Ухвала суду № 58327338, 14.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5949/15 Головуючий у 1-й інстанції: Василенко Г.Ю. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

14 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Губської Л.В. та Ісаєнко Ю.А.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Деол Трейд» до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Приватне підприємство "Деол Трейд" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (після реорганізації - Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління ДФС) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 23.06.2015 №0000323901/8568 та №0000313901/8567.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року адміністративний позов було задоволено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41, ч. 4 ст. 196 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, приватне підприємство "Окко-Бізнес" зареєстровано як юридична особа 16.09.2010 Виконавчим комітетом Львівської міської ради та з 19.09.2010 перебуває на обліку в органах ДПІ та є платником, зокрема, податку на прибуток та податку на додану вартість.

Рішенням Приватного підприємства "Окко-Бізнес" від 08.06.2015 змінено найменування ПП "Окко-Бізнес" та визначено, що новим найменуванням є Приватне підприємство "Деол Трейд".

Основним видом діяльності позивача є: роздрібна торгівля пальним.

В період з 17.04.2015 по 03.06.2015 посадовими особами Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів на підставі п.п.20.1.4 ст.20, п. 75.1 ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 Податкового Кодексу України та відповідно до наказу від 06.04.2015 №61 проведена планова виїзна документальна перевірка ПП "Окко-Бізнес" з питань дотримання вимог чинного податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2014.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 10.06.2015 №159/28-06-39-01/37278249 (далі - Акт перевірки), згідно висновків якого, зокрема, встановлено порушення ПП "Окко-Бізнес" вимог податкового законодавства, а саме:

- п. 138.1, п. 138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за 2014 рік на загальну суму 977216,40 грн.;

- п.п.14.1.181, п.п.14.1.185, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.4, п. 201.7, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 409913,70 грн., у тому числі за серпень 2014 року на суму 145452,75 грн., за листопад 2014 року на суму 154459,81 грн., за грудень 2014 року на суму 110001,16 грн.

Зокрема, зі змісту Акту перевірки вбачається, що ПП "Окко-Бізнес" під час декларування податкових зобов'язань за господарськими операціями з придбання у його контрагентів товару (послуг) не дотримано вимог п.138.1, п.138.2 ст. 138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до завищення витрат на загальну суму 5428980,00 грн., у тому числі по господарським операціям із ТОВ "Атан-Крим" на суму 863399,20 грн., із ПП "Автопетроліум" на суму 1732015,65 грн. та із ПП "АО Райзинг" на суму 2833465,46 грн.

Також, в Акті перевірки зафіксовано, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту встановлено його завищення по господарським операціям із ПП "АО Райзинг" на суму 409913,70 грн.

За результатами перевірки, податковий орган дійшов до висновку, що договори, укладені між позивачем та ТОВ "Атан-Крим", ПП "Автопетроліум", ПП "АО Райзинг", фінансово-господарські документи та податкова звітність складена сторонами правочину без фактичного здійснення господарської операції, а лише з метою незаконного одержання податкової вигоди у вигляді формування витрат та податкового кредиту на користь позивача.

На підставі висновків Акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення, а саме:

- від 23.06.2015 №0000323901/8568, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на прибуток приватних підприємств" у розмірі 1465824,60 грн., з яких: 977216,40 грн. - за основним платежем; 488608,20 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- від 23.06.2015 №0000313901/8567, згідно з яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем "податок на додану вартість" у розмірі 614870,58 грн., з яких: 409913,72 грн. - за основним платежем; 204956,86 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивач, не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи є належними і допустимими доказами, які підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у перевіряємий період підприємство мало господарські відносини з контрагентами ТОВ "Атан-Крим", ПП "Автопетроліум", ПП "АО Райзинг".

Так, між позивачем (Замовник) та ПП "АО Райзинг" (Виконавець) було укладено Договір про надання послуг супроводу та охорони вантажів №1/1-2-10/610 від 31.12.2010.

Відповідно до умов даного договору виконавець забезпечує надання послуг супроводу та охорони вантажів замовника, що перевозяться залізничним транспортом, а замовник зобов'язується приймати надані послуги та своєчасно їх оплачувати.

На виконання вимог договору №1/1-2-10/610 від 31.12.2010 ПП "АО Райзинг" були виконані роботи по супроводу нафтопродуктів, що підтверджується Актами виконаних послуг, які містяться в матеріалах справи.

Отримані послуги по супроводу та охорони вантажів були оплачені позивачем в безготівковій кошті, що підтверджується даними Акту перевірки та платіжними дорученнями, наданими представником позивача під час апеляційного розгляду справи.

За фактом настання першої з подій (отримання послуг) та на підтвердження розрахунків, позивач отримав від ПП "АО Райзинг" податкові накладні.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем було віднесено до складу витрат вартість придбаних послуг по супроводу та охорони нафтопродуктів по взаємовідносинах із ПП "АО Райзинг" у розмірі 2833465,46 грн., а до складу податкового кредиту позивачем було віднесено суму 409913,70 грн. по податковим накладним від 31.08.2014 №2, від 31.08.2014 №3, від 31.08.2014 №4, від 31.08.2014 №5, від 31.08.2014 №6, від 30.11.2014 №7, від 30.11.2014 №8, від 30.11.2014 №9, від 30.11.2014 №10, від 31.12.2014 №7, від 31.12.2014 №8, від 31.12.2014 №9, від 31.12.2014 №10, від 31.12.2014 №11, від 31.12.2014 №12, яка була сплачена в ціні отриманих послуг.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції, позивачем, під час апеляційного розгляду справи також надано копії актів здачі вантажу з охорони, акти прийому вантажу на охорону, акти здачі вантажу з охорони та залізничні накладні, паспорти якості.

Також, між позивачем (Покупець) та ТОВ "Атан-Крим" (Постачальник) було укладено Договір поставки товарів №254-Сев/НМТ від 27.06.2012.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується передати в установлені даним договором терміни паливно-мастильні матеріали у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти такі матеріали та оплатити за них визначену даним договором грошову вартість.

Вказаним договором визначено, що паливно-мастильні матеріали можуть передаватись в наступному асортименті: бензин автомобільний марок А-76, А-80, А-92, А-95, А-98; дизельне паливо; пічне паливо, мазут; автомобільні та/або промислові масла і змазки.

На виконання вимог договору №254-Сев/НМТ від 27.06.2012 ТОВ "Атан-Крим" було продано товар - паливно-мастильні матеріали, що підтверджується накладними, які містяться в матеріалах справи.

Отриманий товар позивачем був оплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

На підтвердження здійснення перевезення вантажів по вказаному договору, представником позивача також надано копію договору перевезення вантажів автомобільним транспортом від 01.11.2010 року № 3/2-3-10/53 укладеного між позивачем та ПП «Автотранском».

Поряд з цим, як зазначив представник позивача, в своїх додаткових поясненнях від 26.05.2016 року, що товар (нафтопродукти) який ПП «Деол Трейд» купувало у ТОВ "Атан-Крим" , що доставлявся ПП «Автотранском» на АЗС «ОККО» та приймався ПП «ОККО- Нафтопродукт», яке здійснювало роздрібну реалізацію нафтопродуктів кінцевим споживачам. На підтвердження чого, представником позивача надано копію договору комісії від 01.01.2011 року з додатком від 01 лютого 2014 року, а також звіт комісіонера в рамках договору комісії.

Між позивачем (Покупець) та ПП "Автопетроліум" (Постачальник) було укладено Договір поставки №170/АП-13 від 01.11.2013.

Відповідно до умов даного договору постачальник зобов'язується поставити (передати) нафтопродукти та газ скраплений, вказаний в рахунках-фактурах та видаткових накладних, а покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити його оплату.

На виконання вимог договору №170/АП-13 від 01.11.2013 ПП "Автопетроліум" було продано товар - нафтопродукти та газ скраплений, що підтверджується видатковими накладними.

Отриманий товар позивачем був оплачений у повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями.

Позивачем було віднесено до складу витрат вартість придбаних нафтопродуктів та газу скрапленого по взаємовідносинах із ПП "Автопетроліум" у розмірі 1732015,65 грн.

Також, на підтвердження реальності здійснення вказаних господарських операцій, представником позивача під час апеляційного розгляду справи, були додатково надані товаротранспортні накладні, копії сертифікатів відповідності.

Колегія суддів звертає увагу, що акт перевірки не містить доказів невідповідності наданих позивачем під час перевірки первинних документів бухгалтерського та податкового обліку приписам п.2 ст.3, ст. 4, п.1, 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Досліджені документи бухгалтерського та податкового обліку мають обов'язкові реквізити відповідно до нормативних документів, які регламентують порядок їх складання.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що надані позивачем первинні документи за змістом і формою є первинними документами у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та містять інформацію про здійснені господарські операції.

Отже, з огляду на наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що господарські відносини між позивачем та ТОВ "Атан-Крим", ПП "Автопетроліум", ПП "АО Райзинг" документально підтверджені та мали реальний характер.

При цьому, враховуючи, що предметом спірних договорів є купівля у ТОВ "Атан-Крим", ПП "Автопетроліум" нафтопродуктів та у ПП "АО Райзинг" послуг по супроводу та охорони нафтопродуктів пов'язані із основним видом діяльності позивача, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що господарські операції позивача із вказаними контрагентами підтверджуються необхідними документами, а зазначений вище отримані нафтопродукти та послуги по супроводу та охорони нафтопродуктів були використані позивачем у власній господарській діяльності з метою отримання прибутку.

Колегія суддів наголошує, що судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.

Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій.

Судом першої інстанції встановлено, що на час укладання та виконання зазначених правочинів ТОВ "Атан-Крим", ПП "Автопетроліум", ПП "АО Райзинг" були зареєстровані як юридичні особи та були платниками податку на додану вартість.

Крім того, неприпустимість притягнення до відповідальності однієї компанії, у випадку за неправомірні дії іншої компанії підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Європейський суд з прав людини чітко визначає правило індивідуальної відповідальності платника податків. Тобто, добросовісний платник податків не має зазнавати негативних наслідків через порушення з боку його контрагентом.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції в повній мірі проаналізовано зміст правих норм, викладених у пп. 138.2 ст 138, 139.1.9 п 139.1 стт 139, п.п.198.1, 198.2 ст. 198, п.п. 200.1 ст. 200, п.п. 201.6 ст.201 ПК України, надано належну оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим, судова колегія підтримує висновок суду першої інстанції про протиправність оспорюваних податкових повідомлень-рішень.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Оскільки, ухвалою від 12.04.2015 року апелянту було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до винесення рішення, він підлягає стягненню з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2016 року - без змін.

Стягнути з Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Львові Міжрегіонального Головного управління Міндоходів (вул.Стрийська, 35, м.Львів, 79003 код ЄДРПОУ 39854629) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 34 330 ( тридцять чотири тисячі триста тридцять) грн. 47 ( сорок сім) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 15.06.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Губська Л.В.