Ухвала суду № 58327209, 13.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/23554/15 Головуючий у 1-й інстанції: Данилишин В.М. Суддя-доповідач: Петрик І.Й.

У Х В А Л А

Іменем України

13 червня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого суддіПетрика І.Й.СуддівБорисюк Л.П., Шурка О.І.,При секретаріГуменюк Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_6 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - ОСОБА_5, про скасування реєстрації декларацій, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_6 пред'явила позов до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа: ОСОБА_5, про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт №КВ 082131350674, зареєстрованої інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві 15 травня 2013 року, та декларації про готовність об'єкта до експлуатації №КВ 142140510128, зареєстрованої Інспекцією 20 лютого 2014 року.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції ОСОБА_5 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Інспекцією 15 травня 2013 року за №КВ 082131350674 зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція частини першого поверху (колишня квартира №1, №2 та №3) з добудовою тераси та частини підвалу будинку №6 з об'єднанням під заклад громадського харчування з влаштуванням окремого входу на вул. Петровського у Солом'янському районі м. Києва». Замовник: третя особа.

В подальшому, а саме 20 лютого 2014 року Інспекцією за №КВ 142140510128 зареєстровано декларацію про готовність об'єкта до експлуатації «Реконструкція частини першого поверху (колишня квартира №1, №2 та №3) з добудовою тераси та частини підвалу будинку №6 з об'єднанням під заклад громадського харчування з влаштуванням окремого входу на вул. Петровського у Солом'янському районі м. Києва». Замовник: третя особа.

Позивач звернулася до суду з позовом про скасування вказаних декларацій, оскільки, за її переконанням, такі декларації порушують права, свободи та інтереси, у тому числі позивача, як власника майна.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів погоджується із огляду на наступне.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є власником квартири №6, розташованої у будинку №6 на вулиці Петровського у місті Києві (також далі - будинок), що підтверджується наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про право власності на житло від 25 грудня 1997 року №17442.

Третя особа є власником квартир №№1, 2, 3, розташованих у будинку, згідно з договорами купівлі-продажу квартир від 04 жовтня 2011 року №1964, від 15 вересня 2011 року №1791 та від 02 лютого 2011 року №101 відповідно, а також згідно з витягами про державну реєстрацію прав.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що протягом останніх чотирьох років у квартирах №№1, 2, 3 безперервно ведуться будівельні роботи з перепланування та реконструкції вказаних жилих приміщень, зокрема, відбулося демонтування внутрішніх перегородок із втручанням в капітальні несучі конструкції, зі зміною конфігурації приміщень будинку №6. У квартирах №№1, 2, 3 демонтовані внутрішні перегородки, у несучій цокольній стіні квартири №2 зроблено окремий вхід з бору вулиці Петровського, протягнуто силовий електричний кабель, вивезена велика кількість ґрунту. Крім того, збудована прибудинкова тераса біля квартир №№2, 3, безпосередньо під вікнами квартири позивача.

Згоди на проведення будівельних робіт у квартирах №№1, 2, 3 та їх переведення з житлового фонду у нежитловий, а також на будівництво тераси позивач та інші власники суміжних квартир та інших квартир у будинку не давали.

У квартирах у будинку, які розташовані над квартирами №№1, 2, 3, з'явилися тріщини та стелях і в капітальних стінах, що підтверджується листом комунального підприємства «Залізничне» (далі - КП «Залізничне») Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації від 12 листопада 2013 року №1298-03/44 та актом від 08 листопада 2013 року №15.

На неодноразові звернення позивача листом КП «Залізничне» від 10 червня 2013 року №729-03/44 її повідомлено, що відповідно до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 грудня 2011 року №2323 (далі - розпорядження №2323), житлові приміщення квартир №№1, 2, 3 на першому поверсі житлового будинку №6 переведені в нежилі.

З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у цивільній справі №761/33173/13-а, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, розпорядження №2323 визнано протиправним та скасовано.

Розпорядження №2323 скасовано у зв'язку з тим, що суду не надано доказів на підтвердження оформлення вказаного розпорядження на підставі та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. Суду також не надано доказів, які б підтверджували надання згоди співвласниками жилого будинку на переведення жилих приміщень у нежилі. Натомість, КП «Залізничне» надано суду пояснення про те, що воно не надавало погодження на переведення житлових приміщень квартир №№1, 2, 3 будинку №6 в нежилі.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2015 року постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року залишено без змін.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 5 ст. 254 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Згідно з ч. 1 ст. 255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У ході судового розгляду справи з'ясовано, що на підставі розпорядження №2323, яке, як вже зазначено вище, в подальшому скасовано у судовому порядку, зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт.

Викладене, на думку суду, є достатньою підставою для скасування реєстрації декларацій про початок виконання будівельних робіт та про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до ч. 2 ст. 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такого повідомлення або декларації підлягає скасуванню інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура скасування декларації про початок виконання будівельних робіт встановлена Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року №466 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 серпня 2015 року №747) (далі - Порядок №466).

Зокрема, згідно з п. 22 Порядку №466, у разі виявлення органом державного архітектурно-будівельного контролю недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), наведених у зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю скасовує реєстрацію декларації шляхом видачі відповідного розпорядчого акта. Запис про реєстрацію декларації з реєстру виключається Держархбудінспекцією не пізніше наступного робочого дня з дня повідомлення органом державного архітектурно-будівельного контролю про таке скасування.

Орган державного архітектурно-будівельного контролю також скасовує реєстрацію декларації за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Тобто, як вбачається з аналізу викладеного, реєстрація декларації може бути скасована органом державного архітектурно-будівельного контролю шляхом видачі відповідного наказу або за рішенням суду про скасування реєстрації декларації, що набрало законної сили.

Що стосується посилань апелянта в апеляційній скарзі на пропуск позивачем строку звернення до суду, колегія суддів зазначає наступне.

Представником позивача у судовому засіданні суду першої інстанції заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до суду з тих мотивів, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізналася після отримання відповіді відповідача від 30 квітня 2015 року №40-303-19/3970, якою позивача вперше повідомлено про те, що у відповідача відсутні підстави для скасування реєстрації оскаржуваних позивачем декларацій.

Після отримання вказаного листа-відповіді позивачем вчинялися дії, направлені на врегулювання спору у досудовому порядку. Разом з тим, не вирішивши спір у вказаному порядку, позивач звернулася до суду із позовом.

Як зазначалось вище, у матеріалах справи міститься копія постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у цивільній справі №761/33173/13-а, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року, якою розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 07 грудня 2011 року №2323 (далі - розпорядження) визнано протиправним та скасовано.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 лютого 2015 року, проголошеною у відкритому судовому засіданні, постанову Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2014 року залишено без змін.

Саме скасування розпорядження №2323, як з'ясовано судом, стало підставою для заявлення позивачем вимог про скасування реєстрації декларацій.

Тобто, строк звернення позивача до суду із позовом повинен відраховуватися з моменту набрання постановою Шевченківського районного суду міста Києва від 03 березня 2014 року у цивільній справі №761/33173/13-а законної сили.

Отже, шестимісячний строк звернення позивача до суду із позовом повинен відраховуватися починаючи із 12 лютого 2015 року.

Зважаючи, що до суду із позовом представник позивача звернувся 15 жовтня 2015 року, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про пропущення позивачем встановленого нормами КАС України строку звернення до суду, однак зазначає, що вказаний строк позивачем пропущено із поважних причин, а саме у зв'язку із досудовим врегулюванням спору.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то колегія суддів апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 лютого 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: Петрик І.Й.

Судді: Борисюк Л.П.

Шурко О.І.

Головуючий суддя Петрик І.Й.

Судді: Шурко О.І.

Борисюк Л.П.