримати цю суму повністю, без будь-яких обмежень, що є надання переваг цьому вкладнику перед іншими кредиторами.

Окрім викладеного, Уповноважена особа Фонду зазначила, що перерахування коштів ТОВ НВКФ «Каскад» на особовий рахунок позивача за відсутності достатнього розміру грошових коштів на кореспондентському рахунку банку задля задоволення всіх платіжних доручень, виставлених відповідною датою та за умови невиконання інших платіжних доручень (з 71243026,50 грн. одержаних 19.03.2015 року платіжних доручень банком тієї дати були виконані платіжні доручення на суму 7789167,45 грн., тобто 10,93% платіжних доручень) є наданням ТОВ НВКФ «Каскад», як клієнту банку переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством та внутрішніми документами банку.

Проте, наведеним обставинам судом першої інстанції не надано належної оцінки.

Суд першої інстанції вирішуючи спірне питання обмежився висновком про відсутність підстав, визначених ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», для визначення укладеного між позивачем та третьою особою правочину нікчемним, взагалі не надавши оцінку підставам для визнання правочину щодо перерахування коштів ТОВ НВКФ «Каскад» на особовий рахунок позивача та самого договору банківського рахунку, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем нікчемними, на які посилався Уповноважена особа Фонду у повідомленні про нікчемність правочинів від 30.11.2015 року № 11044/16, направленого на адресу позивача та ТОВ «Каскадмонтажстрой».

Так, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги, що, як встановлено Уповноваженою особою Фонду та підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача № 2620072379001 (а.с.15) та рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001 (а.с.33), кошти у сумі 160670 грн., з огляду на отримання яких позивач просить зобовязати відповідачів включити його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів, були перераховані 19.03.2015 року на рахунок позивача № 2620072379001 з рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001, також, відкритого, в ПАТ «Банк «Київська Русь», в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 802-3ФД від 17.03.2015 року.

В той же час, відповідно до наведених вище положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.

Тобто, для отримання відшкодування за вкладом фізичної особи, за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб мають бути наявні дві умови, а саме: особа має бути вкладником та повинна мати вклад.

В свою чергу, згідно з п. 4 ч. 1 ст. 2 цього Закону вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 вказаного Закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Разом з тим, аналізуючи статтю 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині визначення терміну вклад - можливо виділити істотні ознаки грошового вкладу, а саме: грошові кошти мають бути залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника); має бути договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку.

Під залученням грошових коштів розуміють тимчасово вільні кошти вкладників - фізичних та юридичних осіб, які мобілізовані банком на певних умовах і на певний термін чи до запитання. Ці кошти зберігаються на рахунках клієнтів-вкладників і використовуються відповідно до режиму рахунку і банківського законодавства.

Метою проведення таких операцій є: залучення коштів для подальшого розміщення в активні операції; надання фінансових послуг; залучення коштів для поповнення ліквідності з метою розрахунків за зобов'язаннями.

Тобто, грошові кошти мають надійти (для вкладника) до банку, через касу банку або з іншої фінансової установи, тим самим збільшуючи ліквідність, а також зобов'язання банку на суму залучених грошових коштів від вкладника (зарплата, пенсія, стипендія).

Разом з цим, як встановлено Уповноваженою особою Фонду та підтверджується наявними в матеріалах справи виписками з рахунку позивача № 2620072379001 (а.с.15) та рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001 (а.с.33), кошти у сумі 160670 грн., з огляду на отримання яких позивач просить зобовязати відповідачів включити його до переліку та загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів, були перераховані 19.03.2015 року на рахунок позивача № 2620072379001 з рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001, також, відкритого, в ПАТ «Банк «Київська Русь», в якості поворотної фінансової допомоги за договором № 802-3ФД від 17.03.2015 року.

Наведені кошти надійшли на рахунок позивача внаслідок «дроблення» рахунку іншого клієнта ПАТ «Банк «Київська Русь» - ТОВ НВКФ «Каскад» (юридичної особи, яка не є вкладником у розумінні положень ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Тобто, на рахунок позивача перераховані кошти з рахунку ТОВ НВКФ «Каскад», розміщеного в ПАТ «Банк «Київська Русь», за договором про поворотну фінансову допомогу, які не вносилися позивачем і не являються його коштами та не являються вкладом фізичної особи - вкладника, який в розумінні цілей Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» підлягає відшкодуванню Фондом гарантування вкладів фізичних осіб, а є коштами поворотної фінансової допомоги, які підлягають поверненню ТОВ НВКФ «Каскад».

Фактично відповідачем - Уповноваженою особою Фонду виявлені факти укладання банком договорів із вкладниками, внаслідок чого надається перевага одному вкладнику, вклад якого не підлягає відшкодування Фондом, а саме, Уповноваженою особою Фонду встановлено, що вказана юридична особа - ТОВ НВКФ «Каскад» має намір отримати за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб відшкодування свого вкладу без будь-яких обмежень, замість отримання вкладу за рахунок реалізації майна банку як кредитор сьомої черги.

Більш того, колегія суддів звертає увагу на те, що ПАТ «Банк «Київська Русь» постановою Правління Національного банку України від 05.03.2015 року № 165/БТ віднесений до категорії проблемних із встановленням ряду обмежень в його діяльності.

Постановою Правління Національного банку України від 19.03.2015 року № 190 ПАТ «Банк «Київська Русь» віднесений до категорії неплатоспроможних, що підтверджує законність прийнятих обмежень відносно банку постановою від 05.03.2015 року.

Таким чином, укладений між ПАТ «Банк «Київська Русь» та позивачем договір банківського рахунку 19.03.2015 року № 26439-46.3, є порушенням постанови Правління Національного банку України від 05.03.2015 року № 165/БТ, яка є обов'язковою до виконання, та діючого законодавства у сфері банківської діяльності.

Виявлені під час перевірки Уповноваженою особою Фонду факти свідчать про те, що за договором банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року банк взяв на себе зобовязання, виконати які він очевидно не був спроможний, укладення договору банківського рахунку та проведення фінансових операцій щодо зарахування коштів на рахунок, відкритий на імя позивача з подальшою сплатою процентів за користування такими коштами збільшувало розмір зобовязань банку, погіршувало його фінансове становище.

Як вірно вказано Уповноваженою особою Фонду, вказані обставини щодо перерахування коштів ТОВ НВКФ «Каскад» на особовий рахунок позивача за відсутності достатнього розміру грошових коштів на кореспондентському рахунку банку задля задоволення всіх платіжних доручень, виставлених відповідною датою та за умови невиконання інших платіжних доручень (з 71243026,50 грн. одержаних 19.03.2015 року платіжних доручень банком тієї дати були виконані платіжні доручення на суму 7789167,45 грн., тобто 10,93% платіжних доручень) є наданням ТОВ НВКФ «Каскад», як клієнту банку переваг (пільг), прямо не встановлених для нього законодавством та внутрішніми документами банку та підтверджують, що банк взяв на себе зобовязання, виконати які він очевидно не був спроможний.

Відповідно до наведених положень ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними, зокрема, з таких підстав: банк до дня визнання банку неплатоспроможним взяв на себе зобовязання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобовязань перед іншими кредиторами повністю чи частково стало неможливим; банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку (п.п. 2, 7).

Згідно п. 7 ч. 4 ст. 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд не відшкодовує кошти, за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність», або мають інші фінансові привілеї від банку.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 прийшов до обґрунтованих висновків про нікчемність правочину щодо перерахування грошових коштів у загальній сумі 160670 грн. з поточного рахунку ТОВ НВКФ «Каскад» № 2600194365001 у ПАТ «Банк «Київська Русь» на особовий рахунок № 2620072379001 у ПАТ «Банк «Київська Русь», відкритий на імя ОСОБА_3, та самого договору банківського рахунку № 26439-46.3 від 19.03.2015 року, укладеного між ПАТ «Банк «Київська Русь» та ОСОБА_3 відповідно до п.п. 2, 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», та, як наслідок, є правомірним не включення позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами ПАТ «Банк «Київська Русь» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

За викладених обставин, висновок суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про визнання протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 щодо не включення позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та зобов'язання останнього включити позивача до такого переліку є безпідставним.

Також, доходячи висновку про відсутність підстав для зобов'язання Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 включити позивача до переліку вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, колегія суддів приймає до уваги висновки колегії суддів Судової палати в цивільних справах Верховного Суду України, викладені у постанові від 20.01.2016 року по справі № 6-3133цс15, відповідно до яких договір банківського вкладу фізичної особи, укладений банком з фізичною особою після прийняття постанови Правління НБУ про віднесення банку до неплатоспроможного та рішення виконавчої дирекції ФГВФО про призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемним.

Згідно з ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення Уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Наведені висновки Верховного Суду України та положення ч. 3 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) спростовують висновок суду першої інстанції про те, що 19.03.2015 року - станом на день укладення позивачем договору банківського рахунку по даній справі та зарахування коштів на рахунок позивача, тобто після прийняття 19.03.2015 року Правлінням Національного банку України постанови № 190 «Про віднесення ПАТ «Банк «Київська Русь» до категорії неплатоспроможних» та Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб рішення № 61 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Київська Русь», посадові особи банку зберігали свої повноваження.

Також, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання Фонд гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до загального реєстру вкладників ПАТ «Банк «Київська Русь», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки відповідно до ч. 5 ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого Уповноваженою особою переліків вкладників.

З огляду на те, що позивач не був включений Уповноваженою особою до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, то Фонд був позбавлений можливості включити позивача до вказаного реєстру вкладників.

Враховуючи викладені обставини у їх сукупності, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 є необґрунтованими та такими, які не підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання, а так само розгляд і вирішення справи неповноважним судом; участь в ухваленні постанови судді, якому було заявлено відвід на підставі обставин, які викликали сумнів у неупередженості судді, і заяву про його відвід визнано судом апеляційної інстанції обґрунтованою; ухвалення чи підписання постанови не тим суддею, який розглянув справу.

Враховуючи викладене, оскільки судом першої інстанції при розгляді справи неповно зясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до її неправильного вирішення по суті, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 202 КАС України, підлягає скасуванню з прийняттям по справі нової постанови про відмову у задоволенні заявлених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2016 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Банк «Київська Русь» ОСОБА_2, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Публічне акціонерне товариство «Банк «Київська Русь», про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання вчинити дії.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 20 днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець