Постанова № 58327368, 14.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/5616/15 Головуючий у 1-й інстанції: Дудін С.О.

Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мацедонської В.Е.,

суддів Лічевецького І.О., Мельничука В.П.,

при секретарі Горяіновій Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено у повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного її вирішення, та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником транспортного засобу марки Acura модель MDX, 2014 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, з об'ємом двигуна 3471 куб.см, дата реєстрації 23 червня 2015 року, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2.

23 жовтня 2015 року ДПІ у Києво-Святошинському районі ГУ ДФС у Київській області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» №59612-17, відповідно до якого позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 14583,33 грн. з граничним строком сплати - 60 днів з дня вручення, яку було отримано позивачем 13 листопада 2015 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією роздруківки з інформаційного сервісу Українського ДППЗ «Укрпошта» по відстеженню пересилання поштових відправлень за штриховим ідентифікатором №0813210832840.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем правомірно та відповідає вимогам податкового законодавства, а тому підстави для його скасування відсутні.

Колегія суддів не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Податковим кодексом України, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

В силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набув чинності з 01 січня 2015 року, стаття 267 ПК України викладена у новій редакції, якою передбачено сплату транспортного податку.

Підпунктом 267.1.1 п.267.1 ст.267 ПК України (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин) визначено, що платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

Об'єктом оподаткування відповідно до пп.267.2.1 п.267.2 ст.267 ПК України є легкові автомобілі, які використовувалися до 5 років і мають об'єм циліндрів двигуна понад 3000 куб. см.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу, позивач є власником легкового автомобіля Acura MDX, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 3471 куб.см.

Таким чином, відповідач дійшов вірного висновку про те, що вказаний транспортний засіб є об'єктом оподаткування транспортним податком, а позивач - платником такого податку відповідно до ст.267 ПК України.

Разом з тим, податковим органом не було враховано, що транспортний податок належить до місцевих податків, особливості введення якого передбачені ст.12 ПК України.

У відповідності до п.п.8.1, 8.3 ст.8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Згідно п.п.10.1, 10.2 ст.10 ПК України до місцевих податків належить податок на майно, який в силу ст.265 ПК України складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю. Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

Відповідно до пп.12.1.2 п.12.1 ст.12 ПК України Верховна Рада України встановлює на території України загальнодержавні податки та збори і визначає перелік місцевих податків та зборів, установлення яких належить до компетенції сільських, селищних та міських рад.

Підпунктами 12.3.1, 12.3.2 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів. Встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом. При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обов'язково визначаються об'єкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обов'язкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом XII цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Згідно п.24 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: встановлення місцевих податків і зборів відповідно до Податкового кодексу України.

Підпунктом 12.3.4 п.12.3 ст.12 ПК України визначено, що рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Боярської міської ради від 19 лютого 2015 року №56/2606 «Про встановлення транспортного податку та затвердження положення Про транспортний податок на території м.Боярка» встановлено на території м.Боярка транспортний податок. Зазначене рішення оприлюднено на офіційному сайті Боярської міської ради та в газеті Боярської міської ради «Боярка-інформ» №4 (262) від 27 лютого 2015 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, судом першої інстанції не було враховано, що відповідно до п.4.1.9 п.4.1 ст.4 ПК України одним із принципів податкового законодавства України є стабільність - зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року.

Згідно ст.3 Бюджетного кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

Отже, 2015 рік - це плановий період, а 2016 рік - вже бюджетний період.

Враховуючи, що рішення Боярської міської ради від 19 лютого 2015 року №56/2606, яким встановлено транспортний податок, було прийнято та оприлюднено після 15 липня 2014 року та до 15 липня 2015 року, підстави для сплати транспортного податку у 2015 році - відсутні, оскільки наступний бюджетний рік починається саме з 01 січня 2016 року.

Згідно із положеннями п.4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII, органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для об'єктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

Однак, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28 грудня 2014 року №71-VIII не передбачено, що до рішень органів місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку не застосовуються правила, зазначені у ст.12 ПК України.

За таких обставин колегія суддів вважає, що у відповідача відсутні підстави для нарахування ОСОБА_2 в 2015 році транспортного податку та винесення податкового повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015 року №59612-17, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем транспортний податок з фізичних осіб у сумі 14583,33 грн.

З урахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що оскільки податкове повідомлення-рішення від 23 жовтня 2015 року №59612-17 не відповідає положенням податкового законодавства України, є протиправним та таким, що порушує охоронювані права та інтереси позивача, вказане рішення підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 27 січня 2016 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення №59612-17 від 23 жовтня 2015 року, винесене Державною податковою інспекцією у Києво-Святошинському районі Головного управління ДФС у Київській області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст постанови виготовлено 15 червня 2016 року.

Головуючий суддя В.Е.Мацедонська

Судді І.О.Лічевецький

В.П.Мельничук

Головуючий суддя Мацедонська В.Е.

Судді: Мельничук В.П.

Лічевецький І.О.