Постанова № 58326542, 14.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

14 червня 2016 року 09:55 справа №826/414/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕС”

до

Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві

про

визнання дій протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити дії

О Б С Т А В И Н И С П Р А В И:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕС” (далі по тексту – позивач, ТОВ “ВЕРЕС”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва суду із позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві (далі по тексту – відповідач), в якому просить: 1) визнати такою, що є протиправною, бездіяльність відповідача щодо виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року №826/15840/14, пролонгувавши термін пред’явлення її до виконання; 2) зобов’язати відповідача виконати в повному обсязі пункти 4-5 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року в адміністративній справі №826/15840/14 з дотриманням передбачених чинним законодавством України термінів, шляхом вчинення дій та повернення позивачу виконавчого збору в сумі 110 306,00 грн., а саме - перерахування грошових коштів за наступними банківськими реквізитами: поточний рахунок 260010003201 у ПАТ “Банк інвестицій та заощаджень” місто Київ, МФО 380281.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2016 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/414/16, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 14 квітня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув.

Відповідно до частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника відповідача, беручи до уваги відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, в судовому засіданні 14 квітня 2016 року суд ухвалив перейти до розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року в адміністративній справі №826/15840/14 за позовом ТОВ “ВЕРЕС” до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними бездіяльності та рішення відповідача, скасування такого рішення, зобов’язання відповідач вчинити певні дії, постановлено:

визнати протиправною бездіяльність відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві, що полягає у невиконанні постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 15 жовтня 2013 року у справі № 2а-10131/12/2670, зокрема, у повернені товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕС” (код за ЄДРПОУ 30108718) виконавчого збору у розмірі 110306,00 грн.;

визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №33345765, прийняту 15 квітня 2013 року відділом державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві;

зобов’язати відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, направлені на відновлення виконавчого провадження ВП № 33345765;

зобов’язати відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві вчинити дії, направлені на закінчення виконавчого провадження ВП № 33345765 з підстави, передбаченої пунктом 4 частини першої статті 49 Закону України “Про виконавче провадження”, та повернення ТОВ “ВЕРЕС” виконавчого збору у розмірі 110 306,00 грн.;

зобов’язати відділ державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві у двадцятиденний строк із дня набрання судовим рішенням законної сили подати до суду звіт про його виконання.

26 лютого 2015 року ТОВ “ВЕРЕС” звернулось до відповідача із заявою про необхідність виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року №826/15840/14 шляхом вчинення законних дій за виконавчим провадженням ВП №33345765.

Листом від 14 жовтня 2015 року №28162 відповідач повідомив ТОВ “ВЕРЕС”, що заявлена до виконання постанова не зареєстрована та на виконанні не перебуває.

У свою чергу, з листа Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві від 29 лютого 2016 року №87 вбачається, що на обліку у відповідача перебувало виконавче провадження №33345765 щодо виконання постанови про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 110 306,00 грн.; вказане провадження було закінчено 14 квітня 2013 року, згідно постанови про закінчення виконавчого провадження №33345765 на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України “Про виконавче провадження”; 12 лютого 2016 року державним виконавцем відновлено виконавче провадження №33345765 на підставі постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року №826/15840/14; 12 лютого 2016 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження №33345765 на підставі пункту 4 частини першої статті 49 Закону України “Про виконавче провадження”.

Позивач посилається на ігнорування відповідачем статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України щодо неналежного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року №826/15840/14, яка набрала законної сили.

Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред’явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне.

Як вбачається із позовних вимог, позивач просить суд фактично встановити судовий контроль за виконанням постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 листопада 2014 року в адміністративній справі №826/15840/14 за позовом ТОВ “ВЕРЕС” до Відділу державної виконавчої служби Подільського районного управління юстиції у місті Києві про визнання протиправними бездіяльності та рішення відповідача, скасування такого рішення, зобов’язання відповідач вчинити певні дії.

У свою чергу судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах, визначений статтею 267 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини першої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, має право зобов’язати суб’єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб’єкта владних повноважень про виконання постанови суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб’єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф у розмірі від десяти до тридцяти мінімальних заробітних плат.

Відповідно до частини дев’ятої статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України, особа-позивач, на користь якої ухвалено постанову суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, що вчинені суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такої постанови суду або на порушення прав позивача, підтверджених такою постановою суду. Таку заяву може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред’явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідною постановою суду.

Отже, розглянувши вищевказані норми закону випливає, що судовий контроль за виконання судового рішення здійснюється шляхом подачі заявником заяви (клопотання) про встановлення судового контролю та передається судді, який розглядав справу (поза автоматизованим розподілом), і вирішується в межах того самого провадження. Тобто, така заява не може бути позовною заявою, а має розглядатися в межах того самого провадження. В даному випадку в межах справи №826/15840/14.

Згідно з частиною десятою статті 267 Кодексу адміністративного судочинства України за відсутності обставин протиправності відповідних рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень - відповідача та порушення ним прав, свобод, інтересів особи-позивача, суд залишає заяву без задоволення.

Суд встановив, що під час прийняття судового рішення у справі №826/15840/14, судовий контроль за заявою позивача або з ініціативи суду не встановлювався.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, враховуючи те, що позивачем обрано не належний спосіб захисту порушеного права, суд приходить до висновку, що позовні ТОВ “ВЕРЕС” є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, Окружним адміністративним судом міста Києва, не виявлено дій відповідача, які б не відповідали вимогам, встановленим частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “ВЕРЕС” задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову Товариству з обмеженою відповідальністю “ВЕРЕС” відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Кузьменко