Постанова № 58326439, 10.06.2016, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 червня 2016 року № 826/2676/16

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Банк "Національні інвестиції" Волощука Ігоря Григоровича третя особа: ПАТ "Банк "Національні інвестиції"про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. про визнання протиправною бездіяльності щодо не включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб ; зобов'язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача як вкладника ПАТ "Банк "Національні інвестиції", який має право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Позов вмотивовано тим, що висновки відповідача про нікчемність договору від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 139 465 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 на поточний рахунок позивача є необґрунтованими, позивач має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

Ухвалою суду від 02.03.2016 до участі у справі залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

Відповідач заперечував проти задоволення позову з підстав викладених у письмових запереченнях, які долучено до матеріалів справи, проте явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи.

Третя особа також явку свого уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про місце, дату та час судового розгляду справи, письмових пояснень суду не надала.

В судовому засіданні відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України ухвалено про вирішення справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Між ОСОБА_1 та ПАТ "Банк "Національні інвестиції" укладено договір банківського рахунку фізичної особи від 04.09.2015 № 15940/11/Т, відповідно до умов якого Банк відкриває позивачу поточний рахунок у національній та/або іноземній валюті та здійснює його розрахункове та касове обслуговування.

З матеріалів справи вбачається, що кошти на рахунок позивача надійшли з рахунку ОСОБА_3 17.09.2015 року.

На підставі постанови Правління Національного банку України від 17 вересня 2015 р. № 613 "Про віднесення ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" до категорії неплатоспроможних" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 17 вересня 2015 р. № 172 "Про запровадження тимчасової адміністрації в АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку".

Згідно з даним рішенням у ПУБЛІЧНОМУ АКЦІОНЕРНОМУ ТОВАРИСТВІ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (далі - АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ") запроваджено тимчасову адміністрацію на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно, призначено уповноважену особу Фонду та делеговано всі повноваження тимчасового адміністратора АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ", визначені статтями 37-39 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу строком на три місяці з 18 вересня 2015 р. до 17 грудня 2015 р. включно.

Наказом від 13.11.2015 №56/1-ос визнано операції та, зокрема, від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 139 465 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 на поточний рахунок позивача нікчемним згідно п. 9 ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".

Відповідно до постанови Правління НБУ від 01 грудня 2015 р. № 853 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд гарантування) прийнято рішення від 02 грудня 2015р. № 214, "Про початок процедури ліквідації АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" та делегування повноважень ліквідатора банку".

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПУБЛІЧНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" (далі - АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ"), призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ", визначені, зокрема, статтями 37, 38, 47-51 Закону "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", начальнику відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Волощуку Ігорю Григоровичу на два роки з 03 грудня 2015 року до 02 грудня 2017 року включно.

Частиною першою статті 3 Закону України від 23.02.2012 № 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон) встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 2 Закону вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти.

Оскільки позивачем з АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" укладено договір банківського рахунку, отже позивач є вкладником зазначеного банку в розмінні Закону.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Згідно з ч. 2, 4ст. 38 Закону протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Фонд: 1) протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів; 2) вживає заходів до витребування (повернення) майна (коштів) банку, переданого за такими договорами; 3) має право вимагати відшкодування збитків, спричинених їх укладенням.

У разі отримання повідомлення Фонду про нікчемність правочину на підставах, передбачених частиною третьою цієї статті, кредитор зобов'язаний повернути банку майно (кошти), яке він отримав від такого банку, а у разі неможливості повернути майно в натурі - відшкодувати його вартість у грошових одиницях за ринковими цінами, що існували на момент вчинення правочину. Такий нікчемний договір не може бути використаний для визначення ринкової ціни.

Відповідно до пункту 9 частини 3 ст. 38 Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з таких підстав: здійснення банком, віднесеним до категорії проблемних, операцій, укладення (переоформлення) договорів, що призвело до збільшення витрат, пов'язаних з виведенням банку з ринку (чинна з 12.08.2015).

З матеріалів справи вбачається, що постановою Правління Національного банку України від 15.09.2015 №607/БТ АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" віднесено до категорії проблемних строком до 180 днів.

Отже, договір від 04.09.2015 № 15940/11/Т укладено до прийняття згадуваної постанови про віднесення АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" до категорії проблемних.

Частиною 6 статті 67 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено право Національного банку України запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку. Особливий режим контролю є додатковим інструментом банківського нагляду, що використовується, як правило, одночасно із заходами впливу, встановленими статтею 73 цього Закону.

Під час здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку, Національний банк України має право заборонити банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Статтею 75 Закону України "Про банки та банківську діяльність" передбачено обов'язок Національного банку України прийняти рішення про віднесення банку до категорії проблемних відповідно критеріїв, визначених в ньому.

Рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії проблемного є банківською таємницею.

Національний банк України має право заборонити проблемному банку використовувати для розрахунків прямі кореспондентські рахунки та/або вимагати від проблемного банку проведення розрахунків виключно через консолідований кореспондентський рахунок.

Основним підзаконним нормативним актом, що регулює діяльність банків у випадку визнання їх проблемними є Положення про застосування Національним банком України заходів впливу за порушення банківського законодавства.

Національний банк України має право запровадити особливий режим контролю за діяльністю банку та призначити куратора банку у випадках, передбачених нормативно-правовими актами Національного банку (п 5.1. Положення).

Згідно з п.п.5.2., 5.3. Положення Національний банк України для здійснення особливого режиму контролю за діяльністю банку одночасно з призначенням куратора банку може залучати фахівців з бухгалтерського обліку, юридичних питань, з питань платіжних систем, інформаційних технологій та з інших питань. Рішення про запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку, строк дії особливого режиму контролю за діяльністю банку та повноважень куратора банку, повноваження куратора банку, відміну/дострокову відміну запровадження особливого режиму контролю за діяльністю банку та призначення куратора банку приймає Правління Національного банку України.

Отже, згадуваним законодавчими актами не встановлено заборони банку після визнання його проблемним здійснювати банківські операції щодо переказу коштів.

Також, відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України від 06 листопада 2009 року за № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними", правочином є правомірна, тобто не заборонена законом, вольова дія суб'єкта цивільних правовідносин, що спрямована на встановлення, зміну чи припинення цивільних прав та обов'язків. Правомірність є конститутивною ознакою правочину як юридичного факту. Презумпція правомірності правочину закріплена у ст. 204 ЦК України та може бути спростована насамперед нормою закону, яка містить відповідну заборону.

Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Право особи на мирне володіння майном знайшло своє відображення і у Рішеннях Європейського Суду з прав людини, зокрема, у справі "Золотас проти Греції" (№ 66610/09, 29/01/2013), згідно якого особа, яка розмістила грошову суму в банку, передавала йому право використання цієї суми, банк був зобов'язаний зберігати її, і в разі використання з метою отримання прибутку він повинен був повернути еквівалентну суму вкладнику після припинення дії угоди; отже, власник рахунку сумлінно міг вважати, що його вклад у банку знаходиться в безпеці, особливо при отриманні відсотків; власник рахунку правомірно вважав, що буде повідомлений про ситуації, що загрожує суті угоди з банком і його фінансовим інтересам, щоб він міг завчасно вчинити дії відповідно до закону і зберегти право на захист свого майна.

Позивач та ОСОБА_3 якими укладено договір позики мають право вільно розпоряджатись коштами, які є їх власністю. Відповідачем не надано доказів, що дії останніх щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок іншої фізичної особи суперечить закону.

Також, відповідачем не надано доказів наявності інших підстав визначених ч. 3 ст. 38 Закону внаслідок яких правочин позивача з АТ "БАНК "НАЦІОНАЛЬНІ ІНВЕСТИЦІЇ" є нікчемним.

У свою чергу відповідно до частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред'явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка є пов'язаною з банком особою або була такою особою протягом року до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, оцінювач, у разі якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) за вкладами у банку, за якими вкладники на індивідуальній основі отримують від банку проценти за договорами, укладеними на умовах, що не є поточними ринковими умовами відповідно до статті 52 Закону України "Про банки і банківську діяльність", або мають інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов'язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов'язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах; 11) розміщені на рахунках, що перебувають під арештом за рішенням суду.

Однак, будь-яких підстав відповідно до статті частини четвертої статті 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" для відмови у відшкодування позивачу коштів судом не встановлено.

Враховуючи, що доводи відповідача про нікчемність правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 139 465 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача не знайшли підтвердження під час вирішення справи, отже наказ від 13.11.2015 №56/1-ОС у вказаній частині є безпідставним та протиправним.

З огляду на викладене, відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України з метою захисту прав позивача, суд вбачає наявним підстави для виходу за межі позовних вимог та визнання протиправним і скасування наказу від 13.11.2015 №56/1-ОС в частині визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 139 465 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача.

Враховуючи, що відповідачем вирішено питання щодо включення позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб за наслідок яких прийнято рішення про визнання вказаного правочину нікчемним, отже суд не вбачає підстав для задоволення позову у вказаній частині.

Статтею 27 Закону визначено, що Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Уповноважена особа Фонду зазначає у переліку вкладників суму відшкодування для кожного вкладника, яка розраховується виходячи із сукупного обсягу всіх його вкладів у банку та нарахованих процентів. Нарахування процентів за вкладами припиняється з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Інформація про вкладника в переліку вкладників має забезпечувати його ідентифікацію відповідно до законодавства.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Отже, Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію наділена повноваженнями щодо формування повного переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії, на підставі якого Фонд гарантування вкладів фізичних осіб формує Загальний реєстр вкладників.

Відповідно до п. 12 р. II Положення про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженого рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.08.2012 №14 передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.

Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.

Протиправність наказу від 13.11.2015 №56/1-ОС в частині визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 139 465 грн. з поточного рахунку ОСОБА_3 на рахунок позивача прямо вказує на наявність правових підстав для зобов'язання Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Національні інвестиції".

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 69-71, 128, 160-165, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Задовольнити частково позов.

2. Вийти за межі позовних вимог визнати протиправним та скасувати наказ Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. від 13.11.2015 №56/1-ОС в частині визнання нікчемним правочину від 17.09.2015 щодо перерахування грошових коштів в сумі 139 465 грн. з поточного рахунку ОСОБА_4 на рахунок ОСОБА_1 № НОМЕР_1.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб інформацію щодо ОСОБА_1 як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ "Банк "Національні інвестиції" в межах гарантованої суми вкладу.

4. Відмовити у задоволенні позову про визнання протиправною бездіяльності Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Банк "Національні інвестиції" Волощука І.Г. щодо не включення ОСОБА_1 до Загального реєстру вкладників ПАТ "Банк "Національні інвестиції", які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя В.І. Келеберда