Ухвала суду № 58326816, 07.06.2016, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/5818/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

07 червня 2016 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу представника Міністра оборони України та Міністерства юстиції України - Павлова Сергія Олексійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року у справі за адміністративним позовом Міністра оборони України до Окружного до Міністерства юстиції України, треті особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3 про визнання протиправними дій, скасування постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

Міністр оборони України (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Міністерства юстиції України (далі - відповідач), треті особи: Міністерство оборони України, ОСОБА_3, в якому просив:визнати протиправними дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині винесення постанови про накладення штрафу від 26.11.2015 р. (ВП № 49182524); скасувати постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 26.11.2015 (ВП № 49182524).

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року у задоволенні позову було відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, 27.03.2015 р. Київським окружним адміністративним судом у справі № 810/377/14-а виданий виконавчий лист про зобов'язання Міністра оборони України вжити заходів щодо виконання рішення Міністра оборони України від 16.02.1999 № 678/з про забезпечення полковника юстиції запасу ОСОБА_3 житлом для постійного проживання.

23.10.2015 р. головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Нещадимом І.С. була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 49182524.

26.11.2015 р. постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Нещадимом І.С. було винесено постанову про накладення штрафу, яка мотивована тим, що станом на 26.11.2015 р. боржником не надано документального підтвердження повного та фактичного виконання рішення суду.

Не погоджуючись із прийнятою постановою, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Відповідно до ч. 1ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (далі - Закон N 606-XIV) примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ст. 25 Закону N 606-XIV державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови.

Копії постанови про відкриття виконавчого провадження надсилаються не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові.

Частиною 1 ст. 75 Закону N 606-XIV визначено загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення. Так, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Частиною 1 ст. 89 Закону N 606-XIV встановлена відповідальність за невиконання рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії, а саме: у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Судом першої інстанції з матеріалів справи встановлено, що 09.11.2015 р. на адресу Міністерства оборони України надійшла постанова Відділу примусового виконання рішень про відкриття виконавчого провадження в рамках виконавчого листа № 810/377/14-а, виданого 27.03.2015 р. Київським окружним адміністративним судом, якою боржнику надано термін для самостійного виконання рішення суду до 30.10.2015 р. Дана постанова була отримана ним 09.11.2015 р., що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції.

Таким чином, постанова про відкриття виконавчого провадження надійшла на адресу Міністерства оборони України із запізненням, а строк для самостійного виконання рішення сплинув.

Відповідно до ч. 1 ст. 35 Закону N 606-XIV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладання провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Судом першої інстанції встановлено, що дорученням Міністра оборони України було організовано роботу виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 р. у справі 810/377/14-а та визначено два напрямки вирішення житлового питання ОСОБА_3: надання грошової компенсації за належне йому отримання житлового приміщення; забезпечення житловим приміщенням в селі Софіївська Борщагівка Київської області.

В рамках виконання доручення заступника Міністра оборони України Київським квартирно-експлуатаційним управлінням (далі - Київське КЕУ) було направлено листи від 18.11.2015 № 303/25/6-1697, від 01.12.2015 № 303/25-4827 та від 11.12.2015 № 303/25-6-5022 на адресу ОСОБА_3з пропозиціями з'явитися до житлового відділу Київського КЕУ для вирішення житлового питання.

18.12.2015 до житлового відділення Київського КЕУ прибув ОСОБА_3, де йому було запропоновано 3-кімнатну квартиру житловою площею 42,40 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1. Натомість від запропонованого житла ОСОБА_3 відмовився.

02.12.2015 на адресу Міністерства оборони України надійшла вимога державного виконавця від 26.11.2015 за № 715/20.1/10 щодо негайного виконання вимог виконавчого листа № 810/377/14-а, виданого 27.03.2015 Київським окружним адміністративним судом, з попередженням про накладення штрафу у разі невиконання рішення суду.

Судом першої інстанції також встановлено, що 05.01.2016 за участі ОСОБА_3 у Головному квартирно - експлуатаційному управлінні Збройних Сил України (далі - Головне управління) було проведено робочу зустріч з начальником житлової групи Київського квартирно-експлуатаційного управління (далі - Київське КЕУ) щодо вирішення порушеного питання. За підсумками зустрічі, ОСОБА_3 усно надано згоду на отримання запропонованої трикімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2.

16.01.2016 листом № 303/25/6-66 Київське КЕУ повідомило Головне управління, що ОСОБА_3 не з'являється до Київського КЕУ для остаточного вирішення його житлового питання про що був повідомлений письмово.

В подальшому, 27.01.2016 на адресу Міністерства оборони України надійшла вимога державного виконавця Відділу примусового виконання рішень від 20.01.2016 № 715/20.1/10 та лист № 3629-0-33-15 від 20.01.2016 з відмовою на звернення Міністра оборони України від 23.12.2015 № 303/3/762 завершити виконавче провадження, оскільки запропонована квартира знаходиться за межами гарнізону.

Згідно із матеріалами справи, Київське КЕУ було направлено лист від 16.01.2016 № 303/25/6-65 на адресу ОСОБА_3 з пропозицією з'явитися до житлового відділу Київського КЕУ для вирішення житлового питання.

Протоколом житлової комісії гарнізону міста Києва від 27.01.2016 № 6 полковнику юстиції запасу ОСОБА_3 було попередньо погоджено розподіл житла, а саме трикімнатної квартири № 8, житловою площею 42,4 кв. м., загальною площею 73,1 кв. м. на 7 поверсі по АДРЕСА_2

Також листами від 22.02.2016 № 303/25/6-239 та від 09.03.2016 № 303/4/15/306 Київське КЕУ та Головне управління повторно звернулося на адресу ОСОБА_3 з пропозицією з'явитися до Київського КЕУ для вирішення житлового питання шляхом надання грошової компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення.

ОСОБА_3 до Київського КЕУ не з'являвся, але листом від 29.02.2016 надав згоду на грошову компенсацію за належне йому для отримання жиле приміщення.

На підставі наданої згоди ОСОБА_3 представником Міністра оборони України 23.03.2016 було подано до Київського окружного адміністративного суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення шляхом надання стягувачу компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення.

04.04.2016 під час розгляду вищезазначеної заяви у судовому засіданні ОСОБА_3 відмовився від компенсації за належне йому для отримання жиле приміщення, що стало наслідком відмови у задоволенні заяви зміни способу та порядок виконання постанови Київського окружного адміністративного суду від 27.03.2015 у справі № 810/377/14-а.

У судовому засіданні ОСОБА_3 пояснив, що від запропонованого житла він не відмовлявся, однак реальні дії відповідачем по наданню такого житла не вчинялися, оскільки Міністерством оборони України була поставлена необхідна умова для надання останнього, зокрема, надання додаткових документів. Також зазначив, що він погодився і на грошову компенсацію, однак реальних дій з цього приводу Міноборони також не вчинялося.

Не погоджуючись з позицією позивача, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з наступного.

27.10.2015 року ОСОБА_3 на адресу Міністра оборони України була направлена вимога рекомендованим листом щодо виконання рішення суду по справі № 810/377/14-а, яке вступило в законну силу в добровільному порядку.

23.10.2015 року Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України було відкрито виконавче провадження ВП № 49182524 про зобов'язання Міністра оборони України вжити заходи щодо виконання рішення Міністра оборони України від 16.02.1999 № 678/з про забезпечення полковника юстиції запасу ОСОБА_3 житлом для постійного проживання.

26.11.2015 року в адресу Міністра оборони України державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була направлена перша вимога № 715/20.1/10 про негайне виконання виконавчого листа № 810/377/14-а, виданого 27.03.2015 року Київським окружним адміністративним судом.

26.11.2015 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесена постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду у строк, встановлений для його самостійного виконання шляхом накладення на Міністра оборони України штрафу у розмірі 340,00 грн.

18.12.2015 року через приймальню Міністерства оборони України ОСОБА_3 була направлена скарга із доданими матеріалами про невиконання рішення суду - вх. № С-7082 від 18.12.2015 року.

20.01.2016 року в адресу Міністра оборони України відповідачем вдруге була направлена вимога № 715/20.1/10 про негайне виконання виконавчого листа № 810/377/14-а.

16.02.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була винесена друга постанова про накладення штрафу за невиконання рішення суду та законних вимог державного виконавця без поважних причин, якою на Міністра оборони України накладено штраф у розмірі 680,00 грн..

16.02.2016 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України була направлена вимога № 715/20.1/10 про негайне виконання вимоги виконавчого листа № 810/377/14-а.

ОСОБА_3, вважаючи дії позивача протиправними зазначив, що всі зустрічі з Міністром оборони України в особі квартирно-експлуатаційного управління зводяться із його направленням до виконавців нижчого рівня. Всі листи переводили ОСОБА_3 на зустріч із виконавцем - начальником групи КЕЧ Бурцевою СМ., із якою останній мав 4 зустрічі: 17.12.2015р., 18.12.2015р., 04.01.2016р., 05.01.2016р.

Крім того, судом першої інстанції також встановлено, що відповідач має в наявності наявне закуплене житло, для постійного проживання - квартири (село Петропавлівська Борщагівка, Софіївська Борщагівка, Чайки, що підтверджується матеріалами виконавчого провадження, проте всупереч погодженню ОСОБА_6 на отримання житла, відповідачем протягом 5 місяців не було виконано рішення суду.

З наведеного вбачається затягування процесу виконання судового рішення позивачем, а тому колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що дії головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в частині винесення постанови про накладення штрафу від 26.11.2015 р. (ВП № 49182524) суд вважає правомірними, а постанову головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про накладення штрафу від 26.11.2015 (ВП № 49182524) такою, що винесена у відповідності до вимог чинного законодавства, з урахуванням всіх обставин справи.

Доводи викладені в апеляційній скарзі не спростовують вірних висновків суду першої інстанції.

Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та матеріалами справи, а суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника Міністра оборони України та Міністерства оборони України - Павлова Сергія Олексійовича залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 квітня 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 10.06.2016 року.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.