Ухвала суду № 58326692, 15.06.2016, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

15 червня 2016 рокусправа № 804/15710/15

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Кругового О.О.

суддів: Юхименка О.В. Нагорної Л.М.

за участю секретаря судового засідання:Лащенка Р.В,.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі №804/15710/15 за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування наказу,-

в с т а н о в и в :

16 листопада 2015 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.11.2015 року №868 «Про проведення документальної планової виїзної документальної перевірки».

Адміністративний позов обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ прийнято з порушенням приписів п. 3 Прикінцевих положень Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 р. № 71-VІІІ (далі Закон № 71-VІІІ), згідно якого у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Позивач зазначає, що обсяг доходу позивача за 2014 рік є меншим за 20 млн. грн., а інші передумови для призначення проведення перевірки відсутні, відтак, на думку позивача, наказ слід скасувати як такий, що порушує прав та законні інтереси ФОП ОСОБА_1.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року адміністративний позов задоволено: скасовано наказ Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області від 04.11.2015 року №868 «Про проведення документальної планової виїзної документальної перевірки».

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Нікопольська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулась з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог норм матеріального та процесуального права просить оскаржувану постанову суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що наказ № 868 від 04.11.2015 року винесено для перевірки фінансово-господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 виключно з питань, на які не розповсюджується дія мораторію на проведення перевірок, визначеного в п.3 Закону України Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року, а саме з питань нарахування, утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Не адресу суду від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він зазначив, що вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просить оскаржувану постанову суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони, які були належним чином повідомлені про час та місце проведення розгляду справи, в судове засідання не з'явились, у зв'язку з чим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового процесу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Нікопольською ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області 04.11.2015 року прийнято наказ №868 про проведення планової виїзної документальної перевірки ФОП ОСОБА_1, вказана перевірка була передбачена планом графіком проведення документальних перевірок субєктів господарської діяльності на ІУ квартал 2015 року.

Наказ про проведення перевірки №868 та направлення повідомлення із зазначенням дати проведення перевірки було направлено на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення 04.11.2015 року.

Вважаючи наказ про призначення планової перевірки №868 протиправним ФОП ОСОБА_1 оскаржив його до суду.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що підстави для призначення та проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_1 відсутні в силу Закону, оскільки обсяг доходу позивача за попередній рік становить менше 20 млн. грн.., відтак на нього розповсюджується мораторій на призначення та проведення перевірок, введений ЗУ Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28.12.2014 року .

Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до вимог п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Як вбачається з п.75.1.2 п.75.1 ст.75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Згідно з вимогами п.77.1 ст.77 ПК України документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок.

Відповідно до вимог п.77.2 ст.77 ПК України до плану-графіка проведення документальних планових перевірок відбираються платники податків, які мають ризик щодо несплати податків та зборів, невиконання іншого законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи.

Періодичність проведення документальних планових перевірок платників податків визначається залежно від ступеня ризику в діяльності таких платників податків, який поділяється на високий, середній та незначний. Платники податків з незначним ступенем ризику включаються до плану-графіка не частіше, ніж раз на три календарних роки, середнім - не частіше ніж раз на два календарних роки, високим - не частіше одного разу на календарний рік.

Порядок формування та затвердження плану-графіка, перелік ризиків та їх поділ за ступенями встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України, про проведення документальної планової перевірки керівником контролюючого органу приймається рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної планової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня проведення зазначеної перевірки вручено під розписку або надіслано рекомендованим листом з повідомленням про вручення копію наказу про проведення документальної планової перевірки та письмове повідомлення із зазначенням дати початку проведення такої перевірки.

Аналізуючи вищевикладене суд зазначає, що на законодавчому рівні визначено право відповідача на законних підставах та з дотриманням встановленого порядку, проводити планові виїзні перевірки, призначення яких здійснюється за наявності затвердженого плану-графіку шляхом винесення відповідного наказу.

Відповідно до п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ визначено наступне: установити, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб-підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України. Зазначене обмеження не поширюється:

з 1 січня 2015 року на перевірки суб'єктів господарювання, що ввозять на митну територію України та/або виробляють та/або реалізують підакцизні товари, на перевірки дотримання норм законодавства з питань наявності ліцензій, повноти нарахування та сплати податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску, відшкодування податку на додану вартість;

з 1 липня 2015 року на перевірки платників єдиного податку другої і третьої (фізичні особи - підприємці) груп, крім тих, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України, з питань дотримання порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності дозволу КМУ на проведення перевірки позивача або його особистої заяви із вимогою провести перевірку.

В свою чергу, обмеження щодо проведення планових перевірок, в тому числі за планом графіком, розповсюджується на субєктів господарювання обсяг доходу яких за попередній рік становить менше ніж 20 млн. грн., та на тих, які, перебуваючи на спрощеній системі оподаткування, не займаються діяльністю з приводу ввезення на територію України або виготовлення підакцизних товарів, та платників єдиного податку другої та третьої категорії, які здійснюють діяльність на ринках, продаж товарів у дрібнороздрібній торговельній мережі через засоби пересувної мережі, за винятком платників єдиного податку, визначених пунктом 27 підрозділу 10 розділу ХХ Перехідні положення Податкового кодексу України з питань застосування РРО.

Як вбачається з податкової декларації про майновий стан і доходи за 2014 рік, сума загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження господарської діяльності за 2014 рік становить 1029188,08 грн., тобто менше ніж визначений законом рівень доходу, що дозволяє призначити та провести перевірку субєкта господарювання.

Відповідач зазначає, що ті, питання які стали підставою для призначення перевірки не підпадають під дію мораторію, зокрема, у відповідності до оскаржуваного Наказу перевірку призначену з метою визначення питань нарахування, утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Водночас, у відповідності до п. 3 розділу ІІ Прикінцевих положень Закону №71-VІІІ, що питання стосовно нарахування, утримання, повноти та своєчасності перерахування до бюджету податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування може бути підставою для призначення планової перевірки лише в разі, якщо субєкт господарювання ввозить на митну територію України та/або виробляю та/або реалізує підакцизні товари.

Суд зазначає, що перелік підакцизних товарів визначено п. 215.1 ст. 215 Податкового кодексу України, до підакцизних товарів належать:

- спирт етиловий та інші спиртові дистиляти, алкогольні напої, пиво;

- тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну;

- нафтопродукти, скраплений газ;

- автомобілі легкові, кузови до них, причепи та напівпричепи, мотоцикли.

У відповідності до Ідентифікаційних даних про ФОП ОСОБА_1, наявних в матеріалах справи, позивач не здійснює жодної діяльності щодо імпорту, реалізації, вироблення підакцизних товарів, натомість основною діяльністю ФОП ОСОБА_1 є Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно технічним обладнанням КВЕД 46.73. (а.с. 51- 55)

Таким чином, з урахуванням обсягу доходу позивача за попередній рік та виду його діяльності, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності законних підстав для призначення планової перевірки позивача.

Відповідач, на якого у відповідності до приписів ст. 71 КАС України, покладено обовязок доведення правомірності прийнятого ним рішення в разі якщо він заперечує проти задоволення позовних вимог, не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності винесення оскаржуваного наказу №868 від 04.11.2015 року.

З огляду на викладені обставини, суд апеляційної інстанції вважає, що судом першої інстанції прийнято постанову у відповідності до вимог норм матеріального та процесуального права, з урахуванням всіх обставин, що мають значення для вирішення справи по суті позовних вимог, відтак підстави для зміни або скасування оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючисьст.195, ст.196, 198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України суд, -

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 січня 2016 року у справі №804/15710/15 залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий:О.О. Круговий

Суддя:О.В. Юхименко

Суддя:Л.М. Нагорна