Ухвала суду № 58327158, 09.06.2016, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 червня 2016 року Справа № 876/10987/15

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді-доповідача Яворського І.О.

суддів: Носа С.П., Онишкевича Т.В.

секретаря судового засідання Сідельник Г.М.

з участю осіб:

позивача по справі: представника ОСОБА_2

відповідача по справі: представника Дорош А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

У С Т А Н О В И В:

Позивач, фізична особа-підприємець ОСОБА_4, у лютому 2015 року звернувся в суд з позовом до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області та просив визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення №0020601702 від 18.12.2014 року в частині основного платежу в розмірі 2 726,92 грн. та штрафних санкцій в розмірі 681,74 грн., №0013351702 від 22.10.2014 року в частині основного платежу в розмірі 9 838,49 грн. та штрафних санкцій в розмірі 2 137,51 грн., №0000551702 від 22.01.2015 року, №0013441702 від 22.10.2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0013391702 від 22.10.2014 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в частині 17 600,96 грн., рішення №0013401702 від 22.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в частині штрафних санкцій в розмірі 1 444,23 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що господарські операції з контрагентами ТзОВ «Медіа-Вест» та ПП «Сокіл і К» підтверджені усіма необхідними первинними документами, які були подані до перевірки та безпідставно не узяті відповідачем до уваги. Стосовно твердження, викладеного в акті податкової перевірки про несвоєчасне подання податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік позивач вказує, що податкову звітність подано у відповідності до вимог Податкового кодексу України до органу, на обліку якого перебував позивач на момент подання податкової звітності. Також позивач вказав, що ним правомірно включено та складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість суму придбання теле- та комп'ютерного устаткування, оскільки таке використовується у його господарській діяльності, є малоцінним необоротним активом (вартість не перевищує 2500 грн.) та відповідно до п. 145.1. ст. 145 Податкового кодексу України амортизація на такі активи нараховується у першому місяці використання об'єкта в розмірі 100 відсотків його вартості.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року в справі №813/697/15 в задоволенні адміністративного позову було відмовлено.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року в справі №813/697/15 та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх апеляційних вимог, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права та виходить з тих же мотивів, що наведені в позовній заяві.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія приходить до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. При цьому колегія суддів виходить з наступних міркувань.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 (далі - ФОП ОСОБА_4.) зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності 18.11.2005 року, основний вид господарської діяльності виробництво інших виробів з паперу та картону.

У період з 18.09.2014 року по 01.10.2014 року Державною податковою інспекцією у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області проведена документальна планова виїзна перевірка ФОП ОСОБА_4 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року, за результатами якої складено акт № 1504/17-02/НОМЕР_1 від 08.10.2014 року.

На підставі акта перевірки та за результатами адміністративного оскарження податковою інспекцією прийнято наступні податкові повідомлення-рішення: №0020601702 від 18.12.2014 року, №0013351702 від 22.10.2014 року, №0000551702 від 22.01.2015 року, №0013441702 від 22.10.2014 року, вимогу про сплату боргу (недоїмки) №0013391702 від 22.10.2014 року зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування в частині 17 600,96 грн., рішення №0013401702 від 22.10.2014 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Таким чином, всі документи в їх сукупності, складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення, які за змістом та формою відповідають вимогам закону та які відображають реальні господарські операції, належать до первинних документів бухгалтерського обліку, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності. Також показники податкової звітності встановлюються на підставі систематизованої інформації регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством, на підставі яких за вимогами п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України також ведеться облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, та на підставі яких за вимогами п.п. 75.1.2 п.75.1 ст. 75 цього Кодексу контролюючим органом також проводиться документальна перевірка.

Позивач стверджує, що ним вчасно подано податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2011 рік до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області та виконано встановлений Податковим кодексом України обов'язок подання податкової звітності.

На думку відповідача, достатньою підставою для переведення позивача на облік до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області з Державної податкової інспекції у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області у відповідності до вимог Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 979, були відомості, отримані з ЄДР 30.12.2011 року електронною поштою, про зміну місця проживання, що підтверджується витягом із облікової справи № 64488.

Відповідно до п. 10.1 р. X Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА України від 22.12.2010 № 979, підставою для переведення на обслуговування платника податків з одного органу державної податкової служби до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження (місця проживання) платника, пов'язаною зі зміною адміністративно-територіальної одиниці, є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін.

До взяття на облік платника податків в органі державної податкової служби за новим місцезнаходженням (місцем проживання) він сплачує податки, збори, подає податкові декларації (звіти, розрахунки) та виконує інші обов'язки платника податків за попереднім місцезнаходженням (місцем проживання).

Відповідно до відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач перебуває на обліку відповідача з 09.02.2012 року. З огляду на наведене суд зазначає, що з 10.02.2012 року позивач зобов'язаний подавати податкову звітність саме до Державної податкової інспекції у Галицькому районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області.

До матеріалів справи додано копію квитанції про надіслання позивачем податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік до ДПІ у Сихівському районі м. Львова Головного управління ДФС у Львівській області 10.02.2012 року, яка прийнята на районному рівні із зауваженнями: закінчення подання форми 09.02.2012 року.

Вказані обставини свідчать про те, що позивачем не виконано обов'язку подання податкової звітності до податкового органу, на обліку якого він перебуває. Суд дійшов правильного висновку про наявність у діях позивача порушення вимог Податкового кодексу України при поданні податкової декларації про майновий стан і доходи за 2011 рік.

Позивач стверджує, що факт надання послуг з виготовлення поліграфічної продукції ПП «Сокіл і К» підтверджено під час проведення податкової перевірки усіма необхідними первинними документами. Зокрема, представником позивача долучено до матеріалів справи копії договору, видаткових та податкових накладних, платіжних доручень про оплату наданих послуг, а також рахунків-фактур, актів здачі-прийняття робіт. Також позивач зазначає про використання вказаних послуг у своїй господарській діяльності, на підтвердження чого надав копії документів про реалізацію поліграфічної продукції.

Положення п. 44.1 ст. 44 ПК України передбачають, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених визначеними документами.

Абзац 1 п. 44.6. ст. 44 ПК України передбачає: у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Судом встановлено, що позивачем не представлено до перевірки усі необхідні первинні документи, а саме рахунки-фактури, акти здачі-прийняття робіт, довіреності, накладні на відвантаження. Позивачем було надано заперечення до акта податкової перевірки, до якого додано копії рахунків-фактур та актів здачі-прийняття робіт. Однак інші обов'язкові первинні документи (довіреності, накладні на відвантаження) позивачем до перевірки не надавались, не надано таких документів і в судовому засіданні.

Надання послуг з виготовлення товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Дана позиція узгоджується із правовою позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалі від 27.03.2012 року.

З наведеного видно, що у позивача відсутні усі необхідні первинні документи на підтвердження факту виготовлення і доставки поліграфічної продукції контрагентом ПП «Сокіл і К» відповідно до укладеного договору та використання таких послуг у господарській діяльності позивача.

Стосовно порушення правил бухгалтерського та податкового обліку по господарських операціях з ТзОВ «Медіа-Вест» судом встановлено наступне.

Протягом 2011-2013 р.р. позивачем придбано у ТзОВ «Медіа-Вест» теле- та комп'ютерне устаткування, зокрема ноутбук, телевізор, клавіатура, корпус, точка доступу, монітор, комунікатор, принтер та ін. на загальну суму 29 823,33 грн. Придбання підтверджується долученими до матеріалів справи копіями видаткових накладних та не заперечується сторонами.

Перевіркою встановлено та підтверджено в ході розгляду адміністративної справи, що позивачем у перевіреному періоді не вівся бухгалтерський облік балансової вартості основних засобів, відтак норми амортизації на основні засоби не застосовувались. Вказану обставину не заперечував представник позивача у судовому засіданні.

Відповідно до п. 177.4. ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України, до переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтвердженні витрати, що включаються до витрат операційної діяльності згідно із розділом IІІ ПК України. Згідно із п. 138.1. ст. 138 ПК України, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4., п. п. 138.6. - 138.9., п. п. 138.10.2. - 138.10.4., п. 138.10., п. 138.11. ст. 138 ПК України.

Відповідно до п. 144.1. ст. 144 ПК України витрати на придбання основних засобів, нематеріальних активів та довгострокових біологічних активів для використання в господарській діяльності підлягають амортизації.

Згідно із п. п. 139.1.5. п. 139.1. ст. 139 ПК України не включаються до складу витрат, зокрема, витрати на придбання, виготовлення, будівництво, реконструкцію, модернізацію та інше поліпшення основних засобів та витрати, пов'язані з видобутком корисних копалин, а також з придбанням (виготовленням) нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно зі ст. ст. 144 - 148 ПК України, з урахуванням п. 146.11. і 146.12. ст. 146 та п. 148.5. ст. 148 ПК України.

Отже, витрати на придбання основних засобів (нематеріальних активів) враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку платника податку у складі амортизаційних відрахувань. При цьому п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

З огляду на наведене апеляційні вимоги необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст.160, ст.195, ст.196, п.1 ч.1 ст.198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.206, ст.212, ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 жовтня 2015 року в справі №813/697/15 - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі, відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.

Головуючий суддя-доповідач І.О. Яворський

Судді С.П. Нос

Т.В. Онишкевич

Повний текст виготовлено 13.06.2016 року