Ухвала суду № 58327469, 13.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Справа № 876/2957/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіПліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Большакової О.О.

за участю секретаря судового засіданняФедак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Збаразького районного сектору управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області, Збаразького районного сектору управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області в якому просив визнати протиправним та скасувати проведене 10 червня 2015 року зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою Тернопільська область, Збаразький район с. Розношинці, вул. Стефаника, 20.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано проведене 10 червня 2015 року Збаразьким районним сектором управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області зняття з реєстрації малолітньої ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою Тернопільська обл., Збаразький р-н., с. Розношинці, вул. Стефаника 20, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що при розгляді справи судом, УДМС України в Тернопільській області відповідно до вимог ч. 2 ст. 51 КАС України подало заперечення проти адміністративного позову. У запереченні звернуто увагу на те, що ст. 29 Цивільного кодексу України визначено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна. Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Сімейним кодексом України, а саме ст. 161 встановлено, що якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

10.06.2015 року на адресу Збаразького районного сектору УДМС у Тернопільській області надійшла заява ОСОБА_3 про зняття з реєстрації місця проживання дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, с. Розношенці, та надала судове рішення яке вступило в законну силу, щодо визначення місця проживання дитини з матір'ю. Керуючись ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», 10.06.2015 року Збаразьким РС ОСОБА_2 знято з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 у зв'язку з вибуттям за адресою: Івано-Франківська область, м. Долина.

Статтею 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» визначено, що зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі заяви особи або її законного представника. Нормою ст. 242 ЦК України передбачено, що батьки (усиновлювачі) є законними представниками своїх малолітніх та неповнолітніх дітей.

Отже, з заявою щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2 звернулася матір, тобто законний представник малолітньої особи, яка надала рішення суду про визначення місця проживання дитини, про що зазначено у поясненні причини відмови відповідачем. Дії посадових осіб УДМС у Тернопільській області щодо зняття з реєстрації ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_4 за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, с. Розношенці, є такими, що вчинені відповідно до вимог чинного законодавства України.

Тому, визнаючи протиправними та скасовуючи проведене 10.06.2015 року Збаразьким районним сектором Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області зняття з реєстрації малолітньої ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: Тернопільська область, Збаразький район, с.Розношинці, вул.Стефаника, 20, суд не врахував наданих заперечень УДМС у Тернопільській області та не надав їм належної правової оцінки.

Також, хибними є твердження суду в мотивувальній частині судового рішення про те, що малолітню ОСОБА_2, знято з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 на підставі судового рішення, хоча зняття з реєстрації місця проживання малолітньої ОСОБА_2 здійснене на підставі заяви матері, як законного представника дитини.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 23 лютого 2011 року в с. Розношинці Збаразького району Тернопільської області народилась ОСОБА_2. З часу народження дитина зареєстрована Розношинці по вул.Стефаника, 20, Збаразького району Тернопільської області, де вона фактично і проживає з часу народження до цього часу, разом з батьком та відвідує Збаразький міський комунальний ясла сад № 5 «Пролісок». Мати дитини, ОСОБА_3, з 2013 року проживає в ІНФОРМАЦІЯ_6. Зі слів працівників Збаразького районного сектора УДМСУ в Тернопільської області позивачу стало відомо, що його доньку виписано з місця реєстрації на підставі заяви її матері.

03 листопада 2015 р. ОСОБА_1 звернувся до відповідача із письмовою заявою, в якій просив повідомити підстави зняття малолітньої доньки з реєстрації за місцем проживання. 16 листопада 2015 року позивачем отримано лист від 10.11.2015 року за № 2541 Збаразького районного сектора УДМСУ в Тернопільській області, в якому зазначено, що 10 червня 2015 року Збаразьким РС малолітню дитину ОСОБА_2 знято з реєстрації місця проживання за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7, у зв'язку з вибуттям за адресою ОСОБА_1 - Франківська область, м. Долина. Згідно даного листа зняття з реєстрації місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_2, Збаразький районний сектор УДМСУ у Тернопільській області здійснював на підставі заяви матері - законного представника ОСОБА_3 та рішення апеляційного суду Тернопільської області від 27 січня 2015 року.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та п.п.3.1, 3.5 Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року №1077, зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою. При цьому, зняття з реєстрації місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Судом також встановлено, що Збаразький РС УДМСУ у Тернопільській області зняв з реєстрації місця проживання малолітню дитину лише на підставі заяви матері, але без згоди на те батька дитини, її законного представника, що є порушенням вимог Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та Порядку реєстрації місця проживання та місця перебування фізичних осіб в Україні та зразків необхідних для цього документів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 22 листопада 2012 року №1077.

Суд вірно вважав про безпідставність посилань Збаразького РС УДМСУ у Тернопільській області на рішення апеляційного суду Тернопільської області від 27.01.2015 року, як на підставу зняття з реєстрації малолітньої дитини, оскільки вказаним рішенням визначено лише місце проживання доньки з матір'ю, що само по собі не дає підстав для автоматичного зняття її з реєстрації без згоди на це батька дитини.

При цьому колегія суддів зазначає, що Збаразький районний сектор управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області не є юридичною особою, а відтак і не може бути відповідачем у справі, а таким є управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Державної міграційної служби України у Тернопільській області - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 26 січня 2016 року по справі № 819/3496/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

ОСОБА_4

Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2016 року