Ухвала суду № 58327324, 13.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2016 року Справа № 876/2261/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Пліша М.А.,

суддів Шинкар Т.І., Глушка І.В.

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання здійснити виплату пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся в суд першої інстанції з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду у Верховинському районі Івано-Франківської області в якому просив визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі щодо зменшення йому розміру пенсії та скасувати розпорядження №111660 від 25.10.2012 року і зобов'язати відповідача здійснити перерахунок і виплату йому пенсії із врахуванням довідки про заробіток №383 від 23.01.2009 року та зобов'язати управління ПФУ у Верховинському районі виплатити суму коштів утриманих із його пенсії з 01.11.2012 року.

Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року позов задоволено частково, визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо виплати ОСОБА_1 зменшеного розміру пенсії з 01.11.2012 року та скасувати розпорядження № 111660 від 25.10.2012 року, зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 із врахуванням заробітної плати за період роботи у Верховинському Рай СТ протягом 1984-1989 років, згідно довідки про заробітну плату, виданої КТП «Говерла» за вих. № 383 від 23.01.2009 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області виплатити суму коштів утриманих із пенсії ОСОБА_1 за останні 6 місяців, що передували зверненню до суду з 09.06.2015 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції управління Пенсійного фонду у Верховинському районі Івано-Франківської області (на даний час Косівське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області) оскаржило його в апеляційному порядку, вважає, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

В апеляційній скарзі зазначає, що судом встановлено, що факт роботи ОСОБА_1 у Верховинському РайСТ протягом 1984-1989 років підтверджується довідкою № 382 від 23.01.2009 року, виданою КТП «Говерла» про те, що ОСОБА_1 був прийнятий на роботу робітником непродовольчої групи товарів 01.02.1984 року, на підставі наказу № 16 від 01.02.1984 року та звільнений 12.08.1989 року, на підставі наказу № 167 від 12.08.1989 року.

Але, суд залишив поза увагою, що із оглянутих в судовому засіданні оригіналів книг по особовому складу (по кадрах) за 1984 рік було встановлено, що в книгах за 1984 рік відсутній запис про прийняття на роботу ОСОБА_1 01.02.1984 року. Зокрема, згідно з записами в книзі, в наказі № 16 від 01.02.1984 року відсутній запис про прийняття на роботу ОСОБА_1 Встановлено також, що із оглянутих в судовому засіданні оригіналів книг по особовому складу (по кадрах) за 1989 рік встановлено, що в книгах за 1989 рік відсутній запис про звільнення з роботи ОСОБА_1 12.08.1989 року. Зокрема, згідно з записами в книзі, в наказі №167 від 12.08.1989року відсутній запис про звільнення з роботи ОСОБА_1 В трудовій книжці ОСОБА_1 відсутній запис про його роботу у Верховинському РайСТ протягом 1984-1989 років.

Також суд прийняв до уваги, що за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України «Використання завідомо підробленого документа» 22.08.2013 року порушено кримінальну справу Верховиниським РВ УМВС. По даний час триває слідство, проводяться відповідні перевірки, експертизи та інші кримінально-процесуальні дії. Тому, висновок суду, що жодних зловживань з боку ОСОБА_1 допущено не було, на даний час є передчасним.

На підставі наведеного просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України у разі неявки у судове засідання осіб, які беруть учать у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Заслухавши суддю доповідача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі протоколом № 10415 від 31.12.2008 року призначено пенсію за віком ОСОБА_1 В січні 2009 року позивач звернувся із заявою про перерахунок пенсії, надавши управлінню ПФУ у Верховинському районі довідку № 383 від 23.01.2009 року за період роботи з квітня 1984 року по березень 1989 року у Верховинському хлібозаводі Верховинського райспоживтовариства, (правонаступником якого є кооперативне торгове підприємство «Говерла»), на підставі якої відповідачем було проведено перерахунок розміру його пенсії і з 13.02.2009 року розмір щомісячної пенсії становив 1862,75 грн. Розмір пенсії збільшувався відповідно до проведених управлінням ПФУ у Верховинському районі індексацій і щомісячний розмір пенсії до жовтня 2012 року становив 2139,51 грн. За результатами проведеної управлінням ПФУ у Верховинському районі зустрічної перевірки документів про заробітну плату, яка дає право на пенсію у Верховинському Рай СТ зроблено висновок, що відомості зазначені в довідці, яка видана КТП «Говерла» № 383 від 23.01.2009 року про роботу та заробітну плату ОСОБА_1 не відповідають дійсності, що відображено в акті зустрічної перевірки заробітної плати № 288 від 31.08.2012 року, листі управління від 10.11.2015 року за вих.№3440/03. З цих підстав управлінням ПФУ у Верховинському районі позивачу з 01 листопада 2012 року проводиться виплата пенсії у зменшеному розмірі, за період з лютого 2009 року по жовтень 2012 року нараховано по пенсійній справі № 10415 переплату пенсії в сумі 41624,46 грн., а тому з листопада 2012 року утримано з пенсії ОСОБА_1 суму 9702,72 грн.

Розглядаючи спір суд першої інстанції вірно зазначив, що відповідно до вимог статті 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку. Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Згідно ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім'ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Суд вірно вважав, що оскільки жодних зловживань, які б призвели до виплати пенсій в більшому розмірі, з боку ОСОБА_1 допущено не було, тому підстав для прийняття рішення щодо стягнення сум надміру виплаченої пенсії з пенсіонера, у суб'єкта владних повноважень не було. Факт наявності у відповідача сумнівів щодо достовірності довідки про нарахування заробітної плати не може слугувати підставою для припинення виплати пенсії в раніше призначеному розмірі (згідно статті 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).

Відповідно до ч. 2 ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Згідно ст. 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» довідки про заробітну плату видаються підприємством, установою чи організацією, де працювала особа, яка звертається за пенсією.

Також, вірно зазначено судом, що довідка про роботу та заробітну плату ОСОБА_1 № 383 від 23.01.2009 року видана КТП «Говерла» та за умови доведення відповідачем факту внесення до неї недостовірних даних, суми надміру виплачених пенсій ОСОБА_1 повинно б відшкодовувати підприємство, яке видало довідку, проте відповідачем не надано суду доказів про пред'явлення претензій до підприємства, яке видало позивачу довідку.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб для існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо виплати йому з 01.11.2012 року зменшеного розміру пенсії, скасування розпорядження №111660 від 25.10.2012 року та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату йому пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи у Верховинському РайСТ протягом 1984-1989 років, згідно довідок про заробітну плату, виданих КТП «Говерла» №383 від 23.01.2009 року з 09.06.2015 р. підлягають задоволенню.

Проте, апеляційний суд вважає, за необхідне зазначити, що задовольняючи позовні вимоги в частині виплати суми коштів утриманих із пенсії позивача з 09.06.2015 року, суд першої інстанції в мотивувальній частині вірно зазначив, що такі слід задовольнити в межах шестимісячного строку звернення до суду, проте такі висновки суду не викладені в резолютивній частині постанови від 25.02.2016 року, а тому суд може шляхом постановлення окремого процесуального рішення, в порядку ст. 99, 100 КАС України залишити позовні вимоги з 01.11.2012 року по 08.06.2015 року включно без розгляду.

Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а постанова відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ч.3 ст. 160, ч. 4 ст. 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду у Верховинському районі Івано-Франківської області - залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 25 лютого 2016 року по справі № 340/741/15-а - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя М.А. Пліш

Судді Т.І. Шинкар

І.В. Глушко

Повний текст ухвали виготовлений 13.06.2016 року