Ухвала суду № 58327913, 08.06.2016, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 червня 2016 р.м.ОдесаСправа № 815/432/16

Категорія: 2.2 Головуючий в 1 інстанції: Левчук О. А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Федусик А.Г.,

суддів Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

при секретарі Пальоній І.М.,

за участю: представника позивача ОСОБА_1 та представника апелянта ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті ОСОБА_3 апеляційну скаргу Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області про визнання дій протиправними,-

В С Т А Н О В И Л А :

У лютому 2016 року ОСОБА_4 звернувся до суду з адміністративним позовом до Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області (далі РДА) про визнання дій відповідача щодо ненадання копій документів за запитом про надання доступу до публічної інформації протиправними.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року позовні вимоги було задоволено частково. Суд визнав протиправними дії РДА щодо ненадання позивачу на його інформаційний запит від 29 грудня 2015 року копій розпоряджень голови РДА за період з 01 липня 2015 року по 29 грудня 2015 року (включно) з урахуванням вимог ч.7 ст.6 Закону України «Про доступ до публічної інформації». В задоволенні решти вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, РДА подала апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 29 грудня 2015 року позивач звернувся до РДА з інформаційним запитом, в якому просив надати копії всіх розпоряджень голови РДА за період з 01 липня 2015 року по 29 грудня 2015 року (включно). Також, у вищевказаному запиті зазначено, що у разі, якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач готовий відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк у розмірі фактичних витрат, який визначений Кабінетом Міністрів України.

Листом відповідача від 05 січня 2016 року № 1/01-81 зп/і «Про розгляд інформаційного запиту» позивача повідомлено, що відповідно до статей 6, 8 Закону України «Про доступ до публічної інформації», розпоряджень голови РДА від 22 грудня 2011 року №1427 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Овідіопольській районній державній адміністрації», №1428 «Про затвердження Інструкції з питань обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв, які містять відомості, що становлять службову інформацію в Овідіопольській районній державній адміністрації", частина запитуваної інформації належить до категорії інформації з обмеженим доступом, та, на думку відповідача, обсяг запитуваної інформації перевищує суспільний інтерес.

Також в цьому листі відповідач вказує, що механізм відшкодування фактичних витрат у зв'язку з наданням публічної інформації в Овідіопольській районній державній адміністрації відсутній, оскільки не передбачений чинним законодавством. При цьому в листі зазначено, що відповідач не відмовляє в наданні доступу до публічної інформації, а рекомендує конкретизувати запитувану інформації для подальшої співпраці та з метою полегшення процесу визначення необхідної інформації, позивачеві пропонується скористатися публічною інформацією у формі відкритих даних, що оприлюднена на офіційному веб-сайті РДА. Зазначений лист отриманий позивачем 06 січня 2016 року, що не заперечується сторонами по справі.

Фактична відмова відповідача в наданні ОСОБА_4 відповідних документів і стало підставою для звернення з даним позовом до суду.

Вирішуючи справу та задовольняючи вимоги частково, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач є розпорядником публічної інформації, в тому числі розпоряджень голови РДА. Також судом першої інстанції зазначено, що доводи відповідача з приводу того, що обсяг запитуваної інформації перевищує суспільний інтерес, є необґрунтованими, оскільки це не може розцінюватися як підстава для відмови в наданні запитуваної інформації. Рекомендація відповідача конкретизувати запитувану інформацію так само не звільняє його від обов'язку надати у відповідь на запит ту інформацію, що знаходиться у його розпорядженні та відноситься до публічної.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» (далі Закон) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується, зокрема, обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом (ст.3 Закону).

Відповідно до ст.5 Закону доступ до інформації забезпечується, в тому числі, шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

Статтею 19 Закону передбачено, що запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Пунктом 1 ч.1 ст.13 Закону передбачено, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 29 грудня 2015 року позивач з інформаційним запитом звернувся до РДА, яка є місцевим органом державної влади, здійснює владні управлінські функції та в контексті Закону є розпорядником інформації, яку запитував позивач.

Згідно зі ст.21 Закону інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Відповідно до ч.1 ст.22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п'ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч.2 ст.22 Закону відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Статтею 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація. Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

З матеріалів справи вбачається, що позивач просив надати копії всіх розпоряджень голови РДА за період з 01 липня 2015 року по 29 грудня 2015 року (включно).

Відмовляючи в наданні інформації на запит позивача РДА зазначала, що обсяг запитуваної інформації, перевищує суспільний інтерес. Зазначені посилання РДА є безпідставними оскільки не передбачені, як підстава для відмови в наданні запитуваної інформації та з огляду на субєктивність і відсутності чіткої визначеності такої категорії, як перевищення суспільного інтересу.

Також, однією з підстав для відмови в наданні інформації було твердження відповідача про відсутність механізму відшкодування фактичних витрат. Такі посилання РДА колегія суддів вважає безпідставними та такими, що спростовуються постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2011 року N740 "Про затвердження граничних норм витрат на копіювання або друк документів, що надаються за запитом на інформацію", відсутність же окремого механізму відшкодування таких витрат у розпорядника інформації (РДА) не звільняє його від обов'язку надати інформацію за відповідним запитом, тим більше з урахуванням тієї обставини, що такий механізм відшкодування витрат приймається самим розпорядником відповідної інформації.

Крім того, доводи РДА щодо необхідності конкретизувати запитувану інформацію колегія суддів вважає безпідставними та зазначає, що позивачем було конкретизовано, які саме, якої посадової особи та за який період розпорядчі акти він бажає отримати.

Також, судом встановлено, що розпорядженням Овідіопольської районної державної адміністрації №1427 від 22 грудня 2011 відповідно до статей 6,13, 39, 41 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», Закону України «Про доступ до публічної інформації», на виконання пункту 9 Указу Президента України від 5 травня 2011 року №547/2011 затверджено Перелік відомостей, що становлять службову інформацію в Овідіопольській районній державній адміністрації.

Так, РДА зазначено, що серед розпоряджень, які містять інформацію з обмеженим доступом за період з 01 липня 2015 року по 29 грудня 2015 року є розпорядження з інформацією, що відноситься до Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Овідіопольській районній державній адміністрації згідно розпорядження голови районної державної адміністрації від 22 грудня 2011 року №1427 «Про затвердження Переліку відомостей, що становлять службову інформацію в Овідіопольській районній державній адміністрації», в тому числі до п.2.1, п.2.2, п.4.2 цього переліку. А саме розпорядження «Про проведення чергового призову до Збройних Сил України та інших військових формувань України громадян України на строкову військову службу у жовтні - листопаді 2015 року та заходи щодо його забезпечення», «Про підготовку та проведення спільного командно-штабного навчання зі штабом району територіальної оборони №18», «Про заходи щодо організації та проведення приписки громадян до призовної дільниці Овідіопольського району у 2016 році» відносяться до п. 2.2 вказаного переліку; розпорядження «Про проведення чергового призову до Збройних Сил України та інших військових формувань України громадян України на строкову військову службу у жовтні - листопаді 2015 року та заходи щодо його забезпечення», «Про заходи з проведення оповіщення та медичних оглядів військовозобов'язаних Овідіопольського району» - відноситься до п. 2.1 вказаного переліку; розпорядження «Про припинення працівнику РДА доступу до секретної інформації» відноситься до п. 4.2 вказаного переліку (а.с.60-63).

Згідно п.2 ч.1 ст.22 Закону розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту у випадку, якщо інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону.

Відповідно до ч.7. ст.6 Закону обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Разом з тим, на запит позивача РДА не було надано навіть тієї частини інформації, доступ до якої не є обмеженим, що свідчить про порушення положень Закону.

Крім того, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з приводу того, що виконання розпорядником інформації обов'язку з оприлюднення інформації не звільняє його від виконання ним обов'язку з надання інформації за запитами на інформацію. Таким чином, оприлюднення на офіційному веб-сайті РДА частини запитуваної інформації не знімає обов'язок відповідача надати інформацію за відповідним запитом.

Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.

Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Окрім іншого, ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 квітня 2016 року апелянту відстрочена сплата судового збору до ухвалення судового рішення, а тому судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з апелянта у розмірі 606,32 грн..

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 23 березня 2016 року без змін.

Стягнути з Овідіопольської районної державної адміністрації Одеської області до спеціального фонду Державного бюджету України на рахунок №: 31212206781008, отримувач коштів: УК у м. Одесі/Приморський р-н/22030101, код ЄДРПОУ 38016923, банк отримувача: ГУДКСУ в Одеській області, МФО: 828011, Код ЄДРПОУ суду 34380461 судовий збір в розмірі 606 (шістсот шість), 32 грн..

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: ОСОБА_5 Суддя: Суддя: ОСОБА_6 ОСОБА_3