Постанова № 58326860, 06.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 червня 2016 року № 826/26492/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого Келеберди В.І., розглянувши в порядку письмового провадження справу

за позовом ОСОБА_1 до Голови дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєгунової Ольги Олексіївни, Секретаря дисциплінарної палати Санченко Романа Григоровича, Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури про визнання протиправними дій та скасувати рішення,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про визнання неправомірними дії Голови дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Бєгунової Ольги Олексіївни, Секретаря дисциплінарної палати Санченко Романа Григоровича, Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури при прийнятті рішення від 15 жовтня 2015 року, щодо не відкриття для прослуховування головного доказу СD - диску із записом судового засідання 20 серпня 2015 року Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/8010/15-а, на якому ОСОБА_4 порушено присягу адвоката України та вчинено дисциплінарний проступок, Правила адвокатської етики. Також позивач просить суд скасувати рішення дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 15 жовтня 2015 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4

Позивач зазначає, що Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури не надано оцінку головному доказу СD - диску із записом судового засідання 20 серпня 2015 року Солом'янського районного суду м. Києва у справі №760/8010/15-а, на якому ОСОБА_4 порушено присягу адвоката України та вчинено дисциплінарний проступок, тому рішення від 15 жовтня 2015 року є неправомірним та підлягає скасуванню.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлений належним чином.

Суд на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України перейшов до письмового провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

15.09.2015 року до Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури надійшла скарга ОСОБА_1 на незаконні дії ОСОБА_4, в якій скаржник просить притягнути адвоката до дисциплінарної відповідальності у зв'язку із порушенням присяги адвоката України.

Рішенням дисциплінарної палати Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 15 жовтня 2015 року за результатами розгляду скарги ОСОБА_1 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_4 (свідоцтво на зайняття адвокатською діяльністю № 2688 видане Київською міською кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури 08.12.2006 р.).

Відповідно до ст. 33 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон) Адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.

Підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

Дисциплінарним проступком адвоката є: 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків.

Право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.

Заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.

Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

За результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

У ході судового розгляду справи позивач в обґрунтування протиправності оскаржуваного рішення стверджував, що відповідачами не досліджено основний доказ - СD - диск, на якому зафіксовано порушення ОСОБА_4 правил адвокатської етики в судовому засіданні 20.08.2015 року. Позивач стверджує, що ОСОБА_4 в судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 перебуваючи на робочому місці здійснив крадіжку матеріальних цінностей.

В рішенні Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 15 жовтня 2015 року зазначено, що звукозапис судового засідання не відкривається, диск пошкоджено.

Також в рішенні Київської міської кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури зазначено, що адвокат Калюжний Ю.Г. здійснює представництво інтересів РС СКП «Київський крематорій» та директора РС СКП «Київський крематорій» ОСОБА_6 у цивільних та адміністративних справах за позовами скаржника. Здійснення представництва адвокатом відбувається в спосіб передбачений законом, а будь які дії з боку керівництва РС СКП «Київський крематорій» не повинні ототожнюватися з адвокатом.

Згідно з п. 15 ч.1 ст. 23 Закону не можуть бути підставою для притягнення адвоката до відповідальності його висловлювання у справі, у тому числі ті, що відображають позицію клієнта, заяви у засобах масової інформації, якщо при цьому не порушуються професійні обов'язки адвоката.

Відповідно до п. 16 ч.1 ст. 23 Закону забороняється ототожнення адвоката з клієнтом.

Положеннями статті 36 Закону визначено, що право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.

Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).

Частиною першою статті 39 Закону визначено, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Адвокату забороняється: 1) використовувати свої права всупереч правам, свободам та законним інтересам клієнта; 2) без згоди клієнта розголошувати відомості, що становлять адвокатську таємницю, використовувати їх у своїх інтересах або інтересах третіх осіб; 3) займати у справі позицію всупереч волі клієнта, крім випадків, якщо адвокат впевнений у самообмові клієнта; 4) відмовлятися від надання правової допомоги, крім випадків, установлених законом.

Поряд з цим, згідно зі ст. 20 Закону, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги.

Статтею 43 Правил адвокатської етики затверджені установчим з'їздом адвокатів України 17.11.2012 (далі- Правила) встановлено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог цих Правил, не виявляти неповаги до суду (суддів), поводитись гідно і коректно.

В ході судового розгляду справи адвокат не повинен:

1. намагатися вплинути на рішення (вирок) суду позапроцесуальними засобами;

2. робити свідомо неправдиві заяви стосовно фактичних обставин справи;

3. подавати суду завідомо неправдиві докази або свідомо брати участь в їх формуванні;

4. посилатися в суді на завідомо неправдиві або завідомо викривлені фактичні обставини, або обставини, що завідомо не стосуються предмета спору; або на подані клієнтом докази, стосовно яких йому відомо, що вони є неправдивими, або докази, отримані з порушенням положень цих Правил; а також на особисту обізнаність з обставинами справи, а у виступі в судових дебатах - крім того, на обставини, які не були предметом дослідження під час судового провадження (щодо яких адвокатом не заявлялися клопотання, спрямовані на доказування таких обставин) за винятком загальновідомих фактів;

5. порушувати порядок у судовому засіданні, припускатись сперечань з судом та висловлювань, що принижують честь і гідність суду або інших учасників процесу.

Згідно ч.1 ст. 44 Правил дотримуючись принципу законності, адвокат водночас має бути наполегливим і принциповим у відстоюванні інтересів клієнта в суді, не поступатися своєю незалежністю у захисті й представництві прав та інтересів клієнта з метою не погіршити стосунків з суддями; у випадку вчинення судом тиску на адвоката - не йти на компроміси, які суперечать охоронюваним законом інтересам клієнта; послідовно дотримуватися принципу домінантності інтересів клієнта перед всіма іншими інтересами й міркуваннями, що пов'язані з відносинами адвоката з судом.

Отже, відповідачі, приймаючи оскаржуване рішення, діяли на підставі статей 34, 36-39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», норм Правил адвокатської етики та у межах своїх повноважень.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано; безсторонньо; добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно.

Враховуючи вище наведене, оскаржуване рішення прийняте у відповідності до вимог чинного законодавства та положень ч. 3 ст. 2 КАС України, тому підстави для його скасування та визнання неправомірними дії відповідачів відсутні.

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленим статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда